Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів:

при секретарі Горголь І.С.

за участю представників:

позивача – не з’явилися;

відповідача – не з’явилися;

третьої особи – не з’явилися

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" та ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева"

на рішення господарського суду м. Києва від 14.10.2011

у справі № 42/390-51/289 (судді – Пригунова А.Б., Любченко М.О., Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська лагуна"

третя особа Відкрите акціонерне товариство "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева"

про розірвання договору

У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська лагуна" (далі – відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу № ДЛ-ССК-25-09/08 від 25.09.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 42/390.

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.03.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2011, позов задоволено, розірвано договір купівлі-продажу № ДЛ-ССК-25-09/08 від 25.09.2008.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2011 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 та рішення господарського суду м. Києва від 01.03.2011 скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.07.2011 суддею Пригуновою А.Б. справу № 42/390 прийнято до свого провадження та присвоєно їй № 42/390-51/289.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.08.2011 до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено Відкрите акціонерне товариство "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева" (далі – третя особа).

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.10.2011 у справі № 42/390-51/289 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 14.10.2011 позивач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2011 порушено апеляційне провадження у справі № 42/390-51/289, а розгляд призначено на 29.11.2011.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 розгляд справи відкладено на 06.12.2011.

На адресу суду від директора позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги у зв’язку із знаходженням представників останнього у відрядженні.

Колегія суддів вважає клопотання необґрунтованим, оскільки позивач не був позбавлений можливості направити у судове засідання 06.12.2011 іншого повноважного представника товариства. Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 явка представників сторін у судове засідання, відкладене на 06.12.2011, обов’язковою не визнавалася та доводилося до відома останніх, що їх нез’явлення не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання 06.12.2011 не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду скарги, поважних причин відсутності суду не надали.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд

25.02.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Херсонський суднобудівний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська лагуна" укладено договір купівлі-продажу № 770/01-08, за умовами якого Відкрите акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" зобов’язалося передати у власність відповідача жилу брандвахту "ЖБ-5", а позивач – прийняти товар та оплатити його на умова договору.

25.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська лагуна" укладено договір купівлі-продажу № ДЛ-ССК-25-09/08 (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов’язався передати у власність позивача жилу брандвахту "ЖБ-5", а позивач – прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 Договору відповідач повинен поставити товар на умовах EXW (м. Київ) у відповідності з правилами Інкотермс 2000 протягом 5-ти робочих днів з дати підписання договору. Приймання-передача товару оформлюється шляхом підписання акту прийому-передачі повноважними представниками сторін. Датою передачі товару вважається дата, яка зазначена в акті прийому-передачі товару. Товар приймається покупцем по кількості, якості та комплектації.

Згідно з п. 3.7 Договору право власності на товар виникає у покупця з дати підписання акту приймання-передачі товару та його повної оплати.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору сторони погодили, що загальна вартість товару становить 1041860 грн., яку покупець зобов’язався оплатити до 25.10.2008.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу (ст. 655 ЦК України), за умовами якого одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах виконання укладеного між сторонами договору, відповідно до акту приймання – передачі від 25.09.2008 відповідач передав, а позивач прийняв у власність жилу брандвахту "ЖБ-5".

Також 25.09.2008 сторони підписали акт технічного стану жилої брандвахти "ЖБ-5", в якому зазначено, що корпус брандвахти "ЖБ-5" - залізобетонний, а на понтоні міститься надбудова, розділена всередині приміщення різного призначення.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 08.05.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева" та Приватним підприємством "Промислово-торгівельна фірма "Оліс" укладено договір № 22/08, за умовами якого Приватне підприємство "Промислово-торгівельна фірма "Оліс" зобов’язалось виконати роботи по демонтажу надбудови та обладнання на головній палубі та трюмних приміщень жилої брандвахти "ЖБ-5", а Відкрите акціонерне товариство "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева" – прийняти та оплатити виконану роботу.

30.08.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева" та Приватним підприємством "Промислово-торгівельна фірма "Оліс" підписано акт виконаних робіт по демонтажу надбудови та обладнання на головній палубі та трюмних приміщень жилої брандвахти "ЖБ-5".

Також в матеріалах справи міститься акт огляду судна № 104-1-1899-10 від 12.10.2010, в якому зазначається, що жила брандвахта "ЖБ-5" представляє собою основу брандвахти.

Спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу від 25.09.2008 не здійснив поставку товару у місто Київ, а підписаний між сторонами акт прийому-передачі свідчить про здійснення безтоварної операції і не може підтверджувати передачу житлової брандвахти. Крім того, позивач зазначає, що об’єктом договору купівлі-продажу від 25.09.2008 фактично була нежитлова брандвахта, а тільки корпус від неї, а отже на думку позивача наявні підстави для розірвання договору про купівлі - продажу № ДЛ-ССК-25-09/08 від 25.09.2008.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, умовами Договору встановлено, що приймання-передачі товару оформлюється шляхом підписання акту приймання - передачі повноважними представниками сторін.

Як зазначалося вище, факт передачі жилої брандвахти "ЖБ-5" підтверджується актом приймання-передачі від 25.09.2008.

При цьому, в акті зазначається, що позивач не має претензій до якості, комплектації та кількості товару.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № ДЛ-ССК-25-09/08 від 25.09.2008 позивачем сплачено 200 000, 00 грн. – вартості жилої брандвахти "ЖБ-5".

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу було передано обумовлений договором товар належної якості.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що передача жилої брандвахти "ЖБ-5" в іншому місці, ніж передбачено договором, не свідчить про його істотне порушення, оскільки позивач погодився на таку передачу.

Посилання позивача на договір від 08.05.2008 № 22/08 та акт огляду судна Регіональним представництвом Регістру судноплавства України № 104-1-1899-10 від 12.10.2010, як на доказ того, що жила брандвахта "ЖБ-5" станом на момент її передачі позивачу була розукомплектована і являла собою залізобетонний корпус без верхньої палуби, судом першої інстанції правомірно визнані необґрунтованими, оскільки вищевказані документи складені відповідно, до та після укладення спірного договору і фактичної передачі жилої брандвахти "ЖБ-5" за актом приймання-передачі, а отже не можуть свідчити про порушення відповідачем умов договору № ДЛ-ССК-25-09/08 від 25.09.2008.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини справи, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено підстав для розірвання договору купівлі - продажу № ДЛ-ССК-25-09/08 від 25.09.2008.

Доводи, наведені відповідачами в апеляційних скаргах, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 14.10.2011.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" та ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 14.10.2011 у справі № 42/390-51/289 - без змін.

2. Матеріали справи № 42/390-51/289 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.