804/3477/16 Про стягнення витрат на виплату пенсії по інвалідності - 11.12.2018 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І. та судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення витрат на виплату пенсії по інвалідності за касаційною скаргою Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі судді: Суховаров А.В., Головко О.В., Ясенова Т.І.) від 10 серпня 2017 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2014 року Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - позивач, Пенсійний орган) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відповідач, Фонд соціального страхування), в якому просило стягнути витрати, понесені в зв'язку виплатою ОСОБА_2 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва за листопад 2013 року - лютий 2014 року в сумі 600 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що пенсійним органом ОСОБА_2 призначена та виплачується пенсія внаслідок трудового каліцтва, яка повинна відшкодовуватися відповідачем. Однак, останній відмовився приймати її до відшкодування, посилаючись на те, що вказаний громадянин виконував роботи не на підставі трудового договору, а за цивільно-правовою угодою, а тому відповідні витрати на виплату пенсії Фонд соціального страхування не відшкодовує.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що витрати Пенсійного фонду на виплату пенсії внаслідок трудового каліцтва підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який є належним страховиком. Оскільки в процесі розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, про що свідчить акт огляду МСЕК, який не оскаржено та є чинним, то суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач, не погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року, апеляційну скаргу задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV (1105-14) ), дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності. Оскільки у процесі судового розгляду встановлено, що пенсіонер під час отримання каліцтва працював не за трудовим, а за цивільно-правовим договором, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Пенсійний орган, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, подав на неї касаційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить її скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 11 вересня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2017 відкрито касаційне провадження у справі № 804/3477/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі за текстом - КАС України (2747-15) ) касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2018 року прийнято до провадження справу № 804/3477/16 та призначив її до розгляду ухвалою від 10 грудня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 11 грудня 2018 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідно до акта від 26 лютого 2013 року № 1 проведення розслідування нещасного випадку, що стався 22 лютого 2013 року з ОСОБА_2, комісія, оглянула місце нещасного випадку, ознайомилась із поясненнями потерпілого та свідка цієї події, вивчила медичну документацію, розглянула обставини і причини нещасного випадку, дійшла висновку, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.

Жовтневий МСЕК 12.06.2013, видав ОСОБА_2 виписку із акта огляду МСЕК № 0040346, відповідно до якої останньому встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом.

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Пенсійного органу за призначенням пенсії по інвалідності, у результаті чого йому така пенсія призначена з 09 липня 2013 року.

Витрати по виплаті ОСОБА_2 пенсії за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року включно в розмірі 600,00 грн заявлені Пенсійним органом до відповідача, який листом від 06 вересня 2013 року № 04/4624 повідомив позивача про неприйняття таких витрат до відшкодування, оскільки ОСОБА_2 було укладено договір цивільно-правового характеру з ПП "КОМФОРТ СІТІ", а отже дія Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві на потерпілого не поширюється.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.11.2014 по справі визнані незаконними і скасовані акт проведення розслідування нещасного випадку Н-5, що стався 22.02.2013 на ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання", з ОСОБА_2, затверджений 26.02.2013, та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що стався 22.02.2013 на ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" з ОСОБА_2, затверджений 26.02.2013. Рішення в цивільній справі мотивовано тим, що ОСОБА_2 виконував роботи на ПП "КОМФОРТ СІТІ" за цивільно-правовою угодою, а не за трудовим договором.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції проігнорував, що питання нарахування і виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві не повинні розглядатися у цій справі, оскільки факт призначення пенсії не оскаржувався. Однак, у матеріалах справи наявний висновок МСЕК, який підтверджує те, що нещасний пов'язаний із виробництвом, то відповідно до ст. 26 Закону № 1105 ОСОБА_2 є особою, яка б мала право на отримання страхової виплати саме від Фонду соціального страхування у разі безпосереднього звернення саме до нього. Оскільки застрахована особа звернулася до Пенсійного органу, то Фонд соціального страхування повинен відшкодувати Пенсійного органу витрати на виплату цієї пенсії.

Від учасників справи відзиву або заперечення на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Статтею 4 Основ визначено види загальнообов'язкового державного соціального страхування в залежності від страхового випадку, зокрема, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Відповідно до п. 4 ст. 25 Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення, зокрема, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно частини 1 статті 2 Закону № 1105, дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону № 1105, в разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до страховика з інших видів соціального страхування про відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 21.08.2001 (1094-2001-п) .

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року відповідає. Касаційна скарга Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області задоволеною бути не може.

Системний аналіз наведених вище правових положень у розділі цього судового рішення "Джерела права й акти їх застосування" дає підстави для висновків, що у спірних правовідносинах у Фонду соціального страхування обов'язок по відшкодуванню витрат виникає лише у тому випадку, якщо страховий випадок трапився на виробництві з особою, яка працювала на умовах трудового договору (контракту) або яка забезпечує себе роботою самостійно чи є підприємцем.

Виходячи з положень статті 11 Закону № 1105, до осіб, які забезпечують себе роботою самостійно відносяться особи, які займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками.

Як вірно встановлено Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, ОСОБА_2 не перебував з ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" у трудових відносинах, а виконував роботи за цивільно-правим договором підряду укладеного з ПП "КОМФОРТ СІТІ" на виконання послуг щодо транспортної обробки вантажів, що також встановлено і рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.11.2014 по справі № 214/4059/13-ц, яке набрало законної сили. Цим рішенням суду визнано незаконними і скасовано акт проведення розслідування нещасного випадку Н-5, що стався 22.02.2013 на ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" з ОСОБА_2, затверджений 26.02.2013 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що стався 22.02.2013 на ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" з ОСОБА_2, затверджений 26.02.2013. При цьому, у процесі розгляду вказаної цивільної справи було встановлено, що ПП "КОМФОРТ СІТІ" не сплачувало внески на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за ОСОБА_2 і ним добровільно такі внески також не сплачувались.

Суд касаційної інстанції, спростовуючи доводи касаційної скарги, звертає увагу на те, що сам факт призначення пенсії по інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, не є беззаперечним доказом того, що такий випадок в розумінні Закону № 1105 є страховим випадком і що таку пенсію має відшкодовувати відповідач, оскільки це спростовується іншими наявними у справі доказами та наведеним вище законодавчими нормами.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції.

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З урахуванням викладеного вище, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, прийняв рішення у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.