8/058-11 Про повернення кредитних коштів та стягнення відсотків за користування кредитами, та зустрічні вимоги щодо розірвання кредитних договорів - 07.09.2011 Прийняття

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ "Надра" посилається на те, що відповідачем 2 за первісним позовом порушено умови кредитних договорів від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3 в частині повернення кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 27710047,21 грн., з якої за наданими Позивачем за первісним позовом суду розрахунками: - за процентами за користування кредитом у загальній сумі 14231095,10 грн.; - пеня за порушення строку сплати кредиту у загальній сумі 2991425,68 грн.; - пеня за порушення строку сплати процентів у загальній сумі 137534,34 грн.; - інфляційні нарахування за порушення строку сплати кредиту у загальній сумі 2204380,00 грн.; - інфляційні нарахування за порушення строку сплати процентів у загальній сумі 1240814,04 грн.; - штраф за ненадання звітності, яка вказана у п. 3.2.7. Договорів у загальній сумі 299032,43 грн.; - збільшення відсоткової ставки за кредитом відповідно до умов п.3.3.15. Кредитних договорів у загальній сумі 6759100,91 грн.; - інфляційні нарахування за порушення сплати процентів (збільшення відсоткової ставки за кредитом відповідно до умов п.3.3.15. Кредитного договору) у загальній сумі 613949,54 грн.

Крім того, між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем 1 за первісним позовом було укладено договір поруки у спрощений спосіб, шляхом обміну листами. Оскільки Відповідач 2 за первісним позовом не виконав своїх зобов’язань по кредитним договорам, Позивач за первісним позовом, на підставі ст. 554 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором солідарно, також звернувся і до поручителя з вимогою виконати зобов’язання, забезпечені порукою.

Закритим акціонерним товариством "Фрідом Фарм Інтернешнл" подано зустрічний позов, в якому останній просить розірвати кредитні договорів від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3 з додатковими угодами, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23 з додатковими угодами, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 з додатковими угодами, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21 з додатковими угодами та від 10.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/2 з додатковими угодами, іпотечний договір від 19.02.2008р.

Зустрічний позов обґрунтований наступним:

- рішенням господарського суду Київської області від 24.06.2010 року у справі № 19/223-09 задоволено позов відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до дочірнього підприємства "КВМ" та закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" про стягнення 33 084 582,57 грн. заборгованості за кредитними договорами, що є предметом розгляду справи № 8/058-11;

- враховуючи вимогу банку про дострокове повернення кредитних коштів, що призвело до істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договорів, з огляду на приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України існують підстави для розірвання кредитних договорів;

- у зв’язку з розірванням кредитних договорів з огляду на приписи ст. 593 ЦК України існують підстави для розірвання договору іпотеки.

Рішенням господарського суду Київської області від 31.05.2011 р. (підписано 04.06.2011р.) у справі № 8/058-11 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра", заборгованість за відсотками (процентами) за користування кредитними коштами на загальну суму 9937597,29 грн., пеню за порушення строків сплати кредиту на загальну суму 2991425,68 грн., пеню за порушення строків сплати відсотків (процентів) за користування кредитними коштами на загальну суму 137534,34 грн., інфляційні втрати за порушення виконання грошових зобов’язань за кредитними договорами від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 на загальну суму 2189803,56 грн., інфляційні втрати за порушення сплати відсотків (процентів) на загальну суму 982462,34 грн., державне мито у сумі 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. Стягнуто солідарно з закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" та дочірнього підприємства "КВМ" на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" борг у сумі 5000,00 грн. В іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Задовольняючи частково первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову місцевий господарський суд виходив з наступного:

- в порушення умов п.п. 3.2.3, 3.2.5 Кредитних договорів, Відповідач 2 за первісним позовом в період з 25.08.2009 року по 25.03.2011 року не виконує свої зобов'язання по сплаті коштів,

