15/457-б-43/406 Про звільнення арбітражного керуючого та його заміну на іншого - 02.08.2012 Прийняття

В жовтні 2009 року закрите акціонерне товариство «Компанія «Райз» звернулося до суду з заявою про порушення справи про банкрутство відносно закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація» у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити борг на загальну суму 1331090,42 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2009 порушено провадження у справі № 15/457-б про банкрутство закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація».

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 18.11.2009 у справі № 15/457-б, що залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2010, було визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - закритого акціонерного товариства «Компанія «Райз» в сумі 1331090, 42 грн., якого зобов'язано за власний рахунок у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України (газета «Голос України») чи Кабінету Міністрів України (газета «Урядовий кур'єр») оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів та надати суду докази про надання вищевказаного оголошення протягом двох тижнів з моменту опублікування. При цьому, розпорядником майна боржника у справі № 15/457-б призначено арбітражного керуючого Лахненка Є.М.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2010 скасовано ухвалу підготовчого засідання від 18.11.2009, а справу № 15/457-б передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2010 суддя Пасько М.В. прийняв справу до свого провадження з присвоєнням їй номеру № 15/457-б-43/406.

10.12.2010 від закритої компанії з обмеженою відповідальністю «ДРУС КОРПОРЕЙТ ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД» надійшло клопотання про заміну первісного кредитора на компанію з обмеженою відповідальністю «ДРУС КОРПОРЕЙТ ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2010 було відмовлено закритому акціонерному товариству «Компанія «Райз» в задоволенні заявлених кредиторських вимог по відношенню до закритого акціонерного товариства «Міжнародна Агропромислова корпорація», відмовлено в задоволенні клопотання про заміну ініціюючого кредитора - закритого акціонерного товариства «Компанія «Райз» на компанію з обмеженою відповідальністю «ДРУС КОРПОРЕЙТ ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД» та вирішено подальше провадження у справі № 15/457-б-43/406 здійснювати за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖІНВЕСТ».

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 21.07.2011 у даній справі, що залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського від 18.10.2011, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012, визнано ряд підприємств кредиторами по відношенню до боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 169 018 967, 04 грн.

10.08.2011 до місцевого господарського суду від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про завершення процедури розпорядження майном боржника, перехід до ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Лахненка Є.М. та затвердити розмір оплати послуг арбітражного керуючого та розмір додаткової винагороди, у зв'язку з чим розгляд справи було призначено на 08.09.11.

02.09.2011 до місцевого господарського суду від публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» надійшла скарга на дії розпорядника майна закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація» арбітражного керуючого Лахненка Є.М.

Постановою господарського суду міста Києва від 08.09.11 визнано закрите акціонерне товариство «Міжнародна агропромислова корпорація» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича, відмовлено в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на дії розпорядника майна закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація» арбітражного керуючого Лахненка Є.М. та відмовлено в задоволенні клопотання державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» про зобов'язання розпорядника майна боржника виконати вимоги ухвали суду від 27.07.2011 в частині проведення чергових зборів кредиторів.

29.11.2011 від публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» надійшло клопотання про припинення повноважень ліквідатора боржника Лахненка Є.М. та призначення на цю посаду арбітражного керуючого Білика Ю.М., у зв'язку з чим, суд визнав за необхідне призначити справу до розгляду з викликом всіх учасників провадження у справі № 15/457-б-43/406.

19.04.12 від публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» надійшла скарга на дії ліквідатора боржника -арбітражного керуючого Лахненка Є.М.

27.04.2012 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні за сімейними обставинами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2012 у справі № 15/457-6-43/406 (суддя Пасько М.В.) відхилено клопотання ліквідатора закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація» про відкладення розгляду справи. Скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на дії ліквідатора закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація» арбітражного керуючого Лахненка Є.М. задоволено. Звільнено арбітражного керуючого Лахненка Євгена Миколайовича від виконання обов'язків ліквідатора закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація». Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Білика Юрія Миколайовича. Зобов'язано арбітражного керуючого Лахненка Є.М. передати ліквідатору боржника арбітражному керуючому Білику Ю.М. документацію та інші матеріали, що стосуються ліквідації закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація». Зобов'язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Білика Ю.М. надати суду на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника за наслідками проведення ліквідаційної процедури в межах визначених законом строків.

Дана ухвала в частині звільнення арбітражного керуючого Лахненка Є.М. від виконання обов'язків ліквідатора закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація» мотивована тим, що арбітражним керуючим Лахненко Є.М. при здійсненні своїх повноважень як ліквідатора боржника своїми діями було обмежено право ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» як конкурсного кредитора на прийняття участі в голосуванні, зокрема, щодо питання обрання комітету кредиторів. За умови невжиття заходів ліквідатором боржника Лахненком Є.М. дій щодо усунення допущених порушень, місцевий суд на підставі ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визнав вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» щодо усунення арбітражного керуючого Лахненка Є.М. правомірними та усунув останнього від виконання їм повноважень ліквідатора боржника.

