ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого, судді суддів
|
Кота О.В., Барицької Т.Л., Губенко Н.М.
|
|
розглянувши касаційну скаргу
|
Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради
|
на рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2008 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2008 р.
|
за позовом
|
Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця" "Гідрогеологічне підприємство "Укргеокаптажмінвод"
|
|
до
|
Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради
|
|
про
|
визнання недійсним договору оренди
|
за участю представників:
позивача: НадалаБ.С., СиркоЙ.Й.
відповідача: не з’явились
в с т а н о в и в :
Рішенням господарського суду Львівської області від 24.07.2008р. (суддя ГоменюкЗ.П.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2008р. (судді ОрищинГ.В., ГалушкоН.А., КраєвськаМ.В.), позов задоволено повністю; визнано недійсним договір оренди №Ф-5530-7 від 31.08.2007р. будівлі №11А по вул.Цеховій у м.Львові, укладений між Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця" "Гідрологічне підприємство "Укргеокаптажмінвод" (надалі за текстом – ГП"Укргеокаптажмінвод") та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі за текстом –"Управління комунальної власності"); стягнуто з відповідача судові витрати.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Управління комунальної власності звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Сторони, згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Перевіривши доводи касаційної скарги, повноту юридичної оцінки господарським судом першої інстанції встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.08.2007 р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця" "Гідрологічне підприємство "Укргеокаптажмінвод" (орендар) було укладено договір оренди № Ф-5530-7, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, а саме триповерхову будівлю з мансардою та підвалом, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Цехова, 11А загальною площею 264,00 кв. м.
Також судами встановлено, що право власності на орендоване нерухоме майно не було зареєстровано, що підтверджується листом обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" № 1822 від 05.03.2008 р.
У зв'язку з цим, місцевий господарський суд прийшов до висновку, з чим погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність у територіальної громади м. Львова на час укладення договору права власності на нерухоме майно, що є об'єктом договору. Тому, зважаючи на порушення ст. 761, ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 та ст. 207 Цивільного кодексу України, договір оренди судом був визнаний недійсним.
Разом з цим, колегія суддів вважає такий висновок господарських судів передчасним, оскільки відсутність державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості не є безумовним доказом відсутності у особи права власності на таке майно. Судами попередніх інстанцій не встановлено на підставі належних засобів доказування наявність права власності на спірне майно у будь-якої особи. Більш того, вирішуючи питання про відсутність у територіальної громади м. Львова права власності на спірне нерухоме майно, суд не залучив до участі у справі особу, яка відповідно до вимог чинного законодавства має представляти у спірних правовідносинах інтереси територіальної громади м. Львова, а саме Львівську міську раду. Апеляційний суд в порушення норм ст.ст. 101, 103, 104 ГПК України не виправив помилок місцевого господарського суду.
Відповідно до п. З ч. 2 ст. ПІ10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного суду, якщо: господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі. Оскільки прийняті господарськими судами першої та апеляційної інстанції рішення у справі № 6/107
стосуються прав та обов'язків Львівської міської ради, яка не була залучена до участі у справі, вони підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.76 р. N 11 "Про судове рішення (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Львівської області та постанова Львівського апеляційного господарського суду не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, залучити до участі у справі Львівську міську раду в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, з'ясувати хто є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Цехова, 11А, а також всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та прийняти відповідне законне рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-10, 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради задовольнити частково.
Рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2008р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2008р. у справі №6/107 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя О. Кот
судді Т.Барицька
Н. Губенко