Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання Марченко Ю.І.

за участю представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Голембовська Г.М. - за довіреністю,

Поліщук С.О. - за довіреністю

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: не з'явились

від третьої особи-3: не з'явились

від третьої особи-4: Богун Н.М. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року

у справі № 5011-74/6710-2012 (головуючий суддя Чинчин О.В., судді: Бойко Р.В., Любченко М.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради;

2.Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна;

3. Фонд державного майна України;

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТриМоб"

про визнання права власності на вбудовану будівлю трансформаторної підстанції № 3810 площею 45, 06 м. за адресою: м. Київ, вул. І.Кудрі, 40

На розгляді в господарському суді міста Києва у справі № 5011-74/6710 2012 перебували позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", про визнання права власності на вбудовану будівлю трансформаторної підстанції № 3810 площею 56,10 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. І.Кудрі, 40

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року у справі № 5011-74/6710-2012 (головуючий суддя Чинчин О.В., судді: Бойко Р.В., Любченко М.О.) позов Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" задоволено частково. Зазначеним рішенням визнано за Публічним акціонерним товариством "КИЇВЕНЕРГО" право власності на будівлю трансформаторної підстанції № 3810 площею 43,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 40.

Не погодившись з вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Смірнова Л.Г., Тищенко О.В., апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.12.2012 року.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи та висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи стосовно законності набуття відповідачем права власності на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 40, зокрема, судом безпідставно встановлено, що свідоцтво на право власності видано відповідачу з порушенням вимог законодавства та не взято до уваги законність підстав для оформлення права власності відповідача на спірний об'єкт; суд дійшов хибного висновку про те, що до статутного фонду позивача державою було передано складну річ, що не відповідає обставинам справи та не містить правового підґрунтя. Відповідач також стверджує, що судом порушені правила дослідження й оцінки доказів щодо належності спірного об'єкта до нерухомого майна, в той час коли доказів на підтвердження факту передачі позивачу у власність нерухомого майна, позивачем не було надано.

Позивач, згідно з відзивом на апеляційну скаргу, наданим суду 20.12.2012 року, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, оскільки судом повно з'ясовані обставини справи, а висновки, викладені в рішенні, відповідають обставинам справи.

До апеляційного суду від філії «Утел» ПАТ «Укртелеком» 19.12.2012 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому містяться відомості про те, що ТОВ «ТриМоб» погоджується з доводами апеляційної скарги та просить суд її задовольнити.

До судового засідання, що відбулось 20.12.2012 року, не з'явились представники позивача та третіх осіб 1,2,3, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. (v0018600-11) Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача та третіх осіб 1,2,3 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності зазначених представників є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31 серпня 1995 № 177 у процесі корпоратизації створено Державну акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго", яка є правонаступником виробничого енергетичного об'єднання "Київенерго", його майна, прав та обов'язків.

На підставі вищезазначеного наказу Фонд державного майна України передав до статутного фонду Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" об'єкти нерухомого майна згідно Переліку, до якого належить трансформаторна підстанція № 3810, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. І.Кудрі, 40, інвентарний номер об'єкта 8030380 вартістю 46 660 947,42 карбованців.

Передане до статутного фонду майно було прийнято Акціонерним товариством "Київенерго" та поставлено на облік у філіалі "Кабельні мережі Київенерго", що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів, оформленою за типовою формою № 03-6 згідно з наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352 (v0352202-95) .

3 листопада 2010 року Позивач звернувся з Листом № 039/57-5761 до Київського міського бюро технічної інвентаризації КМДА з проханням провести технічну інвентаризацію трансформаторної підстанції № 3810.

Листом від 15 березня 2011 року за № 11431 (И-2011) Позивача було повідомлено про неможливість провести технічну інвентаризацію у зв'язку з тим, що приміщення трансформаторної підстанції вже було проінвентаризовано та включено до правовстановлюючих документів ВАТ "Укртелеком".

Згідно з наказом про створення ВАТ "Укртелеком" від 27 грудня 1999 року № 155, Державний комітет зв'язку та інформації України передав до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" нерухоме майно за Переліком. Серед зазначеного майна була передана будівля АТС 294-296, контрольно-пропускний пункт та гараж, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Івана Кудрі, 40.

