СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
12 грудня 2011 року
|
Справа № 5002-17/4583-2010
|
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Латиніна О.А.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
прокурора: прокурор відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України – 12.12.2011 р. Рибкін Олексій Юрійович, посвідчення № 379 від 10.05.2011 р., 17.11.2011 р., 05.12.2011 р. не з'явився,
позивача: Міністерство оборони України – 17.11.2011 р., 05.12.2011 р., 12.12.2011 р. не з'явився,
позивача: Центр медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) – 12.12.2011 р. не з'явився, 17.11.2011 р., 05.12.2011 р. ОСОБА_1, дов. № 50 від 15.02.2011 р.,
відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 17.11.2011 р., 05.12.2011 р., 12.12.2011 р. ОСОБА_3, дов. № 2363 від 06.10.2010 р.
розглянувши апеляційну скаргу Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 07 липня 2011 року у справі №5002-17/4583-2010.
за позовом військового прокурора Феодосійського гарнізону (вул. Руська, 10, Феодосія, 98100) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, Київ 1, 01001),
Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) (АДРЕСА_2)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
військова прокуратура Військово-Морських Сил України - для відома (вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011)
про стягнення заборгованості 935611,00 грн. та розірвання договору оренди майна.
ВСТАНОВИВ:
17 вересня 2010 року військовий прокурор Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 935.611,00 грн. (заборгованість з орендної плати та компенсації загально-експлуатаційних витрат - 99588,37 грн., за водопостачання та водовідведення - 694953,48 грн., штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати - 37780,65 грн., плата за користування літніми майданчиками - 103288,50 грн.) та про розірвання договору № 106/1999/ГоловКЄУ від 20.05.1999 р. оренди майна на території військового містечка № 24 Феодосійського гарнізону у АДРЕСА_2, укладеного між Міністерством оборони України та ФОП ОСОБА_2
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання ФОП ОСОБА_2 зобов’язань за договором оренди нерухомості щодо своєчасного та повного внесення орендної плати та компенсації загально-експлуатаційних витрат, відсутності укладеного договору на водопостачання та водовідведення, користуванням літніми майданчиками за відсутності договору їх оренди, за нею склалась заборгованість у розмірі 935.611,00 грн. (т.1 а.с. 3-4).
Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь Міністерства оборони України в особі Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) 3981,76 грн. заборгованості. Стягнуто з відповідача до Державного бюджету державне мито у сумі 39,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 0,50 грн. В іншій частині у позові відмовлено (т.2 а.с. 65-70).
Рішення мотивовано тим, що зміна законодавства щодо оплати орендної плати є лише підставою для реалізації сторонами своїх прав, а сама зміна обов’язків за договором здійснюється способом, зазначеному у договорі, зокрема, укладенням до нього додаткових угод, що зроблено сторонами не було. Стосовно відмови у розірванні спірного договору оренди нерухомого майна, суд зазначив, що позивачами не було дотримано вимог чинного законодавства, так як ними не були надані докази надіслання відповідачці пропозицій про розірвання договору чи зміну його умов.
Не погодившись з рішенням суду, Центр медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити (т.2 а.с. 131-134).
Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального права:
- судом безпідставно відхилені висновки судово-економічної експертизи № 321 від 20.12.2010 р.,
- судом безпідставно не врахована додаткова угода до спірного договору оренди нерухомого майна, яка встановлює розмір базової орендної плати з січня 2007 року у розмірі 7286 грн. 12 коп.,
- судом не вірно застосовані норми процесуального права при визначені розміру заборгованості по оплаті орендної плати,
- судом не прийнято до уваги, що наявність заборгованості по сплаті орендної плати є підставою для розірвання договору оренди нерухомого майна,
- судом безпідставно відмовлено у задоволені позовних вимог відносно стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасну сплату орендної плати, так як збільшення орендної плати не проводилось з вини ФОП ОСОБА_2,
- суд, виходячи лише з тексту рішення у справі 2-6/13395-2007 робить висновок про неправомірність стягнення з ФОП ОСОБА_2 компенсації загально-експлуатаційних витрат,
- суд не мотивував відмову у задоволені позовних вимог по стягненню плати за користування літніми майданчиками, за водопостачання та водовідведення.
Від ФОП ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому вона заперечує проти доводів апеляційної скарги, так як нею виконувались всі вимоги за договором оренди (т.3 а.с 4-7).
У судовому засіданні 12 грудня 2011 року військовий прокурор підтримав доводи апеляційної скарги на підставах, викладених в ній та позовній заяві, представник ФОП ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві.
