Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Мороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року

У січні 2014 року ОСОБА_4 у Києво-Святошинському районному суді Київської області пред'явила позов до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Просила:

- визнати протиправними дії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради щодо відмови у задоволення клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва;

- визнати протиправним та скасувати рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 17 жовтня 2013 року № 9 в частині відмови у задоволенні клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва;

- зобов'язати Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду винести на засідання найближчої сесії та розглянути зазначене клопотання у порядку та строки, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, та надати вмотивоване рішення за результатами розгляду вказаного клопотання.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 17 жовтня 2013 року № 9 в частині відмови у наданні земельної ділянки на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради

ОСОБА_4

Зобов'язано Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду винести на засідання найближчої чергової сесії сільської ради та розглянути у порядку і в строки, встановлені чинним законодавством України, клопотання

ОСОБА_4 про передачу безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,12 га в межах с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області та прийняти відповідне мотивоване рішення.

У решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року апеляційну скаргу Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради задоволено.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_4 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги послалась на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач звернувся до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради з клопотанням від 24 вересня 2013 року в порядку статті 118 Земельного кодексу України, в якому просив визначити без його погодження та виділити земельну ділянку орієнтовним розміром до 0,12 га в межах с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області з цільовим призначенням для ведення садівництва; надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га по передачі його безоплатно у власність; розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення.

До клопотання позивачем були додані: копія паспорту та ідентифікаційного коду; графічні матеріали, які на його думку відповідають вимогам чинного законодавства; копія договору доручення від 24 вересня 2013 року № 285/09/13-зд.

Відповідно до витягу з рішення засідання Постійної комісії з питань використання земельних ресурсів та водних ресурсів від 16 жовтня 2013 року № 19, останньою рекомендовано сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради відмовити в наданні земельної ділянки позивачу в зв'язку з відсутністю технічних матеріалів та документів, що підтверджують місце розташування та розмірів земельних ділянок, їх адреси.

Рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 17 жовтня 2013 року № 9 погоджено рішення постійної комісії з питань використання земельних ресурсів та водних ресурсів, та вирішено відмовити в надані, зокрема, позивачу земельної ділянки для ведення садівництва.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в рішенні відповідача, яке було направлено ОСОБА_4 у відповідь на її клопотання, не зазначено жодної причини відмови в задоволенні її клопотання.

Скасовуючи таке рішення та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада при прийнятті оскаржуваного рішення діяла в межах своїх повноважень та у спосіб визначений законом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції, а правову позицію суду апеляційною інстанції вважає такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та зазначає наступне.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Зазначена норма кореспондується з положенням частини першої статті 122 Земельного кодексу України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до положень статей 81, 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення садівництва, повинні звернутися з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Як зазначено у частині четвертій статті 15 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян", рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Таким чином, органи місцевого самоврядування реалізують свої повноваження в галузі земельних відносин, зокрема, шляхом прийняття відповідних рішень за результатами розгляду клопотань громадян про виділення земельних ділянок та доведення їх до відома заявників. При цьому, обов'язковою вимогою до змісту вказаних рішень є вмотивованість відповіді органу місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що у спірному рішенні відповідача, яким було відмовлено ОСОБА_4 у відповідь на її клопотання про виділення земельної ділянки, не зазначено жодних причин, через які позивачу відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості, а також невідповідності спірного рішення відповідача вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України та частини четвертої статті 15 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян", в частині відмови в задоволенні клопотання позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційного суду як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню.

Водночас постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року є законною і обґрунтованою, а отже, судом апеляційної інстанції вона скасована помилково.

На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії скасувати, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року залишити без зміни.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.