Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2008р. (суддя Цюх Г.З.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.2008р. (судді Бонк Т.Б. -головуючий, Бойко С.М., Марко Р.І.), позов задоволено частково; визнано ОСОБА_1. неуповноваженою особою діяти від імені ТОВ "Гостинець" (вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ); визнано недійсним статут ТОВ "Гостинець" (вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ), затверджений загальними зборами акціонерів 16.04.2004р.; скасовано державну реєстрацію ТОВ "Гостинець" (вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ), проведену виконкомом Івано-Франківської міської ради; стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 42,50грн. державного мита та 19,66грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3. 42,50грн. державного мита та 19,66грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ТОВ "Гостинець" (вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_2. 42,50грн. державного мита та 19,66грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ТОВ "Гостинець" (вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_3. 42,50грн. державного мита та 19,66грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_2. 42,50грн. державного мита та 19,66грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_3. 42,50грн. державного мита та 19,66грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні вимог щодо заборони ТОВ "Гостинець" (вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ), ОСОБА_1. та представникам від них вчиняти дії на підставі статуту ТОВ "Гостинець" (вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ), окрім ліквідації цього товариства, яку провести протягом п'яти днів після набрання рішенням суду законної сили, в позові відмовлено.

ОСОБА_1. в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові рішення і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивачі просять постанову залишити без змін, а скаргу -без задоволення.

Заявлений позивачами відвід колегії суддів у даній справі відхилений ухвалою Заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.01.2009р.

Від ОСОБА_1. надійшло клопотання (повідомлення телеграфом) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення участі її представника в судовому засіданні. Розглянувши клопотання, враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. - 111-7 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку щодо відхилення клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ЗАТ "Світлиця", яке створене в 1995 році, рішенням загальних зборів акціонерів від 18.11.2003р. реорганізовано в ТОВ "Гостинець", в результаті чого утворено два товариства з однією назвою ТОВ "Гостинець" за різними адресами: вул. Шашкевича, 6 та вул. Новгородська, 34-А в м. Івано-Франківську.

Перереєстрація ЗАТ "Світлиця" в ТОВ "Гостинець" по вул. Новгородській, 34-А відбулася 30.06.2004р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію №47-ІІ. ТОВ "Гостинець" по вул.Шашкевича, 6 зареєстроване за № 48-ІІ від 30.06.2004р.

На позачергових загальних зборах ЗАТ "Світлиця", скликаних на підставі реєстру власників простих іменних акцій ЗАТ "Світлиця", сформованого ТОВ "РосаН-Довіра-Реєстратор", ОСОБА_4 обрано головою правління, вирішено реорганізувати акціонерне товариство в ТОВ "Гостинець" із збереженням складу учасників та їх часток в статутному фонді, згідно даних реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "Світлиця", складеного ТОВ "РосаН-Довіра-Реєстратор", а також затверджено статут ТОВ "Гостинець".

На підставі вказаного рішення зборів комісія з перереєстрації подала до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради пакет документів, в результаті чого 30.06.2004р. проведено ре єстрацію ТОВ "Гостинець" (голова правління ОСОБА_1.) і видано свідоцтво про державну реєстрацію № 47-ІІ.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.07.2004р. у справі №18/91 визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Світлиця", оформлене протоколом №1/04 від 16.04.2004р., з тих підстав, що загальні збори ЗАТ "Світлиця" змінили організаційно-правову форму товариства і передали всі свої повноваження координаційній комісії з перереєстрації. Жодних претензій від акціонерів у встановлений законом 2-місячний термін до комісії не надходило. Установчим договором ТОВ "Гостинець" передбачено, що товариство є правонаступником майна, в тому числі приміщення по вул. Шашкевича, 6 в м. Івано-Франківськ, яке придбане за договором купівлі-продажу № І-Д-910.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.07.2004р. у справі №18/91, яке набрало законної сили, також визнано недійсним договір, укладений між ЗАТ "Світлиця" та ТОВ "Росан-Довіра-Реєстратор", про ведення реєстру та всі дії, пов'язані з виконанням умов цього договору, в тому числі формування реєстру на підставі документів і реєстру, отриманих від ЗАТ ФК "Реєстратор-Сервіс", згідно акту прийому-передачі від 06.02.2004р.