Представники Міністерства оборони України та Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) у судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені, їх явка обов’язковою не визнавалась.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обов’язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути ухвалу суду першої інстанції за відсутності повторно не з’явившихся представників позивачів.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає рішення суду 1-ої інстанції частковому скасуванню з наступних підстав.
Встановлено, що згідно договору № 106\1999/ГоловКУ від 20.05.1999 р. оренди державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України, розташованого на території Військового містечка № 24 в Феодосійському гарнізоні у АДРЕСА_2, Орендодавець (Міністерство оборони України) здав, а Орендар (ФОП ОСОБА_2) прийняла в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 929,75 кв.м., розташованого в колишній їдальні Феодосійського центрального військового клінічного санаторію, що знаходяться на балансі КЕЧ Феодосійського району (п. 1.1, т.1 а.с. 5-10).
Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів Україні, і складає 12.594 грн. за рік. (без індексів інфляції та ПДВ).
Згідно п. 3.2 договору орендна плата за перший місяць оренди (червень 1999 року) розраховується згідно з додатком № 4 до цього Договору, та складає 1121,46 грн. (без індексів інфляції та ПДВ). Орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Феодосійського центрального військового клінічного санаторію № 252093020506 в Укрсоцбанк м. Феодосія, МФО 324258 не пізніше 15-го числа місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Згідно п. 3.3 Договору № 106\1999/ГоловКУ розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до п. 10.1 даний договір діє з 01.06.1999 р. по 01.06.2004 р.
Відповідно довідки Головного квартирно-експлуатаційного управління міністерства оборони України № 144/1/6/2357 від 11.11.2003 р. на виконання постанови САГС 17.06.2003 р. у справі № 2-13/3423.1-2003 термін дії договору № 106\1999/ГоловКУ оренди державного майна пролонгований до 01.06.2009 р. (т.1 а.с. 94).
20.11.2000 р. додатковою угодою № 309д/2000/ГоловКЕУ п.3.1 та п. 3.2. змінені та встановлено, що орендна плата складає 32.055 грн. 36 коп. за рік та 2.671 грн. 28 коп. за базовий місяць оренди (лютий 2000 р., т.1 а.с. 15-17).
Згідно висновку судово-економічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3212 від 20 грудня 2010 року з урахуванням п. 1 Висновку № 881 додаткової судово-економічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17 травня 2011 року, висновки яких були прийняті судом 1-ої інстанції, відповідачка заборгованості не має (т.1 а.с. 166-171).
Але судова колегія не погоджується з висновками суду 1-ої інстанції стосовно прийняття висновків додаткової судово-економічної експертизи, так як на вирішення цієї експертизи судом 1-ої інстанції поставлені питання наявності у ФОП ОСОБА_2 заборгованості за спірним договором з урахуванням вимог Постанови КМУ № 316 від 25.03.2009 р. (316-2009-п)
, але відповідні зміни не були внесені до договору оренди землі відповідною додатковою угодою, про що зазначає сам суд 1-ої інстанції.
Відповідно до позовних вимог по стягненню плати за користування літніми майданчиками та за водопостачання та водовідведення, стягненню з відповідачки пені судовим експертом зазначено, що по ним не можливо провести дослідження у зв’язку з відсутністю його об’єктів, так як позивачем не надані рахунки, платіжні доручення, платіжні документи, що підтверджують витрати орендаря по утриманню орендованого майна.
Згідно п. 1 Висновку № 881 додаткової судово-економічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17 травня 2011 року переплата відповідача ФОП ОСОБА_2, код: НОМЕР_1, позивачу Феодосійському центральному військовому клінічному санаторію з урахуванням змін по орендній платі з 01.05.2009 р. відповідно до листа відповідача від 29.04.2009 р. у розмірі 10% (застосовується орендна ставка) з урахуванням п. 1, п. 2 Постанови Кабінету міністрів України "Про деякі питання оплати оренди державного майна" від 25.03.2009 р. № 316 (316-2009-п)
за період з 01.01.2008 р. по 31.08.2010 р., станом на 01.09.2010 р. складає суму 13292,05 грн. (т.2 а.с. 35-40).
Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості на суму 3981,76 грн. за водовідведення відповідачем згідно його контррозрахунку визнані.
Як на обґрунтування свої позовних вимог прокурор посилався на додаткову угоду до спірного договору оренди на 2007 рік, відповідно якої внесені зміни до п.3.1 договору та вартість базового місяця (січень 2007 року) встановлена у розмірі 6.721 грн. 80 коп., яка була збільшена до 7.386 грн. 12 коп. відповідно до наказу Фонду державного майна України № 43 від 18.01.2007 р. (z0099-07)
Але судова колегія не приймає до уваги таку додаткову угоду у зв’язку з наступним.
