20/045-11 Про стягнення суми неустойки за договором підряду на виконання будівельних робіт - 02.09.2011 Прийняття

( Додатково див. рішення господарського суду Київської області (rs15930638) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs19242432) )

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення господарського суду Київської області від 16.05.2011 р.

у справі № 20/045-11 (суддя –Бабкіна В.М..)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

про стягнення 54941,11 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МСБУД" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.05.2011 №10/05/11 ) про стягнення з відповідача 47864,70 грн. інфляційних втрат та 7076,40 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.05.2011р. у справі № 20/045-11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД" 47864,70 грн. інфляційних втрат, 7076,40 грн. 3% річних, 549,41 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 16.05.2011р. у справі №20/045-11 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду Київської області від 16.05.2011р. прийнято з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. ст. 253, 257, 254, 256, 267 ЦК України та вказує на те, що для стягнення інфляційних втрат та 3% річних позивачем пропущено строк позовної давності.

На підставі апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення господарського суду Київської області від 16.05.2011 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 22.06.2011р. порушено апеляційне провадження.

Товариством з обмеженою відповідальністю "МСБУД" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду Київської області від 16.05.2011 року у справі № 20/045-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011р., у зв’язку з перебуванням судді Кондес Л.О. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий по справі суддя – Корсакова Г.В., судді – Нєсвєтова Н.М., Куксов В.В.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 26 липня 2005 року ТОВ "МСБУД" (підрядник) та ЗАТ "Комплекс Агромарс", правонаступник - ТОВ "Комплекс Агромарс", (замовник) було укладено договір підряду № 277-05/КАМ, згідно з п. 1.1 якого підрядник зобов’язується своїми силами і засобами на свій ризик виконати на замовлення замовника, у відповідності до вимог ДНіП, ДБН, ТУ, діючих на території України, та погодженої сторонами кошторисної документації будівельні, монтажні та демонтажні роботи на птахофермах, що знаходяться в с. Рудня Броварського району Київської область, а замовник зобов’язується надати підряднику будівельний майданчик, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Приписами п.п. 3.4 Договору передбачено, що розрахунок замовник проводить з підрядником на підставі актів виконаних робіт, у відповідності до фактично виконаних об'ємів робіт. Порядок проведення розрахунку зазначається в додаткових угодах.

16.11.2006 р. ТОВ "МСБУД" та ЗАТ "Комплекс Агромарс" було укладено додаткову угоду № 9-Н до договору підряду № 277-05/КАМ від 26.07.2005 р.

Відповідно до пункту 1.1 додаткової угоди ТОВ "МСБУД" приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги по влаштуванню відмістки пташників №№ 3, 4, 5, 6, 13, 14, 15, 16 племінної птахоферми № 2 в с. Рудня Броварського району, Київської області, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх в розмірі, на умовах і в порядку, передбаченим даним додатком до договору.

На виконання умов вищевказаної додаткової угоди № 9-Н від 16.11.2006 р. позивач виконав роботи на суму 159984,00 грн., що підтверджується актами виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в (а.с.23-46).

Згідно пункту 5.2 додаткової угоди № 9-Н від 16.11.2006 р. до договору подальші розрахунки замовник проводить з підрядником на підставі актів виконаних робіт, складених за формою КБ-2в у відповідності до фактично виконаних об’ємів робіт, а також після виконання робіт на суму перерахованого авансу. Замовник зобов’язується здійснювати розрахунки за виконані роботи по підписаним актам виконаних робіт (КБ-2в) протягом 10 днів з дати підписання таких актів повноважними представниками сторін.

Відповідач порушив взяті на себе зобов’язання та розрахувався за виконані позивачем роботи частково на суму 99776,83 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 60207,17 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2010 р. у справі № 18/138-10 за позовом ТОВ "МСБУД" до ТОВ "Комплекс Агромарс" було стягнуто з відповідача 60207,17 грн. основного боргу, який утворився внаслідок неналежного виконання останнім умов договору підряду № 277-05/КАМ від 26.07.2005 р.

постановами Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 р. та Вищого господарського суду України від 22.03.2011 р. рішення господарського суду Київської області від 02.12.2010 р. у справі № 18/138-10 було залишено без змін.

Рішенням господарського суду Київської області у справі № 18/138-10 встановлено, що всі Акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за Додатковою угодою № 9-Н від 16.11.2006р. підписані 15.05.2007р. Таким чином, строк виконання зобов’язання з оплати робіт за додатковою угодою настав, відповідно до п.5.2. договору підряду, 26.05.2007р., однак відповідач свої зобов’язання виконав частково на суму 99776,83 грн., решта робіт на суму 60207,17 грн. не оплачені відповідачем.

01.04.2011р. ТОВ "МСБУД" звернулось з позовом до ТОВ "Комплекс Агромарс" про стягнення (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.05.2011 №10/05/11 ) з відповідача 47864,70 грн. інфляційних втрат та 7076,40 грн. 3% річних.

Як зазначає позивач, основний борг в сумі 60207,17 грн. не був сплачений відповідачем на дату подання даного позову, у зв’язку з чим позивачем нараховані інфляційні втрати та 3 % річних за період з 01 червня 2007 року до 30 квітня 2011 р.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем було заявлено про застосування строку позовної давності для стягнення 47864,70 грн. інфляційних втрат та 7076,40 грн. 3% річних.

Судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що заява відповідача про застосування позовної давності не може бути застосована з огляду на таке.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність – це строк. У межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення відповідачем взятого на себе зобов’язання з оплати за виконані роботи згідно додаткової угоди до договору, позивач має право нараховувати інфляційні втрати та 3% річних.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вказані висновки містить постанова Верховного Суду України від 16.05.2006р. № 06/212 відповідно до якої Верховний Суд України дійшов висновку, що інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання.

В силу статті 266 Цивільного кодексу України позовна давність по додаткових вимогах вважається такою, що сплила у разі спливу позовної давності до основної вимоги, а стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарським судом Київської області у справі № 18/138-10 було встановлено, що строк позовної давності щодо стягнення основного боргу перервався 03.10.2007р. та розпочався заново.

Крім того, позовна заява про стягнення основного боргу за додатковою угодою № 9-Н до договору підряду № 277-05/КАМ від 26.07.2005 р. у справі № 18/138-10 була подана позивачем 12.08.2010р., отже строк позовної давності на стягнення основної заборгованості перервався та закінчується, відповідно, 12.08.2013р.

Переривання перебігу позовної давності на стягнення основної заборгованості перериває перебіг позовної давності на стягнення складової частини такого боргу – інфляційних втрат та 3% річних.

Таким чином, позивач у даній справі звернувся до суду з позовом в межах трирічного строку позовної давності.

З огляду на зазначене, оскільки індекс інфляції та 3% річних є складовою основного боргу, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 47864,70 грн. – інфляційних втрат та 7076,40 грн. – 3% річних.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 16.05.2011р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення господарського суду Київської області від 16.05.2011 р. у справі № 20/045-11 залишити без задоволення.