23/5005/2612/2012 Про зобов'язання вчинити певні дії - 15.08.2012 Прийняття

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2012 року у справі № 23/5005/2612/2012 (суддя Бєлік В.Г.) в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Люкс" -відмолено.

В мотивувальній частині рішення, господарський суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема положенням статті 16 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2012 року у справі № 23/5005/2612/2012 позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 25.05.2012 року, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Люкс" до публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 12.06.2012 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду у судому засіданні.

На підставі розпорядження в.о. голови суду Крутовських В.І. № 1160 від 13.08.2012 року справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Джихур О.В., Тищик І.В.

13.08.2012 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК визначений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Тобто, на думку відповідача, кожний суб'єкт господарювання може захистити своє право та законний інтерес у разі його порушення, зокрема шляхом припинення не будь-якої, а конкретної протиправної дії порушника, яка порушує право даного суб'єкту. Однак, зміст зазначених правових норм не передбачає такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як спонукання вичинити певні дії (зокрема підписати, поставити печатку та передати акт приймання-передачі і транспортування природного газу з певними обсягами).

Отже, відповідач просить: рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2012 року у справі № 23/5005/2612/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу позивача -без задоволення.

15.08.2012 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Представник позивача в судовому засіданні посилався на те, що положення статті 16 ЦК України, якими передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, не є вичерпними, як законом, так і договором можуть бути передбачені і інші способи захисту цивільних прав та інтересів.

Так, на думку скаржника, п. 2.8 договору № 2122-П від 31.12.2011 року про постачання природного газу, укладеним між позивачем та відповідачем передбачено, що у разі виникнення спору розбіжності підлягають врегулюванню у судовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначав, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога щодо підписання акта приймання-передачі природного газу за договором (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення (що також відображено у судовому рішенні від 18.05.2012 року).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Люкс", м.Кривий Ріг не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 10.12.1996р. № 02-5/422 (v_422800-96) "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Спірні правовідносини, які склались між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, у тому числі видобутого з газових і газоконденсатних родовищ, та нафтового газу, отриманого з нафтових родовищ (далі - газ) регулюються положеннями Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27. 12. 2005 року №618 (z0067-06) (далі-Правила).

Пункт 2 Правил передбачає, що Правила поширюються на суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з постачання та транспортування природного газу розподільними мережами, споживачів газу, крім населення, суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з проектування, налагоджування вузлів обліку газу, а також з розроблення та виготовлення засобів вимірювальної техніки, які призначені для використання на вузлах обліку газу.

Правила не застосовуються щодо умов визначення об'єму газу та порядку перевірок технічного стану комерційних вузлів обліку газу у разі підключення об'єктів системи газопостачання споживача до магістральних трубопроводів газотранспортних підприємств та до трубопроводів газовидобувних підприємств.

Згідно п.3 Правил, у цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

Вимірювальний комплекс - сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, яка вимірює тиск та температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, і вимірює перепад тиску на звужувальному пристрої (напірній трубці тощо) або перетворює вихідні сигнали від вимірювального перетворювача об'єму газу за

Вузол обліку газу - сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, що призначена для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму газу, зведеного до стандартних умов (далі - об'єм газу), і складається з одного або декількох вимірювальних комплексів та/або:

- з лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу;

- з лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу;

- лічильника газу згідно з ДСТУ 3336-96 "Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги".

Комерційний облік газу - визначення кількості протранспортованого газу розподільними мережами та обсягів його реалізації за актами звітності, підготовлених на підставі даних комерційних вузлів обліку газу.

За умов п. 5.1. Правил, постачання газу споживачу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу.

Під час складання актів приймання-передачі газу використання результатів вимірювань об'ємів газу дублювальним вимірювальним комплексом регламентується договором (п.5.2.1 Правил).

Сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби (п.5.10 Правил).

У разі виникнення спірних питань між обліковою організацією і споживачем щодо результатів вимірювань об'єму газу сторони договору мають право проводити спільні перевірки технічного стану комерційних вузлів обліку газу відповідно до порядку, установленого у розділі 12 цих Правил (п.5.11 Правил).

Відповідно до п. 5.12 Правил, у разі виникнення між сторонами суперечливих питань щодо технічних, у тому числі метрологічних, характеристик ЗВТ сторони договору мають право вимагати проведення позачергової або експертної повірки ЗВТ територіальними органами Держспоживстандарту України.

Якщо результати повірки ЗВТ не підтверджують відповідність технічних, у тому числі метрологічних, характеристик ЗВТ нормованим (негативні результати повірки), оплата за проведення позачергової або експертної повірки цих ЗВТ здійснюється їх власником, а в разі отримання висновків про відповідність технічних, у тому числі метрологічних, характеристик ЗВТ нормованим (позитивні результати) - стороною, яка вимагала проведення їх повірки.

За умов п.5.13 Правил, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.

У разі аварійних ситуацій, перелік яких надано у пункті 8.2 цих Правил і які зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, перерахунки здійснюються згідно з підпунктом 5.13.2 цих Правил, за період з моменту виникнення аварійної ситуації до моменту її усунення (п. 5.13.1 Правил).

Якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Якщо власником комерційного вузла обліку газу є облікова організація, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період несправності (відсутності) ЗВТ здійснюються споживачем на підставі даних технологічних приладів обліку газу. У разі відсутності таких приладів - розрахунковим методом відповідно до умов договору. У розрахунках можуть використовуватися дані показів ЗВТ попередніх періодів, режимні карти газовикористовувального обладнання, питомі витрати газу на одиницю виробленої продукції та інше (п.5.13.2 Правил).

У разі отримання позитивних результатів позачергової або експертної повірки ЗВТ у всіх випадках об'єм протранспортованого газу за період відсутності ЗВТ розраховується за середньогодинними або середньодобовими даними попередніх п'яти аналогічних періодів (п. 5.13.3 Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою виникнення спору між сторонами є неузгодженість з приводу обліку газу у разі відсутності лічильника.

Під час перегляду справи №23/5005/2612/2012 за апеляційною скаргою ТОВ «Дружба Люкс», м. Кривий Ріг, судом встановлено, що у звітах про добове споживання газу (а.с.46) зафіксований час аварійної роботи, що стало підставою для зняття 17.01.2012 року лічильника та проведення його позачергової повірки.

За результатами перевірки придатності лічильника до експлуатації була встановлена відповідність останнього вимогам ТУУ 33.2-1793117936-001:2005 (а.с. 36-37).

В матеріалах справи міститься договір від 31.12.2011 року № 2122-П на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений між позивачем та відповідачем.(далі - Договір).

Згідно п. 2.6 Договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору.

Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплений печаткою Постачальника (п. 2.7 Договору).

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до Договору або в судовому порядку (п. 2.8. Договору).

Облік газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27. 12. 2005 року №618 (z0067-06) (п. 3.2 Договору).

На підставі результатів вимірювання обсягів газу вузлами обліку складаються щомісяця акти приймання-передачі газу (п. 3.5. Договору).

Отже, на підставі зазначеного вище, колегія суддів зазначає, що слід розрізняти облік газу на підставі даних вузла обліку при його наявності та облік спожитого газу при відсутності лічильника. У останньому випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення п. 5.13 Правил щодо здійснення перерахунків спожитого газу, а не складання акту приймання - передачі, як наголошує позивач.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2012 року у справі № 23/5005/2612/2012, оскільки суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, вірно застосував норми матеріального і процесуального права. Наведені у апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не спростовують його висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Люкс", м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2012р. у справі № 23/5005/2612/2012 залишити без задоволення.