З наданої суду 1-ої інстанції копії додаткової угоди до спірного договору оренди на 2007 рік вбачається, що вона не була підписана з боку ГоловКЕУ МО України та Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) (т.2 а.с. 13-14).
З наданої суду 2-ої інстанції копії додаткової угоди до спірного договору оренди на 2007 рік вбачається, що вона не була підписана з боку ГоловКЕУ МО України (т.2 а.с. 135-136).
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля та майно закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.
Держава реалізує право власності на землю через відповідні органи державної влади.
Пунктом 4 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду ( постанова КМУ від 11.05.2000 р. № 778 (778-2000-п)
) встановлено, що дозвіл військовим частинам на передачу військового майна в оренду надається щодо нерухомого військового майна - Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління за погодженням відповідно з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями (представництвами).
Згідно ч.2 п. 10 цього порядку у разі оренди нерухомого військового майна подані матеріали розглядаються Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління у місячний термін. Під час розгляду зазначених матеріалів Міноборони або уповноважені ним органи військового управління погоджують питання про надання дозволу на оренду майна та проект договору його оренди з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями (представництвами) за місцезнаходженням цього майна.
Таким чином, при затверджені додаткової угоди до спірного договору оренди на 2007 рік не додержано вимог погодження її з Міністерством оборони України та Фондом державного майна України.
Більш того, спірний договір укладено та продовжено на 5-ть років, а відповідно п.2 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (відповідно п.9 Перехідних положень ЦК України (435-15)
до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15)
, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення, постанова ВГСУ від 15.04.2008 р. у справі № 20-9/312-2/191).
Згідно ст. 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Згідно п. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що нотаріальне посвідчення договору може бути компенсоване рішенням суду, що можливо за дотримання відповідних вимог.
Однак, чинним Цивільним кодексом України (435-15)
не передбачено можливості визнання судом дійсним за приписами статті 220 Цивільного кодексу України правочину у разі недодержання сторонами вимог закону про його обов'язкове нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію.
Отже, оскільки недійсність таких правочинів визнана безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладення, незалежно від пред'явлення позову та факту часткового виконання умов такого правочину, у тому числі сплати вартості земельної ділянки. За таких обставин твердження позивачки, що згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони домовилися з усіх суттєвих умов договору є безпідставними.
Підстави застосування приписів статті 220 Цивільного кодексу України чітко визначені її змістом.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 09.09.2008 р. у справі № 2-3/15041-2007 та Вищий господарський суд України у постанові від 06.09.2011 р. у справі № 2-20/6728-2006 р. та в інших постановах.
Таким чином на даний час діють положення додаткової угоди № 309д/2000/ГоловКЕУ від 20.11.2000 р. які встановлюють розмір орендної плати у розмірі 10% від орендної ставки (т.1 а.с. 15-17).
Судом 1-ої інстанції вірно встановлено, що вимога про розірвання договору № 106/1999/ГоловКЄУ оренди державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України, розташованого на території військового містечка № 24 в Феодосійському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2, укладений між Міністерством оборони України та ФОП ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, у зв’язку з наступним.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 2 статті 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Однак, позивачем не надано доказів надіслання вищезазначених пропозицій про розірвання договору відповідачу.
Передбачена ч. 2 ст. 188 ГК України пропозиція не є також і претензією, оскільки претензія відноситься до процесуального законодавства, а вказана пропозиція - до матеріального права.
Згідно ч. 4 ст. 188 ЦК України пропозиція повинна бути направлена ще до звернення з позовом до суду. На момент подачі позову, він повинен бути обґрунтований. Таким чином, позовна заява не може розглядатися як пропозиція в розумінні ч. 2 ст. 188 ГК України.
Претензія відноситься до питання прийняття позову до розгляду, чи його повернення.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що наявність заборгованості по орендній платі є підставою для розірвання договору оренди та не потребує встановленого порядку звернення до боржника з пропозицією про розірвання договору, є безпідставними.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 17.06.2008 р. у справі № 8/32пд, у постанові від 19.09.2011 р. у справі № 22/110 та Вищий господарський суд України в постанові від 29.03.2011 р. у справі № 5/60.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 статті 188 ГК України зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищим господарським судом України.
Згідно ст. 15 ЦК України особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення.
Оскільки право та інтерес позивача на цей час не порушені, підстав для задоволення позову не існує (постанова Вищого господарського суду України від 15 листопада 2007 року № 2-29/7035-2007).
