805/2576/16-а Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 09.04.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Донецької митниці ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2016 (суддя Смагар С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 (судді: Сухарьок М.Г. (головуючий), Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі №805/2576/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС" до Донецької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС" (далі - позивач, Товариство) звернувся до суду з позовом до Донецької митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14.04.2016 №700080000/2016/000026/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 14.04.2016 № 700080000/2016/00030.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України (4495-17) та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 14.042016 № 700080000/2016/000026/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.04.2016 №700080000/2016/00030.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.03.2016 між Акціонерним товариством "Лебединський горно-збагачувальний комбінат" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС" (покупець) був укладений Контракт № 66/16/160849, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобовязується прийняти та оплатити протягом строку дії цього контракту гарячебрикетоване залізо (брикети залізної руди). Згідно з пунктом 1.1 контракту кількість, ціна та умови поставки визначаються сторонами в додатках до контракту.

Також 12.03.2016 сторонам булу укладено додаток № 1 до вказаного Контракту, відповідно до якого покупець (позивач) зобов'язувався оплатити та прийняти, а постачальник поставити відповідно до умов контракту наступний товар: гарячебрикетоване залізо (брикети залізної руди) вищого ґатунку, виробництва АТ "Лебединський ГЗК" (РФ), код ТН ЗЕД 7203 10 00 00, ТУ-0726-003-00186803-2009 зі змінами № 1 від 01 січня 2011 року, № 2 від 24 жовтня 2011 року, № 3 від 10 грудня 2013 року, в кількості 3270 тон (+/- 5% в опціоні), строки поставки - березень 2016 року. Умови поставки: DAP станція Соловей (439701)/Тополі (431801) кордон РФ/Україна, країна походження Росія. Вартість за 1 тону товару 135 доларів США 20 центів, загальна вартість 464209 доларів США 20 центів (з урахуванням опціону).

З метою митного оформлення товару, що надійшов відповідно до вказаного вище контракту, позивачем 14.04.2016 до контролюючого органу подано митну декларацію № 700080000/2016/001689, а також пакет товаросупровідних та комерційних документів: контракт від 12.03.2016 № 66/16/160849 разом з додатком № 1 від 12.032016, рахунок-фактуру (інвойс) від 23.03.2016 № 160849-1-1, № 160849-1-2, митну декларацію країни експортера від 12.02.2016 № 10101050/310316/0000258, платіжне доручення від 18.03.2016 № 4.

Відповідач 14.04.2016 на адресу позивача надіслав електронне повідомлення № 44659, яким сповістив, що надані для митного оформлення документи містять розбіжності. Зокрема, на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України вказано на необхідність додаткового надання протягом 10 календарних днів додаткових документів, а саме висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза", каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару. Також зазначено, що у відповідності до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості, за власним бажанням, можуть бути подані інші додаткові документи.

Товариство 14.04.2016 повідомило митний орган про неможливість надання додаткових документів протягом 10 календарних днів, про що свідчить відмітка з підписом позивача на електронному повідомлені № 44659.

14.04.2016 Донецька митниця ДФС електронним повідомленням за № 44671 сповістила позивача, що на підставі відмови Товариства надати додаткові документи та керуючись ст. 55 Митного кодексу України митний орган застосовує для визначення митної вартості товару другорядний метод (за ціною договору щодо ідентичного товару). Як джерело інформації відповідач зазначив МД від 12 лютого 2016 року за №110120000/2016/401566, вага партії 979600 кг, вартість 158679 доларів США. Згідно з джерела інформації рівень митної вартості товарів 162 доларів США за 1 тонну, загальна сума за 3203,6 тонн 519469 доларів США 20 центів.

14.04.2016 контролюючим органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 700080000/2016/000026/2, яким збільшено вартість товару за 1 тону з 135,20 доларів США до 162 доларів США та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700080000/2016/00030.

15.04.2016 товар був випущений у вільний обіг за МД № 700800000/2016/001689 зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України (4495-17) .

Також судами встановлено, що 01.07.2016 листом № 730/д ТОВ "МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС" подало до Донецької митниці ДФС додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту), а саме лист ТОВ "МЕТАЛЛОИНВЕСТ" від 19.04.2016 № 40-2430 про формування цін на гарячебрикетоване залізо, від 28.06.2016 № 40-4033 про постачання гарячебрикетованого заліза, бухгалтерську інформацію про оприбуткування товару, лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 29.06.2016 № 2479.

Листом від 06.07.2016 № 3200/10/05-70-66 відповідач відмовив у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, зазначивши на обґрунтування наступне:

1) у листі ДП "Укрпромзовнішекспертиза № 2482 від 29 червня 2016 року порівняння ціни на товар "брикети залізної руди (горячебрикетоване залізо), вищого ґатунку" походження з Російської Федерації здійснено за цінами на переробний чавун та металобрухт на ринку України. На думку відповідача відповідне визначення ціни є неправильним бо порушує Національний стандарт "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10 вересня 2003 року № 1440 (1440-2003-п) (далі Національний стандарт оцінки) згідно з яким методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі порівняльного підходу повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. На думку відповідача металобрухт, переробний чавун та горячебрикетоване залізо не є подібним майном у розумінні норм вищезазначеного стандарту та не є ідентичними, подібними (аналогічними) товарам за Митним кодексом України (4495-17) ;

2) позивачем не надано каталоги та прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду наявність розбіжностей у наданих позивачем для митного оформлення імпортованих товарів, а також на ненадання позивачем всіх витребуваних додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок

9. Товариством надано заперечення на касаційну, в якому позивач вказує на обґрунтованість висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України (254к/96-ВР) :

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (4495-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (4495-17) (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що у листі ДП "Укрпромзовнішексперти" № 2482 від 29.06.2016 порівняння ціни на товар "брикети залізної руди (горячебрикетоване залізо), вищого ґатунку" походження з Російської Федерації здійснено за цінами на переробний чавун та металобрухт на ринку України, що на думку відповідача є неправильним, оскільки металобрухт, переробний чавун та горячебрикетоване залізо не є ідентичними чи подібними (аналогічними) товарами, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" є виключно консультативним документом, а наведена в ньому інформація не має обов'язкового значення для визначення митної вартості товару.

Безпідставним є і посилання контролюючого органу на ненадання позивачем прайс-листів (прейскурантів) виробника гарячебрикетованого заліза, оскільки як встановлено судами АТ "Лебединський ГЗК" (постачальник) не надає прайс-листи при поставці продукції у кількості більше 200 тон, що підтверджується листом ТОВ "МЕТАЛЛОИНВЕСТ", № 40-4033 від 28.06.2016. Крім того, суд зазначає, що прайс-лист не є обов'язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документами, що підтверджує вартість імпортованого товару. Натомість такими документом є платіжне доручення, що було надано позивачем під час митного оформлення імпортованого товару.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України (4495-17) , необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Донецької митниці ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).