Передане до статутного фонду майно (гараж) було прийнято ВАТ "Укртелеком" та передано на облік у Київській міській філії ВАТ "Укртелеком", що підтверджується Інвентарною карткою обліку основних засобів, що обліковуються на балансі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" № 103003426, яка складена за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352 (v0352202-95) .

16 липня 2009 року ВАТ "Укртелеком" на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва отримало Свідоцтво про право власності № 530В, яким визначено, що будівля АТС 294-296 площею 4778,70 кв.м., нежила будівля контрольно-пропускний пункт площею 46,00 кв.м., гараж площею 414,90 кв.м., які розташовані в місті Києві, вулиця Івана Кудрі, 40 (літери А, Б, В) належать Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком"на праві приватної власності.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Київенерго" посилалось на те, що на підставі наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31 серпня 1995 № 177 Фонд державного майна України передав до статутного фонду Акціонерного товариства "Київенерго" об'єкти нерухомого майна згідно з Переліком, до якого відноситься будівля трансформаторної підстанції № 3810 за адресою: м. Київ, вул. І.Кудрі, 40, що в свою чергу свідчить про належність спірного приміщення Позивачу.

Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на будівлю трансформаторної підстанції № 3810 площею 43,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 40, виходячи з наступного.

Відповідно статті 1 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів", трансформаторна підстанція -це електрична установка відкритого або закритого типу, призначена для розподілу або перетворення електричної енергії.

Згідно з пунктом 1.2. постанови Національної комісії регулювання електроенергетики "Про затвердження Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж" від 12 червня 2008 року № 691 (z0732-08) , трансформаторна підстанція - електрична підстанція, призначена для перетворення електричної енергії однієї напруги в енергію іншої напруги за допомогою трансформаторів.

Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку, що спірне майно - трансформаторна підстанція, є об'єктом нерухомого майна.

У відповідності до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції від 01 липня 2004 року № 1952-IV), права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що право власності на будівельну частину трансформаторної підстанції позивачем не реєструвалося, оскільки на момент передачі чинне законодавство не вимагало обов'язкової реєстрації.

У відповідності до статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (стаття 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на момент передачі майна до статутного фонду), товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31 серпня 1995 № 177 у ході корпоратизації та створення ДАЕК "Київенерго" Фонд державного майна України передав до статутного фонду Позивача об'єкти нерухомого майна згідно з Переліком, у т.ч. і ТП № 3810, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. І.Кудрі, 40, інвентарний номер об'єкта 8030380 вартістю 46 660 947, 42 карбованців.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідно до переліку скорочень, який міститься наприкінці Переліку майна, переданого до статутного фонду Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", ТП - це Будівля трансформаторної підстанції.

Також, письмовими поясненнями Фонду державного майна України підтверджується, що на підставі Наказу № 177 від 31 серпня 1995 Міністерства енергетики та електрифікації України, Фонд передав до статутного капіталу АЕК "Київенерго" майно, у тому числі і трансформаторну підстанцію, яка є предметом спору.

Відповідно до ст. 188 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Првочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що до статутного фонду Позивача державою було передано складну річ (приміщення та обладнання ТП) з метою використання її за призначенням для здійснення діяльності з забезпечення споживачів електричною енергією. З цього моменту позивач є власником будівлі ТП в силу статті 12 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній станом на момент відповідної передачі), згідно якої товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 11 травня 2011 року у справі № 37/244, та, з огляду на таке, доводи ПАТ "Укртелеком" про те, що спірна трансформаторна підстанція не є нерухомими майном (будівлею), судовою колегією спростовуються

З письмових пояснень ПАТ "КИЇВПРОЕКТ", які містяться в матеріалах справи, вбачається, що для будівництва блоку надвірних споруд за адресою м. Київ, вул.. І. Кудрі, 40 було використано "Проект БНС-72. Блок надворных сооружений АТС на 20-30 тыс. номеров. Альбом № 1. Архитектурно-строительную часть. Киев. 1972".

Наведеним Проектом передбачені приміщення для розміщення обладнання трансформаторної підстанції (Альбом I, розділ АР, Лист 4, цифра "4"Характеристики проекту).

