Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Прокурор міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради до СПД -фізичної особи ОСОБА_1 про його виселення з нежитлового приміщення загальною площею 62,5 м-2, розташованого по вулиці XX Партз'їзду, будинок № 14, міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області, яке було надане в оренду під розміщення офісу на підставі договору оренди № 16/49 об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 24.05.2004.

Позовні вимоги мотивовані тим, що строк дії вищевказаного договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста сплинув, проте орендодавець не звільнив займане ним приміщення і продовжує безпідставно ним користуватися всупереч умовам договору та нормам законодавства України.

СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про зобов'язання продовжити дію договору оренди № 16/49 об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 24.05.2004, відшкодування 3 6269 грн. вартості витрат на ремонт об'єкту оренди та стягнення 1 000 грн. витрат на юридичну допомогу.

Зустрічні позовні вимоги СПД -фізична особа ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що спірне приміщення використовувалось за його цільовим призначенням, сплачувалась орендна плата, компенсувалась орендодавцю плата за землю та інше.

Крім того, СПД -фізична особа ОСОБА_1 посилається на те, що на протязі оренди приміщення ним були виконані роботи з капітального ремонту на загальну суму 36 269 грн., включаючи вартість будівельного матеріалу, що підтверджується актами виконаних робіт.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог СПД -фізична особа ОСОБА_1 зазначає про безпідставну відмову Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради щодо чергового подовження терміну дії договору оренди, посилаючись на ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до яких після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право на продовження договору оренди на новий термін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2008 у справі № 16/50-08 в задоволенні первісного позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради невчасно попередило орендаря про закінчення дії договору.

На вимогу суду про надання доказів в підтвердження здійснення оплати (витрат) по проведеному ремонту СПД -фізичною особою ОСОБА_1 таких доказів не надано, тому господарський суд першої інстанції відмовив у задоволені відшкодування вартості витрат на ремонт об'єкту оренди.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 у справі № 16/50-08 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2008 скасовано частково; позовні вимоги за первісним позовом задоволено; виселено СПД -фізичну особу ОСОБА_1 з нежитлового приміщення загальною площею 62,5 м-2, розташованого за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця XX Партз'їзду, будинок № 14; в іншій частині рішення залишено без змін.

СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 у справі №16/50-08 та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2008.

Вищим господарським судом України ухвалою від 08.12.2008 у справі №16/50-08 порушено касаційне провадження за касаційною скаргою СПД -фізичної особи ОСОБА_1

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. - 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.05.2004 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (орендодавцем) та СПД -фізичною особою ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 16/49.

Відповідно до пункту 10.1 вказаного договору строк його дії встановлений з 24.05.2004 року по 25.04.2005 включно.

Апеляційним господарським судом встановлено, що листами від 29.03.2007 № 955 та 27.04.2007 № 1351 Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради відповідно до п. 10.5 договору та ст. 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" повідомило СПД -фізичну особу ОСОБА_1 про те, що термін дії договору переукладено чи пролонговано не буде у зв'язку з порушенням останнім істотних умов договору оренди, які полягають в тому, що орендар згідно довідки КЖП № 16 має заборгованість по орендній платі, яка на період 10.04.2008 склала 1 529 грн.

Крім того, в листі зазначалось про необхідність повернення об'єкту оренди спірного приміщення орендодавцю.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, СПД - фізична особа ОСОБА_1 проігнорував попередження Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про закінчення строку дії договору, не передав приміщення орендодавцю за актом прийому передачі і продовжує безпідставно використовувати спірне приміщення, чим порушує інтереси розпорядника майна.

Стосовно відмови у задоволені зустрічного позову, апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду першої інстанції про безпідставність вимог СПД -фізичної особи ОСОБА_1 про відшкодування вартості витрат на ремонт об'єкту оренди з огляду на відсутність доказів в підтвердження здійснення оплати (витрат) по проведеному ремонту.

Відповідно до ст. - 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки судами встановлено, що орендар був неодноразово попереджений про закінчення терміну дії договору оренди та на теперішній час продовжує користуватися спірним приміщенням без правових підстав всупереч нормам Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , господарський суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про виселення СПД -фізичної особи ОСОБА_1 із спірного нежитлового приміщення.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги СПД -фізичної особи ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, тому Вищий господарський суд України залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду -без змін.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 у справі № 16/50-08 залишити без змін.