Не порушене право та інтерес не підлягають захисту.
Незнання закону чи неправильне його тлумачення однією зі сторін договору не є поважною причиною ( постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09)
(п.19).
З урахуванням матеріалів справи, заборгованість ФОП ОСОБА_2 за спірним договором оренди майна складає 76.133 грн. 10 коп. за січень 2008- 17 вересня 2010 року виходячи з наступного:
- ставка за січень 2008 року складає 7088 грн. 95 коп ., загальна вартість орендної плати за 2008 рік складає 94.194 грн. 67 коп. =
1) 7088 грн. 95 коп. (ставка орендної плати за січень 2008 року) +
2) 7280 грн. 35 коп. (лютий = 7088,95 грн. х 1,029 –індекс інфляції поточного місяця п.3.2 договору оренди) +
3) 7557,00 грн. (березень = 7280,35 грн. х 1,038 –індекс інфляції) +
4) 7791 грн. 27 коп. (квітень = 7557,00 грн. х 1,031 індекс інфляції) +
5) 7892 грн. 56 коп. (травень = 7791,27 грн. х 1,013 індекс інфляції) +
6) 7955 грн. 70 коп. (червень = 7892,56 грн. х 1,008 індекс інфляції) +
7) 7915 грн. 92 коп. (липень = 7955,70 грн. х 0,995 індекс інфляції) +
8) 7908,00 грн. (серпень = 7915,92 грн. х 0,999 індекс інфляції) +
9) 7994 грн. 99 коп. (вересень = 7908,00 грн. х 1,011 індекс інфляції) +
10) 8130 грн. 90 коп. (жовтень = 7994,99 грн. х 1,017 індекс інфляції) +
11) 8252 грн. 86 коп. (листопад = 8130,90 грн. х 1,015 індекс інфляції) +
12) 8226 грн. 17 коп. (грудень = 8252,86 х 1,021 індекс інфляції)
- ФОП ОСОБА_2 сплачено орендної плати за 2008 рік 94.991 грн. 22 коп., що не заперечується військовою частиною А 1370, тобто, за 2008 рік переплата з орендної плати складає 796 грн. 55 коп.
- загальна вартість орендної плати за 2009 рік складає 109.171 грн. 13 коп. =
1) 8670 грн. 53 коп. (ставка орендної плати за січень 2009 року = 8226,17 х 1,029 індекс інфляції) +
2) 8800 грн. 59 коп. (лютий = 8670,53 грн. х 1,015 –індекс інфляції поточного місяця п.3.2 договору оренди) +
3) 8923 грн. 80 коп.(березень = 8800,59 грн. х 1,014 –індекс інфляції) +
4) 9004 грн. 11 коп. (квітень = 8923,80 грн. х 1,009 індекс інфляції) +
5) 9049 грн. 13 коп. (травень = 9004,11 грн. х 1,005 індекс інфляції) +
6) 9148 грн. 67 коп. (червень = 9049,13 грн. х 1,011 індекс інфляції) +
7) 9139 грн. 51 коп. (липень = 9148,67 грн. х 0,999 індекс інфляції) +
8) 9121 грн. 23 коп. (серпень = 9139,51 грн. х 0,998 індекс інфляції) +
9) 9194 грн. 20 коп. (вересень = 9121,23 грн. х 1,008 індекс інфляції) +
10) 9276 грн. 95 коп. (жовтень = 9194,20 грн. х 1,009 індекс інфляції) +
11) 9379 грн. 00 коп. (листопад = 9276,95 грн. х 1,011 індекс інфляції) +
12) 9463 грн. 41 коп. (грудень = 9379,00 х 1,009 індекс інфляції)
-ФОП ОСОБА_2 сплачено орендної плати за 2009 рік 73.755 грн. 25 коп., що не заперечується військовою частиною А 1370, тобто, за 2009 рік, з урахуванням переплати за 2008 рік, має заборгованість з орендної плати у розмірі 34.619 грн. 33 коп.
