Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", м.Запоріжжя, звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "ТОВ "Запорізький автогенний завод", м. Запоріжжя, про стягнення 98 746,02 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.07.20011 р. по справі № 18/5009/3204/11 (суддя Носівець В.В.) здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, замінено Відкрите акціонерне товариство "Запорізький автогенний завод" його процесуальним правонаступником –командитним товариством "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і компанія",у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м.Запоріжжя, до Командитного товариства "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і компанія", м. Запоріжжя, про стягнення 98 746,02 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію - відмовлено.

Позивач з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 р. по справі № 18/5009/3204/11 не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 р. по справі № 18/5009/3204/11 –скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що при прийнятті рішення господарський суд неповністю з’ясував обставини, що мають значення для справи; неправильно застосував норми медіального права, та дійшов до висновку, що не відповідає обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного рішення та є підставою для його скасування відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

13 вересня 2011 року від представника відповідача до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.11 р. законним та обґрунтованим, у зв’язку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є. (головуючий), Колядко Т.М., Приходько І.В.

Представник позивача у судовому засіданні 19.09.11 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Запорозької області від 20.07.2011 р. по справі № 18/5009/3204/11 та прийнятті нового рішення, яким просив суд задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м.Запоріжжя, до Командитного товариства "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і компанія", м. Запоріжжя, про стягнення 98 746,02 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні 19.09.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечили та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення –без змін.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст. 4- 4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2003 р. між ВАТ "Запорізький автогенний завод"(далі –Споживач) та ВАТ "Запоріжжяобленерго"в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі –Постачальник) укладено договір № 6881 на користування електричною енергією (далі - Договір).

Відповідно до пункту 5.1. Правил користування електричною енергією (z0417-96) (далі –ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, що регулює відносини між постачальником електричної енергії і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що для визначення величини споживання активної електроенергії, перетоків реактивної електроенергії, Споживач зобов"язаний щомісячно в останній день місяця в 24-00 знімати та надавати в терміни зазначені в п. 4.2. даного Договору, енергопостачальній організації покази розрахункових приладів обліку (автоматизованих систем) по всім точкам обліку, в тому числі субспоживачів.

Відповідно до п. 4.2. Договору, Споживач зобов’язаний щомісячно до 14 годин другого робочого дня, що йде за звітним місяцем (розрахунковим періодом) направити свого представника в абонентську службу для надання рапорту за спожиту активну електроенергію з мереж енергопостачальної організації.

Пунктом 4.3.2. зазначеного договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду Споживач сплачує рахунки та платіжні вимоги-доручення, які направляються йому енергопостачальною організацією. Сума платежу при кінцевому розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію та кількості спожитої електричної енергії згідно даних наданого рапорту, з урахуванням сум платежів які надійшли від Споживача.

Згідно із п. 6.11. ПКЕЕ (z0417-96) , остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни передбачені договором. Надання Споживачами інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії здійснюється у порядку передбаченому договором про постачання електричної енергії.

Позивач вважає, що відповідач порушив умови договору –не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, так як не сплатив платіжні вимоги-доручення №6881 від 17.03.2011р. на суму 98746,02 грн., які були направлені відповідачу з супровідним листом від 17.03.2011р. №1490/44. Зазначені платіжні вимоги-доручення виставлені за спожиту електричну енергію за період з 01.03.2010 р. по 26.05.2010 р., коли було виконано розпломбування приладу обліку електричної енергії зі складанням відповідного акта від 29.03.2010 р. Підставою для виставлення платіжних вимог позивач вважає споживання електроенергії споживачем впродовж строку виконання повірки приладу обліку. Обґрунтуванням для виставлення платіжних вимог та стягнення суми в розмірі 98746,02 грн. позивач вважає норми абзацу 5 пункту 6.20. ПКЕЕ (z0417-96) , який передбачає, що у разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду. Відповідно до вищезазначеного пункту позивач вважає попереднім розрахунковим періодом лютий 2010 р. Спірний період з 01.03.2010 р. по 26.05.2010 р. В позові позивач визначає обсяг спожитої електричної енергії за період з 29.03.2010 р. по 31.03.2010 р. в розмірі 6711 кВт/год на суму 5176,60; за період з 01.04.2010 р. по 30.04.2010 р. в розмірі 67114 кВт/год на суму 51 769,06 грн.; за період з 01.05.2010 р. по 26.05.2010 р. в розмірі 58166 кВт/год на суму 46660,76 грн. За електричну енергію поставлену у березні 2010р. проведена часткова оплата у сумі 40160,41 грн. Залишок заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.03.2010р. по 26.05.2010р. склав 98 746,02 грн., в зв’язку з чим 26.05.2010р. споживачу було припинено постачання електричної енергії та складений акт № 5/69.

З матеріалів справи вбачається, що в березні 2011 р. позивачем на адресу відповідача дійсно направлено 2 платіжні вимоги № 6881 від 17.03.2011 р. за спожиту електроенергію за період з 01.03.2010р. по 26.05.2010 р. в кількості 241251 кВт/год на суму 98746 грн. 02 коп, на що відповідач провів на підприємстві службову перевірку та склав акт від 28.03.2011 р., в якому зазначено, що відповідальною особою за електрогосподарство - начальником цеху Фурманом О.І. помилково в лютому 2010 р. був складений рапорт про спожиту електроенергію за зазначеним договором в кількості 62784 кВт/год, та в березні 2010 р. в кількості 46764 кВт/год.

Пунктом 6.1. ПКЕЕ (z0417-96) передбачено, що розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.

