Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікорської Н.І.,

суддів Градової О.Г.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

прокурора: Кузнецов Костянтин Володимирович, посвідчення № 11088 від 18.03.2011, начальник відділу прокуратури Автономної Республіки Крим;

позивача: не з'явився, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим;

відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 29 від 09.03.2011, приватне сільськогосподарське підприємство "Грант";

відповідача: не з'явився, Ленінська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим;

третьої особи: не з'явився, Військовий радгосп "Азовський" Міністерства Оборони України;

прокурор: Рибкін Олексій Юрійович, посвідчення № 379 від 10.05.2011, Військова прокуратура Військово-Морських Сил Збройних Сил України;

розглянувши апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Грант" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 01 червня 2011 року у справі № 5002-24/630-2011

за позовом прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим (вул. Геологічна, 17, смт Леніне, Ленінський р-н, 98200)

в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)

до Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим (вул. Пушкіна, 22, смт Леніне, Автономна Республіка Крим, 98200)

приватного сільськогосподарського підприємства "Грант" (вул. Кооперативна, 3-а, с. Чистопілля, Ленінський район, АР Крим, 98225)

3-тя особа військовий радгосп "Азовський" Міністерства Оборони України (вул. Леніна, 12, с. Багерове, Ленінський район, АР Крим, 98227)

Прокурор міста Севастополя для відома (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)

про визнання недійсним розпорядження, договору оренди земельної ділянки та спонукання до повернення земельної ділянки

18 лютого 2011 року прокурор Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим на підставі ст.ст. 17, 93, 124 Земельного кодексу України звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Ленінської районної державної адміністрації в АР Крим, ПСП "Грант" про визнання недійсними розпорядження Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 05.05.2004 р. № 384 "Про надання земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПСП "Грант" та розпорядження Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 27.10.2004 року № 928 "Про внесення змін до розпорядження Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 05.05.2004 р. № 384", визнання недійсним договору оренди землі від 09.11.2004 року кадастровий № 000401100001, укладеного між Ленінською районною державною адміністрацією в Автономній Республіці Крим та ПСП "Грант", зобов’язання ПСП "Грант" повернути земельну ділянку площею 200,3504 га її постійному користувачу в особі військового радгоспу "Азовський" (а.с. 3-5 том 1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що неправомірними діями Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, які виразилися у вилученні земель оборони, порушені інтереси держави в сфері підтримання її обороноздатності, тому як оспорюваним розпорядженням, яке скасоване у судовому порядку, відповідач, безпідставно припинив право постійного користування військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України земельною ділянкою, яка передавалася йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 червня 2011 року у справі № 5002-24/630-2011 задоволено позов прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим до Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим та ПСП "Грант" про визнання недійсним розпорядження, договору оренди земельної ділянки та про повернення земельної ділянки (а.с. 12-21 том 2).

Визнано незаконним розпорядження Ленінської районної державної адміністрації в АР Крим від 05.05.2004 року № 383 "Про надання земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПСП "Грант" та розпорядження Ленінської районної державної адміністрації в АР Крим від 27.10.2004 р. № 928 "Про внесення змін до розпорядження № 383 від 05.05.2004 року". Визнано недійсним договір оренди землі від 09.11.2004 року реєстраційний № 000401100001, укладеного відповідно до вказаних вище розпоряджень між Ленінською районною державною адміністрацією в АР Крим та ПСП "Грант". Зобов’язано ПСП "Грант" повернути земельну ділянку площею 200,3504 га війсковому радгоспу "Азовський".

Вирішене питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду 1-ої інстанції мотивоване тим, що Ленінська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим не мала права розпоряджуватись землями оборони, оскільки в судовому порядку скасоване її розпорядження, на підставі якого Ленінськю районною державною адміністрацією в Автономній Республіці Крим було укладено оскаржений договір оренди, у зв`язку з чим останній підлягає визнанню недійсним із зобов’язанням ПСП "Грант" повернути земельну ділянку площею 200,3504 га її постійному користувачу в особі військового радгоспу "Азовський".

