5027/272/2012 Про визнання недійсним договору оренди землі - 02.10.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації, № 05/3-287вих12 від 05.07.12р.

на рішення господарського суду Чернівецької області від 19.06.2012 року

у справі № 5027/272/2012

за позовом: заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації, м. Чернівці

до відповідача-1: Сокирянської районної державної адміністрації, м. Сокиряни

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бомбардир", с. Михалкове Сокирянського району

про визнання недійсним договору оренди землі від 26.02.2010р., скасування державної реєстрації договору та повернення земельної ділянки

За участю представників:

прокуратури: Рогожнікова Н.Б. - старший прокурор відділу прокуратури області (посвідчення №220);

позивача: не з'явився (повідомлений належним чином);

відповідача-1: не з'явився (повідомлений належним чином);

відповідача-2: Кусмарцев М.О. -адвокат (посвідчення №215).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2012р. апеляційна скарга в складі колегії судді-доповідачу Хабіб М.І., суддів: Зварич О.В. та Якімець Г.Г. прийнята до провадження

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Зварич О.В. та щорічною відпусткою судді Якімець Г.Г., розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.12р., у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги замість суддів Зварич О.В. та Якімець Г.Г. введено суддів Гриців В.М. та Данко Л.С.

Розпорядженням голови суду від 27.08.2012р. у зв'язку з перебуванням судді Гриців В.М у відпустці, в склад колегії введено суддю Зварич О.В.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 19.06.2012 року у справі № 5027/272/2012 (суддя Желік Б.Є.) частково задоволено позов прокурора. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 7 га, укладений Сокирянською РДА та ТзОВ "Бомбардир" від 26.02.10р., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №041081300001.

Припинено дію договору на майбутнє.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі площею 7 га, укладеного Сокирянською РДА та ТзОВ "Бомбардир" від 26.02.10р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 041081300001.

В задоволенні позовних вимог про повернення земельної ділянки державі відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст. 13 Конституції України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст.16, 34 Законом України «Про оренду землі», ст.ст. 20, 21, 124 Земельного кодексу України, зокрема, тим, що договір не містить відомостей про те, що він укладений на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування або його виконавчого органу, а також порушенням порядку зміни цільового призначення земель. В частині відмови у задоволенні позовних вимог про повернення земельної ділянки державі в особі Чернівецької ОДА, місцевий суд виходив з того, що згідно з оспорюваним договором позивач не є орендодавцем землі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, вважає рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про повернення державі в особі Чернівецької ОДА земельної ділянки площею 7, 0 га таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення суду в цій частині змінити, позов прокуратури задоволити в повному обсязі. Скаржник вважає, що орендодавцем спірної земельної ділянки для обслуговування зони відпочинку, відповідно до вимог чинного законодавства може бути тільки Чернівецька обласна державна адміністрація. Таким чином, на думку скаржника, твердження суду про те, що спірна земельна ділянка не може бути повернена Чернівецькій ОДА, оскільки остання не є стороною у договорі оренди є необґрунтованим і суперечить вимогам ст. 216 Земельного кодексу України та позиції ВГС України.

Крім того, у письмових поясненнях (вх. 6241 від 02.10.12р.) повідомив, що розмежування земель державної та комунальної власності в селі Михалкове Сокирянського району Чернівецької області не проведено, а відтак, розпорядження землями рекреаційного призначення за межами населеного пункту належить позивачу -Чернівецькій обласній державній адміністрації.

У письмових поясненнях (вх..5973 від 20.09.12р.)Чернівецька ОДА повідомила, що віднесення спірної земельної ділянки до земель, право розпорядження якими належить позивачу, обумовлено, зокрема, тим, що розмежування земель державної та комунальної власності у с.Михалкове Сокирянського району Чернівецької області не проведено; земельна ділянка, яка є предметом спірного договору оренди, знаходиться за межами цього населеного пункту; дана земельна ділянка фактично використовується для рекреаційних цілей.

В судовому засіданні 02.10.2012 року прокурор в судове засідання з'явився, доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечив проти доводів, зазначених в апеляційній скарзі.

Позивач та відповідач-1 явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний суд встановив наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10 січня 2005 року Сокирянською РДА та ТзОВ «Бомбардир»був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Сокирянському районному відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №24, відповідно до якого ТзОВ «Бомбардир»було передано в оренду на 49 років земельну ділянку орієнтовною площею 9,0 га.

