Одеський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Мацюри П.Ф.

суддів: Ліпчанської Е.І., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.

За участі представників сторін:

від позивача - Рижого В.Ф., за довіреністю;

від відповідача - Тихохода М.М., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 06 серпня 2012р.

у справі №5016/1052/2012(10/33)

за позовом Фермерського господарства "Меліхов"

до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

про стягнення 138 791,88 грн.

Фермерське господарство "Меліхов" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" в особі відокремленого підрозділу південно -Миколаївської філії публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" 138791,88 грн., з яких -120000 грн. основного боргу, збитки в сумі 15000 грн., пеня в сумі 1750,86 грн., три відсотки річних в сумі 2041,02 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 серпня 2012 року у справі №5016/1052/2012(10/33) (суддя Алексєєв А.П.) позов фермерського господарства "Меліхов" задоволено частково. З ПАТ "Компанія "Райз" в особі відокремленого підрозділу Південно-Миколаївської філії публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" на користь фермерського господарства "Меліхов", стягнуто борг у розмірі 122444, 22 грн. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" в особі відокремленого підрозділу Південно-Миколаївської філії публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", судовий збір у розмірі 2448,88 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми передоплати з огляду на те, що відповідачем не був переданий товар позивачу до кінцевого терміну -до 01.04.2012 р. Суд першої інстанції також визнав правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо сплати відповідачем пені, 3% річних однак перерахувавши, зменшив їх розмір, пені до 1745,86 грн. та 3% річних до 698,36 грн. Також господарський суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку із тим, що позивачем було здійснено оплату за договором від №870/12/122 від 23.02.2012 року, укладеним до терміну виконання своїх обов'язків відповідачем за договором № 32-369, суд не вважає заявлену позивачем суму у розмірі 15000 грн. збитками, а отже у задоволенні вказаної вимоги відмовив.

Відповідач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати і постановити нове рішення, яким у позові відмовити. При цьому відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки судом не враховано, що позивач не виконав у повному обсязі своїх зобов'язань за договором, не сплатив всієї суми 100% передоплати товару, з врахуванням зміни курсу долару США, що на момент оплати 17 листопада 2011 року становила 120163,24 грн. та порушив терміни оплати товару визначені в додатку №/ЗП-10032-01120 від 02.11.2011 р. до договору.

Представник позивача у судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції надав пояснення, згідно з якими, позивач не погоджується з апеляційною скаргою ПАТ "Компанія "Райз", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення -без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги і наполягав на їх задоволені.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2011 року між відповідачем в особі відокремленого підрозділу - Південно-Миколаївської філії ПАТ "Компанія "Райз" та позивачем ФГ "Меліхов" був укладений договір поставки насіння на умовах 100% передоплати № 32-369 (а.с. 8-9) терміном поставки 01.04.2012 р..

Відповідно до пункту 1 вказаного договору позивач зобов'язався здійснити 100% передоплату, а відповідач зобов'язався поставити насіння соняшнику в кількості, номенклатурі, асортименті, по ціні в гривнях та її еквіваленті в іноземній валюті, а також на умовах та в строки, визначені в додатку до вказаного договору, який є невід'ємною його частиною.

16.11.2011 року між позивачем та відповідачем був підписаний додаток № ЗП-10032-01120 до договору № 32-369 від 19.09.2011 року (а.с. 10), яким передбачалося, що позивач здійснює 100% передоплату в сумі 120 000 грн., а відповідач в строк до 01.04.2012 року здійснює поставку позивачу насіння соняшнику РК64Е83 в кількості 100 посівних одиниць по ціні 1200 грн. на суму 120 000 грн.

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 32-369 від 19.09.2011 року та додатку до нього від 16.11.2011 року позивач платіжним дорученням № 61 від 17.11.2011 року (а.с.11) перерахував на рахунок відповідача 100% передоплату за насіння соняшника в сумі 120000 грн.

Судом першої інстанції правильно встановлений факт виконання позивачем обумовленої договором 100% передплати за товар. Таким чином, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі.

Після настання терміну поставки насіння соняшнику, тобто після 01.04.2012 року відповідач не поставив насіння позивачу.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки насіння на умовах 100% передоплати №32-369 від 19.09.2011 склала 120000 грн.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ФГ "Меліхов" в цій частині, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вже було зазначено вище, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, оскільки не поставив товар, а тому вимога позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 120000 грн. є правомірною.

Пунктом 7.1. договору поставки № 32-369 від 19.09.2011 року передбачено, що постачальник за затримку з передачею товару сплачує покупцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ.

Виходячи з цього, вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання також є правомірною, але слід зазначити, що господарським судом першої інстанції правомірно було перераховано суму пені відповідно до вимог чинного законодавства та зменшено її до 1745,86 грн. Дана вимога підлягає задоволенню на підставі п.7.1. договору, вимог ст.ст. 230- 232 ГК України, ст.ст. 549- 552 ЦК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) .

Окрім того, правомірною та обґрунтованою є вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних, виходячи з вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги надані позивачем розрахунки 3% річних, оскільки вказані розрахунки зроблені у не відповідності до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору. Та погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, що перерахований розмір 3% річних складає 698,36 грн.

Таким чином, згідно з наявними у матеріалах справи розрахунками, розмір 3% річних за період з 02.04.2012 р. по 11.06.2012 р. становить 698,36 грн., а розмір пені за вказаний період -1745,86 грн.

Господарський суд апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду першої інстанції відносно необґрунтованості стягнення з відповідача збитків у розмірі 15000 грн.

Відповідно до ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У зв'язку із тим, що позивачем було здійснено оплату за договором від №870/12/122 від 23.02.2012 року, укладеним до терміну виконання своїх обов'язків відповідачем за договором № 32-369, суд не вважає заявлену позивачем суму у розмірі 15000 грн. збитками.

Доводи скаржника стосовно того, що позивачем було порушено терміни передоплати товару не відповідають матеріалам справи, оскільки позивач фактично не міг провести передоплату до 03.11.2011 року так як ця дата була встановлена у додатку до договору підписаному 16.11.2011 року суд вважає, що позивачем при здійсненні передоплати 17.11.2011 року не було порушено термінів встановлених ст. 530 ЦК України. До того ж п. 3.2. договору дозволяє позивачу провести дострокову оплату товару. Відповідач при цьому міг і мав право на поставку товару у строки, передбачені додатком до договору.

При перегляді справи апеляційним судом були дослідженні ксерокопії додатку до договору стосовно строків оплати товару і його ціни, а за основу взято до уваги оригінал додатку наданий позивачем, який належним чином підписаний та засвідчений печаткою.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", а отже рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

Рішення господарського суду Миколаївської області від 06 серпня 2012 року по справі №5016/1052/2012(10/33) залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" -без задоволення.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.