Не погодившись з рішенням суду, ПСП "Грант" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позову (а.с. 35-36 том 2).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що у судовому порядку встановлена відсутність у військового радгоспу "Азовський" рішення органу місцевого самоврядування про надання радгоспу земельної ділянки у користування, у зв’язку з чим скасування розпорядження Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим не є обставиною для припинення права користування ПСП "Грант" земельною ділянкою. Крім того, ПСП "Грант" зазначає, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель оборони, так як є землями сільськогосподарського призначення.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Розгляд справи був відкладений з 11.08.2011 року на 25.08.2011 року.

Розпорядження в.о. секретаря судової палати від 25.08.2011 року замінено суддю Маслову З.Д. на суддю Сікорську Н.І. Головуючим суддею по справі призначено суддю Сікорську Н.І.

У судове засідання апеляційної інстанції 25 серпня 2011 року представник Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, Військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін та третіх осіб, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників сторін не було визнано обов’язковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутністю не представників сторін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягає задоволенню з наступних підстав.

27 грудня 1994 року здійснена державна реєстрація юридичної особи - приватного сільськогосподарського підприємства "Грант"(а.с. 8-9, 14, 27-29, 33-37, 43-57, 72-81 том 1).

Ленінською районою державною адміністрацією Автономної Республіки Крим (а.с. 21-22 том 1) стосовно надання в оренду приватному сільськогосподарському підприємству "Грант"земельної ділянки для ведення сільськогосподарського товарного виробництва приймалися наступні розпорядження:

1) 5 травня 2004 року №383 про надання в оренду на 15 років 200 га земельної ділянки з земель запасу Чистопольської сільської ради (а.с. 10 том 1),

2) 27 жовтня 2004 року №928 про надання в оренду земельної ділянки площею 200,3504 га з земель запасу Чистопольської сільської ради (а.с. 13, 24 том 1).

Ці розпорядження були прийняті на підставі технічної документації землеустрою з надання землі в оренду (а.с. 101-101 том 2).

У червні 2004 року межі земельної ділянки площею 200,3504 га встановлені на місцевості (в натурі), що закріплено 7 межовими знаками. Це підтверджено актом встановлення меж земельної ділянки в натурі. (а.с. 30 том 1).

9 листопада 2004 року на підставі вказаних розпоряджень між орендодавцем –Ленінською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим та орендарем –приватним сільськогосподарським підприємством "Грант" у простій письмовій формі був укладений договір оренди земельної ділянки площею 200,3504 га (рілля) з земель запасу Чистопольської сільської ради строком на 15 років для сільськогосподарського товарного виробництва, що підтверджується договором (а.с. 12 том 1).

29 листопада 2004 року здійснена державна реєстрація цього договору Ленінським відділом Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"за №000401100001, про що зроблено запис на договорі (а.с. 12, 31 том 1).

Прокурор вважає, що вказані розпорядження та договір прийнятті та укладено у супереч законодавству, а саме, в оренду приватного сільськогосподарського підприємства "Грант" передана частина земельної ділянки (200,3504 га), на яку незаконно було припинено право постійного користування державному підприємству "Військовій радгосп "Азовський". Ці спірні розпорядження та договір оренди порушують права землекористувача державного підприємства "Військовій радгосп "Азовський", та відтак такі права підлягають захисту шляхом повернення йому земельної ділянки.

Дійсно, судовими рішеннями розпорядження №354 від 22 квітня 2004 року Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про припинення права постійного користування військовому радгоспу "Азовський"на землю, в тому числі площею 783га Чистопольського сільської ради (а.с. 6-7, 23 том 1), визнано недійсним, що слідує з рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №5002-29/5080.2-2010 за позовом військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, військового радгоспу "Азовський"до Ленінської районної державної адміністрації за участю третіх осіб, в тому числі приватного сільськогосподарського підприємства "Грант", про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій (а.с. 15-18 том 1). Судове рішення набрало законну силу 27 квітня 2011 року (а.с. 119-128 том 1, 45-56 том 2). В порушенні касаційного провадження ухвалою Вищого господарського суду України від 11 липня 2011 року відмовлено (а.с. 60-61 том 2).

