5011-18/8182-2012 Про відповідальність за умовами Генеральної угоди страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування - 01.11.2012 Прийняття

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" на рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року

у справі № 5011-18/8182-2012 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія

до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум",

про стягнення 12 804,90 грн., -

У червні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 11 340,95 грн. основного боргу згідно з умовами Генеральної угоди страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування "Експрес кредит" №220/09-00001 від 08.02.2007 року, 863,61 грн. пені, 340,23 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 170,11 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 7 419,71 грн. заборгованості, 565,09 грн. пені, 222,60 грн. 3% річних з простроченої суми та 111,30 грн. інфляційних втрат. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Банк Форум" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ПАТ "Банк Форум" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року - без змін.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року для розгляду справи № 5011-18/8182-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Крім того, не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТзДВ "СК "Провіта" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ТзДВ "СК "Провіта" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року - без змін.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2012 року для розгляду справи № 5011-18/8182-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2012 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Відповідно до розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці здійснено заміну складу колегії суду. Розгляд апеляційних скарг ПАТ "Банк Форум" та ТзДВ "СК "Провіта" здійснюється у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді Руденко М.А., Алданова С.О.

В судовому засіданні 11.10.2012 року було оголошено перерву до 01.11.2012 року.

Відповідно до розпоряджень Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному здійснено заміну складу колегії суду. Розгляд апеляційних скарг ПАТ "Банк Форум" та ТзДВ "СК "Провіта" здійснюється у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді Руденко М.А., Скрипка І.М.

Представник позивача в судовому засіданні 01.11.2012 року вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу ТзДВ "СК "Провіта" задовольнити з підстав викладених вище, проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив суд апеляційну скаргу ПАТ "Банк Форум" залишити без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.11.2012 року свої вимоги підтримав, просив апеляційну скаргу ПАТ "Банк Форум" задовольнити з підстав викладених вище, проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив суд апеляційну скаргу ТзДВ "СК "Провіта" залишити без задоволення.

У судовому засіданні, яке відбулось 01.11.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТзДВ "СК "Провіта" слід відмовити, апеляційну скаргу ПАТ "Банк Форум" задовольнити частково, а рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року скасувати частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України (1798-12) . Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 08.02.2007 року між ТзДВ "СК "Провіта" (страховик) та АКБ "Форум" (страхувальник) було укладено генеральну угоду №220/09-00001 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування "Експрес кредит" (далі - угода), відповідно до умов якої об'єктом страхування виступають майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з нанесенням страхувальнику його позичальниками збитків внаслідок неповернення (у повному обсязі або частково) ними кредитних коштів та/або несплати процентів за користування кредитними коштами в строки, встановлені кредитними договорами (кредитна заборгованість), включеними до реєстрів кредитного портфелю, які є невід'ємною частиною цієї генеральної угоди та надаються страховику разом з договором до цієї генеральної угоди.

Відповідно до п. 6.1. угоди, страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов цієї генеральної угоди проводить виплату при настанні страхового випадку.

Згідно з п. 6.2. угоди, страхова сума за кожним окремим договором до цієї генеральної угоди дорівнює загальній сумі кредитів та загальній сумі процентів за користування кредитними коштами, нарахованими за весь строк користування кредитом, за всіма кредитними договорами, включеними до відповідного реєстру кредитного портфелю.

Пунктом 9.1. угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє до взаємної згоди сторін припинити її дію.

У п. 9.2. угоди зазначено, що кожний договір до генеральної угоди набирає чинності з моменту внесення страхового платежу, обумовленого у відповідному договорі до цієї генеральної угоди, у повному обсязі на поточний рахунок страховика, зазначений в реквізитах цієї генеральної угоди та діє до повного виконання зобов'язань за кредитними договорами, включеними до всіх реєстрів кредитного портфелю.

Страхувальник має право при настанні страхового випадку отримати суму страхового відшкодування, згідно умов цієї генеральної угоди (п. 11.1.1. угоди).

Відповідно до п. 11.2. угоди, страхувальник зобов'язаний:

11.2.3. сплачувати страховий платіж на умовах, у розмірах і в строки, передбачені умовами цієї генеральної угоди;

11.2.4. не пізніше 5 числа поточного місяця надавати страховику оформлені належним чином договір до генеральної угоди та реєстр кредитного портфелю за попередній звітний місяць. У разі, якщо кінцева дата подання документів припадає на вихідний або святковий день, подання вищезазначених документів здійснюється у наступний робочий день;

11.2.8. якщо після отримання страхового відшкодування за певним страховим випадком страхувальник отримує від позичальника або третіх осіб кошти в погашення кредитної заборгованості, він зобов'язаний повернути суму страхового відшкодування в розмірі поверненої кредитної заборгованості страховику протягом 3-х робочих днів з дня отримання таких коштів;

11.2.9. в разі виплати страховиком страхувальнику страхового відшкодування в розмірі всієї суми кредитної заборгованості та закінчення терміну дії кредитного договору, що застрахований відповідно до умов цієї генеральної угоди страхувальник зобов'язаний:

- передати страховику право вимоги (в межах фактично отриманого страхового відшкодування), згідно чинного законодавства України;

- протягом 3-х робочих днів передати страховику всі документи для реалізації права вимоги;

- сприяти страховику в реалізації права регресу.

