б29/136-09 Про визнання грошових вимог ТОВ до боржника - 14.08.2012 Прийняття

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2012 року по справі № Б29/136-09 (суддя Полєв Д.М.) за результатами розгляду заяви кредитора визнані грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Прес Маш", м.Дніпропетровськ до боржника закритого акціонерного товариства "Елста", м.Дніпропетровськ в розмірі 81 859, 68 грн. (ІV черга); решту вимог відхилено.

Ухвала суду мотивована тим, що:

- вимоги на суму 81 859,68 грн. підтверджені матеріалами справи та не заперечуються боржником;

- в частині пені на суму 4631,51 грн.-вимоги відхилені з огляду на те, що ухвалою суду від 28.04.2009 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

- в частині вимог повернення залишків металу, а у разі виявлення їх відсутності стягнути 2 188 264, 15 грн. -вимоги відхилені, так як при розгляді заяв з поточними грошовими вимогами суд не вирішує питання щодо повернення майна кредиторів, яке перебуває у банкрута; зазначені питання можуть розглядатись або в окремому позовному провадженні або в межах розгляду заяв кредиторів про виключення майна з ліквідаційної маси; чинним законодавством не передбачено право суду встановлювати наявність або відсутність майна, яке належить кредитору.

Не погодившись із вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Прес Маш", м.Дніпропетровськ подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу скасувати, а грошові вимоги визнати у повному обсязі, посилаючись на те, що:

- за зобов'язаннями поточних кредиторів нараховується пеня;

- неустойка нарахована та повинна бути сплачена за прострочення боржником виконання зобов'язань по виготовленню поковок за договором, що не є грошовим зобов'язанням;

- вимоги на суму 2 188 264, 15 грн. виникли на підставі договорів давальницького підряду, судом не досліджено подані кредитором копії накладних, актів прийому-передачі матеріальних цінностей, актів виконаних робіт за договорами.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор банкрута Саричева Н.А. просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення (а.с.79-82 т.3 грошових вимог).

Враховуючи факт належного сповіщення усіх учасників процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2012 року, від 02.08.2012 року (а.с.50,85 т.3 грошових вимог) з штампом канцелярії суду про розсилку, вчиненим згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (v0075600-02) , будь-які клопотання від сторін щодо продовження розгляду справи, строків розгляду апеляційної скарги не надходили, апеляційний господарський суд обмежений певними строками розгляду апеляційної скарги (ст.102 ГПК України (1798-12) ), неявка інших кредиторів боржника (в судовому засіданні були присутні представники скаржника, ліквідатора банкрута) не перешкоджає розгляду справи за апеляційною скаргою по суті в цьому судовому засіданні, то колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні (ст.ст. 75, 99 ГПК України) за наявними матеріалами справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

29.04.2009 року господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства "Елста", м.Дніпропетровськ за заявою боржника на загальних підставах (ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

18.05.2009 року проведено підготовче засідання, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Мігуль О.В., яку зобовязано вчинити певні дії.

26.05.2009 року в газеті "Голос України" № 95(4595) опубліковано оголошення про порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Ухвалою від 03.12.2009 року господарський суд Дніпропетровської області затвердив реєстр вимог кредиторів по даній справі.

Постановою від 15.11.2011 року визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком до 15.11.2012 року, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Саричеву Н.В., яку зобов'язано вчинити певні дії.

30.11.2011 року в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про визнання підприємства боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.

27.12.2011 року із заявою про вимоги до боржника звернулося товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Прес Маш", яка просила:

- повернути загальні залишки металу загальною вагою 163, 7тн., у разі виявлення відсутності залишків -сплатити на рахунок ТОВ ВКФ «Прес Маш»грошові кошти в сумі 1 823 553, 44 грн., що відповідає ринковій вартості залишків металу на дату подання даної заяви;

- сплатити на рахунок ТОВ ВКФ «Прес Маш»грошові кошти в сумі 81 859, 68 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язань по договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року;

- сплатити на рахунок ТОВ ВКФ «Прес Маш»неустойку в сумі 4631,51 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язань по договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року (1707, 93 грн. за Специфікацією №11 від 04.03.2011 року та 2923,58 грн. за Специфікацією №24 від 02.09.2011 року).

