Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну скаргу ПП "Гурман"

За участю представників сторін

від позивача Бабенко С.М. дов. від 01.09.08р.,

від відповідача Чимбар А.Д. дов. від 21.10.08р. № 176,

від третіх осіб не з'явилися

Приват не підприємство "Гурман" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне підприємс тво Центральний ринок" про усунення перешкод у праві користу вання майном.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2008р. у справі № 9/3/128-08 (суддя Подобєд І.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровської апеляційного господарського суду від 13.10.2008 року у справі № 9/3/128-08 (судді: Логвиненко А.О., Головко В.Г., Стрелець Т.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, приват не підприємство "Гурман" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2008р. та постанову Дніпропетровської апеляційного господарського суду від 13.10.2008 року у справі № 9/3/128-08 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

В судовому засіданні 13.01.09р. було оголошено перерву в слуханні справи на 20.01.09р. о 12 год. 30 хв.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач уклав з гр. ОСОБА_1. та ОСОБА_2. до говори найму нежитлових приміщення, розташованих по вул. Пастера, 2-6 та 2-к м. Дніп ропетровська, в яких ПП "Гурман" організувало роботу кафе "Мрія" та магазин.

Суди встановили, що в безпосередній близькості до стін вказаних приміщень, з порушенням вимог "Правил пожежної безпеки в Україні" та без відповідних по годжень містобудівної документації, самовільно споруджено торгові ряди, які використо вуються для здійснення громадянами роздрібної торгівлі.

Крім цього, з земельними ділянками, на яких розташо вано орендовані позивачем приміщення межують земельні ділянки, які мають кадастрові номера 1210100000:06:090:0304 та 1210100000:06:090:0301. Відповідач є орендарем земельної ділянки №1210100000:06:090:0304.

Договорів оренди земельної ділянки під №1210100000:06:090:0301 з Дніпропетровською міською радою не укладалось.

Суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач заперечував, що вказані споруди збудовано ним і вони є його власністю. Це твердження не спростовано матеріалами справи, в яких відсутні будь-які докази того, що Ринок є власником споруд, що перешкоджають нормальній діяльності орендованих пози вачем об'єктів. Водночас, в порушення приписів ст.33.34 ГПК України (1798-12) , ПП "Гурман" не на дано доказів, того що саме відповідачем було споруджено спірні об'єкти.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки ані умовами договору орендної ділянки за номе ром 1210100000:06:090:0304, ані приписами Закону України "Про оренду землі" (161-14) , ані інши ми нормативними актами на Ринок не покладено обв'язку зносити самовільні забудові, що йому не належать та ним не зводились, відповідача не може бути примушено в судовому порядку до обов'язку демонтувати спірні об'єкти. З цих же підстав на Ринок не може бути покладено аналогічного обв'язку щодо об'єктів, які розташовано на ділянці, яку він не оре ндує.

Крім того, апеляційний суд зазначив про те, що не підлягають задоволенню і вимоги заборонити Ринку будувати будь-які будівлі на від стані 10м. від орендованих приміщень, оскільки позивачем не доведено, що відповідач має намір вчиняти вказані дії, а тому за таких обставин, позивачем обрано не пе редбачений законом спосіб захисту своїх інтересів, що унеможливлює задоволення позо ву.

Проте, судова колегія не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій, оскільки останні суперечать нормам діючого законодавства і фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

Заявник касаційної скарги у своїх доводах зазначає, що земельна ділянка передана відповідачу з умовою, що у разі виникнення будь-яких вимог осіб щодо земельних ділянок, які передаються відповідно до п. 1.1. та п. 2.1. договору оренди землі, укладеного 19.05.06р. між Дніпропетровською міською радою та відповідачем, або частин (часток) цих земельних ділянок або будь-яких об'єктів, що на них розташовані, повну юридичну і матеріальну або будь-яку іншу відповідальність за належне задоволення цих вимог в установленому порядку, а також за будь-які наслідки, пов'язані із зазначеними питаннями (але не тільки), несе комунальне підприємство "Центральний ринок".

Тобто, відповідач є землекористувачем земельної ділянки, на якій ним було допущено самовільне спорудження об'єктів, і повинен виступати в якості відповідача за позовними вимогами про знесення позивачем цих об'єктів.

Господарські суди не надали оцінки зазначеним фактичним обставинам, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті.

Крім того, господарські суди не вжили заходів для зобов'язання відповідача надати інформацію про те, яким чином і за чиї кошти відбулося самовільне будівництво; які суб'єкти підприємницької діяльності фактично ведуть господарську діяльність на території самовільно збудованих об'єктів і хто сплачує ринковий збір, орендну плату.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу ПП "Гурман" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.08р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.08р. по справі № 9/3/128-08 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.