ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2011 р. Справа № 5021/2550/2011
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs22256559) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Сумської області (rs19901200) )
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.,
при секретарі Сиротніковій Я.Є.,
за участю представників сторін:
позивача – представників ОСОБА_1 за дов. № 10-19/17-Д/264 та ОСОБА_2 за дов. № 10-19/17-Д/200,
відповідача – представника ОСОБА_3 за дов. № 3696 від 05.10.2011 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача –фізичної особи підприємця ОСОБА_4 ( вх. 4960С/2-7), на рішення господарського суду Сумської області від 03.11.2011р. у справі №5021/2550/2011,
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми,
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Глухів, Сумська область,
про стягнення 83 342,76 грн.-
ВСТАНОВИЛА:
У судовому засіданні 07.12.2011 р. оголошено перерву до 14.12.2011 р. до 12-00 год.
Рішенням господарського суду Сумської області від 03.11.2011 р. ( суддя Коваленко О.В.) відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про об*єднання в одне провадження справи № 5021/2440/2011 та справи №5021/2550/2011, в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Позов задоволено та стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ "Сумиобленерго"83 342,76 грн. збитків, 833,43 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Сумської області від 03.11.2011 р. у справі № 5021/2550/201, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Судові витрати покласти на позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що Постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" (z0417-96) встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про опломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Отже, оскільки акт опломбування позивачем зі споживачем –ФОП ОСОБА_4 не укладався, тому остання не може нести відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів електричної енергії.
Окрім того, скаржник вважає, що акт про порушення не може бути допустимим доказом, так як отриманий у спосіб, не передбачений законом, а саме, ФОП ОСОБА_4, яка є рівним учасником господарських правовідносин щодо ПАТ "Сумиобленерго", була усунута від проведення перевірки, їй не було забезпечено реалізацію прав щодо підписання акту та можливість присутності належного представника, оскільки ОСОБА_5, яка фігурує у акті про порушення № 008583 від 16.08.2011 р., не була при складанні зазначеного акту представником споживача, і не була уповноважена законом або будь-яким документом на представництво інтересів ОСОБА_4
Також скаржник посилається на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 р. № 122 (122-2006-п) встановлено Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії. Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту. Проте, перевірка ФОП ОСОБА_4 проводилася представниками позивача без залучення відповідної спеціалізованої організації та представників Держспоживстандарту.
Пунктом 6.40 постанови НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" (z0417-96) встановлено, що у разі виявлення представниками електропостачальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про опломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562 (z0782-06) . Пунктом 2.1 зазначеної Методики (z0782-06) встановлено, що остання застосовується на підставі акта порушення, складеного у порядку, установленому цією Методикою (z0782-06) , з урахуванням вимог ПКЕЕ (z0417-96) та в разі виявлення таких порушень як, зокрема, пошкодження приладів обліку, інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).
Отже, з врахуванням наведеного та у зв*язку з тим, що індикатори не встановлювалися та на збереження позивачеві не передавалися, вказану Методику щодо нарахування збитків, на думку апелянта, застосовувати не можна.
ФОП ОСОБА_4 вважає, що за описаних вище обставин господарський суд на момент прийняття рішення по даній справі об*єктивно не міг визнати підставу майнової відповідальності та не мав права покладати її на особу, вину якої спростовано у визначеному законом порядку.
Позивач надав відзив та доповнення до нього на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 03.11.2011 р. –залишити без змін, вважаючи, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
У жовтні 2011 р. до господарського суду Сумської області звернулося ПАТ "Сумиобленерго"з позовом до ФОП ОСОБА_4, в якому просило стягнути з останньої суму збитків, нарахованих за порушення ПКЕЕ (z0417-96) та умов договору, в сумі 83342,76 грн. та судові витрати у сумі 833,43 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, мотивуючи свій позов порушенням ОСОБА_4 правил користування електричною енергією та норм договору ( а.с. 3-4).
03.11.2011 р. ФОП ОСОБА_4 подала до суду клопотання, в якому просила об*єднати справи № 5021/2440/2011 та 5021/2550/2011 в одне провадження, відкласти розгляд справи № 5021/2550/2011 та долучити до матеріалів справи як доказ постанову Глухівського міськрайонного суду у справі № 4-79-11, якою залишено без задоволення скаргу ПАТ "Сумиобленерго"на постанову Глухівського МВ УМВС України в Сумській області від 26.09.2011 р. щодо порушення кримінальної справи за фактом викрадення електроенергії ( а.с. 30).
Відповідач проти задоволення позову заперечував.
03.11.2011 р. місцевим господарським судом постановлено оскаржуване судове рішення. При цьому, приймаючи рішення від 03.11.2011 р., суд виходив з того, що факт порушення відповідачем ПКЕЕ (z0417-96) було зафіксовано в акті про порушення, який складено відповідно до вимог Методики та відповідно нараховано суму збитків в розмірі 83 342,76 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду Сумської області.