- перевіркою обґрунтованості та правильності здійсненого Позивачем за первісним позовом у первісному позові розрахунку заборгованості Відповідача 2 за первісним позовом шляхом повторного арифметичного обчислення встановлено, що виконаний Позивачем за первісним позовом розрахунок являється необґрунтованим і невірним в зв’язку з тим, що до останнього включенні періоди часу по сплаті процентів, строк сплати за якими на час подання первісного позову ще не настав, внаслідок чого за результатами здійсненого судом арифметичного перерахунку встановлено, що сума заборгованості Відповідача –2 за первісним позовом за процентами за користування кредитами становить 9937597,29 грн., які є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню,

- факт порушення Відповідачем 2 за первісним позовом умов Кредитних договорів Позивачем за первісним позовом у справі доведений належними та допустимими доказами, внаслідок чого Позивач за первісним позовом має право на стягнення з Відповідача 2 за первісним позовом по кредитному договору від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21 пеню за порушення строків сплати кредиту на загальну суму 2118489,01 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків (процентів) за користування кредитом на загальну суму 137534,34 грн. і по кредитним договорам від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 пеню за порушення строків сплати кредиту на загальну суму 872936,67 грн., суми яких нараховані на підставі п. 4.1. кредитного договору,

- в ході розгляду справи встановлено, що строки позовної давності для стягнення сум заборгованості по кредитному договору від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21 у вигляді пені за порушення строків сплати кредиту на загальну суму 2118489,01 грн. (два мільйони сто вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев’ять гривень 01 коп.) та пені за порушення строків сплати відсотків (процентів) за користування кредитом на загальну суму 137534,34 грн. (сто тридцять сім тисяч п’ятсот тридцять чотири гривні 34 коп.) і по кредитним договорам від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 у вигляді пені за порушення строків сплати кредиту на загальну суму 872936,67 грн. (вісімсот сімдесят дві тисячі дев’ятсот тридцять шість гривень 67 коп.), на час звернення Позивача до суду з позовом сплили,

- проте, Позивач за первісним позовом довів суду поважність пропуску строку позовної давності, в зв’язку з тим, що надав суду копії документів, які підтверджують активне здійснення Позивачем за первісним позовом до закінчення строку позовної давності претензійно-позовної роботи, після якої станом на 28.12.2010 року Відповідач –2 за первісним позовом склав акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний Відповідачем –2 за первісним позовом без будь-яких зауважень щодо строків позовної давності або претензій щодо його пропуску Позивачем за первісним позовом, згідно якого Відповідач –2 за первісним позовом визнавав частину сум заборгованості перед Позивачем за первісним позовом. У зв’язку з цим суд визнає факт пропуску Позивачем за первісним позовом строку позовної давності з поважних причин, внаслідок чого право Позивача за первісним позовом підлягає захисту .

У зв’язку з наведеним, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог про стягнення з Відповідача 2 за первісним позовом заборгованості по кредитним договорам від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 у вигляді пені за порушення строків сплати кредиту на загальну суму 2991425,68 грн. (два мільйони дев’ятсот дев’яносто одна тисяча чотириста двадцять п’ять гривень 68 коп.) та пені за порушення строків сплати відсотків (процентів) за користування кредитом на загальну суму 137534,34 грн.;

- перевіркою обґрунтованості та правильності здійсненого Позивачем за первісним позовом у первісному позові розрахунку заборгованості Відповідача 2 за первісним позовом перед Позивачем за первісним позовом зі сплати інфляційних нарахувань за порушення строку сплати кредиту та за порушення строку сплати процентів шляхом повторного арифметичного обчислення судом встановлено, що виконаний Позивачем за первісним позовом розрахунок являється необґрунтованим і невірним в зв’язку з тим, що до останнього включенні періоди часу заборгованості Відповідача 2 за первісним позовом по сплаті кредиту і відсотків (процентів), строк сплати за якими на час подання первісного позову ще не настав, внаслідок чого за результатами здійсненого судом арифметичного перерахунку встановлено, що сума заборгованості Відповідача 2 за первісним позовом по сплаті інфляційних втрат за порушення виконання грошових зобов’язань за кредитними договорами від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 в частині сплати кредиту складає загальну суму 2189803,56 грн. та за порушення сплати відсотків (процентів) складає загальну суму 982462,34 грн.

