813/3651/17 Про визнання протиправною бездіяльність податкового органу щодо повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток - 11.12.2018 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року у складі судді Грень Н.М. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у складі колегії суддів Курильця А.Р., Богаченка С.І., Ніколіна В.В. у справі № 813/3651/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Патент" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Бориславі Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід-Патент" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, перший відповідач у справі), Управління Державної казначейської служби України у м. Бориславі Львівської області (далі - управління казначейської служби, другий відповідач у справі), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність податкового органу щодо Головному управлінню Державної казначейської служби України у Львівській області висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 205 566,0 грн. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Патент" від 12 грудня 2016 року №30, зобов'язати першого відповідача вчинити дії щодо подання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Львівській області висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1031352,0 грн., що сплачені в якості авансового платежу на прибуток на 2013 рік в період з січня по грудень 2013 року за заявою Товариства від 12 грудня 2016 року №30 для повернення цієї суми на поточний рахунок позивача.

03 травня 2018 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду, позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність податкового органу щодо неподання Управлінням Державної казначейської служби України у м. Бориславі Львівської області висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 205 566,0 грн. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Патент" від 12 грудня 2016 року №30, зобов'язано першого відповідача вчинити дії щодо подання Управлінню Державної казначейської служби України у м. Бориславі Львівської області висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1031352,0 грн, що сплачені в якості авансового платежу на прибуток на 2013 рік в період з січня по грудень 2013 року за заявою Товариства від 12 грудня 2016 року №30 для повернення цієї суми на поточний рахунок позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції висновувався на встановленні факту "переплати" коштів з податку на прибуток, належного звернення позивача до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток відповідно до вимог статті 43 Податкового кодексу України, Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (z1650-13) ( зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (z1650-13) (далі - Порядок № 787).

05 вересня 2018 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції змінено шляхом заміни в абзаці другому резолютивної частини рішення суми 1205566 гривень на 1031352 гривень. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду залишено без змін. Підставою зміни судового рішення стало встановлення судовими інстанціями факту повернення Товариству авансового платежу по податку на прибуток в сумі 174 214 грн.

У жовтні 2018 року податковий орган подав касаційну скаргу на судові рішення судів попередніх інстанцій, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована наступними доводами: по-перше, закінченням 1095 денного строку для повернення суми надміру сплачених сум, по-друге, наявністю у Товариства податкового боргу в розмірі 701,57 грн, по-третє, пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду із позовом, який почався з моменту отримання Товариством відповіді на подану заяву (16 січня 2017 року).

07 листопада 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення відповідачем недоліків скарги на виконання вимог ухвали Суду від 08 жовтня 2018 року, справу №813/3651/17 витребувано з суду першої інстанції.

23 листопада 2018 року справа №813/3651/17 надійшла на адресу Верховного Суду.

26 листопада 2018 року на адресу Суду надійшов відзив від Товариства на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Відповідно до поданих позивачем копій платіжних доручень від 16 січня 2013 року №9, 19 лютого 2013 року №142, 19 березня 2013 року №232, 25 квітня 2013 року №322, 29 травня 2013 року № 377, від 21 червня 2013 року №428, від 30 липня 2013 року №512, від 30 серпня 2013 року №588, від 30 вересня 2013 року №661, від 30 жовтня 2013 року №718, від 29 листопада 2013 року №798, від 27 грудня 2013 року №852, від 30 січня 2014 року №6 від 28 лютого 2014 року № 55, 2013 року, 17 січня 2013 року, 13 лютого 2013 року, 12 березня 2013 року, 12 квітня 2013 року, 13 травня 2013 року, 31 травня 2013 року, 03 липня 2013 року, 07 серпня 2013 року, 06 вересня 2013 року, 30 вересня 2013 року, 05 листопада 2013 року, 05 грудня 2013 року, 15 січня 2014 року 24 лютого 2014 року Товариством перераховано до Державного бюджету України авансові платежі за кодом класифікації 11020100 у загальній сумі 1205566,00 грн. з податку на прибуток.

Згідно акту звірення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції № 109/10/13-08-08-00/9 від 05 січня 2017 року про стан розрахунків платника податку на прибуток станом на 01 грудня 2016 року Товариства облікована переплата у загальній сумі 1205681,92 грн.

