39/616-07 Про визнання права власності на майно - 22.01.2009 Прийняття

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (головуючий суддя Ліпинський О.В., судді Дубінін І.Ю., Чередко А.Є.) від 16.04.2008 року у справі № 39/616-07 позов задоволено частково; визнано за позивачем право власності на майно, що розташовано за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 144, а саме: мотошлагбаум інв. № 36; кришки до пропарювальних камер в кількості 14 шт. інв. № 178; промислову каналізацію інв. № 37; паропровід зовнішній інв. № 38; газопровід інв. № 39; трубопровід стійного повітря інв. № 40; електропостачання заводський кабель інв. № 41; в решті позовних вимог провадження у справі припинено; судові витрати покладено на позивача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Лотоцька Л.О., судді –Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.) від 15.07.2008 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2008 року у справі № 39/616-07 скасовано; прийнято нове рішення; в позові відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача 42,50 грн. державного мита за апеляційною скаргою.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Павловський П.П., судді - Швець В.В., Чус О.В.) від 24.09.2008 року заяву ВАТ "Дніпропетровськпромбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2008 року у справі № 39/616-07 задоволено; постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2008 року у справі № 39/616-07 скасовано; в задоволенні апеляційних скарг Фастенка В.В. та РВ ФДМ України по Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2008 року у справі № 39/616-07 відмовлено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2008 року у справі № 39/616-07 залишено без змін.

В касаційній скарзі Фастенко В.В. просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 року, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2008 року –залишити без змін, посилаючись на невірне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України.

В письмових поясненнях на касаційну скаргу відповідач підтримує викладені в касаційній скарзі доводи та просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 року.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує викладені в ній доводи.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника третьої особи, заперечення на касаційну скаргу представників позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову в даній справі є звернення ВАТ "Дніпропетровськпромбуд" до РВ ФДМУ в Дніпропетровській області про визнання права власності на майно, передане йому останнім у власність за переліком №12/7-268 від 27.01.1999 року в процесі приватизації, у зв’язку із втратою оригіналу документу, який посвідчує його право власності, на підставі ст. 392 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні позову та скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд у постанові від 15.07.2008 року виходив виключно із того, що позивачем не доведено наявності спору сторін щодо спірного майна, оскільки позивач не довів, що відповідач відмовив йому у видачі дублікату правовстановлюючого документу, який підтверджує факт передачі майна у власність позивачу. Право ж власності позивача на спірне майно відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами при наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору.

За своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення.

Нижченаведені ВАТ "Дніпропетровськпромбуд" обставини є нововиявленими в розумінні статті 112 ГПК України, оскільки є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти на яких ґрунтується судове рішення.

Ці обставина існувала на момент розгляду справи, проте не була відома ні заявникові, ні суду.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були бути відомими заявникові.

Так, із матеріалів справи вбачається, що про факт відмови у видачі дублікату заявникові стало відомо після винесення постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом, тобто - 15.07.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підтвердив факт передачі спірного майна у власність позивача, згідно з переліком від 27.01.1999 року №12/7-268.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт правомірності набуття позивачем у власність спірного майна.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свою цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як правильно встановив господарський суд першої інстанції, підставою звернення до суду з даним позовом послужила втрата позивачем оригіналу переліку нерухомого майна, яке передається у власність ВАТ "Дніпропетровськпромбуд" №12/7-268 від 27.01.1999 року, що перешкоджає реалізації власником його права на спірне майно.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи ту обставину, що існування правовстановлюючого документа на спірне майно, який був втрачений позивачем, достеменно може бути підтверджено відповідно державним органом приватизації (відповідачем), який видавав цей документ, колегія суддів апеляційної інстанції правомірно виходила із того, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до розділу 2 Положення про впорядкування передачі об’єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 року № 2097 (z1201-03) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2003 року за № 1201/8522 (z1201-03) , при створенні відкритого акціонерного товариства (при перетворенні підприємства у відкрите акціонерне товариство) у процесі приватизації (корпоратизанії) передача об’єктів нерухомого майна проводиться на підставі наказів засновників відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизанії) з актом приймання-передавання нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, який готується за окремою формою. На письмовий запит відкритого акціонерного товариства або осіб, які відповідно до законодавства України є правонаступниками відкритих акціонерних товариств, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі порушення справи про банкрутство підприємства, засновник відкритого акціонерного товариства готує перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства.

Пунктом 5.5 розділу 5 вказаного Положення встановлено, що у разі втрати (пошкодження) акта або переліку на підставі заяви про видачу їх дублікату осіб, які відповідно до законодавства України є правонаступниками цього товариства, видається дублікат з написом у правому верхньому кутку слова "Дублікат" (а не копія, про видачу яких заявляє відповідач) та зазначенням дати видачі дубліката.

Враховуючи, що в разі втрати правовстановлюючого документа, особа має право звертатися до суду з позовом про визнання права, а не про видачу дубліката втраченого документа, колегія суддів вважає цілком правомірною позицію місцевого суду та апеляційного суду, які визнали правомірність вимог позивача.

Враховуючи наведене, постанова Дніпропетровського апеляційного господарсько го суду є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ґрун туються на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законо давства.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11, ст.ст. 112 - 114 Господарсько го процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Фастенко В’ячеслава Віталійовича на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 року у справі № 39/616-07 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 року у справі № 39/616-07 –без змін.