822/1711/18 Про визнання протиправним та скасування рішення ДФС про виключення Кредитної спілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій - 11.12.2018 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницького Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у складі колегії суддів Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М., Сторчака В.Ю. у справі № 822/1711/18 за адміністративним позовом Кредитної спілки "Подільська" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницького Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року Кредитна спілка "Подільська" (далі - Спілка, позивач у справі) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницького Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання неправомірним та скасувати рішення податкового органу від 19 липня 2017 року №1722254600867 про виключення Кредитної спілки "Подільська" з Реєстру неприбуткових установ та організацій, з мотивів безпідставності його прийняття.

25 липня 2018 року рішенням Хмельницький окружного адміністративного суду у складі судді Салюка П.І. у задоволенні адміністративного позову відмовив з підстав того, що в переліку неприбуткових організацій, встановленому підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, кредитні спілки відсутні, відтак кредитна спілка не відповідає всім вимогам пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України та не підлягає включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

11 вересня 2018 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції від 25 липня 2018 року скасовано, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення податкового органу від 19 липня 2017 року №1722254600867.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції висновувався на аналізі положень пункту 133.4 статті 133, пункту 35 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , а також на дослідженні статутних документів позивача, відсутність встановлення податковим органом фактів використання позивачем доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України та здійснив висновок про недоведеність відповідачем правомірності прийняття рішення.

22 жовтня 2018 року податковий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивує положеннями статті 157 Податкового кодексу України (в редакції до 01 січня 2015 року), статті 133 цього кодексу, статей 7, 8 Закону України "Про кредитні спілки" від 20 грудня 2001 року № 2908-ІІІ, статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ та приходить до висновку, що кредитні спілки як фінансові установи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, є платниками податку на прибуток та зобов'язані нараховувати та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ Податкового кодексу України (2755-17) . Відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції надано невірне тлумачення норм матеріального права та не надано достатньої правової оцінки обставинам справи.

23 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Хмельницького окружного адміністративного суду справу № 822/1711/18.

01 листопада 2018 року справа № 822/1711/18 надійшла до Верховного Суду.

23 листопада 2018 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому Спілка просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Кредитна спілка "Подільська" діє на підставі Статуту, затвердженого рішеннями загальних зборів Кредитної спілки "Подільська" протоколом №13 від 20 грудня 2016 року (далі - Статут).

Пунктом 2.1 Статуту обумовлено, що Кредитна спілка "Подільська" є неприбутковою організацією, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних внесків членів кредитної спілки.

Пунктом 22.4 Статуту, кредитній спілці забороняється розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частини серед засновників, членів кредитної спілки, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Пунктом 29.8 Статуту визначено, що при ліквідації кредитної спілки залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області з 12 листопада 2004 року кредитній спілці "Подільська" присвоєно ознаку неприбутковості 0010 - кредитні спілки, та включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

19 липня 2017 року рішенням податкового органу №1722254600867, кредитну спілку "Подільська" з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру, у зв'язку з невідповідністю неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4. статті 133 Податкового кодексу України.

При вирішенні питання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Суд зазначає наступне.

За положеннями пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Відповідно до підпункту 133.4.1. пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Положення абзаців третього і четвертого цього підпункту щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Відповідно до абзацу першого підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Підпунктом 133.4.4. пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України зазначено, що встановлення контролюючим органом відповідно до норм цього Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 цього пункту, є підставою зокрема для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до підпункту 133.4.6. статті 133 Податкового кодексу України до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема можуть бути віднесені:

бюджетні установи;

громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;

житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;

сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що буквальне тлумачення цього підпункту свідчить про те, що цей перелік організацій та установ не є вичерпним, на що вказує прислівник "зокрема", який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, вказує на можливі варіанти, а не виключні, що спростовує протилежний висновок суду першої інстанції.

Абзацом третім пункту 34 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) передбачено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" (652-19) , що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.

Згідно пункту 35 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" (652-19) , що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов'язані до 1 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, після 1 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Згідно з підпунктом 133.4.5. пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України N440 від 13 липня 2016 року затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру.

Пунктом 4 Порядку №440 передбачено, що до Реєстру включаються неприбуткові організації - юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ.

Ознака неприбутковості організації присвоюється за окремими групами підприємств, установ та організацій відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Кодексу за такою структурою:

(0038) - спілки;

(0048) - інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Згідно з пунктом 16 Порядку №440 виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу в разі, зокрема, невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу.

Підсумовуючи наведені норми, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції, що підприємство, установа та організація може бути визнана неприбутковою за наявності дотримання одночасно всіх вимог, встановлених положеннями пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, статутні документи мають бути приведені у відповідність із вищезазначеними нормами у визначений цим кодексом строк та подані до контролюючого органу.

Судом апеляційної інстанції здійснено аналіз документів наявних в матеріалах справи та встановлено, що Кредитна спілка "Подільська" утворена та зареєстрована у порядку передбаченому законами, установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів або їх частин серед членів організації, працівників та інших пов'язаних з ними осіб.

Суд погоджується з судом апеляційної інстанції стосовно того, що установчі документи кредитної спілки приведені у відповідність до вимог пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

Судом апеляційної інстанції зауважено, що фактів використання позивачем доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України податковим органом не встановлено, до суду доказів не надано.

За змістом частин другої та третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відтак, податковим органом не доведено наявність підстав для скасування позивачу ознаки неприбутковості, жодного факту отримання кредитною спілкою прибутку відповідачем не встановлено та не доведено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.