- загальна вартість орендної плати за січень 2010 –17 вересня 2010 року складає 84.213 грн. 77 коп. =
1) 9633 грн. 75 коп. (ставка орендної плати за січень 2009 року = 9463,41 х 1,018 індекс інфляції) +
2) 9816 грн. 79 коп. (лютий = 9633,75 грн. х 1,019 –індекс інфляції поточного місяця п.3.2 договору оренди) +
3) 9905 грн. 13 коп.(березень = 9816,79 грн. х 1,009 –індекс інфляції) +
4) 9875 грн. 42 коп. (квітень = 9905,13 грн. х 0,997 індекс інфляції) +
5) 9816 грн. 18 коп. (травень = 9875,42 грн. х 0,994 індекс інфляції) +
6) 9776 грн. 91 коп. (червень = 9816,18 грн. х 0,996 індекс інфляції) +
7) 9757 грн. 36 коп. (липень = 9776,91 грн. х 0,998 індекс інфляції) +
8) 9874 грн. 44 коп. (серпень = 9757,36 грн. х 1,012 індекс інфляції) +
9) 5757 грн. 79 коп. (вересень = 9874,45 грн. х 1,029 індекс інфляції х 17 днів дії договору до подання позовної заяви/30 –загальна кількість днів у місяці)
ФОП ОСОБА_2 сплачено орендної плати за 2010 рік до 17.09.2010 р. 42.700 грн., що не заперечується військовою частиною А 1370, тобто, за 2010 рік, з урахуванням заборгованості за 2009 рік, за 2010 рік, має заборгованість з орендної плати у розмірі 76.133 грн. 10 коп. за період з 01.01.2008 р. по 17.09.2010 р.
Статтями 546, 549, пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р № 01-06/1624/2011 (v1624600-11)
"Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" та його постанові від 14.12.2010 р. № 4/49-42.
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України та ст.ст. 3- 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.11.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).
Згідно п. 3.2 договору орендна плата перераховується орендарем не пізніше 15 числа місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Як випливає з позовної заяви від 17.09.2010 р., матеріалів справи та наданих актів взаєморозрахунків, ФОП ОСОБА_2 сплачувала оренду плату з порушенням строків її внесення
За березень 2010 р., орендна палата за який складає 9905 грн. 13 коп, ФОП ОСОБА_2 внесена орендна плата у розмірі 10.000 грн. за к/о 33,34 від 10.03.2010 р., а тому за цей місяць пеня не нараховується.
За квітень 2010 р. орендна плата становить 9875 грн. 42 коп. та була сплачена за р/б від 07.06.2010 р., тобто мається пропуск строку сплати орендної плати за квітень 2010 року терміном 51 день.
Відповідно Постанови НБУ № 468 від 10.08.2009 р. (v0468500-09)
станом на 15.04.2010 р. облікова ставка складає 10,2500 % річних, тобто, 0,028 % за кожний день прострочення платежу.
Таким чином пеня за квітень 2010 року складає 282 грн. 40 коп. = 9875,42 (ставка орендної плати за місяць) х 51 день прострочення платежу х 0,056 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100
За травень 2010 р. орендна плата становить 9816 грн. 18 коп. та була частково сплачена за р/б від 07.06.2010 р. у розмірі 2824,58 грн., тобто мається пропуск строку сплати орендної плати за квітень 2010 року терміном 23 дня, остаточне сплачене за р/б від 06.09.2010 р., тобто, пропуск строку складає 113 днів.
Відповідно Постанови НБУ № 468 від 10.08.2009 р. (v0468500-09)
станом на 15.04.2010 р. облікова ставка складає 10,2500 % річних, тобто, 0,028 % за кожний день прострочення платежу, але з 08.06.2010 р. постановою НБУ № 259 від 07.06.2010 р. (v0259500-10)
введена облікова ставка у розмірі 9,50000 % річних, тобто, 0,026 % за день прострочення платежу.
Таким чином пеня за період 15.05.2010 р. по 07.06.2010 р. складає 126 грн. 43 коп. = 9816,18 (ставка орендної плати за місяць) х 23 день прострочення платежу х 0,056 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100
Пеня в період з 08.06. по 08.07.2010 р. (з 08.07.2010 р. постановою НБУ № 320 від 07.07.2010 р. (v0320500-10)
введена облікова ставка у розмірі 8,50000 % річних, тобто, 0,023 % за день прострочення платежу) складає 109 грн. 70 коп. = 6991,60 грн. (залишок ставки орендної плати за місяць = 12700, грн. за р/б від 07.06.2010 р. –9875,42 грн. орендна ставка за квітень 2010 р.) х 30 днів прострочення платежу х 0,052 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100
Пеня в період з 08.07. по 10.08.2010 р. (з 10.08.2010 р. постановою НБУ № 377 від 09.08.2010 р. введена облікова ставка у розмірі 7,75000 % річних, тобто, 0,02125 % за день прострочення платежу) складає 106 грн. 13 коп. = 6991,60 грн. (залишок ставки орендної плати за місяць = 12700, грн. за р/б від 07.06.2010 р. –9875,42 грн. орендна ставка за квітень 2010 р.) х 33 днів прострочення платежу х 0,046 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100
Пеня в період з 10.08 по 06.09.2010 р. (дата повної сплати заборгованості за травень 2010 р.) складає 80 грн. 23 коп. = 6991,60 грн. (залишок ставки орендної плати за місяць) х 27 днів прострочення платежу х 0,0425 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100
Таким чином загальна пеня за травень 2010 року складає 422.49 грн.
