Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників сторін:

Акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Полтавська дирекція" АТ "Індекс-банк" (надалі -АТ "Індекс-банк") у липні 2006 року звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Миколи Щорса" (надалі -ПСП "Миколи Щорса") в особі ліквідатора ОСОБА_2, ІІІ особи -Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" (надалі -ВАТ "АКБ "Автокразбанк") про: визнання недійсним здійсненого 10.01.2004 перера-хування підприємством 50000,00 грн. у рахунок погашення заборгованості по кредиту ВАТ "АКБ "Автокразбанк" у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.09.2003; зобов'язання ВАТ "АКБ "Автокразбанк" повернути безпідставно отримані 25000,00 грн. АТ "Індекс-банк" у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19.02.2003 №317 та договором застави від 07.03.2003 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.11.2006 третю особу -ВАТ "АКБ "Автокразбанк" залучено до участі у справі в якості відповідача - ІІ.

У додатку до позовної заяви від 05.12.2006 позивач просив стягнути з ВАТ "АКБ "Автокразбанк" 25000,00 грн. на його користь як безпідставно отриманих.

У додатку до позову від 09.01.2007 позивач просив зобов'язати ВАТ "АКБ "Автокразбанк" повернути ПСП "Миколи Щорса" 25000,00 грн. із 50000,00 грн. як безпідставно отримані; зобов'язати ПСП "Миколи Щорса" перерахувати 25000,00 грн. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19.02.2003 №317 та договором застави від 07.03.2003 як грошові кошти, отримані від реалізації заставного майна.

Заявою від 12.03.2007 позивачем збільшено розмір позовної вимоги до 50000,00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.07.2007 (суддя Білоусов С.М.) у задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що відповідач-ІІ має пріоритет перед позивачем щодо погашення заборгованості у відповідності до статті 14 Закону України від 18.11.2003 № 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.09.2007 (судді: Мостова Г.І. - головуючий, Писана Т.О., Фаловська І.М.) резолютивна частина вказаного рішення змінена і викладена в наступній редакції:

"п.1 Відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов'язання ВАТ "АКБ "Автокразбанк" повернути ПСП "Миколи Щорса" 50000,00 грн. із 50000,00 грн. як безпідставно отримані.

п.2 Відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов'язання ПСП "Миколи Щорса" перерахувати 50000,00 грн., які будуть отримані від ВАТ "АКБ "Автокразбанк", АТ "Індекс-банк" в особі філії "Полтавська дирекція" у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19.02.2003 №317 та договору застави від 07.03.2003, як грошові кошти, отримані від реалізації заставного майна".

Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2008 прийняті у цій справі судові рішення були скасовані з передачею справи на новий розгляд, при якому суду слід було з'ясувати дійсні відносини сторін: між АТ "Індекс-банк" та ПСП "Миколи Щорса" та встановити, чи є вимоги банку до цього підприємства такими, що розглядаються у позовному провадженні або повинні бути розглянуті у справі про банкрутство; між АТ "Індекс-банк" та ВАТ "АКБ "Автокразбанк" та встановити, в чому полягає порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача до відповідача-ІІ, адже, банк не відповідає за дії розпорядника майна, оцінку яким має надавати суд при розгляді справи про банкрутство ПСП "Миколи Щорса"; і дослідити, що є предметом даного позову, та чи відповідають вимоги позивача матеріально-правовим способам захисту права, які визначені законом.

При новому розгляді господарським судом Полтавської області прийнято рішення від 05.06.2008 (суддя: Іванко Л.А.) про відмову в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ВАТ "АКБ "Автокразбанк" повернути ПСП "Миколи Щорса" 50000,00 грн., як безпідставно отримані, та припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання ПСП "Миколи Щорса" перерахувати 50000,00 грн. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19.02.2003 № 317 та договором застави від 07.03.2003, як грошові кошти, отримані від реалізації заставного майна.

За апеляційною скаргою АТ "Індекс-банк" вказане рішення переглянуто в апеляційному порядку і постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2008 (судді: Жук Г.А. -головуючий, Агрикова О.В., Разіна Т.І.) -залишено без змін.