10.02.2012 року кредитор уточнив свої вимоги, а саме: просив повернути залишки металу вагою 163,7 грн., у разі їх відсутності сплатити на користь кредитора -2 188 264, 15 грн.; решта вимог кредитора залишилась без змін.

Арбітражний керуючий Саричева Н.В. (ліквідатор банкрута) визнав суму поточних вимог перед названим кредитором за договором №2101-11 від 21.01.2011 року у розмірі 81 859,68 грн.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Прес Маш" (скаржником) та закритим акціонерним товариством "Елста" (боржником) були укладені наступні договори:

- давальницького підряду по КТЦ № 2103-07/1 від 21.03.2007 року (строк дії -до 31.12.2007 року -п.11.1 Договору);

- давальницького підряду по КТЦ №3001-08/6 від 30.01.2008 року ( строк дії -до 31.12.2008 року -п.11.1 Договору);

- давальницького підряду на виготовлення продукції №2701-09/1 від 27.01.2009 року (строк дії -до 31.12.2009 року -п.11.1 Договору);

- давальницького підряду на виготовлення продукції №1612-09/5 від 01.01.2010 року (строк дії -до 31.12.2010 року -п.11.1 Договору);

- давальницького підряду на виготовлення продукції № 2101-11/1 від 21.01.2011 року (строк дії -до 31.12.2011 року -п.11.1 Договору).

За умовами вказаних договорів сторони домовились, що замовник (скаржник) доручає, а виконавець (боржник) приймає на себе зобов'язання виконати роботу по виготовленню продукції із наданої замовником сировини за кресленнями (ескізами) замовника, а замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію і оплатити виконану роботу на умовах, передбачених цими договорами (п.1.1 Договорів).

Найменування видів сировини, що надається замовником, його кількість, якісні характеристики, строки її надання вказані в Специфікаціях (Додатках). Заставна вартість давальницької сировини приведена в Акті приймання сировини в переробку, який є невід'ємною частиною договору (п.1.3 Договорів).

Виконавець приступає до виконання робіт після передачі йому всієї сировини, вказаної у Специфікаціях. Норма неповоротних відходів в умовах виробництва виконавця не більше 8% (п.4.1 Договорів).

Право власності на сировину, виготовлену з нею продукцію, залишки сировини і поворотні відходи належить замовнику (п.4.2 Договорів).

Платежі по Договорам здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника в сумі 70% від суми специфікації -на протязі 5 банківських днів з моменту підписання специфікації(п.7.2 Договорів).

На виконання умов вказаних договорів замовник (скаржник) поставляв виконавцю (боржнику) сировину, що підтверджується накладними, здійснював оплату (в матеріалах справи наявні виписки з банківських рахунків), а боржник виготовляв на передавав замовнику (скаржнику) готову продукцію (згідно актів виконаних робіт) та поворотні відходи (згідно актів приймання передачі матеріальних цінностей).

Пунктами 1.2,1.3 Договорів сторони узгодили, що найменування виготовляємої продукції, її кількість, якість (стандарт,ТУ), вартість робіт за виготовлення одиниці маси готової продукції, строк виготовленні наведеній в Специфікаціях (Додатках).

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кредитором до матеріалів справи надані Специфікації:

- №24 від 02.09.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року (а.с.25 т.1 грошових вимог);

- №11 від 04.03.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року (а.с.26 т.1 грошових вимог);

- №15 до договору №1612-09/9 від 01.01.2010 року (а.с. 29.т.1 грошових вимог);

- №17 від 15.12.2010 року до договору №1612-09/9 від 01.01.2010 року (а.с.35 т.1 грошових вимог);

- №14 від 25.11.2010 року до договору №1612-09/9 від 01.01.2010 року (а.с.39 т.1 грошових вимог).

При цьому судова колегія зазначає, що доказів укладання договору № №1612-09/9 від 01.01.2010 року матеріали справи не містять. На підтвердження своїх вимог кредитором до матеріалів справи наданий договір №1612-09/5 від 01.01.2010 року (а.с.17-20 т.1 грошових вимог).