За червень 2010 р. орендна плата становить 9776 грн. 91 коп. та була сплачена за р/б від 06.09.2010 р., тобто, пропуск строку складає 83 дня.
Пеня в період з 15.06. по 08.07.2010 р. (з 08.07.2010 р. постановою НБУ № 320 від 07.07.2010 р. введена облікова ставка у розмірі 8,50000 % річних, тобто, 0,023 % за день прострочення платежу) складає 116 грн. 93 коп. = 9776,91 грн. (орендна ставка за червень 2010 року) х 23 дня прострочення платежу х 0,052 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100
Пеня в період з 08.07. по 10.08.2010 р. (з 10.08.2010 р. постановою НБУ № 377 від 09.08.2010 р. введена облікова ставка у розмірі 7,75000 % річних, тобто, 0,02125 % за день прострочення платежу) складає 148 грн. 41 коп. = 9776,91 грн. (орендна ставка за червень 2010 року) х 33 днів прострочення платежу х 0,046 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100
Пеня в період з 10.08 по 06.09.2010 р. (дата повної сплати заборгованості за червень 2010 р.) складає 112 грн. 19 коп. = 9776,91 грн. (орендна ставка за червень 2010 року) х 27 днів прострочення платежу х 0,0425 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100
Таким чином пеня за червень 2010 року складає 377 грн. 53 коп.
За липень 2010 р. орендна плата становить 9757 грн. 36 коп. та була частково сплачена за р/б від 06.09.2010 р. у розмірі 3231,49 грн. (20.000 грн. –6991,60 грн. залишок за травень 2010 р. –9776,91 ставка за червень 2010 р.), тобто, пропуск строку складає 62 дня.
Пеня в період з 15.07. по 10.08.2010 р. (з 10.08.2010 р. постановою НБУ № 377 від 09.08.2010 р. введена облікова ставка у розмірі 7,75000 % річних, тобто, 0,02125 % за день прострочення платежу) складає 116 грн. 70 коп. = 9757,36 грн. (орендна ставка за липень 2010 року) х 26 днів прострочення платежу х 0,046 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100
Пеня в період з 10.08 по 06.09.2010 р. (дата часткової сплати заборгованості за липень 2010 р.) складає 111 грн. 97 коп. = 9776,91 грн. (орендна ставка за червень 2010 року) х 27 днів прострочення платежу х 0,0425 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100
Пеня в період з 06.09 по 17.09.2010 р. (дата звернення військового прокурора з позовом до суду) складає 37 грн. 32 коп. = 3231,49 грн. (20.000 грн. –6991,60 грн. залишок за травень 2010 р. –9776,91 ставка за червень 2010 р.) х 9 днів прострочення платежу х 0,0425 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100
Таким чином пеня за липень 2010 року складає 265 грн. 99 коп.
За серпень 2010 р. орендна плата становить 9874 грн. 44 коп. та сплачена до подачі 17.09.2010 прокурором позову до суду не була, тобто, пропуск строку складає 33 дня.
Пеня в період з 15.08 по 17.09.2010 р. (дата звернення військового прокурора з позовом до суду) складає 138 грн. 49 коп. = 9874 грн. 44 коп. х 33 днів прострочення платежу х 0,0425 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100
За вересень 2010 р. орендна плата становить 10160 грн. 80 коп. та сплачена 17.09.2010 р. до подачі прокурором позову до суду не була, тобто, пропуск строку складає 2 дня.
Пеня в період з 15.09.2010 р. по 17.09.2010 р. (дата звернення військового прокурора з позовом до суду) складає 8 грн. 64 коп. = 10160 грн. 80 коп. х 2 дня прострочення платежу х 0,0425 (подвійна облікова ставка НБУ) : 100.
З урахуванням вищенаведеного, загальний розмір пені за договором оренди складає 1495 грн. 54 коп. за період з 17.03.2010 р. по 17.09.2010 р.
