Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Господарським судом Чернігівської області 12.09.2007 року прийнято рішення за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до Житлово -комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва та Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва про зобов'язання житлово - комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати гуртожиток, розташований по вул. Бєлова, 8 в м. Чернігові у комунальну власність Чернігівської міської ради разом з відповідною технічною документацією на нього, яким позов задоволено повністю.

Зобов'язано Житлово - комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати Чернігівській міській раді у комунальну власність гуртожиток разом з відповідною технічною документацією.

За апеляційною скаргою Житлово -комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва судове рішення переглянуто апеляційним судом і постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2007 року залишено без змін з тих самих підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.05.2008 року рішення господарського суду Чернігівської області від 12.09.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2007 року скасовано, справу передано на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи 12.09.2008 року господарський суд Чернігівської області виніс рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково.

Визнав за державою право власності на житлову будівлю, розташовану у м. Чернігові по вул. Бєлова,8.

Вилучив у Житлово - комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва на користь Чернігівської міської ради житловий будинок по вул. Бєлова, 8 м. Чернігова та кімнати №№ 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 54/1, 96, 132, 146, 147, 153, які мають статус гуртожитку в житловій будівлі по вул. Бєлова, 8, м. Чернігова разом з відповідною технічною документацією.

У позові до Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва відмовлено.

За апеляційними скаргами Житлово - комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва та Вороного Володимира Костянтиновича судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 року скасовано, провадження по справі припинено.

До Вищого господарського суду України з касаційним поданням звернувся заступник прокурора Чернігівської області, в якому просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду Чернігівської області.

Скаржник вважає постанову Київського апеляційного господарського суду, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

Рішенням Чернігівської міської ради від 31.08.2006 року "Про передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури" лише надано згоду на передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова в тому числі і будівлі по вул. Бєлова,8, в м. Чернігові.

На виконання цього рішення не було оформлено жодного відповідного документа щодо фактичної передачі спірного гуртожитку у комунальну власність.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.03.2008 року № 64 було затверджено акт приймання -передачі відомчого житлового фонду для обслуговування від 14.05.2007 року, яким спірний гуртожиток передано тільки на обслуговування.

На думку прокурора фактично вказаним рішенням виконавчого комітету міськради було затверджено акт приймання -передачі відомчого житлового фонду для обслуговування від 14.05.2007 року, яким спірний гуртожиток передано тільки на обслуговування.

Заслухавши суддю -доповідача, присутніх в судовому засіданні прокурорів та третю особу,перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив із того, що рішенням Виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 10.05.1972 року № 224 виділено земельну ділянку тресту "Чернігівсільбуд" для будівництва гуртожитку на 360 осіб.

Будівництво здійснювалось на замовлення Міністерства сільського будівництва СРСР за рахунок державних коштів ПМК-82 тресту "Чернігівсільбуд" Мінсільгоспбуду Української PCP, що підтверджується актом приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництва від 29.06.1978 року, довідками про виконання будівельно - монтажних робіт по ПМК 82 за 1977-1978 роки.

Рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 03.07.1978 року № 258 затверджено акт державної комісії про прийняття в експлуатацію 5 поверхового гуртожитку на 450 місць по вул. Генерала Бєлова, 8, збудованого ПМК-82 на замовлення "Чернігівсільбуд".

Трест "Чернігівсільбуд" та Чернігівське обласне міжколгоспне об'єднання по будівництву реорганізовані в Чернігівське обласне кооперативно - державне промислово - будівельне об'єднання по агропромисловому будівництву (об'єднання "Чернігівоблагробуд") за рішенням Чернігівської обласної ради народних депутатів від 31.12.1985 року № 444, рішення господарств учасників від 22.03.1986 року протокол № 1, наказу Чернігівського облагропрому від 15.04.1986 року № 86. Об'єднання "Чернігівоблагробуд" реорганізовано в Чернігівську обласну корпорацію агропромислового будівництва за рішенням загальних зборів засновників від 26.03.1997 року протокол № 1, що підтверджується довідкою від 11.05.2007 № 01/106.

Наказом об'єднання "Чернігівоблагробуд" від 16.03.1987 року № 78 створено житлово - комунальну контору яка об'єднує житлово - експлуатаційну дільницю, житлово-експлуатаційну контору об'єднання "Чернігівоблагробуд" і гуртожитки, які знаходяться на балансі МПМК. Згідно з додатком 1 до вказаного наказу в перелік будівель, які передані житлово - комунальній конторі, включено і спірний гуртожиток по вул. Бєлова, 8 та включено до статутного фонду житлово експлуатаційної контори.

Рішенням виконкому Деснянської районної ради народних депутатів № 37 від 26.01.1987 року зареєстровано положення житлово - комунальної контори кооперативно - державного об'єднання "Чернігівоблагробуд".

