Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал", ОСОБА_1

участю представників сторін:

від позивача -не з'явився

відповідача -не з'явився

третіх осіб ОСОБА_4.

У листопаді 2007 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним укладеного 04.03.2004 р. між ним та відповідачем договору комісії № К-7 та застосування наслідків, передбачених чинним законодавством, в зв'язку з тим, що 1 360 штук простих іменних акцій ВАТ завод "Южреммаш", мінімальною вартістю 7 480 грн., які за дорученням позивача (комітента) зобов'язувався продати відповідач (комісіонер), на момент укладення договору не були власністю комітента, оскільки за договорами купівлі-продажу від 01.03.2004 р. вони були продані ОСОБА_3. та ОСОБА_1., що є порушенням вимог ч.3 ст. 1012 ЦК України.

Крім того, на думку позивача, угода була укладена зі сторони ТОВ "Інвест-Капітал" внаслідок обману зі сторони генерального директора ТОВ "Сомит" ОСОБА_5.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просив визнати договір недійсним у зв'язку з його невідповідністю вимогам ст. 4 Закону України "Про власність" і ст. 319 ЦК України (а.с.61), а також просив поновити позовну давність у зв'язку з пропуском її з поважних причин (а.с.69).

Господарськими судами спір розглядався неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23 вересня 2008 року (суддя -В.Головко) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 5 листопада 2008 року (головуючий -Ю.Гоголь, судді -І.Черткова, В.Голик) рішення місцевого господарського суду скасовано і прийнято нове рішення яким позов задоволено. Визнано недійсним договір комісії № К-7, укладений 4 березня 2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сомит" і товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал" на продаж 1 360 простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства "Южреммаш" з моменту його укладення з поверненням сторін у первісне становище.

В касаційних скаргах товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал", ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 5 листопада 2008 року скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду міста Севастополя від 23 вересня 2008 року.

Заслухавши пояснення представника 3-ї особи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 04.03.2004 р. між ТОВ "Сомит" (комітент) і ТОВ "Інвест-Капітал" було укладено договір комісії № К-7, відповідно до умов якого комісіонер зобов'язувався від свого імені, в інтересах і за рахунок коштів комітента продати цінні папери третім особам -1360 простих іменних акцій ВАТ завод "Южреммаш" номінальною вартістю 3,5 грн. за акцію.

При винесенні оскаржуваної постанови, апеляційний господарський суд виходив із того, що при укладенні спірного договору комісії, генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю "Сомит" ОСОБА_5. перевищив надані йому законодавством і статутом товариства повноваження, а тому, згідно приписів частини 1 статті 241 ЦК України даний правочин не може створювати, змінювати або припиняти цивільні права і обов`язки товариства. Виходячи із цього, зазначений договір має бути визнаний недійсним.

Проте, до таких висновків апеляційний господарський суд дійшов внаслідок порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють спірні відносини.

Частина 1 статті 92 ЦК України визначає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з частиною 1 статті 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Підпункт "і" пункту 2 глави 5 статуту товариства встановлює, що до виключної компетенції зборів учасників товариства відноситься затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує дві тисячі п`ятсот умовних одиниць.

Із пункту 2.1. зазначеного договору вбачається, що мінімальна ціна договору встановлена на рівні 7 480,00 грн.

Як вбачається із укладених на виконання договору комісії, договорів купівлі -продажу цінних паперів №№ К-7/1, К-7/2 ціна кожного договору складає 3 740,00 грн.

Із наведеного випливає, що подальше затвердження зборів учасників товариства укладених 04.03.2004 р. договорів згідно із положеннями статуту не вимагалось.

Відповідно до частини 2 статті 145 ЦК України, у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.

Згідно з пунктом 6 розділу V Статуту ТОВ "Сомит", затвердженого рішенням загальних зборів засновників від 17.07.1999 (протокол № 1), в товаристві створюється виконавчий орган -дирекція. До складу дирекції входять генеральний директор, заступник генерального директора, головний бухгалтер. Дирекція діє від імені товариства без довіреності в межах, наданих Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) та установчими документами (т.1, а.с.8-16).

