Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Марко Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Самолюк У.

за участю представників сторін:

від позивача - з'явився

від відповідача - з'явився

розглянув апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО"№ б/н від 28.05.2012 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 17.05.2012 року

у справі № 3/7/5022-180/2012

за позовом -Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", м.Київ

до відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль

про визнання недійсним правочину по списанню заборгованості

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 17.05.2012 року відмовлено у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" про визнання недійсним правовчину по списанню заборгованості.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що безнідставини є доводи позивача про те, що між сторонами було укладено правочин шляхом списання кредиторської заборгованості публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" перед закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", оскільки: правочин є таким юридичним фактом, який слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків. Такі права й обов'язки реалізуються в межах цивільного правовідношення. Списання кредиторської заборгованості публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" перед закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" не є правочином у розумінні вимог цивільного та господарського законодавства. Так, правочин є юридичним фактом та являє собою вольові дії, спрямовані на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Закрите акціонерне товариство "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити. Підставами для скасування рішення позивач вважає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Крім того, апелянт зазначив, що відповідач не підпадає під дію Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року №3319- VІ (3319-17) , а тому посилання на нього є неправомірним.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав усні пояснення, в яких зокрема зазначив, що оскільки ПАТ "Тернопільміськгаз" здійснив необхідну процедуру щодо списання заборгованості на підставі та у відповідності до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року №3319- VІ (3319-17) , тому має усі достатні підстави для списання заборгованості за природний газ.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", (постачальник) та ВАТ "Тернопільміськгаз" (покупець) укладено договір № 253/77/В-07 від 26 грудня 2006 року, відповідно до якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, вказаному в статті 2 даного договору. Постачальник передає за даним договором газ, імпортований за зовнішньоекономічними контрактами. Покупець приймає за цим договором газ виключно для: забезпечення виробничо -технологічних витрат та нормативних втрат; забезпечення власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі Покупця (споживання). Покупець зобов'язується не продавати та не відчужувати будь яким іншим способом газ, прийнятий за даним договором. (п.1.1., п.1.2., п.1.3. Договору) .

П.5.1. Договору, вказано, що ціна за 1000 кубічних метрів газу, який передається Постачальником Покупцеві на умовах даного договору узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до даного договору на кожний місяць поставки. Укладення сторонами додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну газу на кожний місяць поставки є істотною умовою даного договору.

В період з грудня 2006 року по травень 2007 року між сторонами укладались ряд додаткових угод до договору на постачання природного газу від 26.12.2006р. №253/77/В-07.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.03.2010р. господарським судом Тернопільської області у справі №6/143-2379 винесено рішення, яким присуджено до стягнення з ВАТ "Тернопільміськгаз" на користь ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" - 6 892 140 грн. 88 коп., в тому числі 4 572 396,98 грн. основного боргу, 353904,07 грн. 3% річних, 1942420,07 грн. втрат від інфляції, 23205 грн. сплаченого держмита, 214,76 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Дане рішення набрало законної сили і на виконання даного рішення видано відповідний судовий наказ від 06.04.2010р.

Крім того, судом встановлено, що на засіданні комісії ПАТ «Тернопільміськгаз» 25 листопада 2011 року здійснено списання заборгованості за спожитий природний газ перед ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року №3319- VІ (3319-17) та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.11 р. №894 (894-2011-п) «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію».

29.11.2011 року ПАТ "Тернопільміськгаз" своїм листом-повідомленням №1616 щодо списання заборгованості перед ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО " за спожитий природний газ у сумі 6 892 140 грн. 88 коп., направило позивачу копію протоколу №2 від 25.11.2011 року засідання комісії зі списання заборгованості за спожитий природний газ, що виникла в 2007р.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та двостороннім чи багатосторонніми (договори).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, (стаття 204 Цивільного кодексу України).

В свою чергу, пункт 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) передбачено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 Цивільного кодексу України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на край невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Доводи апелянта про те, що дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року (3319-17) не поширюється на відповідача, є безпідставними, так як ЗАТ "УКРГАЗ -ЕНЕРГО" має право постачати з 09.03.2006р. природний газ за нерегульованим тарифом відповідно до отриманої ліцензії НКРЕ №078002, яка передбачає право та можливість, але не обов'язок ЗАТ "УКРГАЗ -ЕНЕРГО" постачати природній газ за нерегульованим тарифом.

Постановою Кабінету Міністрів України "про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 29.04.2006р. за №605 (605-2006-п) , встановлено, що з 01.01.2007р. граничні ціни на природний газ для суб'єктів господарювання становить 720,00 грн.

Відповідно до договору від 28.12.06 за № 253/77/В-07, ціна природного газу становить 708,00 грв.

Згідно ст.. 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", дія цього Закону (3319-17) поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Статтею 2 даного Закону передбачено списання заборгованості (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (3319-17) .

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, ціна за природній газ відповідає нормативно встановленій, тобто є регульованою ціною, у відповідності до постанови КМУ №605 від 29.04.2006р. (605-2006-п)

Щодо посилання апелянта на статті 202, 203, 215 та 229 Цивільного кодексу України, то слід зазначити наступне:

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та двостороннім чи багатосторонніми (договори). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, про те, що між сторонами не було укладено правочин шляхом списання кредиторської заборгованості публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" перед закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", оскільки правочин є таким юридичним фактом, який слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків. Такі права й обов'язки реалізуються в межах цивільного правовідношення.

Списання кредиторської заборгованості публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" перед закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" не є правочином у розумінні вимог цивільного та господарського законодавства.

Правочин є юридичним фактом та являє собою вольові дії, спрямовані на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

З огляду на встановлені вище обставини справи та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд -

Рішення господарського суду Тернопільської області від 17.05.2012 року у справі № 3/7/5022-180/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки передбачені статтями 109- 110 ГПК України.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Повна постанова складена 27.08.2012р.