У підтвердження права постійного користування земельною ділянкою площею 8477,96 га (за планом землекористування) військового радгоспу "Азовський"Ленінського району Автономної Республіки Крим на стадії розгляду цієї справи судом першої інстанції була надана копія державного акту (апеляційної інстанції ксерокопія –а.с. 81-84 том 2) серії І-КМ №004762, виданого 12 лютого 1997 року за підписом голови Ленінської районної ради народних депутатів Хомич В.А., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №67. В цій копії державного акту вказано, що він наданий відповідно до рішення Ленінської районної ради народних депутатів від 14 грудня 1994 року без номеру (а.с. 85-86 том 1). Провадження у справі №5002-11/1366-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим про визнання цього державного акту недійсним припинено по пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 142-143 том 1, 57-58 том 2).

Але рішення Ленінської районної ради народних депутатів про надання військовому радгоспу "Азовський"земельної ділянки площею 8477,96 га, акту встановлення меж цієї земельної ділянки в натурі, землевпорядної документації з відводу такої земельної ділянки не надано.

Навпаки, з наданої на вимогу апеляційної інстанції ксерокопії рішення 14 сесії 21 скликання Ленінської районної ради народних депутатів від 13 квітня 1994 року вбачається, що цим рішенням було відмовлено в наданні в тимчасове користування строком на три роки земельних ділянок військовому радгоспу "Азовський"площею 9800 га з землекористування військової частини 32922 через відсутність погоджень з сільською та селищними радами (а.с. 77 том 2).

Крім того, з листа Ленінської районної ради від 10 травня 2011 року слідує, що 14 грудня 1994 року на засіданні 15 сесії 21 скликання Ленінської районної ради народних депутатів, а також на інших сесіях цієї ради у період з 1995 по 1997 рік, питання про надання військовому радгоспу "Азовський" земельної ділянки в користування (постійне чи тимчасове) не ставилося, рішення про передачу землі в користування цьому радгоспу не приймалося (а.с. 144-145 том 1).

Апеляційний господарський суд не приймає в якості доказу незасвідчену ксерокопію рішення 15 сесії 21 скликання Ленінської районної державної ради народних депутатів від 14 грудня 1994 року про надання військовому радгоспу "Азовський"в тимчасове користування на 10 років земельної ділянки площею 8300 га (5500 рілля, 2800 пасовищ) тому, що дійсність цієї копії (яка також знята з копії, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи) оригіналу рішення не підтверджена, питання щодо підробки цієї копії є предметом перевірки в межах Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) . А докази, які надані по цій справі, свідчать про те, що рішення про надання земельної ділянки військовому радгоспу "Азовський"не приймалося.

З відповідей Ленінської районної державної адміністрації, Відділу Держкомзему в Ленінському районі Автономної Республіки Крим вбачається, що у архівних справах цих установ також не має рішення про надання військовому радгоспу "Азовський"земельної ділянки площею 8477,96 га. Оригінал вказаного державного акту та договору оренди землі з приватним сільськогосподарським підприємством "Гранд"вилучено в межах кримінальної справи 25 січня 2011 року (а.с. 76, 79-80 том 2).

З ксерокопій технічної документації з встановлення та поновлення в натурі окружної межі та складенню документів для виготовлення державного акту на право постійного користування землею військовим радгоспом "Азовський" 1997 року (ксерокопії зроблені з матеріалів кримінальної справи –а.с.101-110 том 2) слідує, що бланк технічної документації встановлення меж земельної ділянки складався, але такий бланк не підписаний жодною посадовою особою. Тобто ознак документу не має, а тому вважати, що така технічна документація існує, у колегії суддів, підстав не має.