Згідно з п. 11.4.3. угоди, страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику страхове відшкодування в порядку, у випадках, в строки та на умовах, встановлених цією генеральною угодою та чинним законодавством України.

Пунктом 11.5.1. угоди передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання умов цієї генеральної угоди сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, та сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми, що підлягає сплаті, а саме від суми страхового платежу або від суми страхового відшкодування.

У п. 13.3. угоди зазначено, що страховик виплачує страхувальнику страхове відшкодування протягом 5-ти робочих днів (за винятком вихідних та святкових) з моменту отримання всіх документів, передбачених умовами цієї генеральної угоди. Страховик має право затримати виплату страхового відшкодування в разі особливо складних обставин страхового випадку, з обов'язковим письмовим повідомленням страхувальника, щодо причин такої затримки.

Відповідно до п. 13.5. угоди, страхувальник зобов'язується повернути страховику суму виплаченого ним страхового відшкодування протягом 3 робочих днів з моменту настання наступних подій:

- у разі погашення кредитної заборгованості після отримання страхового відшкодування;

- невиконання страхувальником своїх обов'язків з надання документів, що є в наявності страхувальника, необхідних для здійснення страховиком права вимоги до винних осіб;

- викриття факту повідомлення страховику недостовірної або неповної інформації з боку страхувальника при наданні документів необхідних для визначення причин та розміру збитків.

28.02.2007 року між сторонами було укладено договір № 1 до генеральної угоди, відповідно до умов якого об'єктом страхування є кредитний портфель страхувальника з 5 кредитних договорів, згідно реєстру кредитного портфелю до договору № 1 до генеральної угоди; розмір страхової суми -153 403,29 грн.; страховим ризиком за цим договором є ризик понесення збитків страхувальником внаслідок непогашення його позичальниками (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки та на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю до цього договору.

Одним із згаданих вище позичальників, з яким було укладено кредитний договір і який не виконав взяті на себе зобов'язання є Субчук Сергій Володимирович. Кредитна заборгованість -8 478,29 грн.

Крім того, 01.11.2007 року між сторонами було укладено договір № 08 до генеральної угоди, відповідно до умов якого об'єктом страхування є кредитний портфель страхувальника з 6 кредитних договорів, згідно реєстру кредитного портфелю до договору №08 до генеральної угоди; розмір страхової суми - 156 935,21 грн.; страховим ризиком за цим договором є ризик понесення збитків страхувальником внаслідок непогашення його позичальниками (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки та на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю до цього договору.

Одним із згаданих вище позичальників, з яким було укладено кредитний договір і який не виконав взяті на себе зобов'язання є Онуферко Олена Іванівна. Кредитна заборгованість - 43 286,08 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В матеріалах справи немає жодного документ, який би свідчив про припинення дії генеральної угоди, тому на момент звернення з позовною заявою до господарського суду вона вважається чинною.

За період дії угоди в результаті настання страхового випадку - неповернення позичальниками відповідача (Субчук С.В. і Онуферко О.І.) кредитів та відсотків по ним в строки та на умовах, що передбачені кредитними договорами, на підставі генеральної угоди страхування відповідачеві було виплачено позивачем страхове відшкодування на загальну суму 11 421,83 грн.

Факт виплати страхового відшкодування у розмірі 11 421,83 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи наказами позивача: № КРП-003229-07 від 27.11.2007 року на суму 234,22 грн.,№ КРП-00678-07 від 04.06.2007 року на суму 707,35 грн., № КРП-00966-07 від 02.07.2007 року на суму 707,35 грн., № КРП-001411-07 від 27.08.2007 року на суму 707,40 грн., № КРП-001697-07 від 26.09.2007 року на суму 707,00 грн., № КРП-002611-07 від 26.12.2007 року на суму 316,28 грн., № КРП-002891-08 від 25.01.2008 року на суму 314,77 грн., № КРП-003299-08 від 26.02.2008 року на суму 307,75 грн., № КРП-006090-09 від 19.02.2009 року на суму 1 799,11 грн., № КРП-006125-09 від 17.03.2009 року на суму 1 887,99 грн., № КРП-006186-09 від 03.06.2009 року на суму 1 844,31 грн., № КРП-006212-09 від 06.07.2009 року на суму 1 883,30 грн. та платіжними дорученнями № А18059 від 30.11.2007 року, № А19693 від 27.12.2007 року, № А21111 від 29.01.2008 року, № А23135 від 29.02.2008 року, № 19445 від 29.08.2007 року, № А14645 від 28.09.2007 року, № 17761 від 06.06.2007 року, № 18108 від 04.07.2007 року, № 1191 від 26.02.2009 року, № 3646 від 15.04.2009 року, № 6022 від 12.06.2009 року, № 8818 від 14.08.2009 року.

