5002-28/903-2012 Про стягнення суми завищення вартості наданих комунальних послуг та зобов'язання в подальшому не включати до виставлених рахунків вартість комунальних послуг, які не надаються - 26.06.2012 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 21 травня 2012 року у справі №5002-28/903-2012

за позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим (вул. 9 Травня, 122, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97403)

до Установа "28 управління начальника робіт" (вул. Казаса, 15, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97403)

про стягнення 1395,60 грн.,

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Установи «28 Управління начальника робіт» про стягнення завищення вартості наданих послуг в розмірі 1 395,60 грн. та зобов'язання в подальшому не включати до виставлених рахунків позивачу комунальні послуги, які відповідачем позивачу не надаються: прибирання прибудинкової території; освітлення місць загального користування, підвалу; послуги Єдиного розрахункового центру по розрахункам з населенням; поточний ремонт. Дератизація і дезінсекція - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Євпаторія АР Крим буде сплачувати на підставі акту виконаних робіт та по виставленим рахункам, в той період, коли зазначена послуга буде надана відділенню.

Позовні вимоги, з посиланням на частину четверту статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статті 509, 526, 610 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що на підприємстві позивача проводилась перевірка господарської діяльності, за результатами якої встановлено, що відповідачем завищено вартість наданих комунальних послуг внаслідок включення у перелік послуг на суму 1 395,60 грн., які не надавались позивачу.

24 квітня 2012 року представник позивача надав заяву про зміну предмету позову, у якій просить: стягнути з відповідача завищення вартості наданих послуг в розмірі 1 395,60 грн. згідно акту Державної фінансової інспекції в АР Крим Євпаторійської об'єднаної державної фінансової інспекції Сектором Західного об'єднаного контрольно-ревізійного відділу у м. Євпаторія від 07 листопада 2011 року.

Ухвалою господарського суду від 24 квітня 2012 року прийнято зазначену заяву про зміну предмету позову.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2012 року у задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Євпаторія Автономної Республіки Крим відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено як самого факту завищення вартості наданих послуг, так і факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, адже вартість наданих послуг, сплачена позивачем, погоджена сторонами в договорі.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Євпаторія Автономної Республіки Крим звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована необґрунтованістю оскарженого судового рішення, невідповідністю його нормам процесуального права.

Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі і не дав правову оцінку доказам позивача, не витребував належних доказів від відповідача, проігнорував факти та висновки, які встановлені в акті КРУ Державної фінансової інспекції в АР Крим від 19 січня 2012 року №25-21/3, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 червня 2012 року Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Євпаторія Автономної Республіки Крим відновлено строк на подачу апеляційної скарги, апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Балюкова К.Г., судді Видашенко Т.С. та Плут В.М.

25 червня 2012 року до канцелярії суду надійшов відзив Установи "28 Управління начальника робіт" на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

За розпорядженням секретаря судової палати від 26 червня 2012 року у зв'язку з відпусткою суддя Плут В.М. замінений на суддю Гоголя Ю.М.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, та просив її задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представника відповідача не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності зазначеного учасника процесу.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2009 року між Установою «28 Управління начальника робіт» (виконавець) та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (споживач) укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Договір, том 1, арк. с. 8-9).

Відповідно до пункту 1 Договору предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) (далі - послуги) у будинку № 122 по вул. 9 Травня у м. Євпаторії, а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором. Виконавець забезпечує подачу теплової енергії та гарячої води, а також подачу холодної води та відведення каналізації до моменту передачі дома на абонентське обслуговування ЄФ ОП «Кримтеплокомуненерго» та Євпаторійського ВПВКГ.

Пунктом 3 Договору встановлено, що виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, копія якого додається до договору.

Згідно з пунктом 4 Договору розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладання цього договору становить 190,82 грн. Розмір щомісячної плати переглядається у разі зміни тарифів рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради.

Відповідно до пунктів 6, 7 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються у безготівковій формі по виставленим виконавцем рахункам на розрахунковий рахунок виконавця.

У разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних виконавець здійснює перерахунок розміру плати (пункт 9 Договору).

Пунктом 20 Договору встановлено, що цей договір укладається безстроково і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення календарного року однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Як вбачається з матеріалів справи, Євпаторійською об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим перевірено фінансово-господарську діяльність позивача за період з 01 липня 2010 року по 31 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 19 січня 2012 року № 25-21/3 (том 1, арк. с. 14-18).

Зазначеною перевіркою встановлено, що відповідач неналежним чином виконує договірні зобов'язання, внаслідок чого позивачу завдано матеріальну шкоду на суму 1395,60 грн.

Відповідно до акту, зустрічною звіркою правильності встановлення тарифу за договором від 01 лютого 2009 року встановлено, що розрахунок вартості послуг, наданих позивачу, проведений виходячи з узагальненої суми витрат на 1 кв.м, затвердженої рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 08 лютого 2008 року № 27 у розмірі 1,16 грн. за 1кв.м. Однак, зазначеним рішенням встановлено тарифи для надання послуг по утриманню будинків та прибудинкових територій відповідно до додатку у розрізі видів робіт та послуг.

Проведеним аналізом видів робіт та послуг, які включені до тарифу, встановлені окремі види послуг, які відповідачем за вищевказаним договором фактично не надаються, та не можуть включатися до виставлених рахунків, а саме: прибирання прибудинкової території; освітлення місць загального користування, підвалу; дератізація та дезінсекція; послуги Єдиного розрахункового центру по розрахункам з населенням; поточний ремонт.