Як вбачається із матеріалів справи на час укладення спірного договору, генеральним директором ТОВ "Сомит" був ОСОБА_5 (т.1, а.с.19-20, 28 (зворотній бік), 31, 36).

Водночас в ході розгляду даного спору, позивачем, в порядку визначеному статтями 33, 34 ГПК України, будь-які належні докази призначення інших членів дирекції, зазначених у наведеному пункті статуту, не надавались.

З огляду на це, частина 2 статті 99 ЦК України, яка регламентує порядок прийняття рішень виконавчим органом, що складається з кількох осіб, при здійсненні юридичної оцінки дотримання процедури прийняття рішення щодо укладення спі рного договору, застосована бути не може.

Водночас, в силу частини 5 статті 62 Закону України "Про господарські товариства", генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Таким чином, з огляду на наведене, є усі підстави стверджувати що укладаючи з ТОВ "Інвест-Капітал" договір комісії № К-7 від 04.03.2004 року, генеральний директор ТОВ "Сомит" ОСОБА_5. діяв в межах повноважень наданих йому статутом товариства при дотриманні вимог матеріального законодавства

Відтак, з урахуванням того, що висновок про перевищення генеральним директором ТОВ "Сомит" повноважень при укладенні оспорюваного договору суперечить фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що помилкове застосування апеляційним господарським судом норми матеріального права закріпленої частиною 1 статті 241 ЦК України, свідчить про незаконність постановленого судового акту, що є підставою для його скасування.

Підставою для подання зазначеного позову, із урахуванням уточнених позовних вимог, є відсутність у ТОВ "Сомит", на момент укладення договору комісії від 04.03.2004 року, права власності на 1360 акцій ВАТ "Южреммаш".

Однак, при винесенні оскаржуваної постанови, апеляційним господарським судом підстави подання даного позову не досліджувались. Натомість, суд зазначив про те, що питання наявності у позивача, на момент укладення договору комісії від 04.03.2004 року, права власності на 1360 акцій ВАТ "Южреммаш" не має суттєвого значення для справи, а тому дослідження його є недоцільним.

Проте, такі висновки суду суперечать вимогам процесуального закону, виходячи із такого.

Предмет та підстава позову -це його складові, які визначають зміст позову.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підстави позову -це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення

Тобто, підставою позову є фактичні обставини, що підтверджують правомірність заявлених позовних вимог.

Зі змісту частини 4 статті 22 ГПК України випливає, що зміна предмету або підстави позову є виключним правом позивача, яким він може скористатися до прийняття судового рішення.

Однак, при вирішенні даного спору, Севастопольський апеляційний господарський суд за власною ініціативою, в порушення наведеної процесуальної норми, фактично змінив підставу для пред`явлення позову.

Таким чином, з огляду на зазначені порушення норм матеріального та процесуального права, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 5 листопада 2008 року підлягає скасуванню.

Згідно з частиною третьою статті 1012 Цивільного кодексу України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Акції емітента ВАТ завод "Южреммаш", стосовно яких укладено оспорюваний договір, випущені в документарній формі, що підтверджується, зокрема Реєстром власників іменних цінних паперів (т.2, а.с.4-16).

Згідно з пунктом 7 Положення про діяльність з обліку прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність, затвердженого Указом Президента України від 25.05.1994 № 247 (247/94) (в редакції Указу Президента України № 160/96 від 02.03.1996 (160/96) ), підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів, випущених в документарній формі, є письмове розпорядження власника або особи, що діє за його дорученням про передачу іменних цінних паперів, а також інші документи, що підтверджують, відповідно до законодавства України, зміну права власності на іменні цінні папери. Якщо іменні цінні папери випущені у паперовій формі, крім указаних документів подається також іменний цінний папір (сертифікат цінних паперів).

Пунктами 7.5, 7.13 розділу 7 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 60 від 26.05.1998 (яке діяло на час укладення оспорюваного правочину) встановлено, що реєстроутримувач аналізує наявність необхідних документів та повертає заявнику наданий пакет документів, якщо вони не відповідають вимогам чинного законодавства чи надані не в повному обсязі.