- посилання Відповідача –1 за первісним позовом на те, що порука від 03.06.2009 року припинила дію в зв’язку з тим, що рішенням господарського суду від 24.06.2010 року по справі №19/223-09 стягнуто солідарно з Відповідачів –1, - 2 за первісним позовом на користь Позивача за первісним позовом 5000,00 грн. (п’ять тисяч гривень 00 коп.) є безпідставним та необґрунтованим в зв’язку з тим, що в цій частині вказане судове рішення виконано Відповідачем –2 в повному обсязі, внаслідок чого порука (гарантія) від 03.06.2009 року, яка оформлена у вигляді листа, для Відповідача –1 за первісним позовом є чинною та продовжує діяти в розумінні ст. 559 Цивільного кодексу України. У зв’язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідачів –1, - 2 солідарно 5000,00 грн. на користь Позивача за первісним позовом обґрунтовані та підлягають задоволенню,

- позивач за первісним позовом не довів та не намагався доводити суду за допомогою належних і допустимих доказів порушення Відповідачем –2 за первісним позовом умов п. 3.2.7. Кредитних договорів, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що Позивач за первісним позовом безпідставно і необґрунтовано застосував до Відповідача –2 за первісним позовом штраф за ненадання звітності, яка вказана у п. 3.2.7. Кредитних договорів, на загальну суму 299032,43 грн. За таких обставин суд приходить до висновку про потребу відмови Позивачу за первісним позовом в задоволенні вимог останнього щодо стягнення з Відповідача –2 за первісним позовом штрафу за ненадання звітності, яка вказана у п. 3.2.7. Кредитних договорів, на загальну суму 299032,43 грн.

- позивач за первісним позовом не довів та не намагався доводити суду за допомогою належних і допустимих доказів порушення Відповідачем –2 за первісним позовом умов п.п.3.2.8., 3.2.9., 3.2.10., 3.2.11., 3.2.12 Кредитних договорів, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що Позивач за первісним позовом безпідставно і необґрунтовано в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку за кредитами відповідно до умов п.3.3.15. Кредитних договорів, внаслідок чого заборгованість Відповідача –2 зросла на загальну суму 6759100,91 грн., та відбулись інфляційні нарахування за порушення сплати процентів (збільшення відсоткової ставки за кредитом відповідно до умов п.3.3.15. Кредитного договору) на загальну суму 613949,54 грн. За таких обставин суд приходить до висновку про потребу відмови Позивачу за первісним позовом в задоволенні вимог останнього щодо стягнення з Відповідача –2 за первісним позовом заборгованості за збільшеною відсотковою ставкою за кредитами відповідно до умов п.3.3.15. Кредитних договорів на загальну суму 6759100,91 грн. та інфляційних нарахувань за порушення сплати процентів (збільшення відсоткової ставки за кредитом відповідно до умов п.3.3.15. Кредитного договору) на загальну суму 613949,54 грн.

- позивач за первісним позовом мав право звертатись до Відповідача –2 за первісним позовом з вимогою достроково погасити зобов’язання за Кредитними договорами, в зв’язку з грубим порушенням Відповідачем –2 за первісним позовом умов останніх внаслідок невиконання взятих на себе зобов’язань. У зв’язку з цим суд вважає зустрічний позов безпідставним та необґрунтованим у зв’язку з тим, що вимоги, викладені у зустрічному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного Цивільного та Господарського законодавства України, внаслідок чого не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство "Фрідом Фарм Інтернешнл" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 31.05.2011 р. у справі № 8/058-11 скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- вимоги позивача щодо сплати відсотків за період з 25.08.2009р. по 25.03.2011р. за кредитними договорами у сумах, вказаних в позовній заяві, є неправомірними з огляду на наявність рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2010р. у справі № 19/223-09;

