07/12/11/1924 Про визнання наказу Господарського суду таким, що не підлягає виконанню - 15.11.2012 Прийняття

У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» (надалі - ТОВ «Смілаенергопромтранс») звернулось до Господарського суду Черкаської області з заявою про визнання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №07/12/11/1924, виданого 20.01.2012 року таким, що не підлягає виконанню.

Заява обґрунтована списанням стягуваних сум основного боргу, пені, інфляційних нарахувань і трьох процентів річних, вказаних у цьому наказі, на підставі Закону України від 12.05.2011 року №3319-VI "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) .

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.09.2011 року у справі №07/12/11/1924 заяву ТОВ «Смілаенергопромтранс» задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Черкаської області від 20.01.2012 року у справі №07/12/11/1924 у частині стягнення з ТОВ «Смілаенергопромтранс» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України») 4 663 832,95 грн. основного боргу; в частині стягнення з ТОВ «Смілаенергопромтранс» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 531 044,89 грн. пені, 455 884,04 грн. інфляційних нарахувань, 180 200,46 грн. трьох процентів річних, 25 500,00 грн. витрат на сплату державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятою судом ухвалою, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині відмови у задоволенні заяви боржника, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що штрафні санкції на заборгованість нараховані у період, визначений Законом України від 12.05.2011 року №3319-VI (3319-17) , а тому підлягають списанню.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив таку задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати в частині, якою йому відмовлено у задоволенні заяви.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 року у справі №07/12/11/1924 було видано наказ від 20.01.2012 року про стягнення з ТОВ «Смілаенергопромтранс» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 4 663 832,95 грн. основного боргу, 531 044,89 грн. пені, 455 884,04 грн. інфляційних нарахувань, 180 200,46 грн. три проценти річних, 25 500,00 грн. витрат на сплату державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 117 ГПК України у разі, якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

04.06.2011 року набрав чинності Закон України від 12.05.2011 року №3319-VI "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , відповідно до п. 2.1, п. 2.2 якого підлягають списанню на умовах, визначених цим Законом:

заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;

заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

У відповідності до п .2.5 цього Закону (3319-17) списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 (894-2011-п) , на виконання Закону України від 12.05.2011р. №3319-VI (3319-17) , затверджено Порядок списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію (надалі - Порядок списання заборгованості).

Відповідно до п. 1 Порядку списання заборгованості, його дія поширюється на підприємства незалежно від форми власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні компанії «Газ України», «Укртрансгаз», «Укргазвидобування», а також державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» і Державне підприємство «Енергоринок» (далі - учасники процедури списання).

Враховуючи зазначене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що правовідносини, які виникли між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Смілаенергопромтранс» підпадають під дію вищевказаного Закону України від 12.05.2011р. №3319-VI (3319-17) , відтак, сторони у даній справі є учасниками процедури списання.

Пунктами 6, 7 Порядку списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу. Заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 % річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом України від 12.05.2011 року №3319-VI "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (436-15) .

Матеріали справи свідчать, що комісія з питань списання заборгованості була створена заявником, відповідачем у справі, за наказом генерального директора ТОВ «Смілаенергопромтранс» 05.09.2011 року за № 22.

31.10.2011 року комісією ТОВ «Смілаенергопромтранс» з питань списання заборгованості було складено та затверджено головою комісії протокол засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ, згідно якого комісія, на підставі Закону України від 12.06.2011 року №3319-VI (3319-17) , прийняла рішення про списання 4 663 832,98 грн. заборгованості за природний газ, поставлений ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у квітні, листопаді, грудні 2008 року, у січні -квітні 2009 року та у листопаді, грудні 2009року за договором від 01.04.2008 року №12/488.

Посилаючись на п. 8 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, ТОВ «Смілаенергопромтранс» направило на адресу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» супровідним листом від 02.11.2011 року № 549 примірник даного протоколу.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2012 року комісією ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» з питань списання заборгованості було складено протокол № 9, який того ж дня був затверджений головою комісії, відповідно до якого комісія на підставі Закону України від 12.06.2011 року №3319-VI "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) прийняла рішення про списання боргу ТОВ «Смілаенергопромтранс» за природний газ, поставлений ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у квітні, листопаді, грудні 2008 року, у січні -квітні 2009 року та у листопаді, грудні 2009 року за договором від 01.04.2008 року №12/488, на загальну суму 4 663 832,95 грн.

Водночас, місцевим господарським судом встановлено, що ТОВ «Смілаенергопромтранс» листом від 29.11.2011 року № 608 пропонувало Черкаській філії дочірній компанії «Газ України» розглянути та підписати договір від 30.11.2011 року про визначення та встановлення пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), що підлягають стягненню за договором № 12/488 від 01.04.2008 року №12/488, надіславши останньому договір та акт звірки визначених та встановлених пені штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), що підлягають стягненню з боржника.