Відповідно до п.1.2. ПКЕЕ (z0417-96) розрахунковий (комерційний) облік електричної енергії – визначення на підставі вимірів та інших регламентованих процедур у передбачених ПКЕЕ (z0417-96) випадках, обсягу електричної енергії та величини потужності для здійснення комерційних розрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 21.01.2010 р. по 29.03.2010 р. відповідач не споживав електричну енергію по резервному вводу, в підтвердження цього надано акт, складений представниками ВАТ "Запоріжжяобленерго" з питання перевірки розрахункового обліку, що встановлений в ЗРУ 6кВ ф3 ВАТ "ЗАвЗ"на ТП 1263 та з вимогою провести Держповірку електричного лічильника, трансформаторів струму та трансформатора напруги.

В вищезазначеному акті закріплені показники лічильника – 9.1.(пік) 00058,81; 9.2. (напів/пік) 000112,39; 9.3. (ніч) 00072,96. Актом про розпломбування, складеним представниками Запорізьких міських електричних мереж від 29.03.2010р. закріплені показники лічильника Т1 –58,81; Т2 –112,39; Т3 –72,96. Показники лічильника за період з 21.01.2010р. по 29.03.2010р. є незмінними, що свідчить про те, що споживання відповідачем електричної енергії в зазначений період не відбувалося за резервним живленням.

Відповідно до п. 3.33. ПКЕЕ (z0417-96) , електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на 6 місяців має здійснювати контрольний огляд засобів обліку.

Згідно із п. 1.2 ПКЕЕ (z0417-96) , контрольний огляд засобу обліку –виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

З матеріалів справи вбачається, що напруга з ТП-297 в сторону ТП-1263 в період з 01.03.2010р. по 01.07.2010 р. не подавалася. Про це свідчить лист ЗМЕМ № 1736/47 від 28.03.2011 р. про те, що згідно оперативної документації ОДГ СРОЕМ та ДС ЗМЕМ з 01.03.2010 р. по 01.07.2010 р. комутаційні апарати в РУ-6 кВ ТП-297 в ячейці 1263 не включалися (точка нормального ділення мережі), напруга в сторону заводу не подавалася.

Пунктом 3 акту № 5/69 від 26.05.2010 р. про відключення електроустаткування підприємства за несплату боргу за спожиту електроенергію зазначено – фактичне навантаження підприємства до відключення 0 кВт. Даний акт також підтверджує, що станом на 26.05.2010 р. відповідач по резервному вводу електроенергію не споживав.

З огляду на вищезазначене, колегія судів апеляційної інстанції вважає, що застосувати абзац 5 п.6.20. ПКЕЕ (z0417-96) до правовідносин сторін, у даному випадку, можливо лише за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання робіт із заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії та визначення обсягу спожитої електричної енергії за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду. Доказом відсутності споживання електричної енергії є лист № 1736/47 від 28.03.2011 р., оперативна документація ОДГ СРОЕМ та ДС ЗМЕМ та відсутність можливості зробити розрахунок фактичного середньодобового споживання попереднього розрахункового періоду (лютий 2010р.), так як згідно показників лічильника в період з 21.01.2010 р. по 29.03.2010 р. відповідач електроенергію не споживав, що підтверджуються актами від 21.01.2010 р. та від 29.03.2010 р.

Відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства палива і енергетики України № 258 від 25.07.2006 р. (z1143-06) ( зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за № 1143/13017 (z1143-06) ): п. 5.3 технічна документація, що повинна бути у споживача, включає в себе Інструкцію для технічного персоналу при необхідності переходу на резервне живлення заводу (п.5.3.1. Правил) та оперативний журнал телефонограм і ведення оперативних переговорів (п. 5.3.12 Правил). Вищеназвані документи є підтвердженням, що за спірний період споживання електричної енергії по резервному вводу не здійснювалося, так як згідно інструкції оперативні переключення ТП-297 виконує персонал ЗМЕМ, на підставі телефонограми споживача, яка фіксується в оперативному журналі. Записів в журналі про звернення за підключенням резервного живлення за спірний період немає (виписка з оперативного журналу). Цей факт є підтвердженням інформації, зазначеної в листі № 1736/47 від 28.03.2011 р., про те, що напруга в сторону заводу не подавалася.

Отже, судова колегія апеляційної інстанції вважає вірним висновок господарського суду Запорізької області про те, що позивач необґрунтовано застосував приписи абз. 5 п. 6.20 ПКЕЕ (z0417-96) , нарахував та пред’явив до стягнення з відповідача суму вартості електроенергії за спірний період.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано не прийняв до уваги рапорти відповідача про спожиту електроенергію, помилково складені та направлені позивачеві, що підтверджується, зокрема, матеріалами службового розслідування (т.1 а.с.153-155). Разом з тим, судом першої інстанції за належних підстав прийнято у якості письмових доказів в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України складені самим позивачем акти від 21.01.10 р., від 29.03.10 р., від 26.05.10 р., які в сукупності з іншими матеріалами справи (лист позивача № 1736/47 від 28.03.11р.) об’єктивно свідчать про те, що в період з 21.01.10 р. по 01.7.10 р. відповідач не споживав електричну енергію за резервним вводом.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 р. у справі 18/5009/3204/11 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м.Запоріжжя, залишається без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника –Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", м.Запоріжжя.

Керуючись ст. ст. 4- 7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м.Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 р. у справі 18/5009/3204/11 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 р. у справі 18/5009/3204/11 - залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

1.Відповідачу;

1. У справу,

1. ДАГС,

1. ГСЗО