Відповідно до розпорядження заступника голови Сокирянської РДА №74-р від 21.02.2007р. договір оренди землі від 10 січня 2005 року з ТзОВ «Бомбардир»було розірвано, визнано таким, що втратило чинність розпорядження голови Сокирянської РДА від 04.02.2005р. №33 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Бомбардир»звернулось з позовною заявою до господарського суду Чернівецької області про визнання недійсним та скасування розпорядження Сокирянської РДА №74-р від 21.02.2007р.

Постановою від 07.04.2008р. у справі №9/49 господарський суд Чернівецької області задоволив позовні вимоги ТзОВ «Бомбардир», визнавши недійсним розпорядження Сокирянської РДА від 21.02.2007р. №74-р. ( а.с. 39-43)

При вирішенні даного спору суд встановив, що згоду на передачу ТзОВ «Бомбардир»в довготермінову оренду (терміном до 50 років) прибережної смуги водосховища в с. Непоротове орієнтовною площею 9,0 га для обладнання зони відпочинку людей в літній період було надано рішенням Михалківської сільської ради № 5/21-05 від 14.01.05р.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 27.05.2009р. у справі 1/38 відмовлено в задоволенні позову прокурора Сокирянського району в інтересах держави в особі Сокирянської РДА до ТзОВ «Бомбардир»про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.01.2005р.

25.02.2010р. Сокирянською РДА та ТзОВ «Бомбардир»укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК»за номером 000976, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок зроблено запис за номером 041081800001.

Відповідно до п.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку рекреаційного призначення для обладнання зони відпочинку, яка знаходиться в адмінмежах Михалківської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки: 7324086000:03:001:0219.

Згідно із п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,0 га., в т.ч. сінокіс -7,0 га.

Договір укладено на 45 років( п.8 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для обладнання зони відпочинку (п.15). Цільове призначення земельної ділянки -: землі рекреаційного призначення. (п.16).

Земельна ділянка передана орендареві по акту прийому - передачі земельної ділянки від 26.02.2010р.

В інформації за № 805/04/7-12 від 22.03.12р., наданій Головним управлінням Держкомзему у Чернівецькій області прокуратурі Чернівецької області( а.с. 19), вказано, що згідно земельно-облікових документів та державної статистичної звітності до 2005 р. земельна ділянка, надана в оренду ТзОВ «Бомбардир», обліковувалась в землях запасу Михалківської сільської ради Сокирянського району за цільовим призначенням -сільськогосподарські землі, угіддя-сінокіс.

Рішень про зміну цільового призначення вищевказаної земельної ділянки за період з 2005-2010р. не приймалось.

В листі від 25.09.2012р. за № 393, адресованому прокурору Сокирянського району, відділ Держкомзему у Сокирянському районі Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області повідомив, що земельна ділянка в адмінмежах Михалківської сільської ради площею 9,0 га та 7,0 га, яка надана в оренду ТзОВ «Бомбардир», належить до земель рекреаційного призначення для обслуговування зони відпочинку.

Згідно з висновком №6 від 23. 2010р. про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду для обладнання зони відпочинку на території Михалківської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області( а.с. 83-84), підписаним представником територіального органу Держкомзему Г. Козловим, як головою комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, земельна ділянка площею 7,0га належить до категорії земель за цільовим призначенням у відповідності із Земельним кодексом України (2768-14) до земель водного фонду.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею Б № 000197, виданого Дністровському басейновому водогосподарському обєднанню, смт. Новодністровськ Сокирянського району, 26.09.1992р. Сокирянською районною радою народних депутатів, названому обєднанню надано в постійне користування 2385,9га землі для водосховища. Дністровської ГЕС.

Встановивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та доводи скаржника, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Стаття 13 Закону України "Про оренду землі" встановлює, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.02.2010р. Сокирянською РДА та ТзОВ «Бомбардир» укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,00га, яка знаходиться в адмінмежах Михалківської сільської ради, для обладнання зони відпочинку.

Водночас, в договорі вказано, що земельна ділянка, яка передається в оренду є сінокосом (п.2 договору), а також вказано, що цільове призначення земельної ділянки -: землі рекреаційного призначення. (п.1, п.16 договору).

На ці розбіжності в договорі щодо цільового призначення земельної ділянки звернув увагу місцевий суд при вирішенні спору, які, на думку місцевого суду, не виключають фактичної зміни цільового призначення земельної ділянки в порушення норм ст.. 20 ЗК, відповідно до якої зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що порушення порядку та зміни цільового призначення земель відповідно до ст..21 ЗК є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Поряд з тим, апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого суду щодо часткового задоволення позову та відмови в задоволенні вимоги про повернення земельної ділянки з огляду на наступне.

За приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У справах, порушених за позовною заявою прокурора, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, згідно зі статтею 29 ГПК набуває статусу позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач -1 уклав з відповідачем-2 спірний договір з перевищенням повноважень, визначених Земельним кодексом України (2768-14) . Посилаючись на ст.ст.122, 124 ЗК, прокурор та позивач стверджують, що оспорюваним договором порушені права позивача - Чернівецької ОДА, оскільки обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, а рішення про передачу в оренду земельної ділянки, яка є предметом договору, позивач не приймав.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.02.2002р., до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

В силу частини 1 ст. 122 ЗК сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 3 названої статті встановлено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті ( частина 4 ст.122 ЗК).

Положеннями ст.124 ЗК передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Наведена норма кореспондується з частиною 2 ст.16 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої укладення договору про оренду землі із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) .

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка орієнтовною площею 9,0 га, яка була предметом договору оренди від 10 січня 2005 року, та земельна ділянка площею 7,0га, що є предметом договору оренду від 25.02.2010р., є однією і тією ж земельною ділянкою, оскільки при проведенні робіт з землеустрою встановлено, що фактична площа земельної ділянки складає не 9,0 га, а 7,0 га.

Господарський суд Чернівецької області при вирішенні спору у справі №9/49 про визнання недійсним розпорядження Сокирянської РДА від 21.02.2007р. №74-р. встановив, що згоду на передачу ТзОВ «Бомбардир» в довготермінову оренду (терміном до 50 років) прибережної смуги водосховища в с. Непоротове орієнтовною площею 9,0 га для обладнання зони відпочинку людей в літній період було надано рішенням Михалківської сільської ради № 5/21-05 від 14.01.05р.

В силу ст. 35 ГПК ці факти не потребують повторного доведення.

Крім того, саме на підставі цього рішення Михалківської сільської ради № 5/21-05 від 14.01.05р. головою Сокирянської РДА було видане розпорядження від 04.02.2005р. №33-р про надання дозволу ТзОВ «Бомбардир»на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з актом вибору (обстеження) земельної ділянки від 02.07.2007р.(а.с.51)земля прибережної захисної смуги Дністровського водосховища площею 9,0 га знаходиться в с. Непоротове

Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, на підставі договору оренди землі від 10.01.2005р., розпорядження Сокирянської РДА від 04.02.2005р. №33-р наданий висновок №6 від 23.02. 2010р. про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,0 га із земель запасу Михалківської сільської ради для надання в оренду ТзОВ «Бомбардир» У висновку вказано, що земельна ділянка площею 7,0га належить до категорії земель за цільовим призначенням у відповідності із Земельним кодексом України (2768-14) до земель водного фонду.

За приписами ст.58 ЗК до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Отже, фактично в оренду передавалась земельна ділянка, яка відноситься до категорії земель водного фонду та знаходиться на території Михалківської сільської ради в с. с. Непоротове

Згідно із частиною 1 ст.59 ЗК землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Частиною 2 ст.83 ЗК встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до пункту 10 Розділу Х Перехідних положень ЗК (2768-14) рішення про розмежування земель державної і комунальної власності в межах населених пунктів приймають відповідні сільські, селищні, міські ради за погодженням з органами виконавчої влади, а за межами населених пунктів - органи виконавчої влади за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування.

Пунктом 12 Розділу Х Перехідних положень ЗК (2768-14) встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Жодних рішень сільської ради, погоджених з органами виконавчої влади, чи рішень органу виконавчої влади, погоджених з органом місцевого самоврядування, про розмежування земель державної і комунальної власності в межах с. Непоротове Михалківської сільської ради чи за його межами суду не подано.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка, яка є предметом оренди, знаходиться в с.Непоротове Михалківської сільської ради, що рішення про передачу її в довгострокову оренду прийняте сільською радою і назване рішення є чинним.

Таким чином, ці обставини спростовують доводи прокурора та позивача про те, що предметом оренди є земельна ділянка, право розпорядження якою належить до повноважень обласної державної адміністрації.

Згідно з п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 (v0009700-09) «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності відповідно до статей 215 та 216 ЦК, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Позивач не є стороною оспорюваного договору оренди землі, а прокурором і позивачем не доведено, доказів не подано порушення прав позивача у зв'язку з укладенням цього договору.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

За таких обставин рішення суду першої інстанції слід скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.