Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Голика В.С.,

Лисенко В.А.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 довіреність №235 від 17.02.11; державне підприємство Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова"

відповідача: не з’явився; видавництво "Сонат"

розглянувши апеляційну скаргу видавництва "Сонат" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 21 березня 2011 року у справі № 5002-3/147.1-2011

за позовом державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" (вул. Курортна, 2, м. Саки, Автономна Республіка Крим, 96500)

до видавництва "Сонат" (вул. Хабаровська, 48-41, м. Сімферополь, 95000)

про стягнення 30 280, 20 грн.

Державне підприємство Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до видавництва "Сонат" про стягнення збитків у вигляді сплаченого авансу в сумі 26 160, 00 грн., пені в сумі 1 831, 20 грн., штрафу в сумі 2 289, 00 грн., а також витрати на послуги адвоката в сумі 3 529, 00 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2010 року у справі № 5002-28/3638-2010 позов державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" до видавництва "Сонат" задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02 грудня 2010 року у справі № 5002-28/3638-2010 рішення та постанова судів попередніх інстанцій скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Скасовуючи зазначені рішення та постанову суд касаційної інстанції зазначив, що на підтвердження належного виконання умов договору відповідач надав суду акт прийому-передачі рукопису, підписаний представниками обох сторін, згідно якого у відповідності до п.1.3 договору вирішено здійснювати прийом і оцінку твору. Проте, апеляційний господарський суд вказаному акту належної оцінки не надав та не з'ясував який твір отримав позивач від відповідача та в якому стані, в зв'язку з чим його висновок стосовно того, що твір створено не було є передчасним.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2011 року у справі № 5002-3/147.1-2011 позов задоволено.

Стягнуто з видавництва "Сонат" на користь державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" 30 280, 20 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, видавництво "Сонат" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати зазначене рішення суду, прийняти нове, якім у позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд посилався на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду 23 грудня 2010 року у справі №5002-32/4087-2010 за позовом видавництва "Сонат" до державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" про стягнення 8 099, 13 грн. На момент подання апеляційної скарги зазначені рішення та постанова були скасовані Вищим господарським судом України.

Вказує, що свої зобов'язання за договором відповідач виконав в повному обсязі та передав Державному підприємству Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" книгу "Озеро здоров'я".

Посилається на те, що судом першої інстанції не досліджені питання щодо передачі рукопису за актом приймання-передачі від 19.04.10.

Представники відповідача у судових засіданнях, 10 травня 2011 року, 17 травня 2011 року, 31 травня 2011 року, підтримали вимоги апеляційної скарги, наполягали на їх задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розпорядженням від 10 травня 2011 року суддю Голика В.С. та Сотула В.В. замінено на суддів Балюкову К.Г. та Лисенко В.А.

Розпорядженням від 05 вересня 2011 року суддю Балюкову К.Г. замінено на суддю Сотула В.В.

Розпорядженням від 13 вересня 2011 року суддю Сотула В.В. замінено на суддю Голика В.С.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 травня 2011 року провадження у справі зупинялося до набрання чинності рішення у справі №5002-32/4087-2010.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

10 лютого 2010 року між державним підприємством Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова"(замовник) та приватним підприємством видавництво "Сонат"(виконавець) було укладено договір № 5/162 на створення літературного твору (т.1,а.с.9-10).

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник замовляє, а виконавець виконує роботи по створенню твору (науково-популярний твір з історії Сакського військового санаторію ім. М.І. Пирогова) під робочою назвою "Озеро здоров’я".

Згідно до пункту 1.3. вказаного договору прийом та оцінка твору здійснюється відповідно до акту прийому-передачі.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що виконавець прийняв на себе зобов’язання створити науково-популярний твір, забезпечити виконання Закону України "Про авторські та суміжні права"; не розміщувати матеріалів, які можуть спричинити прямий чи опосередкований збиток іміджу та ділової репутації замовника; забезпечити своєчасне виконання зобов’язань.

Відповідно до розділу 3 договору загальна сума договору складає 32700,00 грн. без податку на додану вартість. Аванс у розмірі 80% сплачується замовником (відповідачем) протягом 3 банківських днів після підписання договору, 20% оплати сплачується протягом 3 банківських днів після підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання, строк виконання зобов’язань –строк виготовлення продукції –до 20 квітня 2010 року (пункт 7.1 договору).

