344/17505/16-а Про визнання неправомірною відмову щодо призначення пенсії на пільгових умовах - 04.04.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірною відмову щодо призначення пенсії на пільгових умовах, за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у складі судді Польської М.В. від 19 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Матковської З.М.,Затолочного В.С., Каралюса В.М. від 8 червня 2017 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірною відмову щодо призначення пенсії на пільгових умовах, в якому просив:

- визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з 4 листопада 2016 року за списком № 2;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську зарахувати ОСОБА_2 пільговий стаж роботи за списком № 2 з 25 вересня 1981 року по 25 листопада 1991 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 4 листопада 2016 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з 4 листопада 2016 року за списком № 2.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську зарахувати ОСОБА_2 пільговий стаж роботи за списком № 2 з 25 вересня 1981 року по 25 листопада 1991 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 4 листопада 2016 року.

3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в трудовій книжці позивача містяться записи про роботу за спірні періоди часу на посадах, які відповідають списку № 2. Твердження відповідача про те, що пільговий стаж роботи позивача за спірний період не підтверджений належними документами є безпідставними. Стаж роботи позивача у відповідні періоди підтверджений оформленими належним чином записами про займану посаду у його трудовій книжці.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 25 вересня 1981 року по 25 листопада 1991 року працював електрозварником на підприємстві "Кінотехпром" в м. Донецьку, яке в подальшому реорганізоване в Донецький обласний госпрозрахунковий ремонтно-виробничий комбінат.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 виповнилось 57 років.

Загальний трудовий стаж позивача складає 34 роки 11 місяців 23 дні, з них на посаді електрозварника 10 років 2 місяці.

4 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом від 17 листопада 2016 року № 3713/03 управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах посилаючись на те, що пільгову довідку щодо роботи позивача не надало підприємство "Кінотехпром" в м. Донецьку, яке в подальшому реорганізоване в Донецький обласний госпрозрахунковий ремонтно-виробничий комбінат, а тому період роботи з 25 вересня 1981 року по 25 листопада 1991 року в який ОСОБА_2 працював електрозварником на підприємстві "Кінотехпром" в м. Донецьку не може бути зарахований до пільгового стажу.

6. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що зарахувати спірні періоди праці позивача до пільгового стажу не має можливості, оскільки вони не підтверджені належними документами. У зв'язку із неможливістю визначити за даними трудової книжки всі аспекти пільгового характеру роботи позивача, відсутні підстави для призначення пільгової пенсії.

8. Відзиву на касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року ОСОБА_2 не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

10. Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

11. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1993 року № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

12. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

13. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

15. Частиною 1 статті 17 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

16. Згідно із статтею 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) , у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

17. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 25 вересня 1981 року по 25 листопада 1991 року працював електрозварником на підприємстві "Кінотехпром" в м. Донецьку, яке в подальшому реорганізоване в Донецький обласний госпрозрахунковий ремонтно-виробничий комбінат.

19. Посада, яку займав позивач у вказаний період, передбачена списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10.

20. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (z1451-05) , при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

21. Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

22. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р (1085-2014-р) , м. Донецьк відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

23. Позивач, який проживав у м. Донецьк, з листопада 2014 року перемістився з тимчасово окупованої території в м. Івано-Франківськ, що підтверджується довідкою від 19 листопада 2014 року № НОМЕР_1 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

24. Період роботи позивача електрозварником на підприємстві "Кінотехпром" підтверджено записами в трудовій книжці на його ім'я.

25. Оскільки записами в трудовій книжці на ім'я ОСОБА_2 підтверджено, що він у період з 25 вересня 1981 року по 25 листопада 1991 року працював електрозварником на підприємстві "Кінотехпром", отже відповідний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

26. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську зарахувати позивачу пільговий стаж роботи за списком № 2 з 25 вересня 1981 року по 25 листопада 1991 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 4 листопада 2016 року.

27. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 433/1240/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року - без змін.