5002-23/2501-2011 Про спонукання до виконання дій щодо передачі житла за договором про спільну діяльність по будівництву - 06.12.2011 Прийняття

представника позивачів - Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя - Куркчі Р.М.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу заступника військового прокурора Сімферопольського гарнізону на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 08.08.2011 у справі № 5002-23/2501-2011

за позовом заступника військового прокурора Сімферопольського гарнізону (вул. Казанська, 27, місто Сімферополь, 95006)

в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001),

Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя (вул. Павленка, 9, місто Сімферополь, 95000)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16, місто Сімферополь, 95034)

про спонукання до виконання певних дій,

Заступник військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства Оборони України (далі по тексту - МО України), Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя (далі по тексту - КЕВ м. Сімферополя) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" (далі по тексту - ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД"), у якому просив зобов’язати ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" передати КЕВ м. Сімферополя 297,5 кв. м житла, побудованого по вул. Авіаційній (Лексіна) у м. Сімферополі; судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги прокурора мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором № 38 про спільну діяльність по будівництву, укладеного між КЕВ м. Сімферополя та ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" 15.08.1997, затвердженого начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління Міністерства Оборони України генерал-лейтенантом Рудьковським Д.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.08.2011 у справі № 5002-23/2501-2011 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що договір від 15.08.1997 № 38 припинив свою дію у зв’язку із повним виконанням, на підставі чого у відповідача відсутнє зобов’язання з передачі житла за цим договором.

Не погодившись з рішенням суду, заступник військового прокурора Сімферопольського гарнізону звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Так, на думку заявника апеляційної скарги, договір від 15.08.1997 № 38 є діючим, так як ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" до теперішнього часу здійснюється будівництво на території військового містечка № 7 у м. Сімферополі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2011 апеляційна скарга заступника військового прокурора Сімферопольського гарнізону прийнята до провадження.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 суддю Євдокімова І.В. замінено на суддю Ткаченка М.І.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 строк розгляду апеляційної скарги продовжено на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні, призначеному на 06.12.2011, прокурор та представник позивачів підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити по мотивам, викладеним у ній; відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні від 06.12.2011 його представника, про дату, час та місце засідання був повідомлений належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними документами в матеріалах справи.

Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

15.08.1997 між КЕВ м. Сімферополя (Організація) та ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" (Фірма) був укладений договір № 38 про спільну діяльність по будівництву, який був затверджений начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного Управління Міністерства оборони України генерал лейтенантом Рудковським Д.

Згідно з пунктом 1.1 Договору сторони за договором зобов'язуються спільно діяти для досягнення спільної господарської мети: будівництво та введення в експлуатацію жилих будинків, об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури відповідно до затвердженого командуючим Південного оперативного Командування Збройних сил України генерального плану забудови, узгодженого з головним архітектором Сімферополя 19.10.1989 по вул. Авіаційній у м. Сімферополі.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору КЕВ м. Сімферополя було зобов'язано надати ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" усю розроблену документацію на забудову ділянки по вулиці Авіаційній в м. Сімферополі, дозвіл МО України на забудову ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" земельної ділянки для оформлення документів на будівництво у встановленому законом порядку, за заявкою фірми передати точки підключення до джерел електроенергії, води з указанням форм обліку розрахунків, контролю та розмежування відповідальності.

Згідно з пунктом 4.1.1 Договору ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" було зобов'язано передати КЕВ м. Сімферополя 7% загальної площі житла, побудованого відповідно до пункту 1.1 цього договору.

Відповідно до пункту 4.1.3 Договору розподіл квартир необхідно проводити згідно додатку № 2 до цього договору на кожний житловий будинок, що здається в експлуатацію.

Строк дії договору встановлювався до виконання його сторонами.

У 2008 році ТОВ фірма "Консоль ЛТД" побудовано по вулиці Авіаційній (Лексіна) в м. Сімферополі та здано в експлуатацію 1 житловий будинок, загальною житловою площею 4250,11 кв. м., разом з тим останній відмовляється виконувати умови договору та передати відповідну частку з побудованого будинку МО України в особі КЕВ м. Сімферополя, зокрема 297,5 кв. м., що стало підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для зобов’язання ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" передати КЕВ м. Сімферополя 297,5 кв. м житла, побудованого по вул. Авіаційній (Лексіна) у м. Сімферополі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частина перша статті 14 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2006 у справі № 2-13/3137-2006, яке набрало законної сили, було відмовлено у задоволенні позову Військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства палива і енергетики України в особі Головного КЕУ МО України та Сімферопольського КЕЧ району до ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" про розірвання договору про спільну діяльність по будівництву від 15.08.1997 № 38

Так, судом у процесі розгляду справи № 2-13/3137-2006 було встановлено, що ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.07.-03.07.2002 у справі № 2-8/4362-2002 за позовом Військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі КЕЧ Сімферопольського району до ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" про стягнення 784856 грн. затверджена мирова угода, відповідно до якої сторони умовились про передачу 11 квартир по вул. Авіаційній у м. Сімферополі.

Умови вищевказаної мирової угоди, змінені ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.08.2005, відповідно до якої сторони умовились про передачу 10 квартир по вул. Авіаційної у м. Сімферополі, ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" виконані у повному обсязі, доказом чого є акт про виконання умов мирової угоди у справі № 2-8/4362-2002 для розподілу житла від 08.08.2005.

Оскільки шляхом підписання та виконання даної мирової угоди сторони передбачили виконання усіх взаємних зобов’язань за Договором від 15.08.1997 № 38, суд дійшов висновку, що ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" у повному обсязі виконало свої зобов’язання за договором від 15.08.1997 № 38, а відтак у силу статті 599 Цивільного кодексу України договір не може бути розірваним.

Аналогічні факти господарський суд Автономної Республіки Крим встановив у рішеннях у справах № 2-20/14169.1-2006 та № 2-29/9597-2007, які також набрали законної сили.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір від 15.08.1997 № 38 припинив свою дію у зв’язку із повним виконанням, на підставі чого у відповідача відсутнє зобов’язання з передачі житла за цим договором.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що рішенням 22 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 27.06.2007 № 308, зі змінами, внесеними рішенням 25 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 21.08.2007 № 352 припинено МО України фактичне користування часткою земельної ділянки площею 4,9541 га по вул. Авіаційній у м. Сімферополі, переведено вказану земельну ділянку на підставі статті 20 Земельного кодексу України у землі жилої та суспільної забудови.

6.11.2007 між Сімферопольською міською радою та ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" був укладений договір оренди земельної ділянки № 122-К, відповідно до якого ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" була передана у строкове платне користування земельна ділянка для будівництва багатоповерхової жилої забудови з об'єктами обслуговування населення та дитячим садком на 160 місць, яка знаходиться по вул. Авіаційній у м. Сімферополі, строком на 5 років, а саме до 27.09.2012.

Отже, з 2007 року між МО України та ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" не існує ніяких прав та зобов'язань з використання спірної земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.