Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрадової О.Г.,

суддівЛатиніна О.А.,

Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

прокурор, Шульга Антон Миколайович, посвідчення №574 від 18.11.08, Старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

позивача, не з'явився, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим;

позивача, не з'явився, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;

відповідача, не з'явився, Феодосійська міська рада;

відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про";

третьої особи, не з'явився, Відділ Держкомзему України в м. Феодосії АР Крим;

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 13 грудня 2011 року у справі №5002-28/4664-2011

за позовом заступника прокурора міста Феодосії (вул. Українська, 5, Феодосія, 98100)

в особі: Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)

Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (вул. Ширяєва, 5, Ялта, 98612)

до Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4, Феодосія, 98100)

товариства з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" (вул. Адміральська, 6, Феодосія, 98100)

3-тя особа - Відділ Держкомзему України в м. Феодосії АР Крим (вул. Галерейна, 7 а, Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення,

Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково - визнано недійсним та скасовано рішення органу місцевого самоврядування, яким було вирішено оформити право оренди на землю; визнаний недійсним договір оренди землі; зобовязано повернути земельну ділянку територіальній громаді; в частині зобовязання Відділу Держкомзему України в м. Феодосії АР Крим анулювати записи про реєстрацію спірного договору оренди землі в позові відмовлено. З відповідачів до Державного бюджету стягнуто по 470,50 грн. судового збору (а.с. 148-157 т. 1).

Судове рішення мотивовано тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" мало право отримати земельну ділянку в оренду лише на підставі проекту землеустрою, а не технічної документації щодо оформлення права на земельну ділянку тому, що попередні землекористувачі отримали цю земельну ділянку для обслуговування 12 деревяних будиночків рекреаційного призначення, що існували, а товариство - для будівництва готельного комплексу рекреаційного призначення.

Феодосійська міська рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати тому, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права; у позові відмовити (а.с. 9-12 т. 2).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати тому, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права; у позові відмовити (а.с. 24-26 т. 2).

З відзиву на апеляційну скаргу Феодосійської міської ради слідує, що заступник прокурора м. Феодосії з її доводами не згоден тому, що товариству з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" земельна ділянка надана для іншого використання (будівництва нової нерухомості), ніж була надана колишнім землекористувачам (для обслуговування обєктів, що існували), а тому таке надання повинно відбуватися на підставі проекту землеустрою з усіма погодженнями (а.с. 44-46 т. 2).

Інших відзивів не надійшло.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи відзиву та не погодився з доводами апеляційних скарг. Позивач, відповідачі, третя особа повторно не скористалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання сповіщені ухвалою суду, яка 02 березня 2012 року направлена на їх юридичні адреси, при цьому, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про", отримало цю кореспонденцію 05 березня 2012 року, є поштові повідомлення про вручення судової кореспонденції іншим учасникам (а.с. 110-112, 116-118 т. 2). Приймаючи до уваги ці обставини, а також те, що явка сторін не визнана судом обовязковою, у справі достатньо доказів для розгляду скарг по суті, клопотань про відкладення розгляду справи не надійшло, з метою своєчасного розгляду справи, апеляційний господарський суд ухвалив - розглянути справу за апеляційними скаргами без участі в судовому засіданні представників позивачів, відповідачів та третьої особи.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 47-58, 64-79, 89-97, 104-105 т. 2) та встановив наступне.

Земельна ділянка площею 0,1465 га, розташована по АДРЕСА_1, вперше була надана для користування державному комунальному підприємству "Золотий пляж", яке за договором суборенди землі від 02 січня 2002 року передало цю земельну ділянку в користування малому колективному підприємству "Кафа-Крим", яке було власником розташованих на цій земельній ділянці 12 деревяних будиночків (збірно-щитових).

20 березня 2003 року мале колективне підприємство "Кафа-Крим" за нотаріально посвідченим договором продало в рівних долях вказані 12 деревяних будиночків громадянкам ОСОБА_1. і ОСОБА_2

Вказані вище обставини сторони, прокурор, треті особи не оспорюють та вони підтверджуються письмовими доказами, зокрема, нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 20 березня 2003 року, паспортом тимчасового обєкту торгівлі (обслуговування) (а.с. 109 т. 1, а.с. 53-55, 89-91 т. 2).

