ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 р.
№ 43/293
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючого),
Вовка І.В.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2008 року у справі № 43/293 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" до Міністерства оборони України про спонукання забезпечити приймання продукції та належне оформлення документів, –
Встановив:
У березні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України про спонукання забезпечити приймання продукції за договором № 251/4/3/07/77 від 4 травня 2007 року та належне оформлення документів, необхідних для здійснення розрахунків за поставлену продукцію.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29 травня 2008 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача прийняти від позивача продукцію –черевики хромові відповідно до умов договору поставки від 4 травня 2007 року № 251/4/3/07/77, належним чином оформити документи, необхідні для здійснення розрахунків, а саме: акт приймального контролю якості продукції та видаткову накладну постачальника. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2008 року рішення місцевого суду скасовано, а в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду у справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування вказаним судом норм матеріального та процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 4 травня 2007 року сторонами укладено договір поставки для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби № 251/4/3/07/77, відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити речове майно для потреб відповідача, а відповідач –забезпечити приймання та оплату продукції (черевиків хромових з високими берцями клеє-прошивного методу кріплення з подвійним прошиттям). Продукція постачається на умовах DDP –склад замовника відповідно Інкотермс-2000, згідно з положеннями даного договору. Одержувачами продукції є речові бази (склади) Міністерства оборони України. Приймання продукції за якістю оформляється актом, який повинен бути складений представником замовника в останній день приймання продукції. Належним чином оформлений та підписаний акт є підтвердженням приймання продукції по якості.
Відповідно до р. 5 договору постачальник зобов'язаний письмово, не пізніше ніж за 2 робочі дні, повідомити представника замовника, коли продукція буде надана для приймання, надати продукцію для приймання представнику та одержувачу замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти продукцію на умовах цього договору.
Замовник зобов'язаний забезпечити приймання продукції як тільки постачальник належним чином надасть її для приймання на умовах даного договору.
Позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання відповідача прийняти 7400 пар черевиків хромових та оформити відповідні документи, необхідні для здійснення розрахунків, посилаючись на безпідставну відмову відповідача належним чином прийняти вказану кількість продукції, обумовленої договором від 4 травня 2007 року № 251/4/3/07/77.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до умов договору від 4 травня 2007 року № 251/4/3/07/77 позивач листами від 1 листопада 2007 року №№ 327, 328 та листами від 25 листопада 2007 року за №№ 341, 342, 343 повідомив відповідача про готовність до надання продукції для приймання у кількості, передбаченій договором (5000, 6000 та 9000 пар черевиків відповідно), та просив останнього забезпечити приймання продукції та повідомити позивача про наявність бюджетних коштів на рахунку Міністерства оборони України в кількості, достатній для оплати продукції, що постачається.
Проте, в порушення умов вказаного договору, продукція прийнята відповідачем частково.
Листами від 27 грудня 2007 року № 277 та № 278 позивач звернувся до відповідача та одержувача відповідача з повторним проханням здійснити належне приймання продукції.
Відповідач повторно, без надання будь-яких письмових пояснень, не прийняв поставлену позивачем партію продукції у кількості 9000 пар в повному обсязі.
Відповідачем було здійснено часткове приймання продукції в кількості 1500 пар черевиків хромових.
Факт відвантаження вказаних позивачем 9000 пар черевиків підтверджується товарно-транспортною накладною від 28 грудня 2007 року № 163521, 7500 пар черевиків, з яких відповідач прийняв лише 100 пар, –товарно-транспортною накладною від 29 грудня 2007 року № 163528.
Оплату прийнятих 1600 пар черевиків проведено відповідачем несвоєчасно –26 лютого 2008 року.
Виконання позивачем своїх договірних зобов'язань –надання спірної продукції в обумовлені договором строки на приймання відповідачем –підтверджується товарно-транспортною накладною БЗС № 742891 від 14 грудня 2007 року та актом приймального контролю якості № 38 від 12 грудня 2007 року, відповідно до якого відповідачем схвалено належну якість продукції.
З огляду на викладене та положення ст.ст. 218, 265, 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач необґрунтовано не прийняв у позивача 7400 пар черевиків, а тому заявлені позовні вимоги є правомірними.
Не погоджуючись з вказаним висновком, апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив в позові, посилаючись на те, що позивач, в порушенням умов договору від 4 травня 2007 року № 251/4/3/07/77, не поставив спірну продукцію на склад замовника, як то передбачено п. 2.1 вказаного договору, не оформив товарно-транспортну накладну на продукцію, що має бути поставлена, що позбавило можливості відповідача прийняти та оплатити продукцію в кількості 7400 пар черевиків хромових.
Проте, з таким висновком суду другої інстанції погодитись не можна, оскільки він прийнятий з порушенням норм процесуального і матеріального права, протирічить матеріалам та фактичним обставинам справи, зокрема, товарно-транспортним накладним від 14 грудня 2007 року БЗС № 742891, від 28 грудня 2007 року БЗС № 163521, від 29 грудня 2007 року БЗС № 163528, листам позивача від 1 листопада 2007 року №№ 327, 328 та листами від 25 листопада 2007 року за №№ 341, 342, 343, від 27 грудня 2007 року № 277 та № 278, акту приймального контролю якості № 38 від 12 грудня 2007 року.
З огляду на викладене, постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.
Рішення господарського суду м. Києва прийнято з відповідності з нормами чинного законодавства, з урахуванням фактичних обставин справи та дійсних прав та обов'язків сторін, а тому воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2008 року у справі № 43/293 скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 29 травня 2008 року у справі № 43/293 залишити без змін.
Головуючий Гончарук П.А. Судді Вовк І.В. Стратієнко Л.В.