Жодних інших Специфікацій/Додатків до вказаних вище Договорів матеріали справи не містять.

Отже, матеріалами справи підтверджено замовлення на виготовлення продукції боржником за Специфікаціями №24 від 02.09.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року (а.с.25 т.1 грошових вимог) та №11 від 04.03.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року (а.с.26 т.1 грошових вимог).

За специфікацією №11 від 04.03.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року сторони домовились про виготовлення боржником поповок з матеріалу (40ХН2МА) зі строком виготовлення -30 днів з моменту отримання передоплати 70%. В пункті 2 Примітки зазначеної Специфікації сторони обумовили, що замовник поставляє заготовку #710?720?920-1шт.; #710?710?910-1шт.; #910?700?820-1шт; злиток 4,83т.-1 шт.

За вказаною специфікацією замовнику був виставлений рахунок фактура №ЕЛ-000000000134 від 04.03.2011 року (а.с.27 т.1 грошових вимог).

Матеріалами справи підтверджено здійснення оплати замовником за даним рахунком у сумі 28728 від 20.04.2011 року та у сумі 5824,80 грн. від 27.05.2011 року (а.с.42-43 т.1 грошових вимог), а всього матеріалами справи підтверджено по специфікації №11 від 04.03.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року перерахування замовником 34 552, 80 грн.

За специфікацією №11 від 04.03.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року матеріалами справи підтверджено здійснення боржником відвантаження продукції на суму 20 188, 80 грн. (а.с.7 т.3 грошових вимог).

Доказів виготовлення та передачі замовнику боржником за Специфікацією №11 від 04.03.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року продукції на суму 14 364 грн. на протязі 30 днів з моменту отримання передоплати (27.05.2011р.) боржником не надано.

У відзиві на вимоги кредитора ліквідатор боржника зазначає, що на рахунку ЗАТ «Елста»залишається залишок «не отовареної»попередньої оплати ТОВ ВКФ «Прес Маш», сплаченої за рахунком фактурою №ЕЛ-000000000134 від 04.03.2011 року у розмірі 14 364 грн. (а.с.73-74 т.1 грошових вимог).

Враховуючи викладене і те, що доказів виготовлення та передачі замовнику боржником за Специфікацією №11 від 04.03.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року продукції на суму 14 364 грн. боржником не надано, термін виконання боржником своїх зобов'язань на суму 14 364 грн. настав, вимоги кредитора за специфікацією №11 від 04.03.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року на суму 14 364 грн. підлягають визнанню з віднесенням їх до 4 черги задоволення.

Щодо вимог в частині неустойки у сумі 1707,93 грн. за п.8.2 наведеного Договору (а.с.69 т.1 грошових вимог) судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 8.2 Договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року сторони узгодили, якщо строки виконання прийнятих зобов'язань не дотримуються, боржник сплачує кредитору неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання (в т.ч. заставної вартості несвоєчасно поставленої давальницької сировини) за кожен день прострочки.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, визначаючи категорію мораторію на задоволення вимог кредиторів та зміст цієї правової категорії, законодавець в ст. 1 вказаного закону конкретизує грошові зобов'язання боржника, на які такий мораторій розповсюджується, в залежності від того, коли виникли такі зобов'язання.

Отже, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Також законодавець згідно норми ст. 1 зазначеного розмежовує кредиторів в залежності від моменту виникнення вимог - на конкурсні (кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство) та поточні (кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство).

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в своїй постанові від 06.06.2012 року по справі № 29/5005/16170/2011.

Враховуючи те, що підтверджений матеріалами справи борг на суму 14 364 грн. за Специфікацією №11 від 04.03.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року виник після порушення провадження у справі про банкрутство (29.04.2009 року), строк виконання зобов'язання по вказаній специфікації настав 27.06.2011 року (30-денний строк з моменту отримання передоплати-27.05.2011 року), судова колегія вважає такою, що підлягає визнанню неустойку на суму 860,07 грн. за період з 27.06.2011 року по 14.11.2011 року (15.11.2011 року судом прийнято постанову про визнання боржника банкрутом), оскільки відповідно до приписів ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

За специфікацією №24 від 02.09.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року (а.с.25 т.1 грошових вимог) сторони домовились про виготовлення боржником поповок з раніше отриманого матеріалу (34ХН3М) зі строком виготовлення -30 днів з моменту отримання передоплати 70%.