Відповідно до пункту 1.1. Положення ЖКК є організацією з кооперативно - державною формою власності. Отже, включення до статутного фонду житлово - комунальної контори гуртожитку по вул. Бєлова, 8 як об'єкта житлового фонду державної форми власності не суперечить діючому на час створення ЖКК законодавству.

Відповідно до витягу з протоколу № 1 загальних зборів уповноважених представників засновників і учасників Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва від 28.04.1999 року створено Житлово - комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва шляхом реорганізації житлово - комунальної контори Чернігівського обласного об'єднання по агропромисловому будівництву "Чернігівоблагробуд", затверджено статут підприємства.

У відповідності з статутом Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, перереєстрованого розпорядженням Чернігівського міського голови від 22.07.1999 року № 335, підприємство створено шляхом реорганізації житлово-комунальної контори Чернігівського обласного об'єднання по агропромисловому будівництву "Чернігівоблагробуд" і є його правонаступником.

Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва, як засновник, наділила Житлово - комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва статутним фондом, розмір якого визначено пунктом 3.2 Статуту.

Відповідно до пункту 1.4. Статуту житлово - комунальне підприємство засновано на майні, що є власністю корпорації "Чернігівоблагропромбуд".

У відповідності до пункту 3.4 Статуту ЖКП має право за згодою Засновника продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям і установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування або в позику споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу в установленому порядку .

Виходячи з вищезазначених положень Статуту ЖКП та засад чинного на день створення ЖКП (відповідача 1 ) законодавства, Житлово - комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (відповідач 1) створене як дочірнє підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (відповідача 2), без права розпорядження майном, на власний розсуд, без згоди засновника.

При цьому на день утворення ЖКП іншого джерела формування статутного фонду ЖКП ніж майно Чернігівської облсної корпорації агропромислового розвитку Статутом ЖКП не визначено.

До реорганізації ЖКК в ЖКП гуртожиток по вул. Белова, 8 знаходився в статутному фонді та на балансі ЖКК, що підтверджується довідкою - розшифровкою статті балансу "Основні засоби" станом на 01.04.1999 року, підписаною керівником та головним бухгалтером ЖКП.

При реорганізації ЖКК в ЖКП об'єкт державного житлового фонду - гуртожиток по вул. Белова, 8 - не був переданий житлово - комунальною конторою Чернігівській обласній корпорації агропромислового будівництва і не повинен був передаватись, так як остання не була його власником, а згідно положень Статуту ЖКП Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва мала право наділяти ЖКП тільки своїм майном, а не державним, гуртожиток по вул.. Бєлова,8 був прийнятий на баланс ЖКП (після реорганізації) без зміни його статусу та форми власності (державна).

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що при реорганізації ЖКП не набуло права власності на спірний житловий об'єкт, а знаходження майна на балансі підприємства не обумовлює та не підтверджує права власності балансоутримувача на це майно.

Посилання позивача на передачу спірного об'єкта відповідачем 1 позивачу за актом приймання передачі від 12.03.2008 року, затвердженого рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 17.03.2008 року № 64 судом першої інстанції не прийняті до уваги, оскільки передача житлового об'єкту по вул.Белова, 8 за цим актом проводилась в процесі виконавчого провадження по виконанню рішення по даній справі, яке скасовано. Постановою державного виконавця Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції від 21.04.2008 року закінчено виконавче провадження за наказом господарського суду Чернігівської області № 15/116 від 31.01.2008 року в зв'язку з фактичним виконанням рішення згідно цього наказу.

Судом також встановлено що відповідач 1 не надав належних доказів набуття ним права власності на спірний житловий об'єкт.

Належним доказом передачі майна до статутного фонду може бути акт приймання передачі, лист відповідача 2, як засновника, про передачу майна до статутного фонду ЖКП з зазначенням переліку цього майна. Такі документи сторонами та прокурором не надані, відповідач 2 заперечує проти існування таких документів та факту передачі ним житлової будівлі по вул. Белова. 8 до статутного фонду відповідача 1.

Довідка розшифровка статті "Основні засоби" про включення спірного об'єкту до статуту ЖКП підписана в односторонньому порядку представниками відповідача 1, не прийнята судом як належний та допустимий доказ правомірності включення спірного об'єкта до статутного фонду відповідача 1.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що спірна житлова будівля по вул. Белова, 8 є об'єктом житлового фонду з державною формою власності, обліковується на балансі відповідача 1.

20.12.2005 року голова корпорації "Чернігівоблагропромбуд" звернувся з листом до Чернігівського міського Голови з проханням вирішити питання щодо передачі всього житлового фонду, включаючи спірний гуртожиток, який знаходиться на балансі ЖКП корпорації, на баланс міста.

