Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Іваненко Я.Л.

Тищенко О.В.

при секретарі: Кривошеї О.В.

від прокуратури: не з'явився;

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №3/7-109 від 24.12.2010;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність №5 від 10.02.2011;

Розглянувши апеляційну скаргу Спільного українсько-чеського підприємства з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2011

у справі № 50/654 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Головного управляння внутрішніх військ МВС України

до Спільного українсько-чеського підприємства з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс"

про стягнення 4302258,50 грн.

Суть спору та апеляційної скарги:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Головного управляння внутрішніх військ МВС України (далі - позивач) до Спільного українсько-чеського підприємства з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс" (далі – відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням умов договору про переведення боргу від 30.04.2002 у розмірі 4302258, 50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 позов прокуратури задоволено повністю, а саме стягнуто з Спільного українсько-чеського підприємства з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс" на користь Головного управляння внутрішніх військ МВС України 4302258 грн. 50 коп. А також, стягнуто з Спільного українсько-чеського підприємства з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс" в дохід державного бюджету України 25500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу..

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що обставини на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, Спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 у справі №50/654 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Головного управляння внутрішніх військ МВС України відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин справи, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 апеляційну скаргу Спільного українсько-чеського підприємства з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.06.2011.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011р. № 01-23/1/6, у зв’язку з перебування судді Тищенко О.В. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя – Смірнова Л.Г., судді – Алданова С.О., Дикунська С.Я.

В судове засідання 22.06.2011 з’явився представник відповідача.

Прокурор та представники позивача у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомлили, вимог ухвали суду від 07.06.2011 не виконали.

Представником відповідача було надано клопотання про витребування доказів.

На підставі приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) судове засідання було відкладене на 13.07.2011.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 № 01-23/1/2, у зв’язку з виробничою необхідністю – зайнятості судді Дикунської С.Я. в розгляді інших справ, змінено склад судової колегії: головуючий суддя – Смірнова Л.Г., судді – Алданова С.О., Тищенко О.В.

В судове засідання 13.07.2011 з’явились представники Головного управляння внутрішніх військ МВС України та Спільного українсько-чеського підприємства з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс", вимоги ухвали від 22.06.2011 не виконали.

Представник прокуратури вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи був відкладений на 25.07.2011.

Через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2011, у зв’язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя – Смірнова Л.Г., судді – Тищенко О.В., Іваненко Я.Л.

У судове засідання 25.07.2011 з’явились представники сторін.

Прокурор у судове засідання втретє не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представником позивача були надані додаткові докази по справі та відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Спільного українсько-чеського підприємства з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс" у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду від 28.02.2011 у справі №50/654 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Головного управляння внутрішніх військ МВС України проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив, підтримав відзив на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 у справі №50/654 залишити без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали, заслухавши представників учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд:

28.09.1998 управління розквартирування військ та капітального будівництва Національної гвардії України уклало із Закритим акціонерним товариством "ТТМ" договір №55 на придбання житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Національної гвардії України (надалі-договір).

Як вбачається з довідки з ЄДРПОУ АЄ№657060 станом на 20.07.2011 Закрите акціонерне товариство "ТТМ" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не зареєстроване. З цих підстав Закрите акціонерне товариство "ТТМ" не може бути залучене для участі у справі.

Відповідно до Закону України "Про розформування Національної гвардії України" від 11.01.2000 № 1363 - XIV (1363-14) (далі - НГУ), Указів Президента України від 15.12.1999 № 1573 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" (1573/99) від 17.12.1999 № 1586 (1586/99) "Про передачу підрозділів НГУ до інших військових формувань" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 408 (408-2000-п) правонаступником Головного управління Командувача НГУ є Головне управління внутрішніх військ МВС України.

Таким чином, Головне управління внутрішніх військ МВС України є правонаступником щодо виконання договірних зобов'язань за угодами, укладеними управлінням розквартирування військ та капітального будівництва Національної гвардії України, в тому числі і за договором № 55 від 28.09.1998 на придбання житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Національної гвардії України.

30.04.2002 Закрите акціонерне товариство "ТТМ" та Спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс" та Головне управління внутрішніх військ МВС України підписали угоду про переказ боргу.

Відповідно до пункту 1 угоди Закрите акціонерне товариство "ТТМ" передає, а відповідач приймає на себе права та зобов'язання першого та стає боржником за договором № 55 від 28.09.1998, укладеним між Закритим акціонерним товариством "ТТМ" і позивачем.

