32/688 Про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду - 12.03.2012 Прийняття

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.01.2012 року у справі № 32/688 заяву Фонду державного майна України про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2009р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010р. у справі № 32/688 задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2009р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010р. у справі № 32/688 в частині стягнення нарахувань 3% річних у розмірі 2 695 890,41 грн. процентів за користування чужими грошима у розмірі 2 695 890,41 грн., державного мита у розмірі 25 354,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процентів у розмірі 234,42 грн. до 31.12.2012р.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нортіма" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.01.2012 року у справі № 32/688 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Фонду державного майна України про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2009р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010р. у справі № 32/688 в частині стягнення нарахувань 3% річних у розмірі 2 695 890,41 грн., процентів за користування чужими грошима у розмірі 2 695 890,41 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2012р. у справі № 32/688 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" було прийнято до провадження та призначено на 22.02.2012р.

В судовому засіданні представник відповідача-1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржувана ухвала суду прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.01.2012 року у справі № 32/688 без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2012р. у справі № 32/688 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 05.03.2012р. та продовжено строк розгляду справи, в зв’язку з неявкою представника Державного казначейства України.

Однак, у зв’язку з перебуванням головуючого судді Мартюк А.І. на лікарняному, справу №32/688 було знято зі складу справ, призначених до розгляду в судовому засіданні на 05.03.2012р.

05.03.2012р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача-2, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржувана ухвала суду прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.01.2012 року у справі № 32/688 без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012р. у справі № 32/688 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" призначено на 12.03.2012р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нортіма" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України та Державного казначейства України про стягнення 405 391 980,82 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. у справі №32/688, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р., позов задоволено частково, стягнуто з Фонду державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" 400 000 000, 00 грн. конкурсної гарантії, 2 695 890,41 грн. нарахувань 3% річних, 25 354,65 грн. державного мита та 234,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. у справі №32/688 рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р. скасовано в частині відмови у позові про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2 695 890,41 грн. та постановлено нове рішення в цій частині про задоволення позову, стягнуто з Фонду державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2 695 890,41 грн., в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р. у справі № 32/688 залишено без змін.

На виконання вказаної постанови 14.05.2010 р. Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2010 р. у справі №32/688 задоволено заяви Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України, розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. в частині стягнення основного боргу у сумі 400 000 000,00 грн. на чотири місяці, починаючи з 15.12.2010 р., відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. в частині стягнення 2 695 890,41 грн. нарахувань 3% річних, 2 695 890,41 грн. процентів за користування чужими грошима, 25 354,65 грн. державного мита, 234,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до 31.12.2011 р.

13.12.2011 р. через канцелярію Господарського суду м. Києва представником відповідача-1 подано заяву про відстрочку виконання наведених судових рішень в частині стягнення 2 695 890,41 грн. нарахувань 3% річних, 2 695 890,41 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 25 354,65 грн. державного мита та 234,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При відстроченні виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333 (v_333800-96) .

Відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р. №2558-ХІІ (2558-12) (втратив чинність 06.01.2012 р.), так і за змістом Закону України "Про Фонд державного майна України" (4107-17) (набрав чинності з 06.01.2012 р.) Фонд державного майна України є бюджетною установою, а його видатки, як державного органу, фінансуються виключно з Державного бюджету України.

За змістом ст.ст. 2, 22, 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування, а бюджетне асигнування –повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов'язання –будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Із доданих до заяви листів № 10-14-11983 від 31.08.2011 р., №10-14-12050 від 01.09.2011 р., №10-14-13249 від 29.09.2011 р., №10-14-13432 від 04.10.2011 р. вбачається, що Фонд державного майна України неодноразово звертався до Міністерства фінансів України з запитами про включення до Державного бюджету України видатків для виконання судових рішень у даній справі щодо сплати спірних коштів на користь ТОВ "Нортіма", у відповідь на які Міністерством фінансів України було повідомлено, що такі видатки будуть включені до проекту Державного бюджету України на 2012 рік.

