805/2354/18-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким Товариство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання - 11.12.2018 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року у складі судді Стойка В. В. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року у складі колегії суддів Міронової Г. М., Ястребової Л. В. Казначеєва Д. В. у справі № 805/2354/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

03 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2018 року № 0010371206, яким Товариство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% за затримку сплати грошового зобов'язання у розмірі 2 779 494 грн 25 коп., що становить 555 898 грн 85 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

03 липня 2018 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок прийняття його податковим органом всупереч положенням підпункту 38.4.1 пункту 38.4 статті 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , а також неможливості проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання.

22 жовтня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій податковий орган, не погоджується з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме вимог пункту 126.1 статті 126, статей 257, 258 Податкового кодексу України, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) , статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII (1669-18) ).

Скаржник обґрунтовує безпідставність застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) до спірних правовідносин, зазначає, що з 01 січня 2017 року до предмету камеральної перевірки віднесено своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання. У зв'язку із зазначеним податковий орган просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

24 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Донецького окружного адміністративного суду справу № 805/2354/18-а.

07 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому Товариство спростовує доводи касаційної скарги податкового органу, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що Товариство з додатковою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (код ЄДРПОУ 31831942) зареєстроване за адресою вул. Енергетиків, б. 34, м. Курахово, Мар'їнський район, Донецька область.

Станом на 14 квітня 2014 року Товариство було зареєстроване у місті Донецьк, що підтверджується Сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати від 05 вересня 2014 року №2883, наданим та дослідженим судами попередніх інстанцій.

У лютому 2018 року посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку своєчасності сплати, зокрема, збору за спеціальне використання води за ІІІ квартал 2014 року, за результатами якої складено акт від 15 лютого 2018 року № 396/12-32-12-06/26174683 (далі - акт перевірки)

21 березня 2018 року на підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0010371206, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води, визначеного пунктами 328.1, 328.4 статті 328 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на 19 листопада 2014 року) на підставі статті 126 цього Кодексу, зобов'язано Товариство сплатити штраф у розмірі 20 % за затримку понад 100 днів сплати грошового зобов'язання у розмірі 2 779 494 грн 25 коп., що становить 555 898 грн 85 коп.

Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, обґрунтовується податковим органом висновком про несвоєчасність сплати Відокремленим підрозділом "Луганська теплова станція" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" податкових зобов'язань по збору за спеціальне використання води за ІІІ квартал 2014 року.

Судами попередніх інстанцій, серед іншого, встановлено, що місцезнаходженням Відокремленого підрозділу "Луганська теплова електрична станція" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", якого м. Щастя, вул. Гагаріна, будинок 1.

19 лютого 2015 року між Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Відокремленим підрозділом "Луганська теплова електрична станція" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" укладено договір щодо розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 2 779 494 грн 27 коп. під відсотки строком з 11 лютого 2015 року по 20 грудня 2015 року. Зазначена заборгованість погашена позивачем достроково в повному обсязі 27 лютого 2015 року платіжним дорученням № 337353.

Крім того, до податкового органу надавався Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати №2883 від 05 вересня 2014 року, яким Товариству засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Спірним питання цієї справи є наявність або відсутність обставин які обумовлюють звільнення позивача, що здійснював свою діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податку, з огляду на приписи підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) .

На підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (1797-19) підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) доповнено, зокрема, пунктом 38, який визначає особливості здійснення справляння податків і зборів для окремих категорій платників податків.

Пунктом 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" (254-19) , або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (1207-18) .

Зміст підпункту 38.1 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) надає визначення термінів, які вживаються у цьому пункті. Тимчасово окупованою територією визнається територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" (254-19) , на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України. Територією населених пунктів на лінії зіткнення є територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України. Іншою територією України у розумінні цього пункту є територія України, крім тимчасово окупованої території та території населених пунктів на лінії зіткнення.

Вимоги підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) регламентують, зокрема, особливості здійснення справляння податків і зборів філією, представництвом, відокремленим чи іншого структурним підрозділом юридичної особи.

Якщо фактичним місцезнаходженням філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу юридичної особи є тимчасово окупована територія, а місцезнаходженням відповідної юридичної особи є інша територія України або територія населених пунктів на лінії зіткнення, така юридична особа, відокремлений чи інший структурний підрозділ, уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податки, збори у випадках, передбачених цим Кодексом, звільняються від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, за весь період проведення антитерористичної операції.

Системний аналіз цитованих вище положень, дозволяє прийти до висновку, що законодавець визначив передумови застосування положень пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) та поширив їх на категорії платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на 1) тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" (254-19) , або 2) в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або 3) платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Такі категорії платників є альтернативними на що вказує вживання сполучника "та/або", саме тому є безпідставними доводи касаційної скарги, вимоги цього пункту розповсюджуються лише на порядок справляння місцевих податків та зборів.

Звільнення платника податків від відповідальності на підставі підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) є безумовним обов'язком податкових органів, зокрема, в тому випадку, якщо фактичним місцезнаходженням філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу юридичної особи є тимчасово окупована територія, а місцезнаходженням відповідної юридичної особи є інша територія України або територія населених пунктів на лінії зіткнення. Звільнення від відповідальності здійснюється лише у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, за весь період проведення антитерористичної операції.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085-р (1085-2014-р) (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Перелік № 1085)

Суди попередніх інстанцій, застосовуючи підпункт 38.4 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , врахували, що фактичним місцезнаходженням відокремленого підрозділу є місто Щастя Луганської області, яке відноситься до території населених пунктів на лінії зіткнення згідно з Переліком № 1085, що обумовлює звільнення платника податків від відповідальності.

При цьому, Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо неможливості проведення камеральної перевірки у 2018 році з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання, з огляду на положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року), за якою камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки, серед іншого, може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Верховний Суд зазначає, що помилковий висновок судів попередніх інстанцій відносно меж проведення камеральної перевірки не вплинув на правильне вирішення справи по суті.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.