Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Андрєєвої Е.І.

Суддів: ЛіпчанськоїН.В.,

Мацюри П.Ф.,

При секретарі Подуст Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Ляхович М.П.,

від 1. відповідача –Матвєєв С.Є.,

від 2. відповідача –Матвєєв С.Є.,

від прокуратури –Лянна О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам"

на рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2012р.

у справі № 13-29-8-15/136-09-4435

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам"

2. Державного підприємства "Чорноморський яхт-клуб"

про визнання недійсними договору про спільну діяльність та додаткових угод до нього,

06.02.2006р. між Державним підприємством "Чорноморський яхт-клуб" (Яхт-клуб) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам" (Підприємство) підписано договір № 1/2006 про спільну діяльність (Договір).

Відповідно до умов даного договору сторони зобов'язались об'єднати свої вклади без створення юридичної особи та спільно діяти з метою одержання прибутку і досягнення спільної мети, а саме: створення для молоді школи парусного спорту нового типу, яка буде відповідати вимогам сучасності та міжнародним стандартам; створення спортивно-оздоровчого центру з сучасною інфраструктурою та обладнанням; створення, обладнання та обслуговування стояночних місць для спортивних та круїзних яхт, катерів (у т.ч. іноземних); створення, обладнання та обслуговування зимових стояночних місць для спортивних та круїзних яхт, катерів (у т.ч. іноземних); проведення комерційних спортивних заходів та спортивно-розважальних програм; проведення міжнародних, всеукраїнських та комерційних регат; участь у міжнародних, всеукраїнських та комерційних регатах; будівництво та експлуатація готельного комплексу для прийому спортивних делегацій та проживання яхтсменів і спортсменів; будівництво та експлуатація кафе і ресторану вищої категорії; будівництво та експлуатація автостоянки для членів Яхт-клубу; організація тренувальних занять та змагань з парусного, гребного, водно-моторного спорту, підводного плавання та синхронного плавання (п.2.1 Договору). Сторони здійснюють спільну діяльність переважно на території Яхт-клубу, використовуючи на умовах цього договору приміщення, інженерні та гідротехнічні споруди, яхти, водно-моторні засоби, устаткування і транспортні засоби, що належать Яхт-клубу і Підприємству (п.2.2 Договору). Яхт-клуб і Підприємство визначають вид та обсяг своїх вкладів у спільну діяльність, що здійснюються шляхом внесення коштів, майна, права користування майном рухомим та нерухомим. Внесок Яхт-клубу в спільну діяльність здійснюється шляхом внесення права користування майном, перелік якого визначається в додатку № 2, що є невід'ємною частиною Договору. Внесок Підприємства в спільну діяльність здійснюється шляхом внесення коштів та/або майна. Перелік і графік внесення якій в спільну діяльність визначається в додатку № 3 та додатку № 6, що є невід'ємною частиною Договору. Межі території, на якій розташоване майно, право користування яким передане сторонами в спільну діяльність, визначаються схематично в додатку № 4, який складає невід'ємну частину Договору (п.5.1 Договору). Вартість внесків сторін визначається незалежною експертизою відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) та чинної методики оцінки вартості майна у порядку, встановленому Фондом державного майна України (додаток № 5) (п.5.3 Договору). Правовий режим майна, право користування яким передається сторонами в спільну діяльність відповідно до додатків № 2 і № 3 до Договору, не змінюється, тобто спільної власності у сторін на таке майно не виникає (п.5.5 Договору). Результати від спільної діяльності визначаються в порядку, передбаченому чинним законодавством України, яким регулюється ведення податкового обліку спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, а також умовами Договору (п.6.1 Договору). Розподіл прибутку від спільної діяльності між сторонами здійснюється щоквартально (остаточно - за підсумками роботи за рік), у співвідношенні: 10% -Яхт-клубу, 90% - Підприємству після сплати податку на прибуток по декларації від спільної діяльності, прийнятої податковим органом (п.6.2 Договору). У разі відсутності прибутку від спільної діяльності, незалежно від її результатів, Підприємство перераховує на користь Яхт-клубу грошову суму у розмірі не менш як 120000 грн. на рік (п.6.3 Договору). Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами після обов'язкового погодження Міністерством транспорту та зв'язку України та продовжує свою дію терміном на 20 років, тобто, до 06.02.2026 р. (п.13.1 Договору).

В подальшому Яхт-клуб та Підприємство підписали додаткові угоди до Договору від 18.08.2006 р. № 1, від 01.11.2006 р. № 2, від 25.12.2007 р. № 3, від 25.12.2008 р. № 4, якими змінили, скасували або виклали в новій редакції деякі з умов Договору.