- враховуючи, що відповідачем 2 за первісним позовом у відзиві на позовну заяву просив місцевий господарський суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача про стягнення пені, ці вимоги не підлягають задоволенню;

- не підлягають до задоволення вимоги про стягнення суми збільшеної відсоткової ставки на 2% згідно з п. 3.3.15 Кредитних договорів, оскільки в силу положень ст. 525 ЦК України зміна умов договору в односторонньому порядку не допускається;

- не підлягають до задоволення вимоги про стягнення суми штрафу за ненадання звітності, вказаної в п. 3.2.7 Кредитних договорів, оскільки позивачем за первісним позовом належними доказами не доведено обставин звернення останнього до позичальника з вимогою про надання відповідної звітності, у наданні якої відповідачем 2 за первісним позовом було б відмовлено.

На підставі апеляційної скарги ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" на рішення господарського суду Київської області від 31.05.2011 року, згідно зі ст. ст. 53, 93, 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом, ухвалою від 19.07.2011р. відновлено строк подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження.

Від ПАТ КБ "Надра" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом просить рішення господарського суду Київської області від 31.05.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Представники відповідачів за первісним позовом та в судовому вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача за первісним позовом заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 101 ГПК України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

Між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Надра" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ольгінське" (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 09.01.2008 року за №804/09/01/2008/980 - К/25 та кредитний договір від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3 з додатковими угодами до них.

Додатковою угодою від 02.04.2009 року за № 31 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 09.01.2008 року за №804/09/01/2008/980 - К/25 та Додатковою угодою від 18.02.2009 року за № 6 до кредитного договору від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3 внесено зміни до вказаних кредитних договорів, зокрема шляхом заміни Позичальника в особі ТОВ "Ольгінське" на ЗАТ "Фрідом Фарм Іетернешнл".

09.01.2008 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Надра" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрідом Фарм Таврія" (Позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування за №804/09/01/2008/980 - К/23.

Додатковою угодою від 02.04.2009 року за № 34 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980 - К/23 замінено Позичальника в особі ТОВ "Фрідом Фарм Таврія" на ЗАТ "Фрідом Фарм Іетернешнл".

Згідно п. 1.1. Статуту ЗАТ "Фрідом Фарм Іетернешнл", зареєстрованого 20.02.2009 року, про що здійснено запис за номером 1400105005300006, товариство створено шляхом реорганізації (перетворення) дочірнього підприємства "Фрідом Фарм" кіпрської компанії "Іденпарк Холдінгс Лімітед", та є правонаступником усіх майнових прав та обов’язків Дочірнього підприємства "Фрідом Фарм" кіпрської компанії "Іденпарк Холдінгс Лімітед", та створене шляхом приєднання товариства з обмеженою відповідальністю "Фрідом Фарм Таврія" та товариства з обмеженою відповідальністю "Ольгінське". Товариство є правонаступником прав та обов’язків товариства з обмеженою відповідальністю "Фрідом Фарм Таврія" та товариства з обмеженою відповідальністю "Ольгінське" у межах передавального акту.

Також, між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Надра" та закритим акціонерним товариством "Фрідом Фарм Інтернешнл" було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 09.01.2008 року за №804/09/01/2008/980 - К/21 та кредитний договір від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2 з додатковими угодами до них.

У відповідності до умов укладених Кредитних договорів, Банк надає Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності кредитні кошти зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитною лінією, що складає 18% річних по кредитним договорам від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 та 18,5% по кредитним договорам від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3.

Термін користування кредитною лінією по кредитним договорам від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 становить з 09 січня 2008 року по 08 січня 2009 року та по кредитним договорам від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3 становить з 10 січня 2008 року по 05 січня 2011 року.