Апеляційний господарський суд не погоджується з твердженнями прокурора про те, що факт прийняття 14 грудня 1994 року Ленінською районною радою народних депутатів рішення про надання в користування військовому радгоспу "Азовський"земельної ділянки площею 8477,96 га встановлено судовими рішеннями та такий факт не потребує доказування, з наступних підстав.

Дійсно, з постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2010 року по справі №2-5/2113-2010 (а.с. 37-41 том 2) та постанови Вищого господарського суду України від 19 липня 2010 року у справі №2-8/871.1-2009 року (а.с. 42-44 том 2) встановлювалися факти користування військовим радгоспом "Азовський" земельною ділянкою площею 8477,96 га по державному акту серії І-КМ №004762, але підстави надання такого акту не встановлювалися, у цих справах був інших склад сторін, ніж по даній справі, а тому відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлені по вказаним справам обставинами не є фактами, які не потребують доказування по цій справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Не дотримання цієї вимоги в момент вчинення правочину є підставою для визнання такого правочину недійсним, що передбачено частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Станом на час прийняття спірних розпоряджень та укладення спірного договору оренди земельної ділянки частина 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлювала, що підставою для набуття юридичною особою права користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Таке рішення приймається відповідними місцевою державною адміністрацією або органом місцевого самоврядування після розробки та погодження проекту відведення земельної ділянки з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини, що слідує зі статей 118, 122, 123 Земельного кодексу України (з змінами на час прийняття спірних розпоряджень та укладення спірного договору).

Частина 1 статті 125 вказаного Кодексу на той час встановлювала, що право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. А частина 3 вказаної статті забороняла приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України (станом на 5 травня, 27 жовтня, 9 листопада 2004 року) державний акт на право постійного користування був документом, що посвідчують право на земельну ділянку.

З наведених норм матеріального права та встановлених обставин апеляційний господарський суд вважає, що сам по собі факт отримання військовим радгоспом "Азовський"державного акту серії І-КМ №004762 на право постійного користування земельною ділянкою площею 8477,96га не підтверджує його права саме на спірну земельну ділянку, через відсутність доказів про прийняття місцевою державною адміністрацією або органом місцевого самоврядування рішення про передачу такої земельної ділянки в постійне користування та про встановлення її меж у натурі, а тому цей військовий радгосп "Азовський" не мав права приступати до використання земельної ділянки площею 8477,96 га.

З отриманих апеляційним господарським судом доказів вбачається, що вказаному військовому радгоспу "Азовський" було відмовлено в наданні в тимчасове користування земельних ділянок площею 9800 га з землекористування військової частини 32922 через відсутність погоджень з сільською та селищними радами. А тому твердження прокурора про користування військовим радгоспом "Азовський"земельною ділянкою площею 8477,96 га з 1970-х років є припущенням, яке ніякими доказами не підтверджено.

Крім того, відповідно до постанови Верховної Ради УРСР від 18 грудня 1990 року № 563-XII "Про земельну реформу" (563-12) було оголошено, що з 15 березня 1991 року всі землі Української РСР об'єктом земельної реформи, в межах цієї земельної реформи було вирішено здійснити інвентаризацію земель і вирішити питання про припинення права користування чи про надання земель у користування, але з дотриманням порядку, встановленого Земельним кодексом України (2768-14) . На той час діяв Земельний кодекс (2768-14) в редакції Закону України від 18 грудня 1990 року № 561-XII (561-12) , стаття 19 якого також передбачала надання земельних ділянок в користування за погодженим проектом та на підставі рішення відповідної ради.

Апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом рішення про визнання недійсними розпоряджень та договору оренди землі прийнято на припущеннях, а саме на ствердженнях прокурора про те, що частина земельної ділянки, яка надана в оренду приватному сільськогосподарському підприємству "Грант" надана за рахунок земельної ділянки, що була раніше надана в постійне користування військовому радгоспу "Азовський". Однак такі висновки здійснені без встановлення певних фактів (площі накладення цих земельних ділянок, конфігурації такого накладення) та без необхідних доказів (документів про координати цих земельних ділянок). Отримати такі додаткові докази у апеляційного господарського суду не має можливості тому, що (як вказано вище) проекту відводу земельної ділянки військовому радгоспу "Азовський"у жодної з сторін та уповноважених органів (в тому числі земельних ресурсів) не існує.

