24/75 Про визнано недійсним укладений договір купівлі-продажу цінних паперів - 27.01.2009 Прийняття

до закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, в особі його філії "Київське головне регіональне управління", м. Київ (далі -ЗАТ "КБ "ПриватБанк"),

Компанії та

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Київ (далі -СПД ОСОБА_2.)

про визнання недійсним договору.

Судове засідання проведено за участю представників:

Компанії -не з'яв.,

ОСОБА_1. -ОСОБА_3.,

ЗАТ "КБ "ПриватБанк" -не з'яв.,

СПД ОСОБА_2. -не з'яв.

Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2007 (суддя Смілянець В.В.) позов задоволено:

- визнано недійсним укладений СПД ОСОБА_2. та Компанією договір купівлі-продажу цінних паперів від 19.10.2005 № К-211/05 (далі -Договір);

- визнано за СПД ОСОБА_2. та СПД ОСОБА_1. право спільної сумісної власності на 1 749 999 простих іменних акцій акціонерного товариства закритого типу "Сільвер Поліграф" (далі -АТЗТ "Сільвер Поліграф"), які були передані Компанії ОСОБА_2. на підставі Договору;

- зобов'язано ЗАТ "КБ "ПриватБанк" внести запис у реєстр власників іменних цінних паперів (акцій) АТЗТ "Сільвер Поліграф" про:

? втрату Компанією права власності на 1 749 999 іменних цінних паперів (акцій) АТЗТ "Сільвер Поліграф", які були передані Компанії СПД ОСОБА_2. на підставі Договору;

? перехід до СПД ОСОБА_2. та СПД ОСОБА_1. права власності на 1 749 999 іменних цінних паперів (акцій) АТЗТ "Сільвер Поліграф", які були передані Компанії СПД ОСОБА_2. на підставі Договору;

- з СПД ОСОБА_2. на користь СПД ОСОБА_1.стягнуто суму судових витрат з даної справи.

Судове рішення мотивовано тим, що в укладенні оспорюваного Договору ОСОБА_2. не дотримано правил розпорядження об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, визначеними статтею 65 Сімейного кодексу України (далі -СК України) та статтею 369 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

Компанія звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та припинити провадження у справі. Своє прохання скаржник мотивує неправильним застосуванням судом першої інстанції положень чинного законодавства та незастосуванням судом до спірних правовідносин приписів пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) щодо необхідності припинення провадження в даній справі з огляду на те, що ОСОБА_2. укладала з Компанією Договір як фізична особа, а не як суб'єкт підприємницької діяльності, спірні акції є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому даний спір має вирішуватися у суді загальної юрисдикції.

У відзиві на касаційну скаргу СПД ОСОБА_1. зазначає про правильність здійсненої місцевим господарським судом оцінки обставин справи і обґрунтованість прийнятого ним рішення, а тому просить судове рішення зі справи залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників судового процесу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті - 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених місцевим господарським судом правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника фізичної особи ОСОБА_1., Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Господарським судом міста Києва у справі встановлено, що:

- ОСОБА_1. та ОСОБА_2. є подружжям, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 24.08.1991;

- з 25.10.1995 ОСОБА_1. та ОСОБА_2. стали акціонерами АТЗТ "Сільвер Поліграф"

- 03.08.2005 ОСОБА_2. набула у власність 1 749 999 акцій АТЗТ "Сільвер Поліграф";

- 19.10.2005 СПД ОСОБА_2. та Компанією укладено Договір, згідно з умовами якого:

? СПД ОСОБА_2. зобов'язалася передати у власність Компанії 1 749 999 акцій АТЗТ "Сільвер Поліграф" (пункт 1.1 Договору);

? вартість 1 749 999 акцій становить 346 535 доларів США (пункт 2.1 Договору);

- на виконання умов Договору СПД ОСОБА_2. знерухомила 1 749 999 акцій АТЗТ "Сільвер Поліграф" шляхом переміщення зазначених акцій до номінального утримувача -зберігача, акціонерного товариства закритого типу інвестиційної компанії "Обрій Капітал";

- 04.11.2005 СПД ОСОБА_2. видала наказ № 7404 на виконання облікової операції списання цінних паперів на рахунок Компанії. Факт списання підтверджується випискою № 150057 про обіг на рахунку в цінних паперах за період з 01.12.2005 до 30.12.2005;

- факт зарахування 1 749 999 акцій АТЗТ "Сільвер Поліграф" на рахунок Компанії підтверджується реєстром власників іменних цінних паперів АТЗТ "Сільвер Поліграф" вих. № 2 від 26.01.2006;

- Компанії належить 3 499 998 акцій АТЗТ "Сільвер Поліграф" (реєстр власників іменних цінних паперів від 29.01.2007 № 18);