25 березня 2005 року за рішенням Феодосійської міської ради №2068 був погоджений проект землеустрою з відводу земельної ділянки площею 0,1789 га, кадастровий №0111600000000 150203, розташованої по АДРЕСА_1, за категорією - землі рекреаційного призначення, в оренду громадянкам ОСОБА_1. і ОСОБА_2 для обслуговування будиночків рекреаційного типу та вирішено надати цю земельну ділянку в оренду вказаним громадянкам. При цьому, в висновку державної землевпорядної експертизи вказано на певні недоліки проекту землеустрою (відсутність належного висновку СЄС), доказів усунення цього недоліку не надано (а.с. 86 т. 1). Ці обставини підтверджені рішенням ради, документами проекту землеустрою (а.с. 57 т. 2, а.с. 85-113 т. 1). Але доказів укладення такого договору оренди землі, його державної реєстрації, встановлення меж земельної ділянки в натурі на вимогу апеляційного господарського суду не надано.

29 липня 2005 року рішенням Феодосійської міської ради №2266 вирішено вилучити у громадянок ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказану земельну ділянку, рішення №2068 від 25 березня 2005 року вважати таким, що втратило силу, наданий дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" на складення технічної документації з землеустрою по складенню документів, які посвідчують право на земельну ділянку (а.с. 60 т. 1).

Технічна документація була розроблена державним підприємством "Кримгеоінформатика" (яке мало на це ліценцію серії АА №120674 від 24 січня 2002 року) та погоджена з Феодосійським міським управлінням земельних ресурсів, Управлінням архітектури та містобудування Феодосійської міської ради, що підтверджують документи технічної документації з землеустрою (а.с. 53-62 т. 1).

На підставі цієї технічної документації Феодосійська міська рада прийняла наступні рішення:

від 30 вересня 2005 року №2379 про затвердження технічної документації та про надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" вказаної земельної ділянки в оренду у строк до 30 вересня 2015 року для будівництва готельного комплексу рекреаційного типу (а.с. 13, 14 т. 1);

від 24 лютого 2006 року №2699, пунктом 12 якого внесені зміни до рішення №2379 щодо строку оренди - до 30 вересня 2054 року (а.с. 12 т. 1).

14 листопада 2005 року між орендодавцем - Феодосійською міською радою (а.с. 75-76 т. 2), та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" (а.с. 27-29, 71-82 т. 1), у простій письмовій формі на строк до 30 вересня 2054 року укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1789 га, кадастровий №01116000000001 50203, розташованої по АДРЕСА_1, за категорією - землі рекреаційного призначення, за угіддями - забудовані землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, в тому числі кемпінги, будинки для відпочинку, проведення відпусток, мета використання - будівництво готельного комплексу рекреаційного типу (а.с. 15-17, 44-46, 48-50 т. 1, а.с. 52 т. 2).

10 жовтня 2006 року вказаний договір Феодосійським міським відділом Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" зареєстрований за №040601900231 в Державному реєстрі земель, про що свідчить надпис на договорі (а.с. 17 т. 1) та земельна ділянка передана від орендодавця орендарю за актом прийому-передачі (а.с. 47, 51 т. 1).

За актом обстеження, погодження та поновлення меж земельної ділянки в присутності землекористувача здійснено обстеження земельної ділянки, встановлення меж в натурі, 4 межових знака передані землекористувачу (а.с. 83, 84 т. 1, а.с. 51 т. 2).

Предметом спору є визнання недійсними рішення Феодосійської міської ради №2379 від 30 вересня 2005 року, пункту 12 рішення від 24 лютого 2006 року №2699, договір оренди землі від 14 листопада 2005 року. Також прокурор просить зобовязати реєструючий орган скасувати державну реєстрацію вказаного договору оренди землі. Підставою для визнання недійсними вказаних рішень та договору прокурор та позивачі вважають надання земельної ділянки не за проектом землеустрою.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (Закон України №2768-III від 25 жовтня 2001 року, з змінами на час прийняття спірних рішень та підписання спірного договору оренди землі, далі Земельний кодекс України (2768-14) ) надання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснювалася на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (частина 1); надання в оренду земельних ділянок із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснювалася за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (частина 3).

Частина 6 статті 123 Земельного кодексу України встановлювала, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної міської ради, яка розглядає його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом (2768-14) , приймає рішення про надання земельної ділянки.