03.09.2009р. заступник прокурора Одеської області звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного підприємства "Чорноморський яхт-клуб" до ТОВ "Трансбункер Сейлінг Тіам" про визнання недійсними договору № 1/2006 від 06.02.2006р. про спільну діяльність та додаткових угод №№ 1,2,3,4 до нього, укладених між ДП "Чорноморський яхт-клуб" та ТОВ "Трансбункер Сейлінг Тіам".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2009р. позовну заяву заступника прокурора Одеської області прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/136-09-4435.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2009р. ДП "Чорноморський яхт-клуб" залучено до участі у справі у якості відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.02.2010р. по справі №15/136-09-4435, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2010р., у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2010р. скасовано постанову господарського суду апеляційної інстанції, справу направлено для здійснення апеляційного перегляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2010р. залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2009р. по справі №15/136-09-4435.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2010р. рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2010р. та постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 07.10.2010р. скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2011р. позов залишено без розгляду на підставі п.іч.1 ст. 81 ГПК України. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. ухвалу господарського суду Одеської області від 22.07.2011р. у справі № 8-15/136-09-4435 скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2011р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі № 8-15/136-09-4435 залишено без змін.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду Одеської області від 20.01.2012 року (головуючий суддя Панченко О.Л., судді: Железна С.П., Рога Н.В.) позов задоволено повністю, визнано недійсним договір № 1/2006 про спільну діяльність між державним підприємством "Чорноморський яхт-клуб" та ТОВ "Трансбункер Сейлінг Тіам" від 06.02.2006р. та додаткові угоди від 18.08.2006р. № 1 від 01.11.2006р. № 2 від 25.12.2007р. № 3 від 25.12.2008р. № 4 до договору № 1/2006 про спільну діяльність між ДП "Чорноморський яхт-клуб" та ТОВ "Трансбункер Сейлінг Тіам" від 06.02.2006р.

Вважаючи рішення суду незаконним та прийнятим всупереч фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, його оскаржило ТОВ "Трансбункер Сейлінг Тіам". В апеляційній скарзі апелянт просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, місцевий суд посилався на те, що матеріали справи не містять доказів належного погодження з боку позивача договору про спільну діяльність між відповідачами, а посилання відповідачів на те, що заперечень та зауважень на лист ДП "Чорноморський яхт-клуб" не надходило, не свідчить про надання позивачем згоди, а тому суд дійшов висновку, що договір про спільну діяльність від 06.02.2006 № 1/2006 був укладений без письмового погодження органу управління майном.

Однак з таким висновком місцевого суду апеляційна інстанція погодитись не може з огляду на наступне.

З письмових пояснень представника позивача випливає, що Міністерство транспорту та зв'язку України не мало затвердженого та чинного, станом на лютий 2006 року, положення про порядок погодження будь-яких господарських договорів підприємствам, що входять до сфери управління Міністерства. Такий порядок не був затверджений жодним законом або нормативно-правовим актом. Таким чином, законодавство не містить жодної норми, яка встановлює вимоги до форми належного погодження на укладання договору від органу управління майном, зокрема, від Міністерства транспорту та зв'язку України.

Роблячи висновок про те, що лист Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.02.2006р. № 745/16/10-06 не є належним погодженням на укладання договору місцевий суд у своєму рішенні не зазначає, у чому саме полягає його неналежність.

За таких обставин господарський суд Одеської області не мав правових підстав, для висновку про те, що лист Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.02.2006р. № 745/16/10-06 не є належним погодженням на укладання договору.

Даний висновок апеляційного суду підтверджується і висновком судової колегії Вищого господарського суду України, викладеним у постанові від 15.12.2010р., якою, скасовуючи рішення попередніх судів про неукладеність угоди, зазначається: "З огляду на зазначене та підтвердження належними і допустимими доказами існування попереднього погодження Міністерства транспорту та зв’язку України на укладання спірного договору, висновки суду першої та другої інстанцій щодо неукладеності договору про спільну діяльність з додатковими угодами колегія вважає безпідставними". (т.3,а.с.38-40).

Без належної уваги залишено місцевим судом і наявні у справі матеріали прокурорської перевірки, з яких вбачається, що дозвіл Міністерства транспорту та зв'язку України, наданий листом від 03.02.2006р. № 745/16/10-06, вважається не наданим при невиконанні ДП "Чорноморський яхт-клуб" зауважень викладених у вказаному листі.