- на підставі договору про виконання операцій з обслуговування реєстрів власників іменних цінних паперів від 27.11.2000 № 29 реєстратором АТЗТ "Сільвер Поліграф" є ЗАТ "КБ"ПриватБанк";

- ОСОБА_1. не давав згоди ОСОБА_2. на укладення останньою Договору.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав, зокрема, для визнання Договору недійсним.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як зазначено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (v0003700-78) , угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Як вбачається з судового рішення, позивач просив суд визнати Договір недійсним з підстав:

- передбачених статтею 65 СК України і статтею 369 ЦК України (неправомірне розпорядження ОСОБА_2. об'єктом права спільної сумісної власності подружжя);

- передбачених статтею 81 Господарського кодексу України (недотримання ОСОБА_2. переважного права ОСОБА_1. як акціонера закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами).

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною четвертою статті 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Частиною першою статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності

За приписами частин першої і третьої статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, зокрема, стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, ОСОБА_2. укладала Договір як суб'єкт підприємницької діяльності. Разом з тим, з судового рішення не вбачається та матеріали справи не містять доказів, на підставі яких господарський суд України дійшов наведеного висновку.

Крім того, місцевим господарським судом у вирішенні спору не дано оцінки того, чи відповідають позовні вимоги про визнання права спільної сумісної власності ОСОБА_2. та ОСОБА_1. як подружжя на 1 749 999 простих іменних акцій АТЗТ "Сільвер Поліграф" та про визнання Договору недійсним з підстав, передбачених СК України, встановленій законодавством підвідомчості справ господарським судам.

У вирішенні відповідного питання слід враховувати, що у разі, якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1 ГПК господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (абзац третій пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) ).

Що ж до позовної вимоги про визнання недійсним Договору з підстав, передбачених статтею 81 ГК України, то слід зазначити таке.

Згідно з частиною третьою статті 81 ГК України акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У той же час продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників (частина друга статті 147 ЦК України, частина друга статті 53 Закону України "Про господарські товариства") не зумовлює недійсність такого правочину. У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця.

Таку позицію викладено, зокрема, і в пункті 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) .

Враховуючи наведене, зазначені скаржником з посиланням на статтю 81 ГК України обставини не є підставами для визнання Договору недійсним. Будь-яких інших підстав, які могли б свідчити про недійсність Договору, судом першої інстанції не встановлювалося.

Крім того, розглядаючи зазначену позовну вимогу, що мотивована порушенням переважного права акціонера на придбання акцій, які продаються іншими акціонерами товариства, господарський суд мав би визначити усе коло акціонерів АТЗТ "Сільвер Поліграф" та вирішити питання щодо необхідності залучення їх до участі у справі. Так, в абзаці третьому підпункту 3.12 пункту 3 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 (v5_14600-07) "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зазначено: "Оскільки переважним правом на придбання акцій, що продаються, наділено усі акціонерів закритого акціонерного товариства, господарський суд під час вирішення спору, пов'язаного з порушенням переважного права акціонерів закритих акціонерних товариств, повинен залучати до участі у справі усіх акціонерів закритого акціонерного товариства."

За наведеним у статті 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" визначенням терміну "реєстратор" -це юридична особа -суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку ліцензію на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;

Абзацом другим частини першої статті 5 названого Закону передбачено, що у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Спори за позовами акціонерів до реєстраторів, пов'язані з внесенням змін до реєстрів власників іменних цінних паперів, укладенням, зміною, розірванням, визнанням недійсними договорів на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, безпосередньо стосуються прав і обов'язків акціонерного товариства. Тому акціонерне товариство є учасником названих спорів (абзац другий підпункту 1.17 пункту 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 (v5_14600-07) "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

В абзаці другому пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) також зазначено, що якщо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює реєстратор в якості сторони, то у справі за позовами щодо внесення змін до системи реєстру повинні залучатися як сторони відповідне акціонерне товариство та реєстратор.

Відтак Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що господарський суд міста Києва у розгляді позовних вимог про зобов'язання ЗАТ "КБ "ПриватБанк" (як реєстратора) внести запис у реєстр власників іменних цінних паперів (акцій) АТЗТ "Сільвер Поліграф" про: втрату Компанією права власності на 1 749 999 іменних цінних паперів (акцій) названого товариства, які були передані Компанії ОСОБА_2. на підставі Договору; перехід до ОСОБА_2. та ОСОБА_1. права власності на зазначені акції, - повинен був вирішити питання про необхідність залучення до участі у справі АТЗТ "Сільвер Поліграф".

Таким чином, господарський суд першої інстанції припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 4-7 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті - 111-10 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення зі справи.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті - 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати належну правову оцінку всім доказам та доводам сторін і вирішити спір відповідно до вимог закону.