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідно до Плану за поверхами на будівлю літера "В", по вулиці І. Кудрі, буд. № 40, наданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, приміщення трансформаторної підстанції, яке визначене "Проектом БНС-72. Блок надворных сооружений АТС на 20-30 тыс. номеров. Альбом № 1. Архитектурно-строительную часть. Киев. 1972" складається з 4 груп приміщень:

- група приміщень 2 -приміщення площею 7,6 кв.м.;

- група приміщень 3 -приміщення площею 7,0 кв.м.;

- група приміщень 4 - приміщення площею 7,7 кв.м.;

- група приміщень 5 - приміщення площею 11,0 кв.м. та приміщення площею 10,5 кв.м.

Загальна площа наведених приміщень 43,8 кв.м.

Відповідно до проектної документації "Проекту БНС-72. Блок надворных сооружений АТС на 20-30 тыс. номеров. Альбом № 1. Архитектурно-строительную часть. Киев. 1972" група приміщень № 1 (План за поверхами на будівлю літера "В", по вулиці І. Кудрі, буд. № 40) передбачалась як сміттєзбірник (Альбом I, розділ АР, Лист 4, цифра "3" Характеристики "Проекту БНС-72. Блок надворных сооружений АТС на 20-30 тыс. номеров. Альбом № 1. Архитектурно-строительную часть. Киев. 1972"), а тому не може бути віднесена до групи приміщень Трансформаторної Підстанції.

З огляду на викладене, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те, що до загальної площі будівлі на вулиці І. Кудрі, 40 не було включено частину приміщень трансформаторної підстанції № 3810 загальною площею 56,10 кв..м (приміщення № 1, 2, 3, 4, 5), які було передано Фондом держаного майна України до статутного фонду "Київенерго".

З урахуванням наведених положень норм чинного законодавства України та досліджених в ході судового розгляду обставин справи, Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання за ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" права власності на будівлю трансформаторної підстанції № 3810 площею 43,8 кв.м. (група приміщень № 2, 3, 4, 5) за адресою: м. Київ, вул. І . Кудрі, 40.

Щодо тверджень апелянта про те, що свідоцтво про право власності на спірне майно було видано йому без порушень законодавства, судова колегія зазначає наступне.

16 липня 2009 року ВАТ "Укртелеком" на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва отримало Свідоцтво на право власності № 530 В, якими посвідчено, що будівля АТС 294-296 площею 4778,70 кв.м., нежила будівля контрольно-пропускний пункт площею 46 кв..м, та гараж, площею 414,90 кв.м., які розташовані в м. Києві по вул. І. Кудрі, 40 (літери А, Б, В) дійсно належать ВАТ "Укртелеком"(код 25160766) на праві приватної власності.

Проте, враховуючи встановлені фактичні обставини справи щодо належності спірного майна Позивачеві та положення частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Свідоцтво на право власності № 530 В було видано з порушенням вимог законодавства України.

Відповідачем також надавались суду першої інстанції письмові пояснення Черевичного В.А., як особи, яка має кваліфікаційний сертифікат інженера-проектувальника та спеціальні знання щодо інженерно-будівельного проектування та Висновок № 10-02 експертного будівельно-технічного дослідження об'єкта нерухомості за адресою: м. Київ, вул.. І. Кудрі, 40 (по замовленню ПАТ "Укртелеком"), складеного ТОВ "Експертно-технічний центр "Статус". Наведений висновок був наданий відповідачем в якості доказу на підтвердження того, що спірне майно не є нерухомістю.

Проте, пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року (v0004600-12) визначено, що не може розглядатись як судова експертиза у розуміння статті 1 Закону України "Про судову експертизу" та статті 41 ГПК висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта"або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

З огляду на таке, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вищевказані Пояснення інженера-проектувальника та Висновок № 10-02 експертного будівельно-технічного дослідження об'єкта нерухомості не можуть бути доказами у справі в розумінні господарського процесуального законодавства України.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року у справі № 5011-74/6710-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року у справі № 5011-74/6710-2012 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року у справі № 5011-74/6710-2012 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року у справі № 5011-74/6710-2012 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-74/6710-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.