З огляду на зазначене та з урахуванням підтвердження належними та допустимими доказами існування погодження Міністерства транспорту та зв'язку України на укладання спірного Договору, наданого листом від 03.02.2006р. № 745/16/10-06, висновки суду першої інстанції щодо відсутності погодження від органу управління колегія вважає безпідставними.

Безпідставним також колегія судів вважає й посилання місцевого суду на те, що в порушення вимог чинного законодавства вищевказаний договір про спільну діяльність укладений без визначення вартості внеску ДП "Чорноморський яхт-клуб", оскільки незалежна оцінка майнових прав у вигляді прав користування майном Державного підприємства "Чорноморський яхт-клуб" станом на 16.02.2006р., тоді як договір про спільну діяльність був укладений 06.02.2006р.

Так, згідно п. 5.3. Договору вартість внесків сторін визначається незалежною експертизою відповідно до закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) та чинної методики оцінки вартості майна у порядку, встановленому Фондом державного майна України (Додаток №5).

В матеріалах справи міститься засвідчена копія звіту про незалежну оцінку з майнових прав у вигляді прав користування майновим комплексом ДП "Чорноморський яхт-клуб" на 20 років виконана ПП "Аналітик" 16.01.2006р.

Згідно письмових пояснень представника відповідачів від 10.03.2011р., зазначена незалежна оцінка майнових прав у вигляді користування майном ДП "Чорноморський яхт-клуб" терміном на 20 років була зроблена ПП "Аналітик" 16.01.2006р. на замовлення ДП "Чорноморський яхт-клуб". Також, саме цей висновок був доданий до проекту договору про спільну діяльність, надісланому для погодження до Міністерства транспорту та зв'язку України 23.01.2006р.

Таким чином, на момент укладання договору про спільну діяльність 06.02.2006р. вартість внеску ДП "Чорноморський яхт-клуб" була визначена, а збільшення її розміру в подальшому не суперечить положенням ч.2 ст. 1133 Цивільного кодексу України, згідно якої грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками. Таким чином, здійснення повторної експертної оцінки майнових прав у вигляді прав користування майном ДП "Чорноморський яхт-клуб" станом на 16.02.2006р., та її застосування для визначення розміру внеску ДП "Чорноморський яхт-клуб" за погодженням між учасниками договору не порушує інтересів Державного підприємства та жодної норми законодавства.

Приймаючи до уваги викладене колегія вважає що місцевий суд безпідставно визнав договір № 1/2006 про спільну діяльність між ДП "Чорноморський яхт-клуб" та ТОВ "Трансбункер Сейлінг Тіам" від 06.02.2006р. недійсним.

Господарським судом Одеської області визнані недійсними також і додаткові угоди від 18.08.2006р. № 1 від 01.11.2006р. № 2 від 25.12.2007р. № 3, від 25.12.2008р. № 4 до договору № 1/2006 про спільну діяльність між ДП "Чорноморський яхт-клуб" та ТОВ "Трансбункер Сейлінг Тіам" від 06.02.2006р. Однак з рішення вбачається, що окремих підстав для визнання додаткових угод недійсними місцевим судом не наведено, і підставою для їх визнання недійсними є виключно помилкове визнання договору про спільну діяльність недійсним.

Враховуючи, що не існує правових підстав для визнання договору № 1/2006 про спільну діяльність між ДП "Чорноморський яхт-клуб" та ТОВ "Трансбункер Сейлінг Тіам" від 06.02.2006р. недійсним, також не має підстав для визнання недійсними додаткових угод.

Посилання позивача та прокурора на відсутність погодження з органом управління майном, на укладання кожної з зазначених додаткових угод, колегією не приймається до уваги оскільки згідно п. 4.2. Статуту ДП ""Чорноморський яхт-клуб" майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, за погодженням з органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь які дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому статуту.

Зазначеними додатковими угодами до договору не змінюється обсяг майна державного підприємства, розпорядження яким передбачено згідно договору № 1/2006 про спільну діяльність, а п. 4.2. Статуту ДП "Чорноморський яхт-клуб" не містить вимог щодо погодження з органом управління майном зміни окремих умов договорів.

При таких обставинах, коли висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а відповідно і нормам матеріального права, таке рішення підлягає скасуванню з прийняттям на підставі ст. 103 ГПК України нового рішення, яким у позові відмовляється.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2012р. у справі № 13-29-8-15/136-09-4435 скасувати.

Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову Заступника прокурора Одеської області відмовити.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

постанова підписана 16.03.2012р.