Так, стосовно клопотання відповідача про об*єднання в одне провадження справ №5021/2440/2011 та №5021/2550/2011, судом першої інстанції правовірно і обґрунтовано було відмовлено в його задоволенні, оскільки заявником не надано суду доказів, що вимоги по вказаним справам є однорідними.
Статтею 58 ГПК України суддя має право об*єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, а одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Об*днання позовних вимог, що містяться в різних позовах можливе за наявності сукупно таких умов: позовні вимоги мають бути однорідними та позови мають бути пред*явлені тим самим позивачем до того самого відповідача або різними позивачами до того самого відповідача.
Як вірно встановлено судом першої інстанції і підтверджено в апеляційній інстанції, справа №5021/2440/2011 порушена за позовом ФОП ОСОБА_4 до ПАТ "Сумиобленерго"про стягнення 4000 грн. та зобов’язання вчинити дії; тоді як справа №5021/2550/2011 порушена за позовом ПАТ "Сумиобленерго" до ФОП ОСОБА_4 про стягнення 83 342,76 грн. збитків.
Отже, зазначене свідчить про те, що позови заявлено різними позивачами та з різними підставами позову, що свідчить про відсутність у суду правових підстав для об*єднання в одне провадження справ №5021/2440/2011 та №5021/2550/2011.
Стосовно відмови відповідачу судом першої інстанції, у задоволенні клопотання про відкладення розгляду даної справи на інший день, слід зазначити, що перевіривши матеріали даної справи, колегія суддів встановила, що сторони про судове засідання, на якому прийнято оспорюване рішення, були належним чином повідомлені у в установлений законом строк. Окрім того, відповідачем подано письмовий відзив з викладенням позиції по справі.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що процесуальних порушень при розгляді даної справи з боку суду не має.
По суті спору колегія суддів встановила таке.
16.09.2007 р. між ВАТ "Сумиобленерго"та ФОП ОСОБА_4 укладено договір про постачання електричної енергії № 570, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід*ємними частинами ( а.с. 14-19).
Згідно з п.7.1 вказаного договору облік електроенергії спожитої споживачем здійснюється відповідно з вимогами ПКЕЕ (z0417-96) .
В п.1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (z0417-96) , вказується, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил (z0417-96) поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
В розділі 2 договору про постачання електроенергії № 570 від 16.09.2007 р. зазначається, що під час виконання умов цього правочину, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема ПКЕЕ (z0417-96) .
Відповідно до додатку № 4 до договору сума коштів, яку повинен сплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію, визначається на підставі зняття показів засобів обліку.
Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
В статті 27 Закону України "Про електроенергетику"правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об*єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією.
Згідно пунктів 3.2-3.3 ПКЕЕ (z0417-96) відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб покладається на їх власника або організацію, на території ( у приміщенні) якої вони встановлені і яка володіє цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування, згідно з відповідним договором.
Відповідно до додатків № 3.1 та № 6 до договору № 570 відповідач відповідає за технічний стан та збереження засобу обліку електроенергії.
Відповідно до п.4.2.3 договору № 570 сторони погодили, що споживач сплачує постачальнику вартість неврахованої електроенергії, розраховану, виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання ( згідно з методикою обчислення обсягу електричної енергії недорахованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ (z0417-96) , за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача : самовільно внесення змін у схеми обліку електроенергії, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку, споживання електроенергії поза засобами обліку, інших умов, визначених методичними рекомендаціями ПКЕЕ (z0417-96) .
Відповідно до п.6.40 ПКЕЕ (z0417-96) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показників перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за №782/12656 (z0782-06) .
Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ (z0417-96) та п.4.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (z0782-06) , факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ (z0417-96) оформлюється актом порушення.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено в апеляційній інстанції, 16.08.2011 р. представниками ПАТ "Сумиобленерго"під час перевірки ФОП ОСОБА_4 виявлено порушення правил користування електричною енергією, а саме: споживач з метою зміни показників приладу обліку застосовував постійний магніт, вплив якого призвів до зміни показів приладу (прилад не обраховував спожиту електричну енергію).
З акту про порушення ( а.с. 20-21 ) та пояснень працівників ПАТ "Сумиобленерго"ОСОБА_6 та Лазаревича Ю,В. вбачається, що на засобі обліку був розташований магніт.
Тобто прилад обліку був приведений у стан, який виключав його повноцінне використання за цільовим призначенням, і при цьому забезпечувалося не контрольоване таким приладом використання ( споживання) електричної енергії.
Таким чином, відповідачем було вчинене правопорушення в електроенергетиці.
Відповідно до п.4.4 договору № 570 у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною (окрім прострочення споживачем сплати платежів), за яке законодавством передбачено застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, сторона яка виявила порушення своїх прав, зобов’язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона без поважних причин не може відмовитись від складання та підписання акту. Акт складається у присутності уповноважених представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження.
У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше двох уповноважених представників сторони договору, що склала акт.
Відповідно до п.4.1 Методики (z0782-06) у разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до виявленого факту порушення працівниками енергопостачальника був складений акт про порушення № 008583 від 16.08.2011 р.
