Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Сітайло Л.Г.

Кондес Л.О.

за участю секретаря Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача Гаркавенка С.В. (дов. № 93/2012/02/13-9 від

13.02.2012 р.)

від відповідача Саушкіної О.В. (дов. № 1 від 03.01.2012 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства

"Київенерго" в особі Структурного

відокремленого підрозділу "Енергозбут

Київенерго"

на рішення господарського суду м. Києва

від 17.01.2008 р.

у справі № 1/187 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Київенерго" (далі ПАТ "Київенерго")

до Комунального підприємства "Служба замовника

житлово-комунальних послуг" Оболонського

району м. Києва (далі КП "Служба замовника

житлово-комунальних послуг")

про стягнення 63 591,54 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.01.2008 р. по справі № 1/187 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не взято до уваги, що позивачем при нарахуванні плати за теплову енергію правомірно у відповідності до умов укладеного між сторонами договору застосовано встановлені Розпорядженнями КМДА № 1575 від 30.10.2006 р. (ra1575017-06) , № 86 від 31.01.2007 р. (raa086017-07) , № 142 від 12.02.2007 р. (ra0142017-07) , № 643 від 30.05.2007 р. (ra0643017-07) тарифи, які є чинними та не підлягають реєстрації в органах юстиції тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю за наведених в скарзі підстав. Одночасно, представником апелянта заявлено клопотання про зміну найменування АЕК "Київенерго" на ПАТ "Київенерго", на підтвердження якого надано Статут ПАТ "Київенерго", Довідку з ЄДРПОУ № АБ152345 від 27.01.2012 р. та свідоцтво про державну реєстрацію ПАТ "Київенерго". Апеляційний суд, розглянувши клопотання позивача та надані ним документи, вважав за необхідне на підставі ст. 25 ГПК України замінити АЕК "Київенерго" на ПАТ "Київенерго".

Представник відповідача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 09.11.2007 р. АЕК "Київенерго" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до КП "Служба замовника житлово-комунальних послуг" про стягнення 51 960,05 грн. основного боргу, 5 340,24 грн. інфляційних втрат, 4 851,34 грн. пені, 1 439,91 грн. 3 % річних. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що на виконання договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 230265 від 23.10.2001 р. (далі Договір) позивачем поставлено теплову енергію, а відповідачем її вартості не оплачено, внаслідок чого за період з 01.01.2006 р. по 01.10.2007 р. утворилась заборгованість в розмірі 51 960,05 грн. Крім цього, позивач на підставі п. 7 Додатку 4 до Договору просив стягнути з відповідача 4 851,34 грн. пені, на підставі ст. 625 ЦК України 5 340,24 грн. інфляційних втрат, 1 439,91 грн. 3 % річних тощо.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надіслав.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ним письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.

Так, відмовляючи в позові, місцевий суд встановив, що Додатком № 3 до Договору передбачено здійснення нарахувань відповідачу за теплову енергію за встановленими і затвердженими Київською міською державною адміністрацією тарифами.

Як видно з доданого до матеріалів справи розрахунку та пояснень позивача, ним за період з 01.01.2006 р. по 01.10.2007 р. нараховано заборгованість в сумі 51 960,05 грн. за затвердженими Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1575 від 30.10.2006 р. (ra1575017-06) в редакції № 1786 від 15.12.2007 р. (ra1786017-06) , № 86 від 31.01.2007 р. (raa086017-07) , № 142 від 12.02.2007 р. (ra0142017-07) та № 643 від 30.05.2007 р. (ra0643017-07) тарифами.

Місцевий суд вважав необґрунтованим застосування вищезгаданих Розпоряджень при нарахуванні вартості наданих послуг з посиланням на Рішення Конституційного Суду України № 21-рп/2003 від 25.12.2003 р. (v021p710-03) у справі № 1-45/2003, яким дано офіційне тлумачення положень ч. ч. 1, 2, 3 та 4 ст. 118, ч. 3 ст. 133, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 140, ч. 2 ст. 141 Конституції України, ст. 23, п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 12, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 10, 13, 16, п.2 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», ст. ст. 8, 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. ст. 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в їх взаємозв'язку щодо статусу Київської міської державної адміністрації. Згідно цього Рішення Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень в сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Розпорядження № 1575 від 30.10.2006 р. (ra1575017-06) в редакції № 1786 від 15.12.2007 р. (ra1786017-06) , № 86 від 31.01.2007 р. (raa086017-07) , № 142 від 12.02.2007 р. (ra0142017-07) та № 643 від 30.05.2007 р. (ra0643017-07) видано Київською міською державною адміністрацією як органом виконавчої влади.