Відповідно до п. 11.2.9. угоди, в разі виплати страховиком страхувальнику страхового відшкодування в розмірі всієї суми кредитної заборгованості та закінчення терміну дії кредитного договору, що застрахований відповідно до умов цієї генеральної угоди страхувальник зобов'язаний:

- протягом 3-х робочих днів передати страховику всі документи для реалізації права вимоги;

- сприяти страховику в реалізації права регресу.

- у разі погашення кредитної заборгованості після отримання страхового відшкодування;

Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що відповідач повернув позивачеві кошти на суму 80,88 грн., а відтак розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 11 340,95 грн.

Позивач 14.06.2011 року направив відповідачеві вимогу про надання позивачеві документів, необхідних для реалізації ним права вимоги до винних осіб в місячний термін з дати отримання вимоги.

Вказану вимогу відповідач отримав 16.06.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, однак витребуваних позивачем документів не надав.

Таким чином, відповідач ні в триденний строк з дати отримання страхового відшкодування, ні після отримання вимоги від позивача документи, передбачені п. 13.5. генеральної угоди, позивачеві не надав.

07.10.2011 року позивач направив відповідачеві вимогу про повернення сплачених ним коштів, однак цю вимогу відповідач залишив без відповіді та виконання.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, вірним є висновок суду першої інстанції, що страхувальник після виплати йому страхового відшкодування повинен передати страховику право вимоги (в межах фактично отриманого страхового відшкодування), згідно чинного законодавства України; протягом 3-х робочих днів передати страховику всі документи для реалізації права вимоги; сприяти страховику в реалізації права регресу.

У раз ж невиконання страхувальником своїх обов'язків з надання документів, що є в наявності страхувальника, необхідних для здійснення страховиком права вимоги до винних осіб, страхувальник зобов'язується повернути страховику суму виплаченого ним страхового відшкодування протягом 3 робочих днів з моменту настання цієї події.

Як вбачається із матеріалами справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, що відповідач не надав позивачеві документи, необхідні для реалізації права вимоги, а відтак право страховика є порушеним, та він має право звертатися за його захистом до суду, починаючи з дня, наступного за шостим робочим днем після дати перерахування страхувальнику страхового відшкодування та закінчення терміну дії кредитного договору.

Позивачем надана інформація суду, що кредитний договір №0003/07/27-КЕе, укладений з Субчук С.В., закінчив термін своєї дії 20.02.2008 року, а кредитний договір №0021/07/26-КЕе, укладений з Онуферко О.І., закінчив термін своєї дії 15.10.2009 року.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву вих. № 3689/10.1.1 від 04.07.2012 року наполягав на застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає прав пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Позивач заперечив проти застосування строку позовної давності до вимог, викладених у позовній заяві з тих підстав, що на сьогоднішній день генеральна угода страхування продовжує свою дію, отже застосування позовної давності до спірних відносин є недопустимим, зважаючи на п. 9 генеральної угоди. В даному випадку, строк пов'язаний з подією, а саме з повним виконанням зобов'язань за договором.

Однак колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися із вищевикладеним, адже в даному випадку початок перебігу строку позовної давності пов'язується з настанням двох умов: шість днів після дати перерахування позивачем банку суми страхового відшкодування і закінченням терміну дії кредитного договору.

Отже, відповідач просить суд застосувати позовну давність до всіх вимог, право вимоги за якими виникло більш ніж за три роки до датки звернення позивача до суду. До таких вимог належить, зокрема, вимога, що стосується сплати страхового відшкодування внаслідок невиконання позичальником Субчуком С.В. умов кредитного договору, строк позовної давності за якою сплинув ще у 2011 році.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що в задоволені позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в сумі 3 921,24 грн. за кредитним договором №0003/07/27-КЕе, укладеним з Субчук С.В., термін дії якого закінчився 20.02.2008 року, слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем.

Що стосується іншої частини вимог, то відповідач просить відмовити у їх задоволенні, адже перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки на рівні чинного законодавства врегульовано статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування". Відповідно до вказаних норм до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Також відповідач зазначив, що оскільки страховиком не було виплачено страхове відшкодування в розмірі всієї суми кредитної заборгованості, у відповідача не виникало обов'язку передавати страховику документи, та, відповідно, відсутній факт порушення відповідачем своїх обов'язків з надання цих документів.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що пункт 11.2.9. генеральної угоди необхідно розглядати в контексті всіх умов угоди і у сукупності з пунктами 5, 7 генеральної угоди.