В періоді з 01 липня 2010 року по 01 жовтня 2011 року, відповідно до даних відомостей нарахування плати за утримання будинків та прибудинкових територій, плата за надані послуги нараховувалась виходячи з тарифу 1,16 грн. за кв.м, щомісячно у сумі 190,82 грн. (1,16 х 164,5 кв.м). За період з 01 липня 2010 року по 01 жовтня 2011 року фактично нараховано плати за послуги на загальну суму 2862,30 грн., сплачено позивачем за отримані послуги 2862,30 грн., заборгованість станом на 01 жовтня 2011 року відсутня. Проте, не проведено перерахунок за послуги, які не надаються, внаслідок чого зайво сплачено послуги з утримання будинків та прибудинкових територій за липень 2010 року - вересень 2011 року на загальну суму 1395,60 грн., в т.ч. липень-грудень 2010 року - 558,24 грн., січень-вересень 2011 року - 837,36 грн.

Враховуючи результати проведеної ревізії, позивач звернувся до відповідача з цим позовом про стягнення завищення вартості наданих послуг в розмірі 1 395,60 грн.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які регулюються положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним (435-15) та Господарським кодексами України (436-15) , Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , а також умовами самого Договору.

Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з Договору від 01 лютого 2009 року, сторони дійшли згоди щодо врегулювання відносин з надання відповідачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зокрема, пунктом 3 договору визначено, що виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 08 лютого 2008 року № 27 «Про затвердження диференційованих розмірів тарифів на послуги по утриманню будинків та споруд та прибудинкових територій» вирішено затвердити з 01 квітня 2008 року диференційовані розміри тарифів на послуги по утриманню будинків та споруд та прибудинкових територій в залежності від умов благоустрою житла та технічного оснащення житлового фонду, зокрема, у розмірі 1,16 грн. за кв.м в місяць. (том 1, арк. с. 97).

Пунктом 2 зазначеного рішення затверджено види послуг, які надаються експлуатаційними організаціями в розмірі тарифів на послуги по утриманню будинків та споруд та прибудинкової території.

Встановлені розміри тарифів на послуги по утриманню будинків та споруд та прибудинкової території розповсюджуються на всі підприємства та організації, що експлуатують житло та здійснюють послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій, незалежно від форми власності та відомчої належності.

Таким чином, встановлений рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 27 від 08 лютого 2008 року тариф в розмірі 1,16 грн. за 1 кв.м в місяць розповсюджується також на спірні приміщення позивача в будинку № 122 по вул. 9 Травня в м. Євпаторії, що також вбачається з пункту 4 договору, яким передбачено плату у розмірі 190,82 грн. в місяць (164,5 кв.м х 1,16 грн.).

Позивач в повному обсязі та без заперечень сплачував виставлені відповідачем рахунки за надані послуги.

Доводи позивача стосовно того, що відповідач не в повному обсязі та неналежним чином надав обумовлені договором послуги, судова колегія відхиляє, враховуючи наступне.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що неодноразово звертався до відповідача з листами, в яких просив надати інформацію про надані послуги, тарифи, загальну суму щомісячних платежів, проте відповіді так і не отримав.

Судова колегія зазначає, що листи, на які посилається позивач, датовані 2009 роком, тоді як період, за який, на думку позивача, ним зайво сплачено послуги з утримання будинків та прибудинкових територій - з 01 липня 2010 року по 31 вересня 2011 року. Крім того, зі змісту даних листів вбачається, що позивач просить лише надати відповідну інформацію, а не звертається з вимогою про перерахунок плати за ненадані послуги.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії. У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.

Позивачем не надано суду доказів того, що ним складалися акти-претензії споживача, як це встановлено Законом України статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», які є єдиною підставою для перерахунку оплати за ненадані послуги або послуги неналежної якості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів того, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання.

Твердження позивача про відсутність необхідності в окремих послугах, передбачених спірним договором, які мотивовані укладанням останнім договору про постачання електричної енергії № 1942 від 11 березня 2011 року, договору на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію № 3169 від 21 лютого 2011 року, договору купівлі-продажу теплової енергії № 811 3/03/2011 від 01 березня 2011 року та договору про надання послуг від 03 жовтня 2011 року (том 1, арк. с. 51-68), судова колегія також відхиляє з огляду на те, що у даній справі досліджуються правовідносини сторін за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01 лютого 2009 року.

Крім того, судова колегія вважає також необхідним зазначити, що позивач міг у встановленому законом порядку ініціювати зміну умов договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій або розірвання, проте таким правом не скористався.

Посилання позивача на встановлені перевіркою Євпаторійської об'єднаної державної фінансової інспекції факти, судова колегія вважає безпідставними, оскільки висновки інспекції, зроблені при проведенні перевірки, на яку вказує позивач у позовній заяві, в силу статей 10, 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу України» є обов'язковими лише для осіб, що ревізуються, а не в якому разі для суду, а відтак висновки та факти встановлені у відповідному акті контрольно-ревізійного органу мають досліджуватись судом порівняно із іншими доказами наданими до матеріалів справи.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Проте, позивачем не доведено як самого факту завищення вартості наданих послуг, так і факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, адже вартість наданих послуг, сплачена позивачем, погоджена сторонами в договорі, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Отже, по результатам розгляду справи судом апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції постановлено при повному дослідженні та правильній оцінці судом всіх обставин справи та правильному застосуванні норм права, тому підстав для скасування або зміни такого рішення судова колегія не вбачає.