Пунктом 8.5 договору було передбачено, що у разі порушення зобов’язань виконавцем, замовник має право в повному обсязі відмовитися від зобов’язань відповідно до вимог статті 615 Цивільного кодексу України.

На виконання умов договору Державне підприємство Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" здійснило авансовий платіж відповідачу в розмірі 80% від суми договору —26 160, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 733 від 19 лютого 2010 року. (т.1,а.с.11).

У зв’язку з тим, що виконавцем (відповідачем у справі) не були виконані свої зобов’язання за договором, а саме –видавництво "Сонат" в строк до 20 квітня 2010 року не передало замовнику (позивачу у справі) науково-популярний твір за актом прийому-передачі цього твору, то на підставі пункту 8.5. договору, 09 червня 2010 року за вих. № 650 позивач звернувся до видавництва "Сонат" з претензією (т.1,а.с.13), в якій повідомив про розірвання в односторонньому порядку договору № 5/162 з 16 червня 2010 року у зв’язку з порушенням виконавцем зобов’язань. Також позивач повідомив про необхідність в строк до розірвання договору повернути сплачену суму авансу.

Відмова видавництва "Сонат" повернути суму авансу стала підставою для звернення Державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" з позовом про стягнення 26 160, 00 грн., пені в сумі 1 831, 20 грн., штрафу в сумі 2 289, 00 грн., а також витрат на послуги адвоката в сумі 3 529, 00 грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання зобов'язань за договором на створення літературного твору, у зв’язку з чим підлягають регулюванню положеннями Цивільного кодексу України (435-15) , Господарського кодексу України (436-15) та загальними положеннями про виконання господарських зобов’язань.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна правова позиція міститься в статті 509 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна правова позиція міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" виконало свої зобов'язання за договором № 5/162 від 10 лютого 2010 року щодо сплати вартості послуг в розмірі 80 відсотків, а саме перерахувало аванс в сумі 26 160, 00грн. (т.1,а.с.11) Проте, відповідач в порушення взятих на себе обов'язків умови договору не виконав.

Видавництво "Сонат" вказує, що свої зобов’язання за договором № 5/162 на створення літературного твору ним були виконані у встановлений договором строк, тобто до 20 квітня 2010 року та на підтвердження цього факту посилається на акт прийому-передачі рукопису від 19 квітня 2010 року, підписаного від виконавця (позивача) –фінансовим директором видавництва "Сонат" Ісаєвим В.Ю. та від замовника (відповідача) –завідуючим музеєм Юдіною Л.Д. (т.1,а.с.59).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 липня 2011 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2011 року у справі № 5002-3/147.1-2011 (№5002-32/4087-2010) за позовом видавництва "Сонат" до Державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова", встановлено, що акт прийому-передачі рукопису від 19 квітня 2010 року (т.1,а.с.59), не є належним доказом, який підтверджує факт виконання своїх зобов’язань виконавцем за договором. Вказаний акт прийому-передачі зі сторони замовника було підписано особою, не уповноваженою на такі дії.

Також, зазначеним рішенням та постановою у справі № 5002-3/147.1-2011 (№5002-32/4087-2010) встановлено, що не є доказом прийняття рукопису підпис директора державного підприємства Міністерства оборони України "Сакського центрального військового санаторію ім. М.І. Пирогова" на макеті книги, оскільки такий підпис, як на макеті, так і на окремих аркушах, є лише доказом погодження макету та робочого процесу з окремими аркушами твору, проте не може бути доказом прийому-передачі відповідачу рукопису.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням наведеного у суду немає підстав вважати акт прийому-передачі рукопису від 19 квітня 2010 року (т.1,а.с.59) та підпис директора державного підприємства Міністерства оборони України "Сакського центрального військового санаторію ім. М.І. Пирогова" на макеті книги належними доказами, які підтверджують факт виконання своїх зобов’язань виконавцем за договором.

З письмових пояснень Устюжаніна В.П. (т.2,а.с.64) та пояснень представника позивача у судових засіданнях вбачається, що рукопис книги "Літопис Сакського центрального клінічного санаторію ім. Н.І. Пирогова - крізь століття..." не отримана дотепер.