На виконання умов договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року замовник (кредитор) перерахував боржнику 14.09.2011 року суму 84 369, 60 грн. (а.с.45 т.1 грошових вимог) та 17.10.2011 року суму 7318, 08 грн. (а.с.46 т.1 грошових вимог), а всього суму 91 687,68 грн.

За специфікацією №24 від 02.09.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року (а.с.25 т.1 грошових вимог) 17.10.2011 року боржник здійснив відвантаження продукції на суму 24 192 грн. (а.с.14 т.3 грошових вимог).

Доказів виготовлення та передачі продукції замовнику в 30-денний строк дня отримання передоплати боржником за специфікацією №24 від 02.09.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року на суму 67 495, 68 грн. (різниця між сумою передоплати та сумою отриманої замовником продукції) матеріали справи не містять, отже вимоги кредитора -ТОВ ВКФ «Прес Маш» на суму 67 495, 68 грн. підлягають задоволенню з віднесенням їх до 4 черги задоволення.

Вимоги кредитора в частині неустойки на суму 2923,58 грн. за специфікацією №24 від 02.09.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року (а.с.69 т.1 грошових вимог) за період з 15.09.2011 року по 26.12.2011 року судова колегія вважає такими, що не підлягають визнанню, з урахуванням вищевикладених пункту 8.2 Договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року, приписів статей 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правової позиції Вищого господарського суду України в постанові від 06.06.2012 року по справі № 29/5005/16170/2011, та оскільки підтверджений матеріалами справи борг на суму 67495,68 грн. за специфікацією №24 від 02.09.2011 року до договору №2101-11/1 від 21.01.2011 року виник після порушення провадження у справі про банкрутство (29.04.2009 року), а також так як строк виконання зобов'язання по вказаній специфікації настав 17.11.2011 року (30-денний строк з моменту отримання передоплати-17.10.2011 року), тобто строк виконання зобов'язання настав після 15.11.2011 року, коли судом прийнято постанову про визнання боржника банкрутом), а відповідно до приписів ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Щодо вимог кредитора повернути йому залишки металу вагою 163,7 тн або сплатити грошові кошти у сумі 2 188 264, 15 грн. (з урахуванням уточнень до заяви з вимогами) судова колегія зазначає наступне.

Як вказує в своїй заяві кредитор (замовник за наведеними договорами), за період з 2007 по 2011 року боржнику було поставлено сировину загальною вагою 848,722 тн, а повернуто боржником замовнику метал загальною вагою 604,517 тн та поворотних відходів загальною вагою 80,505 тн.

Судова колегія, з урахуванням порушення 29.04.2009 року провадження у даній справі про банкрутство, вважає за необхідне розділити вимоги названого кредитора за правовідносинами сторін, які виникли до 29.04.2009 року (за договорами №2103-07/1 від 21.03.2007 року, №3001-08/6 від 30.01.2008 року та частково за договором №2701-09/1 від 27.01.2009 року (в частині правовідносин, які виникли до 29.04.2009 року)) та за правовідносинами, які виникли після 29.04.2009 року.

Слід зазначити, що пунктами 1.1-1.3, 4.4 Договорів давальницького підряду №2103-07/1 від 21.03.2007 року, №3001-08/6 від 30.01.2008 року, №2701-09/1 від 27.01.2009 року сторони узгодили, що замовник (кредитор) доручає, а виконавець (боржник) приймає на себе зобов'язання виконати роботу по виготовленню продукції з наданої замовником сировини по кресленням (ескізам) замовника, а замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію та оплатити її на умовах даного договору. Найменування виготовляємої продукції, її кількість, якість (стандарт, ТУ), види робіт по її виготовленню, вартість робіт за виготовлену одиницю маси готової продукції, строки виготовлення приведені в специфікаціях (Додаток 1). Найменування видів сировини, що надається виконавцю, її кількість, якісні характеристики, строки її надання наведені в специфікаціях (Додаток 2).Заставна (облікова) вартість давальницької сировини наведена в Акті приймання сировини в переробку, який є невід'ємною частиною договору.