Судові акти вмотивовані тим, що вимоги АТ "Індекс-банк", як кредитора ПСП "Миколи Щорса", до боржника підлягають розгляду в межах провадження у справі про банкрутство ПСП "Миколи Щорса"; позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача-ІІ -ВАТ "АКБ "Автокразбанк".

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, АТ "Індекс-банк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування як такої, що прийнята без перевірки всіх фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, та просить прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги до ВАТ "АКБ "Автокразбанк" щодо повернення ПСП "Миколи Щорса" 50000,00 грн., як безпідставно отриманих, та зобов'язати ПСП "Миколи Щорса" перерахувати 50000,00 грн., які будуть отримані від ВАТ "АКБ "Автокразбанк" АТ "Індекс-банк" у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19.02.2003 №317 та договором застави від 07.03.2003, як грошові кошти, отримані від реалізації заставного майна.

Скаржник вважає, що господарським судом порушені вимоги статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статті 12 Цивільного кодексу України, принцип змагальності, який закріплений у статті - 4-3 Господарського процесуального кодексу України, не застосована стаття 34 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосовані статті 1, 12, 13, 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Скаржник стверджує, що фактично у заставі АТ "Індекс-банк" та ВАТ "АКБ "Автокразбанк" було різне майно ПСП "Миколи Щорса", проте, арбітражним керуючим було реалізовано майно, що є предметом застави АТ "Індекс-банк".

Скаржник наголошує на тому, що він має право захищати свої порушені інтереси не тільки у межах провадження у справі про банкрутство боржника, а і у межах позовного провадження.

Відповідно до статті - 111-4 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвали Вищого господарського суду України від 14.11.2008, від 05.12.2008 та телеграмами), проте, відповідач-І не скористався правом, наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.

Заявлений представником ВАТ "АКБ "Автокразбанк" відвід колегії суддів відхилений ухвалою Заступника Голови Вищого Господарського суду України від 04.12.2008 року.

За правилами статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду скарги було продовжено та відкладено.

У засіданні суду касаційної інстанції, яке відбулося 27.01.2009, ВАТ "АКБ "Автокразбанк" заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, у задоволенні якого колегією суддів відмовлено, про що оголошено в судовому засіданні.

За згодою представників позивача та відповідача-ІІ на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду касаційної інстанції, яке відбулося 27.01.2009, оголошено вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-ІІ, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що ПСП "Миколи Щорса" знаходилося у договірних відносинах з ВАТ "АКБ "Автокразбанк" та з АТ "Індекс-банк", з якими були укладені кредитні договори відповідно від 06.06.2003 №19, від 19.02.2003 №317, на забезпечення виконання яких були укладені договори застави великої рогатої худоби (договори були внесені до Державного реєстру застав рухомого майна 06.06.2003 та 20.06.2003 року).

При розгляді справи господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- 24.09.2003 господарським судом Полтавської області порушено справу №10/284 про банкрутство ПСП "Миколи Щорса", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

- 14.10.2003 ухвалою господарського суду Полтавської області було призначено розпорядника майна ПСП "Миколи Щорса" арбітражного керуючого ОСОБА_3.;

- 16.12.2003 ухвалою господарського суду Полтавської області у зв'язку з припиненням повноважень керівника ПСП "Миколи Щорса" ОСОБА_4 обов'язки керівника ПСП "Миколи Щорса" було тимчасово покладено на розпорядника майном ОСОБА_3.;

- 13.01.2004 ухвалою господарського суду Полтавської області затвер-джено реєстр вимог кредиторів підприємства та визнано вимоги АТ "Індекс-банк" у сумі 171855,04 грн.;

- 30.03.2004 господарським судом Полтавської області визнано вимоги Полтавської філії АТ "Індекс-банк" (позивача у даній справі) у сумі 171855,04 грн. як такі, що забезпечені заставою майна згідно з договором застави від 07.03.2003, та зобов'язано розпорядника майна включити дані вимоги до окремого реєстру вимог, забезпечених заставою.

