Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників від:

Суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпак" про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.08.08 позовні вимоги в частині витребування майна із чужого незаконного володіння задоволені. Припинено провадження по справі в частині спонукання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним їй на праві власності майном.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпак" оскаржило рішення до Донецького апеляційного господарського суду. 03.11.08 Донецьким апеляційним господарським судом винесено постанову по справі, якою рішення господарського суду Донецької області від 19.08.08 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Інтерпак" –без задоволення.

Крім того, 03.11.08 Донецьким апеляційним господарським судом винесено окрему ухвалу щодо адвоката ОСОБА_1. Окрема ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1., як представник ТОВ "Інтерпак", своїми діями перешкоджала оперативному розгляду справи.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_1. звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на те, що її дії були законними та повністю узгодженими із довірителем.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Презумпція процесуальної добросовісності находить своє вираження в приписах ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено, що сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин. До категорії суб’єктів відносяться учасники процесу, які перераховані в ст. 21 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданими їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.

Господарський процесуальний кодекс (1798-12) покладає обов’язок на сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином суд, приймаючи ухвалу про вжиття відповідного реагування щодо учасника процесу, повинен встановити мотиви поведінки сторони та процесуальну шкоду, яка б виражалась в невірному використанні процесуальних прав, за допомогою яких сторона бажала завдати шкоди та затягнути судовий розгляд, чи досягнути матеріальної вигоди.

Представником ТОВ "Інтерпак" подавалося клопотання про зупинення провадження у справі з підстав ініціювання перегляду за нововиявленими обставинами рішень Київського та Куйбишевського районних судів, оскільки саме ці судові акти покладені в основу рішення у даній справі. До клопотання про зупинення додано відповідні документи. За наявності сумніву в достовірності поданих документів та обґрунтованості клопотання про зупинення провадження, суд апеляційної інстанції не був позбавлений права скористатися правами, передбаченими ст.ст. 32- 33 Господарського процесуального кодексу України про витребування відповідних доказів, а потім, лише після встановлення факту зловживання процесуальними правами, міг розглянути питання про необхідність вчинення відповідного реагування щодо представника.

Попри наведені обставини апеляційним судом вжито заходів реагування відносно представника сторони, який не приймав участь в розгляді справи (в судовому засіданні), оскільки справа розглядалася заново, так як згідно розпорядження замінено колегію суддів.

Відповідно до ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час та місце засідання суду.

Отже, з матеріалів справи слідує, що суд апеляційної інстанції, виходячи з принципу законності, що діє в господарському судочинстві, не встановив достовірних доказів зловживання процесуальним правом представника сторони та порушення принципу добровільності, тому ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, окрему ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.08 у справі

№ 39/146пн скасувати.