Додатковими угодами від 17.09.2008 року за № 1/3 внесені зміни до Кредитних договорів від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 та викладено пункти 1.1.2., 3.2.3., 3.2.5 у новій редакції, зокрема встановлено, що транші в межах кредитної лінії надаються на строк до 08 січня 2010 року (включно).

Вказаними Додатковими угодами також змінено відсоткову ставку за користування кредитною лінією та встановлено її в розмірі 23% річних.

Видача коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими траншами після подачі Позичальником письмових заявок на видачу траншу та підписання окремих додаткових угод до договору (п.п. 1.1., 1.2. Кредитних договорів).

Транші видавались Відповідачу 2 за первісним позовом на підставі: - додаткових угод за номерами - з № 1 по № 31 включно у період з 21.01.2008 року по 02.04.2009 року до кредитного договору від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25; - додаткових угод за номерами - з № 1 по № 34 включно у період з 18.01.2008 року по 02.04.2009 року до кредитного договору від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23; - додаткових угод за номерами з № 1 по № 72 включно у період з 17.01.2008 року по 17.09.2009 року до кредитного договору від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21; - додаткових угод за номерами з № 1 по № 6 включно у період з 14.01.2008 року по 18.02.2009 року до кредитного договору від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2; - додаткових угод за номерами з № 1 по № 11 включно у період з 26.02.2008 року по 01.10.2008 року до кредитного договору від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2.

Згідно п. 3.2.5 Кредитних договорів, Позичальник зобов'язується забезпечити повне повернення отриманих траншів в межах Кредитної лінії і відсотків за користування ними в термін до 08.01.2010 року та до 05.01.2011 року відповідно, а також сплату можливої неустойки.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач 2 за первісним позовом, в порушення умов п.п. 3.2.3, 3.2.5 Кредитних договорів, в період з 25.08.2009 року по 25.03.2011 року не виконує свої зобов'язання по сплаті коштів.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов’язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які є одним із видів господарських зобов’язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до п. 3.2.3 Кредитних договорів, Позичальник зобов'язується здійснювати щоквартальне погашення нарахованих відсотків за траншами кредитної лінії в валюті траншу в строк до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним кварталом (якщо 5 (п'яте) число припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то не пізніше першого робочого дня, що слідує за вихідним днем) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача за первісним позовом.

Пунктом 3.3.8 Кредитних договорів сторонами узгоджено, що Банк має право вимагати дострокового погашення траншів, виданих в межах кредитної лінії і нарахованих відсотків за ними у випадку хоча б одноразового порушення Позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення Позичальником будь-яких умов цього договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за цим договором.

У відповідності з п. 3.2.13 Кредитних договорів, Позичальник зобов'язаний достроково погасити заборгованість за кредитною лінією та/або траншами, виданими в межах кредитної лінії, відсотками за їх користування, а також суми неустойки та комісії.

Враховуючи, що відповідачем 2 за первісним позовом належним чином зобов’язання згідно умов кредитних договорів належним чином не виконувались, банк звернувся до суду з позовом про стягнення, зокрема, заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в сумі 14 231 095,10 грн. (згідно розрахунку позовних вимог).

Перевіривши правильність наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог, судова колегія вважає необґрунтованим вимогу Банку про стягнення 14 231 095,10 грн. заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, оскільки до нього позивачем за первісним позовом було включено періоди часу по сплаті процентів, строк сплати за якими на час подання первісного позову ще не настав.

У зв’язку з наведеним, апеляційний господарський суд погоджується з висновкам суду першої інстанції, що сума заборгованості Відповідача 2 за первісним позовом за процентами за користування кредитами становить 9937597,29 грн., яка підлягає стягненню.

Приписами ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема – сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею), у відповідності до ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Умовами п. 4.1 Кредитних договорів передбачено, що за несвоєчасне повернення кредитної лінії та/або відсотків за нею, в тому числі пред'явлених до дострокового погашення, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивач за первісним позовом просить стягнути з Відповідача 2 за первісним позовом по кредитним договорам від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21 пеню за порушення строків сплати кредиту на загальну суму 2118489,01 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків (процентів) за користування кредитом на загальну суму 137534,34 грн. і по кредитним договорам від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 пеню за порушення строків сплати кредиту на загальну суму 872936,67 грн., суми яких нараховані на підставі п. 4.1. кредитного договору.

