65/137 Про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, сплачених за несанкціоноване використання теплової енергії - 13.03.2012 Прийняття

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.12.2011 року у позові Київського електротехнічного технікуму залізничного транспорту імені М. Островського до Приватного акціонерного товариства "Київенерго", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, стягнення 90172,13 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Київський електротехнічний технікум залізничного транспорту імені М. Островського звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 65/137 від 14.12.2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи № 65/137 призначено до розгляду.

В судове засідання 14.02.2012 року представник третьої особи не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 28.02.2012 року.

У зв’язку з поданням відповідачем клопотання про продовження строку розгляду спору на більший строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вирішили продовжити строк розгляду апеляційної скарги на п’ятнадцять днів та відклала розгляд справи на 13.03.2012 року та зобов’язала Публічне акціонерне товариство "Київенерго" надати суду письмові пояснення на апеляційну скаргу на спростування тверджень апелянта (не включених до відзиву на апеляційну скаргу від 13.02.2012 року) і письмові пояснення щодо правової природи 90172,13 грн.; обґрунтований розрахунок 90172,13 грн. (правова норма, пункт договору, яким чином визначена вказана сума).

В судове засідання 13.03.2012 року представники позивача, відповідача та третьої особи не з’явилися, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи колегією суддів відхиляється.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін враховуючи, що останні належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Представник позивача отримав ухвалу від 28.02.2012 року про відкладення розгляду справи 05.03.2012 року. Представники відповідача та третьої особи були повідомлені про день і час слухання справи розпискою від 28.02.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 10.10.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Київським електротехнічним технікумом залізничного транспорту імені М. Островського (абонент) укладено договір на постачання теплової енергії № 154-0344-8, предметом його є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених даним договором.

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" змінило найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Відповідно до п. 2.1 договору при виконанні умов даного договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі правил) нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов’язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, визначених в Додатку 1 до договору.

П. 2.3.2 договору передбачено обов’язок Київського електротехнічного технікуму залізничного транспорту імені М. Островського виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору. Згідно з п. 2 додатку № 4 до договору.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15)

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до п. 2.3.4 договору абонент зобов'язується в додатках № 8 та № 9 договору зазначити всі об'єкти теплопостачання, підключені до теплових мереж абонента.

Згідно з п. 41 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 (1198-2007-п) абонент несе відповідальність за достовірність наданої інформації.

Відповідно до додатку № 8 договору від 10.10.1999 року № 154-0344-8 в гуртожитку № 1 (особовий рахунок НОМЕР_1) знаходиться орендар – фізична особа – підприємець ОСОБА_3, який займає опалювальну площу 415,0 кв.м. (магазин та кафе), має електробойлер (крани ГВП відсутні).

Листом від 18.11.2009 № 01-08-268К Київський електромеханічний технікум залізничного транспорту ім. М. Островського просив зменшити навантаження на опалення гуртожитку № 1 у зв'язку з відключенням приміщень магазину та кафе.

За вказаним зверненням позивача відповідачем була проведена перевірка на предмет наявності об’єктів теплопостачання та 23.11.2009 року інспектором ПАТ "Київенерго" був складений акт № 01-11/13 про відсутність опалювальних пристроїв та ізоляцію всіх транзитних трубопроводів в приміщеннях ФОП ОСОБА_3 (кафе та магазин), у зв’язку з чим навантаження на опалення з грудня 2009 року на гуртожиток № 1 було зменшено.

Однак, у ході планової перевірки теплового господарства абонента, проведеної відповідачем 13.04.2011 року, було виявлено підключення до загальнобудинкової системи опалення гуртожитку № 1 частини опалювальних приладів, що належать ФОП ОСОБА_3, неізольовані транзитні трубопроводи та не зазначені в додатках до Договору 3 крана, 2 мийки, 1 душ, 1 ванну, що знаходились в приміщеннях ФОП ОСОБА_3 загальною площею 392,1 кв.м. (несанкціоновані приєднання). За результатами перевірки відповідачем був складений акт від 13.04.2011 року № 2010990/256.

З вказаного акту вбачається, що ПАТ "Київенерго" було виявлені порушення з боку позивача умов договору (п. 2.3.13), згідно яких абонент зобов'язаний не включати тепловикористовуюче обладнання, експлуатація якого була заборонена, або не прийнята енергопостачальною організацією.

Оскільки мало місце самовільне споживання теплової енергії та відповідно до умов чинного договору, ПАТ "Київенерго" в квітні 2011 розрахувало додаткову вартість теплової енергії в сумі 90 172,13 грн. згідно акту обстеження від 13.04.2011 року № 2010990/256. Розрахунок виконаний з дати останнього обстеження споживача з врахуванням показників комерційного приладу обліку, встановленого на загальному вводі.

01.07.2011 року у ході додаткового обстеження теплового господарства гуртожитку №1 (приміщень ФОП ОСОБА_3) виявлено, що транзитні трубопроводи не заізольовані, опалювальні пристрої відрізані, про що був складений відповідний акт № 01-07/250.

При контрольному обстеженні теплового господарства гуртожитку № 1 (приміщень ФОП ОСОБА_3) 11.08.2011 року виявлено, що транзитні трубопроводи заізольовані, опалювальні пристрої відрізані з видимим розривом, схема гарячого водопостачання відрізана з видимим розривом, порушень не встановлено (акт від 11.08.2011 № 01-08/253).

Відповідно до акту, навантаження на опалення з 01.09.2011 року на гуртожиток № 1 зменшене, згідно проекту перерахунку навантажень на магазин та кафе.

Як вбачається з матеріалів справи, Київський електротехнічний технікум залізничного транспорту імені М. Островського сплатив суму донарахованої вартості теплової енергії.

У подальшому позивач звертався до ПАТ "Київенерго" з вимогою здійснити перерахунок вартості теплової енергії за період з 27.11.2009 року по 13.04.2011 року, проте ПАТ "Київенерго" відмовило в задоволенні зазначених вимог.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Відповідно до п. 23 Правил користування теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198 (1198-2007-п) , розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно із діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно п. 28 Правил користування теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198 (1198-2007-п) , у разі несплати за спожиту теплову енергію теплопостачальна організація має право обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачеві та нарахувати штрафні санкції.

Відповідно до п. 44 вказаних Правил за самовільне підключення системи теплоспоживання без укладення договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством.

Факт вчинення позивачем порушення умов договору, а також Правил користування теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198 (1198-2007-п) , підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами відповідача від 13.04.2011 року, 01.07.2011 року.

Таким чином, ПАТ "Київенерго" обґрунтовано нарахувало Київському електромеханічному технікуму залізничного транспорту імені М. Островського вартість недорахованої спожитої теплової енергії, яка є оперативно-господарською санкцією в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України. Аналогічна думка наведена у п. 3 оглядового листа Вищого господарського суду України від 30.12.2011 року № 01-06/1872 "Про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії".

Несанкціоновані приєднання призвели до порушення п. 2.3.13 договору № 154-0344-8 від 10.10.1999 року згідно яких позивач зобов’язаний не включати тепловикористовуюче обладнання, експлуатація якого була заборонена або не прийнята відповідачем.

Позивач погодився з таким донарахуванням, вказане рішення відповідача не оскаржував та сплатив суму нарахування.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що підстав для задоволення позовних вимог немає та відповідач правомірно донарахував Київському електротехнічному технікуму залізничного транспорту імені М. Островського 90 172,13 грн.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2011 року у справі № 65/137 залишити без змін, а апеляційну скаргу Київського електротехнічного технікуму залізничного транспорту імені М. Островського без задоволення.