Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

У 2011 році Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Бахмутське Артемівського району Донецької області про стягнення вартості насіння ячменю першої репродукції сорту "Прерія"у кількості 91,250т на суму 317 002,50грн., штрафу в розмірі 158 501,25грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.06.11р. позовні вимоги Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Бахмутське Артемівського району Донецької області вартість насіння ячменю першої репродукції сорту "Прерія"у кількості 91,250т на суму 317 002,50грн., штраф в розмірі 158 501,25грн .

Відповідач, Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Бахмутське Артемівського району Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 21.06.11р. скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач, Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ в судовому засіданні просить відкласти розгляд справи для надання часу з підготовки відзиву та надання додаткових документів. Судова колегія розглянула клопотання та відмовила у задоволенні, оскільки ухвала про порушення апеляційного провадження була отримана представником 21.07.2011р., тому у позивача було достатньо часу для підготовки відзиву і захисту своїх прав.

Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Бахмутське Артемівського району Донецької області наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі та просить долучити до матеріалів справи додаткові документи. Судова колегія розглянула клопотання та відмовила у задоволенні в зв"язку з безпідставністю.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2009р. між Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Бахмутське Артемівського району Донецької області був укладений договір про надання послуг зі зберігання насіння №С-42 (далі по тексту –договір), відповідно до п. 1.1 якого зберігач надає поклажедавцю послуги зі зберігання насіння відповідно до актів приймання-передачі насіння, а поклажодавець прийняв послуги відповідно до умов договору.

Пунктом 2.2.4. договору передбачено, що зберігач зобов’язаний забезпечити належне зберігання насіння згідно ДСТУ 2240-93.

Відповідно до п. 2.10. договору зберігач не має права користуватись насінням, переданим йому на зберігання, а також передавати його у користування іншим особам.

Згідно п. 6.2.1 вищевказаного договору, у разі втрати (нестачі) або пошкодження насіння, внаслідок чого його якість змінилась настільки, що воно не може бути використаним за первісним призначенням –у розмірі його повної вартості.

За умовами п. 6.3 договору, вартість насіння відшкодовується виходячи з рівня середньозважених цін, що складаються на біржових торгах за спотовими контрактами на момент розрахунку з урахуванням сортових надбавок.

Договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 3-ри роки (п. 7.1 договору) і підписаний обома сторонами без розбіжностей, скріплений печатками обох підприємств.

Позивачем, на виконання умов договору було передано відповідачу на зберігання насіння –ячмінь "Прерія"першої репродукції урожаю 2009 року у кількості 500 тон, що підтверджується актом приймання-передачі насіння № 1 від 04.09.2011р., який підписаний обома сторонами і скріплений печатками.

При цьому, в даному акті зазначено, що якість насіння відповідала вимогам державних стандартів, що діють в Україні. Зберігач не мав жодних претензій до поклажодавця стосовно переданого на зберігання насіння. За вказаним актом та договором ціна насіння, яке передавалося на зберігання не визначалася.

На думку позивача, зі складу зберігача було відпущено насіння ячменю першої репродукції сорту "Прерія", у кількості 281,670т .

За результатами перевірки виконання умов договору, між сторонами був складений інвентаризаційний опис №1 на 23.11.2010р., яким встановлено, що за даними бухгалтерського обліку насіння ячміню "Прерія"- 218,330тонн, а фактично 127,080тон, різниця складає 91,250тонн. При цьому, листом №138-1/4-332 від 05.05.2010р. ДП "Державний резервний фонд України"просив відпустити лише 100 тонн насіння ( арк. с. 30).

Відповідачем зобов"язання зі зберігання насіння виконані неналежним чином, тому позивач направив відповідачу лист-вимогу №138-3/2-14/07 від 16.03.2011р. про повернення насіння або його вартості, якого не вистачає в розмірі 317 002,50грн., яка залишена останнім без задоволення. Тому, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення вартості насіння ячменю першої репродукції сорту "Прерія"у кількості 91,250т на суму 317 002,50грн., штрафу в розмірі 158 501,25грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності ( ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

За нормою ч. 1 ст. 944 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

За приписами ст. 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості ; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості ( ст. 951 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, при передачі відповідачу на зберігання насіння –ячміню "Прерія"першої репродукції урожаю 2009 року у кількості 500 тон, в акті приймання-передачі не було визначено ціну насіння.