Проведений позивачем за первісним позовом розрахунок пені за порушення строків сплати кредиту та пені за порушення строків сплати відсотків відповідає матеріалам справи та є вірним, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач 2 у відзиві на позовну заяву просив застосувати до вимог про стягнення пені строк позовної давності.

У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, строки позовної давності для стягнення сум заборгованості по кредитному договору від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21 у вигляді пені за порушення строків сплати кредиту на загальну суму 2118489,01 грн. та пені за порушення строків сплати відсотків (процентів) за користування кредитом на загальну суму 137534,34 грн. і по кредитним договорам від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 у вигляді пені за порушення строків сплати кредиту на загальну суму 872936,67 грн. (вісімсот сімдесят дві тисячі дев’ятсот тридцять шість гривень 67 коп.), на час звернення Позивача до суду з позовом сплили.

При цьому, в обґрунтування причин пропуску строку позовної давності Банком було надано документи, які підтверджують активне здійснення Позивачем за первісним позовом до закінчення строку позовної давності претензійної роботи, за результатами якої сторонами складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків, яким відповідачем 2 за первісним позовом станом на 28.12.2010 року визнавав частину сум заборгованості перед Банком.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважним причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, зважаючи на викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про поважність причин пропуску позивачем за первісним позовом строку позовної, у зв’язку з чим порушене право Банку підлягає захисту.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредитним договорам від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 у вигляді пені за порушення строків сплати кредиту на загальну суму 2991425,68 грн. та пені за порушення строків сплати відсотків (процентів) за користування кредитом на загальну суму 137534,34 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись з первісним позовом ПАТ КБ "Надра", на підставі ст. 625 ЦК України, просить стягнути інфляційні втрати за порушення виконання грошових зобов’язань за кредитними договорами від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25.

Згідно розрахунку, проведеного позивачем за первісним позовом, сума, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів в частині сплати кредиту становить 2 204 380,00 грн. та в частині сплати відсотків (процентів) – 1 240 814,04 грн.

Проте, наведений розрахунок є необґрунтованим, оскільки до останнього включенні періоди часу заборгованості Відповідача 2 за первісним позовом по сплаті кредиту і відсотків (процентів), строк сплати за якими на час подання первісного позову ще не настав.

У зв’язку наведеним судовою колегією здійснено перерахунок інфляційних втрат, згідно якого сума заборгованості Відповідача 2 за первісним позовом по сплаті інфляційних втрат за порушення виконання грошових зобов’язань за кредитними договорами від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 в частині сплати кредиту складає 2 189 803,56 грн. та за порушення строків сплати відсотків (процентів) складає загальну суму 982 462,34 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, а саме в частині сплати кредиту в сумі 2 189 803,56 грн. та в частині порушення строків сплати відсотків (процентів) в сумі 982 462,34 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "КВМ" звернулось до ПАТ КБ "Надра" з листом від 03.06.2009 року, в якому поручився за виконання Відповідачем 2 за первісним позовом зобов'язань за кредитними договорами про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/21, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/23, від 09.01.2008 року за № 804/09/01/2008/980-К/25 та кредитними договорами від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/2, від 10.01.2008 року за № 25/5/2008/980-К/3.

Таким чином, між позивачем за первісним позовом та відповідачем 1 за первісним позовом було укладено договір поруки у спрощений спосіб, шляхом обміну листами.