Згідно із п. 5.1 угоди, об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з нанесенням страхувальнику його позичальником збитків внаслідок неповернення (у повному обсязі або частково) кредитних коштів.

При цьому, п. 5.2 угоди визначено, що кредитна заборгованість - це сума невиконаних позичальником на відповідну суму дату грошових зобов'язань за кредитним договором, що складається із суми непогашеного кредиту (його частки).

Відповідно до п. 7.1 угоди сторонами передбачено, що страховий випадок як факт нанесення страхувальнику його позичальниками збитків внаслідок непогашення (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки на умовах встановлених кредитними договорами, які включені до реєстрів кредитного портфелю.

В самому ж пункті 11.2.9. генеральної угоди зазначено, що страхувальник зобов'язаний передати страховику право вимоги в межах фактично отриманого страхового відшкодування.

Тобто, умовами договору сторонами передбачено можливість неповернення кредиту та/або відсотків по ньому позичальниками як у повному обсязі, так і частково та відповідно можливість сплати страховиком не всієї суми страхового відшкодування.

Діюче законодавство, а саме стаття 993 Цивільного кодексу України, стаття 27 Закону України "Про страхування" передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 7 419,71 грн. за кредитним договором №0021/07/26-КЕе, укладеним з Онуферко О.І., термін дії якого закінчився 15.10.2009 року, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 863,61 грн.

Судом першої інстанції позовні вимоги в частині стягнення пені визнані законними, обґрунтованими та задоволені частково в розмірі 565,09 грн.

Однак, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 11.5.1. Угоди, укладеної між сторонами, передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання умов цієї генеральної угоди сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, та сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми, що підлягає сплаті, а саме від суми страхового платежу або від суми страхового відшкодування.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що оскільки укладені кредитні договори з позичальниками відповідача закінчили свою дію ще в 2008-2009 роках, правові підстави для стягнення нарахованої пені з 14.12.2011р. по 22.03.2012 року за 99 днів (ставка НБУ 7,75%) в розмірі 476,78 грн. та з 23.03.2012 року по 14.06.2012 року за 83 дні (ставка НБУ 7,5%) в розмірі 386,83 грн. відсутні, оскільки відповідачем в суді першої інстанції заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності, а відтак в задоволені позовних вимог в частині стягнення пені слід відмовити.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь за прострочення сплати грошового зобов'язання 340,23 грн. 3% річних з простроченої суми та 170,11 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 7 419,71 грн., провівши відповідні розрахунки, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що за вірним розрахунком суду позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 222,60 грн.

Що стосується заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача 170,11 грн. інфляційних втрат за період з червня 2011 року по травень 2012 року включно, розрахованих на суму заборгованості 11 340,95 грн., то судом першої інстанції вказані вимоги задоволено частково в сумі 111,30 грн.,

Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне

Позивач у своєму розрахунку інфляційних втрат з червня 2011 року, замість серпня 2011 року врахував індекс інфляції за аналогічний місяць 2009року.

Відповідно до рекомендацій, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р (v2-97700-97) . "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", для визначення індексу інфляції за будь - який період необхідно щомісячні індекси, що становлять відповідний період, перемножити між собою. При цьому слід мати на увазі, що індекс розраховується на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 17 липня 2012 року № 01-06/928/2012 (v_928600-12) "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права" зазначив, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова ВГСУ від 05.04.2011р. №23/466).

Таким чином, колегія суддів, провівши відповідний розрахунок індексу інфляції з червня 2011 року по травень2012 року, встановила, що за вказаний період мала місце дефляція (100,4%*98,7%*99,6%*100,1%*100,0%*100,1%*100,2%*100,2%*100,2%*100,3%*100,0%*99,7% = 99,5%), а відтак позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Вказані обставини не були враховані місцевим господарським судом, у зв'язку з чим без належним правових підстав було вирішено стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати, що є підставою для часткового скасування рішення суду.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року слід скасувати частково, а резолютивну частину рішення викласти в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 960,59 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача, судовий збір за її подання в розмірі 65,42 грн. покладається на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" на рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року у справі № 5011-18/8182-2012 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року у справі № 5011-18/8182-2012 задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2012 року у справі № 5011-18/8182-2012 скасувати частково.

4. Резолютивну частину рішення господарського суду м. Києва від 28.08.2012 року у справі № 5011-18/8182-2012 викласти в такій редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного Товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код ЄДРПОУ 31704186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення заборгованість в розмірі 7 419,71 грн., 3% річних в розмірі 222,60 грн. та 960,59 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволені іншої частини позову відмовити."

5. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код ЄДРПОУ 31704186) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 65,42 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.