Відповідно до Протоколу розбіжностей до бюджетного запиту на 2012 рік вбачається, що по коду 3502010 1140 (інші видатки) Фонд державного майна України просив виділити йому 6 933,0 тис. грн. (в т.ч. витрат на виконання наведених судових рішень) з яких було задоволено лише 458,7 тис. грн. (а саме: 135,5 тис. грн. на відрахування грошових коштів профспілковим організаціям на культурно-масову роботу та 323,2 тис. грн. на держмито частково).

Наведене знайшло своє відображення в Державному бюджеті України на 2012 рік, затвердженому Законом України від 22.12.2011 р. № 4282-VI (4282-17) .

Тобто, Державним бюджетом України на 2012 рік не передбачено видатків для Фонду державного майна України на сплату присуджених рішенням господарського суду міста Києва від 25.12.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2010 р. грошових коштів (3% річних у розмірі 2 695 890,41 грн., процентів за користування чужими грошима у розмірі 2 695 890,41 грн., державного мита у розмірі 25 354,65 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,42 грн.).

Наведене підтверджується листом Державної казначейської служби України №5-04/189 від 11.01.2012 р.

З огляду на викладене, видатки Фонду державного майна України фінансуються виключно з Державного бюджету України, отже виконання судових рішень у наведеній частині в 2012 року є неможливим, а відповідачем 1 було вжито всіх можливих заходів для виконання такого зобов’язання.

Відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 (228-2002-п) , у тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування. Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду. Мінфін надсилає Державному казначейству для реєстрації, обліку та виконання затверджений розпис державного бюджету. Державне казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження зазначеного розпису доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин, які є підставою для затвердження в установленому порядку: кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів - усіма розпорядниками; планів використання бюджетних коштів - одержувачами.

Відповідно до додатку № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 296 "Про вдосконалення структури розпорядників бюджетних коштів" (296-2006-р) Фонд державного майна України визначено відповідальним виконавцем бюджетних програм у складі головного розпорядника бюджетних коштів Міністерства фінансів України.

Зважаючи на те, що Фонд державного майна України не є головним розпорядником бюджетних коштів, без внесення змін до Державного бюджету України на 2012 рік виконати судові рішення у даній справі в 2012 році буде неможливо.

Згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки джерелом коштів на виконання судових рішень у вказаній справі є Державний бюджет України, з метою встановлення відповідних бюджетних призначень та передбачення відповідних коштів у кошторисі відповідача 1 на 2012 рік для виплати коштів позивачу, з урахуванням визначених законодавством строків бюджетного процесу, та враховуючи недостатність грошових ресурсів для негайного належного виконання рішення суду у даній справі, місцевий суд правомірно задовольнив заяву відповідача 1 про відстрочку виконання рішення суду та відстрочення виконання наведених судових рішень у справі №32/688 до 31.12.2012 р.

Разом з тим, виконання судових рішень у даній справі за рахунок виділених Фонду державного майна України у 2012 році коштів призведе до недостатності таких коштів для забезпечення запланованих видатків Фонду державного майна України, зокрема, на оплату заробітної плати своїм працівникам, що не відповідає приписами ст. 43 Конституції України.

Крім того, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 (845-2011-п) , передбачає безспірне списання з державного бюджету відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, і що позивач має право на таке відшкодування згідно прийнятих судових рішень.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом позивача, оскільки Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (845-2011-п) (далі - Порядок), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до пункту 44 Порядку (845-2011-п) , зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 та постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2010 у справі № 32/688 в частині стягнення 2 695 890,41 грн. нарахувань 3% річних, 2 695 890,41 грн. процентів за користування чужими грошима було стягнуто з Фонду державного казначейства, а не з Державної казначейської служби України.

За таких обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення даного твердження позивача, оскільки правовою природою виникнення у Фонду державного майна України спірного зобов’язання є прострочення по сплаті грошових коштів, а не завдання будь-якої шкоди позивачу.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 32/688 від 11.01.2012р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.