Якихось інших доказів, на підтвердження факту своєчасної передачі рукопису твору, відповідачем суду надано не було. З огляду на викладене, суд вважає, що наданими в матеріали справи доказами відповідачем не доведено виконання своїх обов'язків за договором 10 лютого 2010 року № 5/162, та не доведено передання позивачу літературного твору, який є предметом договору.

Крім того, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 липня 2011 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2011 року у справі № 5002-3/147.1-2011 (№5002-32/4087-2010), встановлено, що надана видавництвом "Сонат" копія рукопису книги "Літопис Сакського центрального клінічного санаторію ім. Н.І. Пирогова - крізь століття...", також не є належним доказом виконання зобов’язань за договором, так як неможливо встановити яка сама особа здійснювала виправлення, та чи було це здійснено на листах наданого рукопису у повному обсязі чи у відділених главах чи сторінках.

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідачем було допущено порушення своїх зобов’язань за договором № 5/162 від 10 лютого 2010 року на створення літературного твору, в частині своєчасного та повного виконання та передачі твору замовнику (позивачу).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді сплаченого авансу в сумі 26 160, 00 грн. підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення неустойки за період з 21.04.10 по 15.06.10 у сумі 1 831, 20 грн. та штрафу у розмірі 7% в сумі 2 289, 00 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором, виконавець несе відповідальність в порядку та розмірах, передбачених статтею 231 Господарського кодексу України. У випадку невиконання робіт в строк, передбачений розділом 7 договору, виконавець оплачує штраф у розмірі 0,1% вартості послуг за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Так, відповідно до договору на створення літературного твору № 5/162 від 10 лютого 2010 року строк виконання зобов'язань: до 20.04.10, але відповідачем було порушено строк виконання своїх зобов'язань більше ніж на 30 календарних днів, у зв'язку з чим судова колегія також погоджується з висновком господарського суду щодо стягнення з відповідача пені за період з 21.04.10 по 15.06.10 у сумі 1 831, 20грн. та штраф у розмірі 7% у сумі 2 289, 00 грн.

Крім цього, позивач також просить стягнути витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у сумі 3 529, 00грн., судова колегія також вважає, що дані витрати підлягають стягненню, у зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру" (2887-12) , дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Статтею 2 Закону України "Про адвокатуру" визначено що, адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльності та прийняв Присягу адвоката України.

Так, державне підприємство Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" надало суду договір № 515 на надання юридичних послуг від 13.07.10, укладений позивачем та адвокатом ОСОБА_1 (т.1,а.с.15) та платіжні доручення № 4153 та № 4154 від 15.07.10 (т.1,а.с.16), з призначенням платежу - гонорар за юридичні послуги згідно до договору № 515 від 13.07.10 та податок з прибутків адвокату за липень 2010 року.

Отже, дані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та вартість вказаних послуг становить 3 529, 00 грн.

Твердження заявника апеляційної скарги про те, що суд посилався на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду 23 грудня 2010 року у справі №5002-32/4087-2010 та на момент подання апеляційної скарги зазначені рішення та постанова були скасовані Вищим господарським судом України, не дає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

По-перше: на момент його прийняття зазначені судові акти не були скасовані та по-друге: рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 липня 2011 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2011 року у справі № 5002-3/147.1-2011 (№5002-32/4087-2010), встановлено, що акт прийому-передачі рукопису від 19 квітня 2010 року (т.1,а.с.59) є неналежним доказом виконання видавництвом "Сонат" своїх зобов’язань за договором.

Доводи апеляційної скарги про те, що свої зобов'язання за договором відповідач виконав в повному обсязі та передав державному підприємству Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" книгу "Озеро здоров'я", та про те, що судом першої інстанції не досліджені питання щодо передачі рукопису за актом приймання-передачі від 19.04.10 є неспроможними та спростовуються наведеним вище.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу видавництва "Сонат" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2011 року у справі № 5002-3/147.1-2011 залишити без змін.

Розсилка:

1. Державне підприємство Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" (вул. Курортна, 2,Саки,96500)

2. Видавництво "Сонат" (вул. Хабаровська, 48-41,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

3. ' 3-тя особа ' (' адреса ')

4. ' кредитор ' (' адреса ')

' Сюда вписывать остальных '