Специфікації (Додаток 1 та Додаток 2) до Договорів давальницького підряду №2103-07/1 від 21.03.2007 року, №3001-08/6 від 30.01.2008 року, №2701-09/1 від 27.01.2009 року кредитором не надано судам обох інстанцій.

Крім того, відповідно до статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах по банкрутство» № 15 від 18.12.2009 року (v0015700-09) визначено, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва та платежу за векселем на підставі статей 43 та 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року. Конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи про банкрутство боржника.

Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.

З огляду на наведені приписи Закону, та оскільки матеріали справи не містять заяви кредитора -ТОВ ВКФ «Прес Маш» з вимогами до боржника до дати порушення провадження по даній справі про банкрутство (29.04.2009 року), судова колегія вважає, що названий кредитор за правовідносинами сторін, які виникли до 29.04.2009 року, за договорами №2103-07/1 від 21.03.2007 року, №3001-08/6 від 30.01.2008 року та частково за договором №2701-09/1 від 27.01.2009 року (в частині правовідносин, які виникли до 29.04.2009 року) є конкурсним кредитором.

Отже, в цій частині вимоги кредитора -ТОВ ВКФ «Прес Маш», термін виконання яких настав до 29.04.2009 року, не розглядаються і вважаються погашеними згідно з ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо вимог кредитора повернути йому залишки металу або сплатити грошові кошти, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (після 29.04.2009 року) судова колегія зазначає наступне.

В договорах №2701-09/1 від 27.01.2009 року, №1612-09/5 від 01.01.2010 року, № 2101-11/1 від 21.01.2011 року в пункті 8.4 сторони узгодили, що вартість давальницької сировини визначається по акту приймання-передачі давальницької сировини в переробку, вартість поворотних відходів визначається, виходячи з узгодженої заставної ціни відходів 700 грн. за 1 тону без НДС.

Пунктом 4.4 договорів №2701-09/1 від 27.01.2009 року, №1612-09/5 від 01.01.2010 року, № 2101-11/1 від 21.01.2011 року сторони обумовили, що виконавець передає замовнику разом з виготовленою продукцією: видаткові накладні, сертифікати якості, податкові накладні, рахунки, Акт виконаних робіт і Акт про використання давальницької сировини і матеріалів.

Норма неповоротних відходів в умовах виробництва виконавця не більше 8% (п.4.1 Договорів №2701-09/1 від 27.01.2009 року, №1612-09/5 від 01.01.2010 року, № 2101-11/1 від 21.01.2011 року).

Пунктами 2.1.3, 2.1.4, 2.2.3 Договорів №2701-09/1 від 27.01.2009 року, №1612-09/5 від 01.01.2010 року, № 2101-11/1 від 21.01.2011 року сторони визначили, що на протязі 5-ти днів з дня письмового повідомлення виконавця про готовність продукції до відвантаження замовник зобов'язується прийняти готову продукцію, поворотні відходи та залишок невикористаної сировини; на протязі 5-ти днів після приймання вивезти готову продукцію. поворотні відходи та залишок невикористаної сировини зі складу виконавця. Виконавець зобов'язаний за вимогою замовника надати йому акт про використання сировини.

Тобто, зобов'язання у кредитора перед боржником по вивезенню і витребуванню залишків сировини та поворотних залишків сировини з 29.04.2009 року (дата порушення провадження у справі про банкрутство) за Договорами давальницького підряду №2701-09/1 від 27.01.2009 року, №1612-09/5 від 01.01.2010 року, № 2101-11/1 від 21.01.2011 року є поточними.

Жодного Акту про використання давальницької сировини і матеріалів кредитором не надано судам обох інстанцій.