12 грудня 2016 року позивач звернувся до відповідача (Бориславського відділення) із заявою щодо повернення надміру сплаченого до бюджету податку у сумі 1205566,00 грн., зокрема 100566,00 грн. просив зарахувати в рахунок сплати грошового зобов'язання по податку на прибуток за 2016 року, решту суми 1105000,00 грн. повернути на поточний рахунок позивача посилаючись на положення статті 43 Податкового кодексу України.

Листом Бориславського відділення Дрогобицької ОДПІ від 11 січня 2017 року № 145/10/13/-08-08-00/15 повідомлено позивача про неможливість повернення коштів в сумі 930786,00 грн.

Листом Головного управління ДФС у Львівській області від 30 січня 2017 року №538/10/13-01-07-02-19 повідомило позивача, що в інформаційній системі органів ДФС за місцем реєстрації відсутні дані про сплату податку на прибуток та подані декларації по податку на прибуток за 2012-2014 роки.

Відтак, з метою підтвердження достовірності даних про суму переплати Бориславське відділення Дрогобицької ОДПІ звернулося із запитом у Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області щодо надання підтверджуючих документів.

Позивач вдруге звернувся до Головного управління ДФС у Львівській області із заявою про повернення надміру сплачених коштів, в якій додатково зазначив, що Товариство здійснювало свою діяльність у період оплати авансових внесків у м. Петровське Луганської області, відтак у Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС Донецької області відсутні запитувані контролюючим органом відомості.

Відповідно до платіжного доручення №279 від 27 червня 2017 року позивачеві повернуто частину сплачених коштів в сумі 174 214,00 грн.

Товариство втретє звернулось із заявою від 24 липня 2017 року про повернення надміру сплачених коштів.

Головне управління ДФС у Львівській області за результатами розгляду заяви повідомило позивача, що відповідно до ІС "Податковий блок" переплата з податку на прибуток виникла 11 березня 2014 року, термін повернення 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми закінчився 10 березня 2017 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, Верховний Суд виходить з наступного.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 Податкового кодексу України).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

З нормами статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються положення Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15 грудня 2015 року (z1679-15) , який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (z1679-15) (далі - Порядок № 1146).

Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 6 Порядку № 1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку № 1146).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Відтак, судами попередніх інстанцій встановлений факт наявності переплати на рахунку платника податків авансових внесків з податку на прибуток, дотримання Товариством встановленого порядку подання заяви про повернення надміру сплачених сум до контролюючого органу з дотриманням 1095-денного строку, та безпідставність відмови податкового органу у поверненні надміру сплачених коштів, не вжиття заходів та не вчинення дій відповідачем, визначених наведеними нормативно-правовими актами, що обумовлює визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання його здійснити передбачені законодавством заходи.

Суд не приймає доводи заявника касаційної скарги щодо недотримання Товариством при поданні заяви вимог статті 43 Податкового кодексу України в частині строку - 1095 днів та зазначає, що статусу надміру сплачених вказані суми набули не одразу після їх сплати, а після декларування позивачем податку на прибуток у меншому розмірі, ніж сума сплачених авансових внесків, що виключало можливість врахування сплачених авансових внесків як податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Як вірно встановлено судами, позивачем вчинено ряд дій для повернення надміру сплачених сум авансових внесків, які не надали бажаного результату, а саме відповідні заяви позивачем до контролюючого органу подавалися 12 грудня 2016 року, 22 травня 2017 року та 24 липня 2017 року, що свідчить про те, що позивач не пропустив термін повернення (1095 днів), що обчислюється від дня виникнення надміру сплаченої суми, що закінчився 10 березня 2017 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій в цій частині.

Встановлений судами попередніх інстанцій також факт відсутності податкового боргу у Товариства, що підтверджено відповідною довідкою, виданою органом ДФС.

Безпідставними є доводи податкового органу щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, які відхилені судами попередніх інстанцій з тих мотивів, що заява позивача від 12 грудня 2016 року про повернення надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 1 205 566,00 грн. частково виконана відповідачем 17 червня 2017 року в сумі 174 214,00 грн, а відтак сплив шестимісячного строку звернення до суду розпочався 18 червня 2017 року. Враховуючи дату подання позовної заяви - 13 жовтня 2017 року, позивачем дотриманий строк звернення до суду.

Позивач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанцій - без змін.