Не є допустимим доказом накладення земельних ділянок висновок судової комплексної будівельно-технічної експертизи, яка була проведена по кримінальній справі (а.с. 97-111 том1) з наступного:

1) цей висновок здійсненний не на підставі ухвали про призначення судової експертизи по цій господарській справі, а відтак сторони по цій справі були позбавлені процесуальних прав, пов’язаних з призначенням та проведенням судової експертизи, цей висновок в розумінні статей 41, 42 Господарського процесуального кодексу України не є засобом доказування –висновком судового експерта по цій господарській справі;

2) з висновку судової експертизи, яка була проведена по кримінальній справі, слідує, що факт накладення меж земельних ділянок військового радгоспу "Азовський"та приватного підприємства "Грант"здійснений експертами шляхом накладення контуру земельних ділянок по державному акту та технічної документації з відводу земельної ділянки в оренду приватному сільськогосподарському підприємству "Грант", будь-яких даних щодо документів, які мають відомості про координати земельної ділянки по вказаному вище державному акту у висновку судової експертизи не надано, є лише посилання на збір необхідних картографічних матеріалів різних масштабів, матеріалів геодезичних зйомок минулих років, а конкретно ці документи не вказані, повноваження експерта на збір додаткових доказів не доведений (а.с. 100 том 1).

Крім вказаних порушень норм матеріального та процесуального права, місцевим господарським судом прийнято рішення відносно прав особи, яка не була залучена до справі у якості позивача. А саме, рішенням суду першої інстанції задоволені позовні вимоги прокурора про зобов’язання приватного сільськогосподарського підприємства "Гранд"повернути земельну ділянку площею 200,3504 га військовому радгоспу "Азовський", який не є позивачем в цій справі, він є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, з таким статусом ця юридична особа була залучена до участі у справі за ухвалою місцевого господарського суду від 10 березня 2011 року (а.с. 60-62 том 1). Цей статус вказаної особи до прийняття рішення по суті не змінювався. Прийняття господарським судом рішення про права особи, що не була залучені до участі у справі є безумовною підставою для скасування такого рішення, що передбачено пунктом 3 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Також відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки між Ленінською районною державною адміністрацією та приватним сільськогосподарським підприємством "Гранд"може мати наслідком лише зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю, але не особи, яка не була стороною у цьому правочині.

Прийняття рішення про повернення земельної ділянки не стороні у правочині також є порушенням господарським судом вказаної норми матеріального права.

З викладеного убачається, що суд першої інстанціїї розглянув справу, належним чином не з`ясувавши в повному обсязі обставини справи, а відтак не дотримався вимог ст.ст. 43, 47, 84 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи, що привело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновкі суду першої інстанції, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, тому рішення підлягає скасуванню з постановленням нового.

Згідно з п. 2 частини 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п. 1, 3, 4 частини 104 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З зазначених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обгрунтованості вимог апеляційної скарги і наявності правових підстав для її задоволення і скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 2), 104 (частини 1 пунктом 1, 3 та 4), 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Грант" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 червня 2011 року у справі № 5002-24/630-2011 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

У позові прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, відмовити.

Розсилка:

1. прокурор Ленінського району Автономної Республіки Крим (вул. Геологічна, 17, Леніне, Ленінський р-н, АРК, 98200)

2. військова прокуратура Військово-Морських Сил України (вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011)

3. Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)

4. Ленінська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим (вул. Пушкіна, 22,Леніне, АР Крим,98200)

5. приватне сільськогосподарське підприємство "Грант" (вул. Кооперативна, 3-а, с. Чистопілля, Ленінський район, АР Крим, 98225)

6. військовий радгосп "Азовський" Міністерства Оборони України (вул. Леніна, 12, Багерове, Ленінський район, АРК, 98227)

7. Прокурор міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)