Згідно п. 6.2.1, 6.3 договору, у разі втрати (нестачі) або пошкодження насіння, внаслідок чого його якість змінилась настільки, що воно не може бути використаним за первісним призначенням – у розмірі його повної вартості, яка відшкодовується виходячи з рівня середньозважених цін, що складаються на біржових торгах за спотовими контрактами на момент розрахунку з урахуванням сортових надбавок .

Водночас, за інвентаризаційним описом №4 ( арк. с. 65) складеним станом на 16.05.2011р. та підписаним обома сторонами нестача насіння ячміню "Прерія"не виявлена.

За позовною заявою позивачем визначено, що вартість однієї тони насіння ячменю першої репродукції складається із середньозваженої біржової ціни за одну тонну товарного зерна ячменю третього класу та сортової надбавки, затвердженої Міністерством аграрної політики України від 26 березня 2007 року № 212/29 (v0212555-07) . Остання ціна на товарне зерно ячменю третього класу становить 1 930,00 грн. за тону та посилається на те, що ці дані опубліковані у Всеукраїнському журналі "Біржовий вісник" № 41 (333) 2010 р. Розмірами сортових надбавок, що застосовуються при визначенні ціни на насіння і садівний матеріал сільськогосподарських рослин на насіння ячменю першої репродукції встановлено сортову надбавку у розмірі 80 % (відсотків).

В матеріалах справи відсутні які-небудь дані Міністерства аграрної політики України та іншого органу щодо вартості однієї тонни товарного зерна ячменю третього класу та сортової надбавки, або дані, які підтверджують біржові ціни на момент звернення до суду.

Таким чином, позивачем не доведено суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, саме вартість середньозваженої біржової ціни за одну тонну товарного зерна ячменю третього класу та сортової надбавки, затвердженої Міністерством аграрної політики України або іншим органом, тому судом першої інстанції неправомірно задоволені позовні вимоги про стягнення вартості насіння ячменю першої репродукції сорту "Прерія"у кількості 91,250т на суму 317 002,50грн., а рішення суду підлягає скасуванню, відмовивши Державному підприємству "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ у стягненні вартості насіння ячменю першої репродукції сорту "Прерія"у кількості 91,250т на суму 317 002,50грн.

Крім того, позивачем за позовною заявою нарахований штраф в розмірі 158 501,25грн. відповідно до п. 6.5 договору, яким визначено, що у випадку, якщо зберігач несвоєчасно повернув насіння чи не повернув насіння, поклажедавець вправі стягнути із зберігача штраф у розмірі 50% від вартості насіння. При цьому, позивач за позовною заявою просить стягнути борг в розмірі 158 501,25грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання ( ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості насіння ячменю першої репродукції сорту "Прерія", правові підстави для стягнення штрафу відсутні, тому у стягненні штрафу в розмірі 158 501,25грн. Державному підприємству "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ відмовляється.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, судом першої інстанції неповно з"ясовані всі обставини, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права, тому рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2011 року у справі №30/3 підлягає скасуванню, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117, 122 Господарського процесуального кодексу України, -

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Бахмутське Артемівського району Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2011 року у справі №30/3 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2011 року у справі №30/3 скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Бахмутське Артемівського району Донецької області про стягнення вартості насіння ячменю першої репродукції сорту "Прерія"у кількості 91,250т на суму 317 002,50грн., штрафу в розмірі 158 501,25грн.

Стягнути з Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ (03038, м. Київ, вул. Ямська, 32, ЄДРПОУ 30518866) на користь Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Бахмутське Артемівського району Донецької області ( 84545, с. Бахмутське, Донецька область, вул. Піонерська, 15, ЄДРПОУ 30809447) витрати по сплаті державного мити за подання апеляційної скарги 2377,52грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Доручити господарському суду Донецької області видати поворотний наказ при наявності умов, передбачених статтею 122 Господарського процесуального кодексу України.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Надр.5 прим:1 –у справу;2 –позивачу;3 –відповідачу;4 –ДАГС;5–ГС Донец. обл.