Порядок погашення заборгованості боржника перед кредиторами визначено Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Частиною 1 статті 31 цього Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, у першу чергу задовольняються, зокрема, вимоги, забезпечені заставою.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, зі звіту реалізації майна та витрачання коштів від 30.03.2004 вбачається, що від реалізації майна ПСП "Миколи Щорса" було отримано грошові кошти в розмірі 92087,35 грн., із яких арбітражним керуючим ОСОБА_3у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 06.06.2003 №19 було перераховано ВАТ АКБ "Автокразбанк" 50000,00 грн.

Отже, причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо реалізації розпорядником майна ПСП "Миколи Щорса" заставного майна та перерахування частини отриманих від цього коштів іншому кредиторові -ВАТ "АКБ "Автокразбанк".

Посилаючись на порушення арбітражним керуючим ПСП "Миколи Щорса" вимог законодавства щодо проведення процедури банкрутства, АТ "Індекс-банк" вважає, що внаслідок здійсненого перерахування коштів порушуються його права та охоронювані законом інтереси, які підлягають захисту, у тому числі і поза межами справи про банкрутство.

Відповідно до частини 2 статті - 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Системний аналіз норм цього Закону свідчить про те, що кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, є самостійним учасником провадження у справі про банкрутство і стороною у справі з конкретними правами та обов'язками.

Вимоги всіх кредиторів боржника, у тому числі, які забезпечені заставою майна, становлять єдиний реєстр, що формується розпорядником майна.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, вимоги АТ "Індекс-банк" у сумі 171855,04 грн. внесені в окремий реєстр вимог кредиторів боржника.

Задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою, здійснюється за правилами, встановленими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , усі вимоги конкурсних кредиторів підлягають задоволенню згідно з реєстром вимог кредиторів.

Непогашення грошових вимог одного з кредиторів боржника у справі про банкрутство не є цивільно-правовими відносинами, які повинні розглядатися в позовному провадженні, а є відносинами, що регулюються спеціальним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

У даному випадку положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) є пріоритетними (спеціальними) нормами по відношенню до загальних норм цивільного законодавства.

Виконуючи вимоги частини 1 статті - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди, здійснюючи повторний розгляд справи, забезпечили виконання вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 29.01.2008, всебічно і повно розглянули всі обставини справи, дослідили подані сторонами докази, встановили дійсні правовідносини сторін, до яких правильно застосували норми матеріального і процесуального права, і дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі за позовом АТ "Індекс-банк" до ПСП "Миколи Щорса".

Відмовляючи у задоволенні позову до ВАТ АКБ "Автокразбанк", господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що будь-які відносини між АТ "Індекс-банк" та ВАТ "АКБ "Автокразбанк" відсутні, останнє не може нести відповідальність за дії арбітражного керуючого і не порушує права позивача в даній справі.

У касаційній скарзі АТ "Індекс-банк" посилається на те, що порушення його права з боку відповідача-ІІ полягає у безпідставному отриманні банком коштів, а як вбачається із позову, в якості правової підстави заявленої вимоги до цього банку позивач вказав загальні норми Цивільного кодексу України (435-15) (статті 11, 16 ) та статті 215, 526, 587, 589 Цивільного кодексу України, що регулюють зобов'язальні відносини.

Право вимагати повернення грошових коштів належить особі, за рахунок якої вони безпідставно набуті, тобто право на захист цивільних прав у даному випадку має сторона, яка здійснила перерахування грошових коштів.

Проте, як уже було зазначено судами, спірні грошові кошти отримані ВАТ "АКБ "Автокразбанк" від розпорядника майна ПСП "Миколи Щорса".

З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову до ВАТ "АКБ "Автокразбанк".

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, оскільки касаційна скарга містить виклад обставин справи, яким судами попередніх інстанцій уже надана належна правова оцінка, а суперечливі твердження скаржника по суті зводяться до оскарження дій розпорядника майна ОСОБА_3., допущених ним у процесі реалізації заставного майна, а відтак відсутні підстави для скасування або зміни оскаржуваної постанови.

Відповідно до статті - 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення.

Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Полтавська дирекція" АТ "Індекс-банк" -залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2008 у справі №10/260-7/50 -залишити без змін.