Рішенням Чернігівської міської ради (сьома сесія п'ятого скликання ) від 31.08.2006 року надано згоду на безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова відомчого та державного житлового фонду разом з вбудованими та прибудованими не житловими приміщеннями, зовнішніми мережами електро, тепло, газо, водопостачання та водовідведення, а також будівлями, призначеними для обслуговування цього фонду, згідно з додатком 1, в тому числі і спірного гуртожитку.

Згідно статті 4 Житлового кодексу України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української PCP, утворюють житловий фонд.

Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки (ст. 127 Житлового кодексу України ).

Частиною 2 статті 5 цього ж Кодексу встановлено, що будинки відомчого житлового фонду підлягають поступовій передачі до відання місцевих рад в порядку і строки, що визначаються радою Міністрів СРСР і радою Міністрів Української PCP.

У відповідності зі статтею 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.1998 року об'єктами передачі згідно з цим Законом (147/98-ВР) є житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури (далі - об'єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити, зокрема, від місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2.8 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 року № 891 (891-95-п) передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду у тому числі гуртожитки; передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього.

Рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 26.05.2008 року № 126, прийнятого за клопотанням відповідача 1, надано гуртожитку по вул. Бєлова, 8 статус житлового будинку, а кімнати №№ 3 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 54/1, 96, 132, 146, 147, 153 залишено зі статусом гуртожитку.

Довідкою №764 від 06.08.2008 року КП "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" повідомило, що станом на 07.08.2008 року право власності на об'єкт нерухомості за адресою: м. Чернігів, вул. Бєлова, 8 не зареєстровано. Отже, форма власності спірної будівлі станом на 07.08.2008 р. не змінилася.

Прокурором уточнено предмет позовних вимог: прокурор просить визнати право власності за державою в особі Чернігівської міської ради на об'єкт державного житлового фонду, що розташований у м. Чернігові по вул.. Бєлова,8. Зобов'язати Житлово -комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати у комунальну власність Чернігівської міської ради разом з відповідною технічною документацією житловий будинок по вул. Бєлова, 8 м. Чернігова та кімнати №№ 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 54/1, 96, 132, 146, 147, 153, які мають статус гуртожитку.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора до відповідача 1 підлягають задоволенню, а до відповідача 2 безпідставні і задоволенню не підлягають, оскільки спірний об'єкт не знаходиться у відповідача 2 у володінні, користуванні, у власності, а також визнав за державою право власності на житлову будівлю по вул. Бєлова, 8.

Скасовуючи рішення місцевого суду апеляційний господарський суд виходив із того, що рішенням Чернігівської міської ради від 31.08.2006 року "Про передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури" надано згоду на безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова відомчого та державного житлового фонду разом із вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами електро -тепло -газо водопостачання, а також будівлями, призначеними для обслуговування цього фонду, згідно з додатком 1.

Згідно додатку 1, п'ятиповерховий 150-кімнатний гуртожиток по вул. Бєлова, 8 Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" увійшов до переліку житлового фонду, який передається у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова.

Відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 31.08.2006 року, передача повинна бути здійснена відповідно до Положення про порядок передачі в комунальну власність територіальної громади м. Чернігова об'єктів соціальної інфраструктури, затвердженого рішенням міської ради від 30.03.2004 року.

Заступник прокурора Чернігівської області у позовній заяві просив зобов'язати Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати гуртожиток, розташований по вул. Бєлова, 8 в м. Чернігові, у комунальну власність Чернігівської міської ради разом з відповідною технічною документацією на нього.

Належних доказів того, що вказане рішення Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва скасовано або у встановленому законом порядку визнано недійсним, сторони спору не надали.

Відповідно до пункту 51 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", до виключної компетенції міських рад належить надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Згідно частини 1 та 2 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що на час розгляду справи, гуртожиток по вул. Бєлова, 8 у м. Чернігові переданий у комунальну власність Чернігівської міської ради, відповідно до вищевказаного рішення, а відтак у даній справі відсутній предмет спору.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи предмет спору, у даному випадку, це майно, щодо якого у позивача є певні вимоги.

Але, при цьому, від предмета спору слід відрізняти предмет позову -відповідну матеріально -правову вимогу, яка кореспондується із способами захисту порушеного права, передбачених законом або договором.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту порушених цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Апеляційна інстанція на вказані приписи діючого законодавства уваги не звернули та помилково припинила провадження у справі, не розглянувши спір по суті.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Крім того, поза увагою апеляційного господарського суду взагалі залишились вимоги щодо визнання за державою права власності як з огляду на процесуальні так і матеріальні норми права.

За таких обставин, враховуючи, що апеляційний господарський суд в порушення приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України справу не розглянув постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями - 111-7, пунктом 3 статті - 111-9, статтями - 111-10, - 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 року у справі № 7/115(15/116) господарського суду Чернігівської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Касаційне подання Заступника прокурора Чернігівської області задовольнити частково.