Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів Грека Б.М. Стратієнко Л.В.

У січні 2008 р. позивач звернувся в суд з позовом про тлумачення змісту пункту 7.10 договору про спільне використання технологічних мереж № 01/06, укладеного 29.06.2006 р.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2008 р. (суддя Мохонько К.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 р. (головуючий –Дмитренко А.К., судді –Прокопенко А.Є., Павловський П.П.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2008 р. скасовано та розтлумачено сторонам, що п.7.10 договору про спільне використання технологічних мереж від 29.06.2006 р. № 01/06 слід розуміти так, що вартість послуг, які надаються власником мереж згідно з умовами цього договору, визначається у процентному відношенні від електроенергії, спожитої безпосередньо користувачем, та зменшується на вартість електроенергії, спожитої об’єктами власника мереж –інженерно-лабораторним корпусом, прохідною, вузлом зв’язку, адміністративним та господарсько-побутовими приміщеннями цеху №3 (блок вольфрамового дроту).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та передати справу на новий розгляд.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину визначені в частинах 3, 4 ст. 213 ЦК України, згідно яких при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Крім того, відповідно до ст. 213 ЦК України тлумаченню підлягає саме зміст правочину, а не його конкретні терміни в окремих пунктах договору.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 29.06.2006 р. між сторонами було укладено договір № 01/06 про спільне використання технологічних мереж відповідача.

За умовами договору Світловодський казенний комбінат твердих сплавів та тугоплавких металів (власник мереж) зобов’язувався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених користувачу (позивачу) до використання, а користувач зобов’язується своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, та за даними Світловодського РЕМ, в розрахунковому періоді, сплачувати в процентному відношенні від спожитої електроенергії, втрат в ЛЕП -150 кВ та трансформаторах Т-1, Т-2, п/с "Сплав", в тому числі за перетікання реактивної електроенергії.

Пунктом 7.10 договору передбачено, що оплата вартості спожитої електроенергії інженерно-лабораторним корпусом, прохідною, вузлом зв’язку, адміністративними та господарсько-побутовими приміщеннями цеху № 3 (блок вольфрамового дроту), проводиться користувачем в рахунок послуг, які надаються власником мереж.

Додатками до договору є: порядок розрахунків; порядок розрахунку оплати обгрунтованих витрат власника мереж на передачу електричної енергії; акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін; графік зняття показів; зразок акту про обсяги спожитої електроенергії; перелік струмоприймачів.

Договір діяв до 31.12.2007 р.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд правомірно виходив з того, що подаючи зазначений позов позивач фактично порушив питання про зміну встановленого між сторонами порядку розрахунків по оплаті вартості спожитої електроенергії, а не про тлумачення умов договору.

Натомість, апеляційний господарський суд, не звернув уваги на вказані вимоги закону та розтлумачив п.7.10 договору відповідно зо змінених позовних вимог (а.с.1-2,т.2), фактично змінивши вказаний пункт.

Зазначені дії суду суперечать тлумаченню змісту правочину, встановленому частинами 3, 4 ст. 213 ЦК України.

За таких обставин суд вважає за необхідне скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 р., залишивши в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2008 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

касаційну скаргу державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2008 р. у справі № 15/46 скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2008 р.