Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

ОСОБА_1звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) "Луцький райагропостач" про визнання загальних зборів акціонерів товариства від 15.06.2001 року такими, що не відбулися, визнання недійсними протоколу цих зборів та редакції Статуту товариства, затвердженого на цих зборах.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на час проведення зборів згідно з реєстром числилось 176 акціонерів, однак про скликання зборів повідомлено лише 87 осіб, більш того, згідно з оголошенням в засобах масової інформації збори повинні були відбутися 13 червня, проте фактично відбулись 15 червня, що є порушенням ст. 43 Закону України "Про господарські товариства". Крім того, представники акціонерів, що брали участь у цих зборах, не були належним чином уповноважені, їх довіреності викликають сумнів. До спостережної ради, головою Доповідач: Шаргало В.І.

якої є позивач, звернулися 20 акціонерів з заявами про порушення їх прав як акціонерів, в яких йдеться про те, що вони присутніми на вказаних зборах не були і довіреностей на участь у зборах від їх імені нікому не видавали.

Рішенням господарського суду Волинської області від 27.12.2007 року позов задоволений повністю, загальні збори акціонерів ВАТ "Луцький райагропостач" від 15.06.2001 року визнано такими, що не відбулися, визнано недійсними протокол цих зборів та редакцію Статуту ВАТ "Луцький райагропостач", зареєстровану 09.07.2001 року Луцькою райдержадміністрацією.

За касаційною скаргою Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення судове рішення переглянуте в касаційному порядку і постановою Вищого господарського суду від 19.03.2008 року скасоване, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді ухвалою господарського суду Волинської області від 24.06.2008 року (суддя Шум М.С.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2008 року (судді: Р. Марко, Т. Бонк, С. Бойко), провадження у справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому господарські суди, зокрема, виходили з того, що на момент прийняття оспорюваного рішення від 15.06.2001 року, прийнятого загальними зборами акціонерів ВАТ "Луцький райагропостач", позивач не був акціонером товариства, а відтак рішення загальних зборів на час його прийняття не порушувало корпоративних прав останнього. Крім того, суди відзначили, що на момент подання позовної заяви ОСОБА_1. були відсутні документи, які б його уповноважували представляти інтереси інших акціонерів товариства.

Ухвалою від 17.04.2008 року господарський суд Волинської області залучив до участі у справі Державну інноваційну фінансово-кредитну установу в особі Рівненського регіонального відділення як третю особу без самостійних вимог на предмет спору.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, ОСОБА_1звернувся до Вищого господарського України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в тому числі п. 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві (поясненні) на касаційну скаргу третя особа Державна інноваційна фінансово-кредитна установа просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без зміни, як такі, що відповідають обставинам справи та чинному законодавству.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснень, що містяться в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

За правилами п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до п. 4 ст. 12 цього Кодексу господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1. вже був акціонером ВАТ "Луцький райагропостач" ( а. с. 25 т. 1), а відтак з урахуванням вищенаведених процесуальних норм, господарські суди прийшли до помилкового висновку про необхідність припинення провадження у справі, оскільки суб'єктний склад учасників спору та предмет спору відповідає положенням п. 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами частини 1 ст. 111-10 названого Кодексу встановлено, що порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскарженого судового акта.

Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-11, ч.4 ст. - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 24.06.2008 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2008 р. у справі №7/95-76 скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд по суті.