Порядок набрання чинності нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, до яких віднесено місцеві державні адміністрації, визначено п. 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» № 493/92 від 03.10.1992 р. (493/92) (далі Указ), згідно якого згадані нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Державну реєстрацію нормативно-правових актів Київської міської державної адміністрації здійснює Київське управління юстиції, порядок такої реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України (п. 2 Указу).

Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (далі - Положення), затверджено постановою Кабінету Міністрів України №731 від 28.12.1992 р. (731-92-п)

Цим Положенням встановлено обов'язок міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю своєчасно подавати на державну реєстрацію нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, які не пройшли державної реєстрації.

Відповідно до п. 7 Положення нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію в п'ятиденний строк після його прийняття, на підставі п. 16 Положення внесені до правового акта зміни і доповнення підлягають державній реєстрації у встановленому цим Положенням порядку.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1575 від 30.10.2006 р. (ra1575017-06) в редакції № 1786 від 15.12.2007 р. (ra1786017-06) , № 86 від 31.01.2007 р. (raa086017-07) , № 142 від 12.02.2007 р. (ra0142017-07) та № 643 від 30.05.2007 р. (ra0643017-07) не було подано на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровано ними, відтак вони не набрали чинності у встановленому законом порядку.

Крім цього, відповідно до п. 5 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 р. (далі Закон № 1875) у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів, а на підставі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Прийняті 15.12.2006 р., 31.01.2007 р., 12.02.2007 р. та 30.05.2007 р. Розпорядження вводили в дію тарифи з 01.12.2006 р., що суперечить вищенаведеним положенням Закону № 1875 (1875-15) . За таких обставин, місцевий суд вважав застосування тарифів, які затверджено Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1575 від 30.10.2006 р. (ra1575017-06) в редакції № 1786 від 15.12.2007 р. (ra1786017-06) , № 86 від 31.01.2007 р. (raa086017-07) , № 142 від 12.02.2007 р. (ra0142017-07) та № 643 від 30.05.2007 р. (ra0643017-07) незаконним. Тому в розрахунках сторін застосував Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2249 від 10.12.2004 р. (ra0063017-04) «Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 № 1245», яким затверджено тариф для житлово - експлуатаційних організацій в розмірі 65,30 грн. за 1 Гкал., для бюджетних організацій у розмірі 77,68 грн. за 1 Гкал та для інших споживачів в розмірі 96 грн. на опалювальний сезон 2006-2007 р. Здійснивши перерахунок за згаданим тарифом, місцевий суд встановив, що за період з 01.11.2004 р. по 01.10.2007 р. відповідачем спожито теплової енергії на суму 80 995,56 грн., сплачено - 83 277,10 грн., тому відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за фактично спожиту теплову енергію за період з 01.01.2006 р. по 01.10.2007 р. в сумі 51 960,05 грн. й відповідно в стягненні 5 340,24 грн. інфляційних втрат, 1 439,91 грн. 3 % річних, 4 851,34 грн. пені тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Приймаючи рішення апеляційним судом взято до уваги висновки Верховного суду України (постанова від 28.11.2011 р. за позовом Хельваса Валерія Пантелеймоновича до Київської міської державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання скасувати рішення), якими встановлено, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 р. відповідає положенням п. п. 1, 2 Указу та Рішенню Конституційного Суду України № 21-рп/2003 від 25.12.2003 р. (v021p710-03) у справі № 1-45/2003. Цією ухвалою ВАСУ рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково : визнано дії КМДА при зміні тарифів на комунальні послуги з 1 грудня 2006 р. такими, що порушують вимоги підпунктів 1, 6 частини першої статті 6, пункту 2 частини першої статті 20, підпунктів 3 5, 7 частини першої статті 30, частин 2, 3 статті 31, частини пятої статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 р.; скасовано Розпорядження КМДА № 640 (ra0640017-07) , 642 (ra0642017-07) , 643 від 30.05.2007 р. (ra0643017-07)

З огляду на наведене, доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 17.01.2008 р. по справі № 1/187 - без змін.

Матеріали справи № 1/187 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.