Відповідно до п. 4, 5 листа ДП "КВМ" від 03.06.2009 року поручитель відповідає перед банком за виконання боржником обов'язку по основному договору у сумі 1000,00 грн. по кожному основному договору. Порука набуває чинності з моменту її підписання Поручителем та діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв’язку з невиконанням відповідачем 2 за первісним позовом зобов’язань про кредитним договорам, Банк з письмовою вимогою від 25.03.2011 року за № 24/06/03 про виконання зобов'язання, забезпечених порукою, звернувся до ДП "КВМ". Наведена вимога залишена відповідачем 1 за первісним позовом без відповіді та виконання.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення солідарно з ДП "КВМ" та ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" 5 000 грн.

Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено вимоги про стягнення штрафу за ненадання звітності, яка вказана у п. 3.2.7. Кредитних договорів у загальній сумі 299032,43 грн.; - збільшення відсоткової ставки за кредитом відповідно до умов п.3.3.15. Кредитних договорів у загальній сумі 6759100,91 грн.; - інфляційні нарахування за порушення сплати процентів (збільшення відсоткової ставки за кредитом відповідно до умов п.3.3.15. Кредитного договору) у загальній сумі 613949,54 грн.

Наведені вимоги апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволенні судом, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.2.7 Кредитних договорів позичальник зобов’язаний надавати Банку за першою вимогою бухгалтерську та статистичну звітність, планові і звітні документи, зміни та доповнення до всіх поточних господарських договорів, а також інші матеріали, необхідні для видачі, перевірки забезпечення кредиту і контролю за його використанням та погашенням. Наведені документи надаються позичальником протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання останнім письмової вимоги Банку.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем за первісним позовом, з огляду на приписи наведених вище норм процесуального законодавства, належними доказами не доведено обставин ненадання відповідачем 2 за первісним позовом за першою вимогою Банку, як встановлено п. 3.2.7 Кредитних договорів, бухгалтерської та іншої звітності.

Відповідно до п. 3.3.15 Кредитних договорів, банк має право підвищити відсоткову ставку за користування кредитом на 2 % річних при порушенні умов, вказаних в п.п. 3.2.8, 3.2.9, 3.2.10, 3.2.11, 3.2.12 цього Договору.

Доказів порушення відповідачем 2 за первісним позовом умов п.п. 3.2.8, 3.2.9, 3.2.10, 3.2.11, 3.2.12 Кредитних договорів матеріали справи не містять, у зв’язку з цим апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 6 759 100,91 грн., оскільки Банком безпідставно в односторонньому порядку було збільшено відсоткову ставку за кредитом.

Позовні вимоги про стягнення 613949,54 грн. інфляційні нарахування за порушення сплати процентів (збільшення відсоткової ставки за кредитом відповідно до умов п.3.3.15. Кредитного договору) не можуть бути задоволенні судом з огляду на відсутність правових підстав для збільшення відсоткової ставки.

Щодо зустрічного позову

Зустрічний позов ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" обґрунтований тим, що пред’явлення Банком вимоги про дострокове погашення зобов’язань за Кредитними договорами істотно змінює обставин, якими сторони керувались при укладенні договорів, у зв’язку з чим, згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, існують підстави для їх розірвання. Розірвання Кредитних договорів призводить до потреби розірвати зазначений Іпотечний договір з позиції Відповідача 2 за первісним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідачем 2 за первісним позовом жодними доказами не доведено наявності у сукупності всіх, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України підстав для розірвання договору у зв'язку із зміною істотних обставин.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.3.8 Кредитних договорів, Банк має право вимагати дострокового погашення траншів, виданих в межах кредитної лінії і нарахованих відсотків за ними у випадку хоча б одноразового порушення Позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення Позичальником будь-яких умов цього договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за цим договором.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем 2 за первісним позовом в порушення умов п.п. 3.2.3, 3.2.5 Кредитних договорів, в період з 25.08.2009 року по 25.03.2011 року не виконувались зобов'язання по сплаті коштів, зокрема відсотків (процентів), ПАТ КБ "Надра" вправі був звернутися з позовом про дострокове погашення зобов’язань за кредитними договорами.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені в зустрічній позовній заяві вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 31.05.2011 року прийняте на підставі фактичних обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.