Також судами встановлено, що позивачі ОСОБА_2. і ОСОБА_3. є власниками 1581 і 17 акцій ЗАТ "Світлиця" відповідно. Вказані акції внесені ними до статутного фонду ТОВ "Гостинець", вул. Шашкевича, 6, яке зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 30.06.2004р. на підставі рішення загальних зборів від 18.11.2003р.

Позивачі, будучи засновниками ТОВ "Гостинець", вул. Шашкевича, 6 вважають, що відповідач ОСОБА_1. порушує їх корпоративні права на участь в управлінні товариством, оскільки вона, не будучи обраною на керівну посаду, не має жодних повноважень щодо представництва ТОВ "Гостинець" у відносинах з іншими особами.

Постановою Верховного Суду України від 12.02.2008 р. у справі №7/94 за позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_5., ОСОБА_1., ТОВ "Гостинець", вул. Новгородська. 34А, підтверджено право ОСОБА_2. на 50,19 % статутного фонду ЗАТ "Світлиця". Пізніше ці акції були внесені ОСОБА_2. до статутного фонду ТОВ "Гостинець", вул. Шашкевича, 6.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ОСОБА_1. не мала і не має права діяти від імені ЗАТ "Світлиця" та ТОВ "Гостинець", вул. Новгородська, 34-А. При цьому статут, затверджений на зборах, які визнані вищевказаним рішенням суду недійсними, є, на думку судів, також недійсним.

Таким чином, суди задовольнили позов ОСОБА_2. і ОСОБА_3. в частині визнання ОСОБА_1. неуповноваженою особою діяти від імені ТОВ "Гостинець" (вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ), визнання недійсним статуту ТОВ "Гостинець" (вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ), затвердженого загальними зборами акціонерів 16.04.2004р. та скасування державної реєстрації ТОВ "Гостинець" (вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ).

Вищий господарський суд України не може погодитися з переконливістю висновків судів попередніх інстанцій.

Статтею 21 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

За змістом ч.4 ст. 87 Цивільного кодексу України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно ч.4 ст.4 цього Кодексу, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації, а частиною 2 цієї ж статті передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Аналогічні правила встановлені і ст. 59 Господарського кодексу України.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Відповідно до вимог статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи спір у даній справі відносно ТОВ "Гостинець" (вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ) і, зокрема, скасовуючи державну реєстрацію останнього, суди попередніх інстанцій вищевикладене не врахували та не дослідили в повній мірі матеріали справи на предмет наявності цивільної правоздатності у ТОВ "Гостинець", вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ -відповідача у справі.

Так, суди не дали правової оцінки акту ліквідаційної комісії ТОВ "Гостинець" від 09.02.2005р.; реєстраційній картці від 11.02.2005р. про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією ТОВ "Гостинець", вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ; ліквідаційній картці від 14.02.2005р. про виключення із ЄДРПОУ ТОВ "Гостинець", вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ, тощо (а.с.41-57 т.1).

За приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" №483-V від 15.12.2006 року (483-16) до підвідомчості (підсудності) господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів (пункт 4 статі 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ).

Пунктом 4 статті 12 вказаного Кодексу передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання повної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Зі змісту частини 3 статті 167 Господарського кодексу України, яка визначає поняття корпоративних відносин, вбачається, що обов'язковим учасником корпоративного спору повинен бути суб'єкт корпоративних прав, тобто акціонер або учасник господарського товариства.

Як було зазначено вище, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачі є засновниками ТОВ "Гостинець", вул. Шашкевича, 6.

При цьому судами обох інстанцій не з'ясоване питання про те, чи є ОСОБА_2. та ОСОБА_3. учасниками (засновниками) ТОВ "Гостинець", вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ, а відтак, чи стосується даний спір здійснення ОСОБА_2. та ОСОБА_3. корпоративних прав і виконання обов'язків учасника ТОВ "Гостинець", вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ, та, відповідно, чи відповідає суб'єктний склад сторін даного спору вимогам пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що позивачами у справі є фізичні особи.

Вказані обставини та їх оцінка є суттєвими для вирішення даного спору, оскільки стосуються визначення підвідомчості вирішення даного спору у відповідності до вимог процесуального законодавства.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, - 111-5, - 111-7, п.3 ч.1 ст.- 111-9, - 111-10, ст.- 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.2008р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2008р. у справі №К-5/36 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.