9/376-07 Про визнано дійсним договір оренди нежитлового приміщення - 27.01.2009 Прийняття

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.07.2007 (суддя Лущик М.С.) позовні вимоги задоволено: визнано дійсним договір оренди нежитлового приміщення за адресою м.Суми вул. Набережна р.Стрілки, 8 загальною площею 1057,5 кв.м., укладеного між ТзОВ "Ремпобуттехніка" та Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради.

Не сторона у справі - фізична особа -підприємець ОСОБА_1просить скасувати прийняте у справі судове рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що прийняте у справі рішення безпосередньо стосується її прав і обов'язків, а саме, ще до винесення рішення суду вона зверталась до відповідача-2 з проханням надати їй на умовах оренди те ж саме нежитлове приміщення (копії заяв від 01.09.05, 21.13.05,22.08.06). Разом з тим, відповідач не повідомив скаржника про результати розгляду його заяви. На думку скаржника, при розгляді справи судом не було досліджено факту наявності чи відсутності заяв від інших претендентів на оренду спірного майна, що призвело до порушення прав скаржника

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.- 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скаргає підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Рішенням виконкому Сумської міської ради від 21.01,1997 №25 "Про передачу в оренду нежилих приміщень" було передано в оренду спірне нежитлове приміщення ТОВ "Ремпобуттехніка".

15.05.1997 між Відділом комунального майна виконкому Сумської міської ради та ТОВ "Ремпобуттехніка" був укладений договір довгострокової оренди №ФМД-003 терміном до 15.05.2017 року.

19.04.04 господарський суд Сумської області у справі №3/148-04 за позовом Департаменту комунальної власності Сумської міської ради прийняв рішення про дострокове розірвання договору оренди від 15.15.1997р., посилаючись на порушення ТОВ "Ремпобуттехніка" правил пожежної безпеки. Рішення суду набрало чинності (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.04). Було видано наказ про виселення ТОВ "Ремпобуттехніка" з займаного приміщення. Однак, як встановлено судом, Департамент комунальної власності Сумської міської ради не наполягав на виселенні ТОВ "Ремпобуттехніка" зі спірних приміщень, як і створене у 2005 році Управління комунального майна і приватизації Сумської міської ради.

Судом також встановлено, що до теперішнього часу ТОВ "Ремпобуттехніка" володіє і користується спірним нежилим приміщенням за згодою власника й уповноваженого органу місцевого самоврядування на умовах усного договору оренди, продовжує сплачувати орендну плату.

Скаржник звернувся з касаційною скаргою на рішення суду в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України. За вказаними приписами касаційну скаргу мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків. Тому касаційна інстанція розглядає подану касаційну скаргу в межах доводів порушення судовими рішеннями прав і інтересів фізичної особи -підприємця ОСОБА_1.

Оцінка судом встановлених обставин справи не відповідає діючому законодавству. Відповідно до ст. 793 ЦК України договір оренди приміщення укладається у письмовій формі та підлягає державній реєстрації. Таким чином суд дійшов хибного висновку, що між сторонами існує усний договір оренди приміщення. Договір оренди №ФМД-003 від 15.05.97, що існував раніше, розірвано за рішенням суду від 19.04.04. Сплачувати плату за майно орендар зобов'язаний до повернення його орендодавцю.

Слід також зауважити, що ст. 16 ЦК України не передбачений такій спосіб захисту цивільних прав як "визнання договору дійсним".

ОСОБА_1. двічі зверталась до Управління комунального майна з проханням укласти з нею договір оренди на спірне приміщення і отримала відповідь №1118 від 04.10.05, в якій зазначалося, що об'єкт буде передаватися в оренду за конкурсом.

За таких обставин доводи ОСОБА_1. про те, що рішення суду у даній справі порушує її право взяти участь у конкурсі є обґрунтованими.

Відповідно до ч.7 ст. 9 закону України "Про оренду державного та комунального майна" за наявністю заяв про оренду нерухомого майна від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. - 111-10 ГПК України рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в будь-якому випадку, якщо господарський суд прийняв рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення, суд надав неповну та невірну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. - 111 -7 ГПК України), рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарському суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати викладене, залучити до розгляду справи фізичну особу -підприємця ОСОБА_1, всебічно і повно дослідити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, та в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.