При цьому, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 1, 3-1, 24, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою закрита компанія з обмеженою відповідальністю «ДРУС КОРПОРЕЙТ ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД» звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 27.04.2012 у справі № 15/457-6-43/406 та прийняти нове рішення, яким відмовити публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Київ» в задоволенні клопотання про припинення повноважень ліквідатора боржника Лахненка Є.М.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Аргументуючи порушення норм процесуального права скаржник стверджує, що оскаржувана ухвала була прийнята судом першої інстанції за відсутності представників сторін. Дана обставини свідчать про порушення норм процесуального права. Вказане порушення, на думку скаржника, призвело до неповного з'ясування обставин справи та прийняття неправильного судового рішення.

В судовому засідання 02.08.2012 представник скаржника підтримував вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

Представник арбітражного керуючого Лахненка Є.М. та сам арбітражний керуючий Лахненко Є.М. підтримали вимоги апеляційної скарги компанії з обмеженою відповідальністю «ДРУС КОРПОРЕЙТ ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД» з підстав, викладених в ній.

Представник ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» заперечував вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу №15-01/2/777 від 08.06.2012 року.

Ліквідатор боржника Білик Ю.М. 02.08.2012 року в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, але 30.07.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду останнім було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також, Білик Ю.М. було надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечував вимоги апеляційної скарги та просив останню залишити без розгляду з підстав, викладених в ньому.

Інші визнані в судовому порядку кредитори та учасники провадження у справі не надали відзиви на апеляційну скаргу, повноважних представників в судове засідання 02.08.2012 року апеляційної інстанції не направили, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи та обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідних кредиторів та учасників провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. N 2343-XII (2343-12) (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон).

Згідно частини 1 статті 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Апеляційний суд, дослідивши доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм матеріального права, прийшов до висновку, що твердження скаржника є необґрунтованими. Даний висновок суду ґрунтується на наступному. Відповідно до ст. 3-1 Закону арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Одна і таж особа може виконувати функції арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство. Частиною 9 даної статті встановлено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом (2343-12) , за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Отже, суд приймаючи рішення щодо усунення арбітражного керуючого - ліквідатора за умови неналежного виконання обов'язків, покладених на нього, не зв'язаний виключно з думкою (клопотанням) кредитора про доцільність зупинення повноважень ліквідатора та приймає відповідне рішення виключно на підставі доказів, що підтверджують наявність обставин неналежного виконання покладених на нього обов'язків.

Натомість, матеріалами справи, а також доводами апеляційної скарги скаржника не спростовуються висновки суду щодо неналежного виконання ліквідатором боржника - арбітражним керуючим Лахненком Є.М. своїх обов'язків з приводу проведення зборів кредиторів у відповідності до вимог чинного законодавства про банкрутство.

Як зазначив представник ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» в скарзі на дії ліквідатора, останній незаконно позбавив представників кредитора права голосування на зборах комітету кредиторів, не прийняв заперечення представників банку до уваги і не вніс їх до протоколу зборів комітету кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено належними та допустимими засобами доказування вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» виникли до порушення провадження у даній справі про банкрутство, є безспірними та забезпеченні заставою, а тому у відповідності до вимог чинного законодавства України ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» в даній справі є конкурсним кредитором.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону, вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, мають бути включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів (ч.1 ст.16 Закону).

Збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті.

Кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень (ч.4 ст.16 Закону).

До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про вибори членів комітету кредиторів.

Вибори комітету кредиторів проводяться за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду стосовно того, що публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», вимоги якого забезпечені заставою майна боржника і складають 70% всіх кредиторських вимог визнаних господарським судом, було внаслідок неправомірних дій ліквідатора позбавлене можливості приймати участь у голосуванні щодо питання про обрання комітету кредиторів та з інших питань чим, що в свою чергу є обмеженням його прав як конкурсного кредитора.

В той же час, матеріали справи не містять жодних доказів вжиття ліквідатором Лахненком Є.М. будь-яких заходів по усуненню допущених порушень в організації проведення зборів кредиторів та обранні комітету кредиторів.

За таких обставин, колегія апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції про неналежне виконання арбітражним керуючим Лахненком Є.М. покладених на нього обов'язків ліквідатора боржника обґрунтованими та правомірними.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що Закон не містить імперативних норм, що регулюють призначення ліквідатора. Норми Закону (2343-12) (ст. 1, ч. 1,3 ст. 3-1, ст. 13) передбачають, те що до призначення ухвалою суду, кандидат на посаду ліквідатора повинен подати заяву до суду про підтвердження своєї незаінтересованості щодо боржника та відсутності судимості за вчинення певної категорії злочинів. Така заява була подана арбітражним керуючим Біликом Ю.М. 29.11.2011 року та зареєстрована в установленому порядку. За наявності пропозиції комітету кредиторів, з приводу призначення арбітражного керуючого Білика Ю.М, яка міститься в протоколі зборів комітету кредиторів від 25.11.2011 року та клопотанні №15-01/2/543 від 28.11.22011 року за підписом голови комітету кредиторів та наявність заяви Білика Ю.М. місцевий господарський суд правомірно призначив останнього ліквідатором боржника (т. 8 а.с. 149-155).

Щодо порушення господарським судом міста Києва при прийнятті оскаржуваної ухвали ст.ст. 34, 38 ГПК України, які зазначає в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення (ухвали) лише за умови, якщо це призвело до прийняття неправильного рішення. В даному випадку апеляційний суд не вбачає, що зазначені скаржником порушення призвели до прийняття неправильної ухвали.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» (2343-12) , а тому відповідає вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 32- 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.