Статті 125 та 126 вказаного Кодексу передбачали, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; заборонялося приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Згідно з частиною 4 статті 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 02 жовтня 2003 року N1211-IV (1211-15) , з змінами на 14 листопада 2005 року - дата підписання спірного договору оренди, далі Закон України "Про оренду землі" (161-14) ) передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Таким чином, станом на час прийняття спірних рішень та підписання спірного договору оренди землі діюче законодавство вимагало складення проекту землеустрою для надання земельної ділянки в оренду, якщо межі такої земельної ділянки раніше не були визначені в натурі (на місцевості).

Як вказано вище, відповідачі не довели той факт, що земельна ділянка площею 0,1789 га, кадастровий №0111600000000 150203, розташована по АДРЕСА_1, була надана за договором оренди громадянкам ОСОБА_1. і ОСОБА_2, який пройшов державну реєстрацію. Навпаки, з відповіді Відділу Держкомзему в м. Феодосії (який до наступного часу є особою, що повноважена здійснювати державну реєстрацію договорів оренди землі) слідує, що договір оренди землі з орендарями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відсутній (а.с. 58 т. 2). Надана при розгляді цієї справи документація проекту землеустрою з відведення в оренду ОСОБА_1. і ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1789 га не містить акту виносу меж цієї земельної ділянки в натуру (а.с. 85-113 т. 1).

А тому, Феодосійська міська рада рішення про затвердження технічної документації землеустрою та про надання земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" прийняла з порушенням вказаних вимог закону, що є підставою для визнання такого рішення та похідного рішення про зміну строку оренди, а також договору оренди землі недійсними.

Приймаючи до уваги, що не доведений факт виникнення у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 права на оренду земельної ділянки площею 0,1789 га, кадастровий №0111600000000 150203, а також не доведений факт встановлення меж цієї земельної ділянки в натурі, апеляційний господарський суд вважає, що посилання відповідачів про можливість надання земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" без проекту землеустрою, лише на підставі технічної документації з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що передбачає частина 3 статті 124 Земельного кодексу України, значення для вирішення спору не має тому, що, окрім не зміни цільового призначення земельної ділянки, закон вимагає встановлення попереднім користувачем меж такої земельної ділянки в натурі, чого не доведено.

Крім того, частина 2 статті 52 Земельного кодексу України передбачала та передбачає, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

З вказаних вище обставин слідує, що ОСОБА_1. і ОСОБА_2 земельна ділянка рекреаційного призначення надавалася для обслуговування 12 деревяних будиночків, що існували, а товариству з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" - земельна ділянка тієї ж категорії, але для нового будівництва. Хоча це не є зміною категорії землі, однак проект землеустрою з відведення земельної ділянки ОСОБА_1. і ОСОБА_2 погоджувався з відповідними органами лише для обслуговування 12 деревяних будиночків, він не погоджувався для надання землі для нового будівництва, а тому не досліджувалося питання використання земельної ділянки за категорією призначення, а також негативного впливу на природний стан землі такої категорії.

До виниклих правовідносин не може бути застосована стаття 120 Земельного кодексу України, яка передбачала перехід права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду, тому, що відповідачі не наполягають на тому, що до товариства з обмеженою відповідальністю перейшло право власності на 12 деревяних будиночків, які мали на праві власності громадянки ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та для обслуговування яких міська рада вирішувала надати вказаним громадянкам земельну ділянку в оренду. Доказів переходу права власності на таку нерухомість до товариства з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" судам першої та другої інстанцій не надано.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у позові про анулювання державної реєстрації спірного договору тому, що факт порушення органом реєстрації договорів оренди прав позивачів на таке анулювання через визнання договору недійсним в судовому порядку не доведений, такі вимоги є передчасними.

Також суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність відмови в позовних вимогах про визнання недійсним рішень про надання земельної ділянки в оренду відносно відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про", тому, що це товариство таких рішень не приймало, а відтак, не порушувало прав позивачів.

Щодо прав та законних інтересів позивачів, в інтересах яких прокурор заявив позовні вимоги, апеляційний господарський суд вважає, що ці позивачі є належними з наступного.

Відповідно до пункту "з" статті 15 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 210 Земельного кодексу України передбачає, що угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку визнаються недійсними за рішенням суду.