Як вбачається з наданого розрахунку кредиторських вимог про повернення залишків металу за період з 29.04.2009 року по 2011 рік та з пояснень кредитора від 08.08.2012 року «за взаємною домовленістю сторін залишки давальницького металу, переданого в переробку, знаходилися у ЗАТ «Елста» і в подальшому використовувалися для виготовлення металовиробів за новими замовленнями ТОВ ВКФ «Прес Маш». У разі недостатності залишків металу, в переробку надавалися додаткові обсяги сировини»(а.с.2 т.4 грошових вимог).

Тобто, продукція боржником виготовлялась з металу, поставленого за попередній період і залишки металу по закінченню дії договорів не витребовувались у боржника.

Дніпропетровським апеляційним господарським судом розгляд справи відкладався, у кредитора витребовувався розрахунок кредиторських вимог по заставній вартості кожної марки сталі із зазначенням кількості невикористаної сировини по кожній марки сталі (з урахуванням норми неповоротних відходів в умовах виробництва виконавця не більше 8% - п.4.1 договорів №2701-09/1 від 27.01.2009 року, №1612-09/5 від 01.01.2010 року, № 2101-11/1 від 21.01.2011 року), вартість цієї сировини по заставним цінам по кожній марки сталі, кількість поворотних відходів по кожній марки сталі, їх заставна вартість (п.8.4 договорів №2701-09/1 від 27.01.2009 року, №1612-09/5 від 01.01.2010 року, № 2101-11/1 від 21.01.2011 року -700грн. за 1 тону без ПДВ).

Вимоги суду не виконані.

Розрахунки кредиторських вимог взагалі не містять як даних по актам про використання давальницької сировини і матеріалів, так і даних щодо заставної вартості по кожній марки металу, крім того вказаний кредитором загальний залишок металу (а.с.5 т.4 грошових вимог) не співпадає з даними Актів звірки (а.с.6.7 т.4 грошових вимог), який підписаний сторонами, в т.ч. і кредитором. Також кредитором не надано належних доказів, які б підтверджували поточні грошові вимоги кредитора по сировині, яка не була використана боржником, і окремо по поворотних відходах по кожній марки сталі.

Судова колегія враховує, що Акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами, зокрема, договором, специфікаціями, накладними, рахунками, Актами про використання давальницької сировини і матеріалів та інше.

До договорів №2701-09/1 від 27.01.2009 року, №1612-09/5 від 01.01.2010 року кредитором не надано до матеріалів справи жодної специфікації (Додаток 1 та Додаток 2), які містять основні умови договорів (Найменування виготовляємої продукції, її кількість, якість (стандарт, ТУ), види робіт по її виготовленню, вартість робіт за виготовлену одиницю маси готової продукції, строки виготовлення; Найменування видів сировини, що надається виконавцю, її кількість, якісні характеристики, строки її надання).

Вказані докази не були надані і не розглядалися судом першої інстанції.

Наданий до матеріалів справи в підтвердження цін на кожну марку сталі реєстр базових ринкових цін на продукцію деяких основних металургійних заводів України, які діють на протязі 2011 року, за підписом директора ТОВ ВКФ «Прес Маш» (заява про уточнення вимог -а.с.79 т.1 грошових вимог), де зокрема вказується, що рівень ціни сталі 50 відповідає рівню ціни сталі 45 і т.і., не може бути прийнятий судовою колегією як належний доказ підтвердження цін на кожну марку сталі в силу приписів ч.2 ст. 34 ГПК України та оскільки сторони в договорах №2701-09/1 від 27.01.2009 року, №1612-09/5 від 01.01.2010 року, № 2101-11/1 від 21.01.2011 року узгодили, що заставна вартість давальницької сировини наведена в Акті приймання сировини в переробку, який є невід'ємною частиною договору (п.1.3 Договорів), вартість (заставна) давальницької сировини визначається по акту приймання-передачі давальницької сировини в переробку (п.8.4 Договорів).

При цьому щодо вимог кредитора повернути йому залишки металу судова колегія зауважує, що кредитор не позбавлений права звернутись із заявою про виключення майна з ліквідаційної маси якщо в ході здійснення ліквідаційної процедури буде встановлено наявність такого майна у банкрута.