Що стосується заборгованості ФОП ОСОБА_2 з компенсації загально-експлуатаційних витрат, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 5.11 Договору оренди № 106/1999 оплаті підлягають тільки фактичні загально-експлуатаційні витрати на утримання орендованого нерухомого майна. Розрахунок загально-експлуатаційних витрат наведений у п. 5 Додатку № 5 Договору оренди № 106/1999. Вони включають заробітну плату, відрахування соцстраху, соціальні виплати, виплати на поточний ремонт, з розрахунку на 1 м. кв. орендованої площі. При цьому поточний ремонт орендованого приміщення протягом 1999-2010 років Центром реабілітації санаторію не проводився. Утримання орендованого майна здійснюється виключно орендарем, не надано документальне обґрунтування або підтвердження того, що загально-експлуатаційні витрати Центром понесені, у чому вони полягають, та який їх розмір.
Крім того, вимоги щодо стягнення заборгованості з загально-експлуатаційних витрат за 1999-2007 роки вже розглядалися Господарським судом АР Крим у справі 2-6/13395-2007. У ході проведеної по зазначеній справі судово-економічній експертизі правомірність нарахування такої заборгованості не знайшла свого підтвердження. За таких обставин, позовні вимоги щодо сплати заборгованості з загально-експлуатаційних витрат за 2008 рік у сумі 6.045, 26 грн., за 2009 рік у сумі 7014,52 грн., за 8 місяців 2010 року - у сумі 5034,82 грн. задоволенню не підлягають (т.1 а.с. 71-72).
Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, доводи Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370), що суд 1-ої інстанції, виходячи лише з тексту рішення суду по справі 2-6/13395-2007 робить висновок про неправомірність стягнення з ФОП ОСОБА_2 компенсації загально-експлуатаційних витрат, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відносно твердження апелянта, що суд не мотивував відмову у задоволені позовних вимог по стягненню плати за користування літніми майданчиками та за водопостачання та водовідведення, судова колегія зазначає наступне.
Як встановлено судовою колегією, протягом 1999-2010 років відповідачка одержувала послуги з водопостачання та водовідведення не за рахунок військової частини А1370, а через собор Казанської божої матері Парафії Сімферопольської та Кримської Єпархії Української православної церкви, що підтверджується відповідною довідкою від 30 липня 2010 року, копією схеми розмежування тимчасового підключення для забору води від 08 вересня 2009 року та довідкою директора КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" від 05 жовтня 2010 року № 2056 (т.1 а.с. 63-65).
Погодитися з наданим розрахунком в обґрунтування позовних вимог не можна, оскільки, відповідно до п. 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 (z0936-08)
, розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць. Позивачем, окрім акту взагалі не надано будь-яких доказів про без облікове підключення орендованого приміщення до мереж водопостачання позивача, і не надано доказів про день початку такого підключення.
Користування прилеглою до об'єкта оренди територією (літньою площадкою загальною площею 185,33 м2) та автостоянкою здійснювалось відповідачкою на підставі п. 5.12 Договору оренди державного майна, що перебуває в управлінні Міністерства оборони України, розміщеного на території військового містечка № 24 у Феодосійському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2 № 106/1999 від 09 червня 1999 року зі змінами, внесеними п. З Додаткової угоди від 19 вересня 2001 року № 123д/2001, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язана щомісяця компенсувати Орендодавцеві частину податку на землю, пропорційно площі землі, що займає здане в оренду нерухоме майно, а також із червня по вересень місяць включно за користування прилеглою до об'єкта оренди територією.
Посадовими особами військової частини А1370 не прийнято дій оформлення додаткової угоди з орендної плати за літній майданчик та автостоянку. Незалежна оцінка зазначених площадок для подальшого визначення орендної плати відповідно до Методики затвердженої Постановою КМУ № 786 від 04 жовтня 1995 року (786-95-п)
не провадилася. Окрім того, неможливо погодитися з розрахунком щодо користування зазначеними літніми площадками, оскільки він зроблений за 15 місяців, а користування ними здійснюється лише протягом літного сезону, тобто протягом не більш 4 місяців на рік. як встановлено додатковою угодою від 19 вересня 2001 року № 123д/2001. Крім того, при розрахунку позовних вимог Центр використав орендну ставку за користування приміщеннями, тоді як ФОП ОСОБА_2 користувалася земельною ділянкою літнього кафе та автостоянки.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 105, частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21 січня 1993 року (з мінами, який діяв на час звернення прокурора з цим позовом до суду та винесення господарським судом АРК рішення по цієї справі), постанови Кабінету Міністрів України № 3825 від 25 серпня 2009 року при скасуванні рішення місцевого господарського суду апеляційний господарський суд здійснює новий розподіл судових витрат, які при задоволенні позову відносяться на рахунок відповідача, такі витрати складаються з державного мита (з заяв немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (236 грн.).