Судом встановлено, що 01.03.2004 між ТОВ "Сомит" і ОСОБА_1. був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до умов якого ТОВ "Сомит" передає у власність, а ОСОБА_1. приймає 680 простих іменних акцій ВАТ завод "Южреммаш" на суму 2380 грн. (т.1, а.с.18).

Також, 01.03.2004 між ТОВ "Сомит" і ОСОБА_3. був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до умов якого ТОВ "Сомит" передає у власність, а ОСОБА_3. приймає 680 простих іменних акцій ВАТ завод "Южреммаш" на суму 2380 грн. (т.1, а.с.17).

Обидва зазначених договори зареєстровані ЗАТ "Південний реєстратор" 01.03.2004, що підтверджується відповідними надписами на цих договорах.

01.03.2004 між ТОВ "Сомит" і ОСОБА_1 було підписано розпорядження про передачу права власності на 680 акцій ВАТ завод "Южреммаш", зі змісту якого вбачається, що підставою для підписання даного розпорядження сторонами є договір купівлі-продажу цінних паперів від 01.03.2004 і сертифікат на акції (т.1, а.с.19).

Також, 01.03.2004 між ТОВ "Сомит" і ОСОБА_3. було підписано розпорядження про передачу права власності на 680 акцій ВАТ завод "Южреммаш", зі змісту якого вбачається, що підставою для підписання даного розпорядження сторонами є договір купівлі-продажу цінних паперів від 01.03.2004 і сертифікат на акції (т.1, а.с.20).

Обидва розпорядження зареєстровані ЗАТ "Південний реєстратор" 01.03.2004, про що свідчать відповідні надписи на розпорядженнях.

Втім, зазначені документи 05.03.2004 були повернені реєстроутримувачем - ЗАТ "Південний реєстратор" без виконання, що підтверджується листом ТОВ "Сомит" від 01.03.2004 за вих. № 01-04; листом ЗАТ "Південний реєстратор" від 05.03.2004 за вих. № 122, 123; листом ТОВ "Сомит" від 05.03.2004 за вих. № 4-04; листом ЗАТ "Південний реєстратор" від 05.03.2004 за вих. № 135 (т.1, а.с.99-102).

Відповідно до повідомлень реєстроутримувача -ЗАТ "Південний реєстратор" від 10.03.2004 № 143 (т.1, а.с.84), від 24.12.2007 № 607 (т.1, а.с.82) та від 22.01.2008 № 637 (т.2, а.с.108) перереєстрація права власності на акції ВАТ завод "Южреммаш" зафіксована в системі реєстру 10.03.2004 на підставі пакета документів, поданих ТОВ "Інвест-Капітал" разом із супровідним листом від 04.03.2004 № 17 (т.1, а.с.83). Сертифікат на право власності ТОВ "Сомит" на 1360 акцій ВАТ завод "Южреммаш" погашений 10.03.2004 (т.1, а.с.95).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що на час вчинення оспорюваного правочину власником 1360 акцій ВАТ завод "Южреммаш" залишався позивач - ТОВ "Сомит".

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи що при укладенні договору комісії від 04.03.2004 року сторонами було дотримано вимогу яка встановлена статтею 203 ЦК України щодо наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності та інших вимог чинності правочину, закріплених даною статтею, колегія суддів вважає правомірним і обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для визнання спірного договору недійсним.

Що стосується застосування судами норм Цивільного кодексу України (435-15) про строк позовної давності при вирішенні даного спору, колегія суддів зазначає наступне.

Правила про позовну давність мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги, про що також зазначено в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) .

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Сомит" необхідно відмовити у зв`язку із відсутністю порушеного суб`єктивного права, при цьому не застосовуючи положення статей 257, 260, 261 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9- - 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал", ОСОБА_1задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 5 листопада 2008 року у справі за № 5020-5/527-9/126-7/187-11/274-3/066 скасувати, а рішення господарського суду міста Севастополя від 23 вересня 2008 року залишити в силі.