5010/993/2011-П-20/35 Про стягнення заборгованості за договором на охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України - 08.09.2011 Прийняття

за участю: прокурора відділу прокуратури Галицького району м. Львова Лящука Т.І., прокурора відділу військової прокуратури Львівського гарнізону Кондратова, представників позивача Ганчара М.П., відповідача Мацелюх Г.З.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Галицького району м. Львова на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2011 року у справі №5010/993/2011-П-20/35 порушеній за позовом прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області до державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"в особі Старицького військового лісгоспу про стягнення боргу

У травні 2011 року прокурор Галицького району м. Львова звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області до державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"в особі Старицького військового лісгоспу, в якому просив стягнути з Старицького військового лісгоспу на користь позивача 11480,00 грн. боргу за договором № 1228 на охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 13 січня 2011 року від 13 січня 2011 року.

Господарський суд Івано-Франківської області (суддя С. Кобецька) рішенням від 30 червня 2011 року у справі №5010/993/2011-П-20/35 у задоволенні позову відмовив з підстав недоведеності та незаконності позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду, прокурор Галицького району м. Львова звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2011 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме стягнути з відповідача - державного підприємства Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат, в особі Старицького військового лісгоспу, заборгованість в сумі 11 480,00 грн.

Прокурор Галицького району м. Львова вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки на його думку:

· Місцевим господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи;

· Суд безпідставно дійшов до висновку, що договір від 13 січня 2011 року № 1228 по охороні Старицького військового лісгоспу, що охоронявся УДСО при ГУМУСУ у Львівській області не набув юридичної сили тому, що не був затверджений директором ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", обґрунтовуючи тим, що у статуті Старицького військового лісгоспу не вказано в якій саме формі договори мають затверджуватися, крім того, вважає достатнім доказом лист від ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"про прохання при виконанні договору обмежити доступ на територію Старицького військового лісгоспу колишнього начальника, у зв’язку зі зміною керівництва лісгоспу, а також тим що відповідач у судових засіданнях не заперечував факт надання послуг охорони.

Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач подав суду заперечення на апеляційну скаргу, просить рішення у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на те, що рішення в даній справі прийняте місцевим господарським судом з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Військовий прокурор Львівського гарнізону 08 вересня 2011 року повідомив суд про вступ у справу на стороні відповідача, в якому зазначає, що апеляційна скарга безпідставна та не підлягає задоволенню. Стверджує, що прокурор Галицького району м. Львова і позивач не довели факту існування між сторонами договірних відносин і передачі об’єкта під охорону позивачу. Старицький військовий лісгосп є підрозділом державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", який входить у сферу управління Міністерства оборони України і в силу п.3.4. Положення про Старицький військовий лісгосп, укладені останнім договори набувають юридичної сили після їх затвердження директором ліспромкомбінату. Договір № 1228 на охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 13 січня 2011 року не затверджений директором державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", а отже не набув юридичної сили. Крім того, не доведено самого факту надання позивачем послуг із охорони.

Заслухав пояснення представників сторін, помічників прокурора Галицького району м. Львова та військового прокурора Львівського гарнізону, розглянув матеріали справи, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення. При цьому, судова колегія виходить із наступного.

Згідно з матеріалами справи, позовні вимоги прокурора Галицького району м. Львова, які підтримує позивач, ґрунтуються на невиконанні відповідачем умов договору №1228 на охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 13 січня 2011 року, що, на думку прокурора, суперечить умовам названого договору та ст.ст. 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України. Прокурор стверджує, що за цим договором позивач надав відповідачу послуги з охорони Старицького військового лісгоспу. Відповідач не в повному обсязі оплатив вартість наданих послуг, заборгована сума становить 11480,00 грн. і цю суму прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідач позов заперечує, вважає такі безпідставними і незаконними.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд на підставі фактичних обставин справи, поданих доказах дійшов вірного висновку про те, що наведені прокурором і позивачем доводи не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства. А саме суд першої інстанції констатував, що:

- позивач не довів факту існування між сторонами договірних відносин, як і не довів факту надання послуг охорони у порядку визначеному законом. Адже п. 3.4. Положення Старицького військового лісгоспу державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", встановлено, що договори, укладені Лісгоспом, набувають юридичної сили після їх затвердження директором ліспромкомбінату. Договір №1228 на охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 13 січня 2011 року не затверджено керівником вищого органу всупереч п. 3.4 названого Положення. Із доданих до матеріалів справи додатків №№ 1, 3 до договору не вбачається, що такі укладено, як додатки до Договору № 1228 від 13 січня 2011 року;

- акт приймання під охорону Старицького військового лісгоспу не містить підпису особи, яка прийняла об’єкт під охорону, в акті відсутні посилання на номер і дату договору, підпис начальника УДСО при ГУМВС України у Львівській області, який погодив Акт, не скріплено печаткою установи;

- поданий позивачем Акт № ШЕВ-002920 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за січень 2011 року не підписано замовником.

При цьому суд виходив із таких приписів закону:

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Господарський договір, за загальним, правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Наведені висновки господарського суду Івано-Франківської області про недоведеність позовних вимог про стягнення з відповідача 11480,00 грн. заборгованості за надані позивачем послуги за договором №1228 на охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 13 січня 2011 року підтверджені матеріалами справи.

Слід зазначити, що твердження прокурора Галицького району м. Львова у позовній заяві про оплату відповідачем не в повному обсязі за надані позивачем послуги за договором №1228 на охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 13 січня 2011 року, не підтверджене жодними доказами.

В силу ст. 903 Цивільного кодексу України, на яку посилається прокурор Галицького району, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Прокурор Галицького району м. Львова позовні вимоги обґрунтовує фактом укладення зі Старицьким військовим лісгоспом договору №1228 на охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 13 січня 2011 року та його юридичну силу й фактом виконання сторонами цього договору. Однак згідно із п.п. 1 – 3 р. ІІ договору № 1228 оплата за послуги "Охорони"повинна б здійснюватись на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок "Охорони"у розмірі, визначеному згідно п.2.1 договору. Перший платіж до договору у сумі вартості послуг "Охорони"за перший місяць охорони "Об’єкта"(січень 2011 року), здійснюється "Замовником"впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі до договору здійснюються "Замовником"не пізніше 10 числа кожного місяця за поточний місяць. Акт виконання робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору.

Як вже зазначено вище, відповідач не перераховував позивачу жодних сум в якості попередньої чи часткової оплати за охоронні послуги.

В апеляційній скарзі прокурор стверджує про безпідставність висновків місцевого господарського суду про те, що договір №1228 від 13 січня 2011 року про охорону Старицького військового лісгоспу не набув юридичної сили. На думку прокурора достатнім доказом укладення договору є лист від державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"до позивача з проханням при виконанні договору обмежити доступ на територію Старицького військового лісгоспу колишнього начальника, у зв’язку зі зміною керівництва лісгоспу. При цьому прокурор не назвав номера і дати означеного листа.

Проте лист державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"означеного чи будь-якого іншого змісту в матеріалах справи відсутній. В матеріалах справи є заява за підписом начальника Старицького військового лісгоспу від 13 січня 2011 року № 12 до начальника УДСО при ГУМУС у Львівській області (а.с.7).

Також в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази визнання відповідачем факту надання послуг позивачем за договором №1228 на охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 13 січня 2011 року.

В силу п.п. 1.2., 1.3. Положення Старицького військового лісгоспу державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", Старицький військовий лісгосп є структурним підрозділом підприємства без статусу юридичної особи, тому закономірним наслідком цього статусу є викладені вище приписи п. 3.4. цього Положення.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених у оскарженому рішенні; не доводять суду тих обставин, якими прокурор обґрунтовує апеляційну скаргу.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що господарський суд Івано-Франківської області на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів встановив фактичні обставини справи та дав їм вірну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.