По даній справі були заявлені позовні вимоги майнового (стягнення 935.611 грн.) та немайнового характеру (про розірвання договору оренди), а тому стягненню підлягає судовий збір в сумі 9677 грн. 11 коп. (9356,11 грн. 1 % від майнового позову + 85 грн. немайновий позов + 236 ІТЗ).
Приймаючи до уваги, що судом апеляційної інстанції частково задоволені позовні вимоги військового прокурора, який звільнений від сплати судового збору при подачі позову, судовий збір, який підлягає сплаті у зв’язку з частковим задоволенням його позовних вимог складає 844 грн. 10 коп. (заборгованості у розмірі 80.114 грн. 86 коп., з яких 3.981 грн. 76 коп. заборгованість за водовідведення, 76.133 грн. 10 коп. заборгованість з орендної плати за січень 2008- 17 вересня 2010 року, пеня у розмірі 1.495 грн. 54 коп. / поділені на загальну вартість позовних вимог у розмірі 935.611 грн. та помножене на судовий збір в сумі 9677 грн. 11 коп.)
Крім того, слід зазначити, що Центр медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) а ні за Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21 січня 1993 року (7-93)
(із змінами, який діяв на час звернення прокурора з цим позовом до суду, та винесення господарським судом АРК рішення по даній справі), а ні відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (3674-17)
не має пільг щодо сплати судового збору.
При подачі апеляційної скарги, в якій ставилось питання про повне скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2011 року, Центром медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) сплачено судовий збір у розмірі 51 грн. (т.2 а.с. 130) замість підлягаючого до сплати у розмірі 4720,56 грн., у зв’язку з чим з урахуванням часткового задоволення позовних вимог прокурора, керуючись ч.5 ст. 49 ГПК України, підлягає стягненню з військової частини А 1370 не доплачений судовий збір у розмірі 4257 грн. 80 коп.
Керуючись ст. 101, п.2 ст. 103, ст.ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2011 року у справі №5002-17/4583-2010 скасувати частково.
3. Прийняти по справі нове рішення: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, ОКПО НОМЕР_1, МФО 324010 КРФ ПАТ "Укрсоцбанк") на користь Міністерства оборони України в особі Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 08275305) заборгованості 76.133 грн. 10 коп. (сімдесят шість тисяч сто тридцять три гривні десять копійок) з орендної плати за січень 2008- 17 вересня 2010 року.
4. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, ОКПО НОМЕР_1, МФО 324010 КРФ ПАТ "Укрсоцбанк") на користь Міністерства оборони України в особі Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 08275305, МФО 824026, р/р 35228001000496 в ГУ ДКУ АРК) пеню у розмірі 1.495 грн. 54 коп. (одна тисяча чотириста дев’яносто п’ять гривень п’ятдесят чотири копійки)
5. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (ГУ ДК України в м. Севастополі р/р 31113095700007, УДК Ленінського р-ну, код банку 824509, код ЄДРПОУ 24035598) 844 грн. 10 коп. судового збору (вісімсот сорок чотири гривні десять копійок).
6. Стягнути з Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 08275305) на користь державного бюджету України (ГУ ДК України в м. Севастополі р/р 31113095700007, УДК Ленінського р-ну, код банку 824509, код ЄДРПОУ 24035598) 4257 грн. 80 коп. (чотири тисячі двісті п’ятдесят сім гривень вісімдесят копійок) судовий збір, належний до сплати у суді апеляційної інстанції.
7. В частині стягнення 3981 грн. 76 коп. заборгованості за водопостачання та водовідведення, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про компенсацію загально-експлуатаційних витрат - 18094 грн. 60 коп., за водопостачання та водовідведення - 694953 грн. 48 коп., штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати - 37780 грн. 65 коп., плату за користування літніми майданчиками - 103288 грн. 50 грн. та в частині відмови у позові про розірвання договору № 106/1999/ГоловКЄУ від 20.05.1999 р. оренди майна на території військового містечка № 24 Феодосійського гарнізону у АДРЕСА_2, рішення господарського суду АР Крим від 07 липня 2011 року у справі №5002-17/4583-2010 залишити без змін.
8. Доручити господарському суду АР Крим видати відповідні накази.
|
Головуючий суддя
Судді
|
' Підпис ' З.Д. Маслова
' Підпис ' О.А.Латинін
' Підпис ' Т.П. Фенько
|
Розсилка:
1. Військовому прокурору Феодосійського гарнізону (вул. Руська, 10, Феодосія, 98100)
2. Військовій прокуратурі Військово-Морських Сил України (вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011)
3. Міністерству оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, Київ 1, 01001)
4. Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України "Феодосійський" (військова частина А 1370) (АДРЕСА_2)
5. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)