Надавши правову оцінку вищенаведеним заявником доказів, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вірно зазначив, що договір від 30.11.2011 року Черкаською філією ДК «Газ України» підписаний не був, відтак дійшов обґрунтованого висновку про те, що даний договір за угодою сторін не укладався, а вимога ТОВ «Смілаенергопромтранс» про укладення такого договору предметом судового розгляду не була.

19.11.2011 року у справі №07/12/11/1924 господарський суд Черкаської області постановив рішення, яким позовні вимоги ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Смілаенергопромтранс» задовольнив частково та стягнув на користь позивача 4 663 832,95 грн. основного боргу; в частині стягнення з ТОВ «Смілаенергопромтранс» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 531 044,89 грн. пені, 455 884,04 грн. інфляційних нарахувань, 180 200,46 грн. трьох процентів річних, 25 500,00 грн. витрат на сплату державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.01.2012 року, після набрання судовим рішенням у справі №07/12/11/1924 законної сили, господарський суд Черкаської області видав відповідний наказ.

08.02.2012 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Горбатюк В.П. було відкрито виконавче провадження №31274176 за наказом господарського суду Черкаської області від 20.01.2012 року у справі №07/12/11/1924.

На час винесення ухвали Господарського суду Черкаської області від 12.09.2012 року рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 року у справі №07/12/11/1924 повністю не виконане.

Аналізуючи положення Закону України від 12.05.2011 року №3319-VI "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) та Порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 (894-2011-п) , судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що присуджений до стягнення з ТОВ «Смілаенергопромтранс» за рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 року у справі №07/12/11/1924 основний боргу у сумі 4 663 832,95 грн. є списаним і, відповідно, стягненню з боржника не підлягає.

В апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що суд не надав належної оцінки протоколу комісії ТОВ «Смілаенергопромтранс» з питань списання заборгованості за № 2 від 29.12.2011 року, який, за Законом № 3319-VI від 12.05.2011 року (3319-17) та у відповідності до Порядку списання є єдиною та достатньою підставою списання заборгованості, у тому числі пені, штрафних та фінансових санкцій, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про можливість списання заборгованості за умови затвердження в установленому порядку протоколів відповідних комісій кожного із учасників процедури списання є помилковим та таким, що не відповідає вимогам Закону України № 3319-VI від 12.05.2011 року "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) .

З матеріалів вбачається, що 29.12.2011 року комісією ТОВ «Смілаенергопромтранс» з питань списання заборгованості було складено та затверджено головою комісії протокол № 2, за яким, на підставі вищевказаного Закону комісія вирішила списати присуджені до стягнення з ТОВ «Смілаенергопромтранс» суми пені, інфляційних нарахувань і трьох процентів річних на загальну суму 1 167 128,50 грн. за рішенням господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 року у справі №07/12/11/1924.

Однак, в силу Закону України від 12.06.2011р. №3319-VI "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) та Порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 (894-2011-п) суми заборгованості слід вважати списаними у разі затвердження в установленому порядку протоколів відповідних комісій кожного із учасників процедури списання, у даному випадку, протоколу комісії ТОВ "Смілаенергопромтранс", як боржника, і протоколу комісії ДК "Газ України" НАК «Нафтогаз України", як кредитора.

Проте, затвердженого протоколу комісії ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» щодо списання присуджених до стягнення з ТОВ «Смілаенергопромтранс» за рішенням господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 року у справі №07/12/11/1924 сум пені, інфляційних нарахувань і трьох процентів річних матеріали справи не містять. Доказів складання такого протоколу та його затвердження відповідним головою комісії, суду надано не було.

У відповідності до п. 3 Порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 (894-2011-п) учасники процедури списання протягом 30 днів після закінчення строку дії Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) проводять звіряння розрахунків і підписують відповідні акти станом на 31 грудня 2011 року, в яких фіксується сума заборгованості, що обліковується в їх бухгалтерському обліку після списання заборгованості.

За приписами статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011 року (який набрав законної сили 04.06.2011 року) на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню: - заборгованість (у тому числі підтверджена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом ( п. 2.2 ст. 2 Закону).

З огляду на те, що рішення господарського суду Черкаської області №07/12/11/1924 від 19.12.2011 року набрало законної сили після набрання чинності Законом, заборгованість за судовим рішенням, на виконання якого видано наказ господарського суду Черкаської області від 20.01.12 №07/12/11/1924 списанню не підлягає, оскільки станом на 04.06.11 року дана заборгованість в бухгалтерському обліку суб'єктів процедури списання відображена не була.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що боржник не довів відсутності у нього обов'язку виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 року у справі №07/12/11/1924 за наказом, виданим 20.01.2012 року щодо сплати 531 044,89 грн. пені, 455 884,04 грн. інфляційних нарахувань, 180 200,46 грн. три проценти річних, 25 500,00 грн. витрат на сплату державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що наказ Господарського суду Черкаської області у справі №07/12/11/1924, виданий 20.01.2012 року має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню лише в частині стягнення основного боргу в сумі 4 663 832,00 грн..

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.09.2012 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.09.2012 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» - без задоволення.