Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Позивач, дійшовши до висновків про порушення його прав, звернувся до господарського суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області –на постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС від 05 лютого 2008 року про повернення виконавчого документа –наказу №17-6-10/02-6499 від 06.11.2002р. Господарського суду Одеської області про стягнення з відповідача 412 648 грн., 1 700 грн. держмита і 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Подана скарга стягувачем мотивована тим, що зазначена постанова державного виконавця є незаконною і необґрунтованою, оскільки підстав для її прийняття не було.

Оскарженою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Жукової А.М., суддів Величко Т.А., Поліщук Л.В.) залишено без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.05.2008р. (суддя Лєсогоров В.М.), якою вказану скаргу задоволено.

В касаційній скарзі Головне управління юстиції в Одеській області просить вказані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ч.2 ст. 19 Конституції України, Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004р. №1734 (1734-2004-п) , ст.ст. 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", ч.3 п.6, п.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.05.2006р. №01-8/1114 (v1114600-06) , ст. 25, ст.ст. 34, 35, 36, 40, 42, 43, 44, ч.5 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", п.п.4.13.1, 4.19.4, 5.1.1 Інструкції "Про проведення виконавчих дій" затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5 (z0865-99) , ст. 14 Цивільного кодексу України, абз.2 п.3.6 Рішення Конституційного суду України.

У запереченні на касаційну скаргу представник ТОВ "Зовнішньоекономічна компанія "Консул" просить судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що судами повно та всебічно з’ясовано всі обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Сторони, особа, дії якої оскаржено, та особа, яка подала касаційну скаргу не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Особа що подала касаційну скаргу та позивач, просять розглянути касаційну скаргу у відсутності своїх представників.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційне провадження у справі підлягає припиненню з наступних підстав.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що у зв’язку з набранням законної сили рішенням господарського суду від 06.08.2002р. у даній справі та одержанням наказу від 06.11.02р. про стягнення з відповідача на користь позивача 412 648, 48 грн., 1 700 грн. держмита і 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, стягувач звернувся із заявою від 28.11.2002р. до виконавчої служби, посилаючись на приписи ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої 09.12.2002р. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження та приєднано її до зведеного виконавчого провадження №1-741 на суму 803 251, 05 грн.

На підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 20.12.2005р. у справі №2/268-05-11729 "Про банкрутство ДП "Чоразморшлях" постановою заступника начальника ДВС від 12.01.2006р. виконавче провадження щодо боржника зупинено, про що листом 17.01.2006р. були повідомлені учасники виконавчого провадження.

У зв'язку з припиненням 15.01.2008р. справи №2/268-05-11729 про банкрутство Боржника, постановою державного виконавця від 05.02.2008р. виконавче провадження по виконанню наказу суду від 06.11.2002р. у цій справі було поновлено та одночасно прийнято постанову про повернення виконавчого документу (наказ) №17-6-10/02-66499 від 06.11.2002р. стягувачу.

Повернення виконавчого документа –наказу стягувачу і послужило причиною звернення із скаргою на дії органу Державної виконавчої служби.

Перевіривши встановлені судами обставини справи, доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку що касаційне провадження підлягає припиненню з наступних підстав.

Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення державним виконавцем виконавчих дій в термін, встановлений законом, і жодного доказу щодо наявності підстав для повернення стягувачеві виконавчого документу, встановлених статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження", в матеріалах справи немає і орган Державної виконавчої служби їх не надав для підтвердження своїх доводів.

Із касаційної скарги та доданих до неї документів вбачається, що вона підписана представником Головного управління юстиції в Одеській області на підставі виданої йому довіреності від 05.08.2008р. для вчинення від імені цього управління всіх процесуальних дій у всіх судах.

Між тим, відповідно до приписів ст. 107 ГПК України право на подачу касаційної скарги на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанови апеляційного суду мають сторони у справі та прокурор, а також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Як вбачається із викладеного Головне управління юстиції в Одеській області не є стороною у справі.

Крім того, із встановлених судами обставин справи та судових рішень, прийнятих у справі, не вбачається що судові рішення стосується прав і обов'язків особи що подала касаційну скаргу - Головного управління юстиції в Одеській області.

Відтак згідно приписів ст. 107 ГПК України у Головного управління юстиції в Одеській області відсутнє право на подачу касаційної скарги на судові рішення, прийняті у даній справі, і за вказаних обставин касаційна скарга помилково прийнята до касаційного провадження.

За вказаних обставин у суду касаційної інстанції, який згідно приписів ст. 107 ГПК України може здійснювати перевірку юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду лише за наявності касаційної скарги на судові рішення, поданої особою, яка згідно вказаної норми має право на її подачу, відсутні правові підстави для такої перевірки судових рішень.

У зв’язку з наведеним касаційне провадження підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України оскільки касаційна скарга, з урахуванням приписів ст. 107 ГПК України, помилково прийнята до касаційного провадження.

Керуючись ст.ст. 80 ч.1 п.1, 111-5, 111-7, 111-9 п.4, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Провадження за касаційною скаргою Головного управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2008р. у справі №17-6-10/02-6499 Господарського суду Одеської області, припинити.