На час подання позову - 24 жовтня 2011 року (а.с. 4,18 т. 1), позивачі як юридичні особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виключені, хоча і перебувають у стані припинення, що слідує з витягів з вказаного реєстру (а.с. 24-26, 31-34, 118-122 т. 1).

09 грудня 2010 року був опублікований в Офіційному віснику Президента України та набрав чинності Указ Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" №1085/2010 від 09 грудня 2010 року (1085/2010) (в який внесені на даний час зміни та доповнення). Відповідно до цього Указу Президенту України постановлено утворити Державне агентство земельних ресурсів України, реорганізувавши Державний комітет України із земельних ресурсів; встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються; центральні органи виконавчої влади, на які цим Указом покладені функції з реалізації державної політики у відповідній сфері, виконують повноваження у визначених сферах компетенції відповідних органів, що ліквідуються згідно з цим Указом; Кабінету Міністрів України доручено до завершення реформування системи центральних органів виконавчої влади забезпечувати належне виконання функцій центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, реорганізуються.

20 квітня 2011 року був опублікований в Офіційному віснику Президента України, 2011, N11, та набрав чинності Указ Президента України "Про Державне агентство земельних ресурсів України" (із змінами і доповненнями), яким затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, та встановлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів; визнано таким, що втратило чинність (в тому числі) Указ Президента України від 14 серпня 2000 року N970 "Про Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах" (970/2000) .

Таким чином, станом на час подання позову створений (шляхом реорганізації) новий орган центральної влади з питань земельних ресурсів, яке відповідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, звертається з позовами до суду за захистом своїх прав та з питань порушення вимог законодавства, здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Однак станом на час подання позову, прийняття рішення судом першої інстанції та перегляду рішення в апеляційному порядку в Автономній Республіці Крим не утворено територіальний орган вказаного Держагентства, до наступного часу Рескомітет по земельним ресурсам в АРК, яке є республіканським органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим по питаннях земельних ресурсів і входить в єдину систему державних територіальних органів земельних ресурсів, здійснює державний контроль за використанням і охороною земель, що передбачено Положенням про Республіканський комітет із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, затвердженим постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим №200 від 25 травня 2010 року (rb0200001-10) , здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. А тому такий позивач є повноважним органом з питань контролю за використанням земель, а прокурор має право заявляти позови в інтересах держави в особі його органів виконавчої влади (центральних та територіальних).

Позивач - Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, також є спеціальним підрозділом вказаного Міністерства, вона забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, ця Інспекція здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за розміщенням, будівництвом споруд та інших обєктів, забезпечує погодження проектів відведення земельних ділянок для розміщення обєктів, розташованих зоні діяльності Інспекції, що передбачено Положенням про Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №526 від 06 грудня 2006 року (z0038-07) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 січня 2007 року за №38/13305 (z0038-07) .

Вказане Положення втратило силу 01 січня 2012 року відповідно до наказу Міністерства екології і природних ресурсів України №429 від 04 листопада 2011 року "Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції України" (z1347-11) . Цей наказ прийнятий відповідно до статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", пункту 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N454 (454/2011) , та постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року N995 "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції" (995-2011-п) . Тобто, в межах реформування органів центральної виконавчої влади, також як реформуються органи по земельних ресурсах. Але до наступного часу це реформування на містах не закінчено, а тому Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція продовжує здійснювати свої повноваження державного контролю.

З зазначеного слідує, що позивачі мають повноваження державного контролю в сфері земельних правовідносин, для здійснення таких повноважень вони (чи через прокурора) мають право звертатися до суду про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання землі в оренду та про визнання недійсними договорів оренди землі, що перебуває у державній чи комунальній власності, якщо такі рішення та договори суперечать закону.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги необґрунтовані та задоволенню не підлягають, місцевим господарським судом рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, інших підстав для його скасування (зміни) не має.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Апеляційну скаргу Феодосійської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2011 року у справі №5002-28/4664-2011 залишити без змін.

Розсилка:

1. заступник прокурора міста Феодосії (вул. Українська, 5, Феодосія, 98100)

2. Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)

3. Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (вул. Ширяєва, 5, Ялта, 98612)

4. Феодосійська міська рада (вул. Земська, 4, Феодосія, 98100)

5. товариство з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" (вул. Адміральська, 6, Феодосія, 98100)

6. Відділ Держкомзему України в м. Феодосії АР Крим (вул. Галерейна, 7 а, Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)