Вказаний акт складено та підписано старшим інспектором філії "Глухівський РЕМ" Лазарович Ю.В. № 1855, інспектором ГРЕМ Курик А.В. № 18566, начальником служби економічної безпеки № 1966, електромонтером ОСОБА_9 за участю продавця крамниці – бару ФОП ОСОБА_4 –ОСОБА_5
Також акт підписано свідками –ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Представник споживача –продавець ОСОБА_5 від підписання акту відмовилась, про що було здійснено відповідний запис.
В пункті 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 р. № 122 (122-2006-п) , обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.
Відповідно до п.п.5.6 зазначеного Порядку (122-2006-п) розрахунок вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, здійснюється за встановленими для відповідної групи споживачів тарифами, що діяли у період порушення.
На підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати.
Матеріали справи свідчать, що 23.08.2011 р. складено протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення НКЕЕ, що передбачено п.6.42 ПКЕЕ (z0417-96) , відповідно до якого споживачу відповідно до п.2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (z0782-06) , було нараховано суму нанесених ПАТ "Сумиобленерго"збитків.
Згідно з поданим розрахунком суми збитків по акту № 008583 від 16.08.2011 р. до договору № 570 від 16.09.2007 р. споживачу нараховано 83 342,76 грн. за період з 16.08.2010 р. по 15.08.2011 р.
При цьому, слід зазначити, що відповідачем вказане рішення про нарахування збитків не оскаржувалось.
Пунктом 3.1.4 договору № 570 передбачено, що позивач має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення відповідачем умов цього договору.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що для сплати зазначеної суми збитків споживачу надано рахунок № 68-08/9541 від 23.08.2011 р.
Відповідно до п. 6.43 ПКЕЕ (z0417-96) кошти за недораховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за не донараховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.
Проте, споживачем у зазначений строк виставлений рахунок на суму 83 342,76 грн. оплачено не було.
Відповідно до приписів статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.
Згідно частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб*єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Сторони в п.4.2.4 договору № 570 домовились, що споживач не несе відповідальності перед постачальником якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Навіть якщо в діянні споживача не було умислу, необережність як форма вини також є складовою у цивільному (господарському) правопорушенні, що передбачає відповідальність у вигляді стягнення збитків.
З викладеного вище вбачається, що факт порушення відповідачем ПКЕЕ (z0417-96) було зафіксовано в акті про порушення, який складено відповідно до вимог Методики та відповідно нараховано суму збитків в розмірі 83 342, 76 грн.
В свою чергу апелянтом не надано ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду належних доказів неправомірного потрапляння представників позивача до крамниці-бару ФОП ОСОБА_4 для виконання своїх обов’язків по проведенню контрольного знімання показів приладів обліку споживання електричної енергії.
Стосовно твердження апелянта про те, що акт пломбування зі споживачем –ФОП ОСОБА_4 не укладався, а тому відповідач не може нести відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів електричної енергії, то такі твердження не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. А саме, як вбачається з матеріалів справи, 23. 12.2008 р. між сторонами складено акт про опломбування розрахункових засобів обліку електричної енергії, який підписано ФОП ОСОБА_4 ( а.с. 81).
Посилання скаржника на те, що перевірка ФОП ОСОБА_4 проводилася без залучення відповідної спеціалізованої організації та представників Держспоживстандарту, також не беруться до уваги колегією суддів, оскільки спростовуються нормами чинного законодавства та матеріалами справи. Так, згідно п.2.1 Методики (z0782-06) встановлення факту втручання у роботу приладу обліку (проведення експертизи) є обов’язковим тільки у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом втручання у роботу приладу обліку. Але, як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_4 під час розгляду комісією акта про порушення ПКЕЕ (z0417-96) №008583 від 16.08.2011 р. не було висунуто жодного заперечення стосовно фактів,викладених в акті, і не висувалось жодної вимоги про проведення експертизи приладу обліку.
Скаржник зазначив в апеляційній скарзі, що "зазначені індикатори не встановлювалися та на збереження позивачі не передавалися, вказану Методику (z0782-06) щодо нарахування збитків застосовувати не можна".
Проте, колегія суддів вважає, що ФОП ОСОБА_4 помилково посилається на обов’язковість фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів.
Слід зазначити, що фіксація зазначеним приладом є лише один з засобів, але не виключною обставиною, необхідною для встановлення крадіжки електроенергії. В п.п.3 п.2.1 Методики (z0782-06) йдеться також про інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку, окрім фіксації індикатором впливу магнітного або електричного полів, за умови його встановлення споживачу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд Сумської області правомірно і обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ПАТ "Сумиобленерго".
Заперечення, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, у зв*язку з чим рішення господарського суду Сумської області від 03.11.2011 р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.99, ст.101, п.1.ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 03.11.2011р. у справі №5021/2550/2011 залишити без змін.
постанова Харківського апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
суддя
суддя
О.В.Шевель
В.В.Лакіза
О.А. Пуль