Згідно з пунктом 1.1 Договору № 55 від 28.09.1998 та пункту 2 угоди про переказ боргу від 30.04.2002, відповідач для забезпечення житлом військовослужбовців Київського гарнізону бере на себе зобов'язання укласти від імені позивача договори купівлі-продажу житла або об'єктів незавершеного будівництва, забезпечити матеріалами та комплектуючими виробами ці об'єкти, виконати весь комплекс будівельно-монтажних робіт силами підрядних організацій.

Пунктом 3 угоди про переказ боргу від 30.04.2002 сторони узгодили, що у відповідності до вищезазначеного прийняття боргу з боку Спільного українсько-чеського підприємства з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс" буде погашено такими діями з боку Закритого акціонерного товариства "ТТМ": передача активів (житлової площі), еквівалентних сумі договору №55 від 28.09.1998.

У строк 5 банківських днів Закрите акціонерне товариство "ТТМ" зобов’язане передати Спільному українсько-чеському підприємству з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс" всю інформацію та документацію, з якої випливають права і обов’язки першого, що є предметом даної угоди (пункт 4 угоди про переказ боргу від 30.04.2002).

Відповідач зазначає, що вищезазначений обов’язок, ні Закритим акціонерним товариством "ТТМ", ні Головним управлянням внутрішніх військ МВС України не виконувався, жодна документація відповідачу не передавалась, в свою чергу позивачем дане твердження відповідача не спростоване, жодних доказів, які б підтверджували виконання сторонами пункту 4 угоди про переказ боргу від 30.04.2002 не надано.

Договором № 55 від 28.09.1998 визначено, що управління розквартирування військ та капітального будівництва Національної гвардії України доручає, а Закрите акціонерне товариство "ТТМ" приймає на себе обов’язок укласти від імені позивача договори купівлі-продажу житла або об'єктів незавершеного будівництва, забезпечити матеріалами та комплектуючими виробами ці об'єкти, виконати весь комплекс будівельно-монтажних робіт силами підрядних організацій.

Порядок розрахунків по договору сторонами визначено у пункті 2.2., а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковій рахунок Закритого акціонерного товариства "ТТМ" або проведення взаємозаліків в п’ятиденний термін з моменту прийому-передачі об’єктів незавершеного будівництва, матеріалів та комплектуючих виробів, актів виконаних робіт підрядними організаціями, які є невід’ємною частиною даного договору (додаток 2).

Згідно Адресного переліку квартир, що підлягають передачі (додаток 1 від 28.09.1998 до Договору ) сторонами визначені квартири по провулку Миру, 19-А у місті Києві.

За твердженням позивача, в цей же день 28.09.1998 сторонами підписана додаткова угода №1/142 до Договору № 55 від 28.09.1998 (додаток 3), відповідно до якої управління розквартирування військ та капітального будівництва Національної гвардії України відмовляється від житла у будинку 19-А по провулку Миру в місті Києві, оскільки введення в експлуатацію вищезазначеного будинку затримується. Сторони домовились, що адресний перелік квартир, які підлягають передачі за адресою: м. Київ, провулок Миру, 19-А буде замінено на інші адресні переліки квартир згідно додатків до цього договору, які будуть надаватися додатково при збереженні житла в повному обсязі.

29.12.1998 сторонами був підписаний акт прийому-передачі житла (додаток №2), відповідно до якого Закрите акціонерне товариство "ТТМ" передало, а управління розквартирування військ та капітального будівництва Національної гвардії України прийняло 60 квартир за адресою м. Київ, провулок Миру, 19-А.

Таким чином, Закрите акціонерне товариство "ТТМ" виконало свої зобов’язання по договору доручення у повному обсязі.

Посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу, що акт прийому-передачі житла не свідчить про виконання Закритим акціонерним товариством "ТТМ" своїх зобов’язань по Договору № 55 від 28.09.1998, оскільки передача квартир за адресою м. Київ, провулок Миру, 19-А суперечить додатковій угоді №1/142 до Договору № 55 від 28.09.1998 не приймається колегією суддів до уваги з огляду на зазначене вище, а також, на те, що дана додаткова угода жодним чином не встановлює заборони передачі квартир за адресою м. Київ, провулок Миру, 19-А.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що управління розквартирування військ та капітального будівництва Національної гвардії України виконало свої зобов’язання по Договору № 55 від 28.09.1998, а саме провело розрахунок за передані квартири.

Надана суду першої інстанції та прийнята ним, як належний доказ, довідка від 21.07.2010 № 15 не дає підстав вважати про належне виконання зобов’язання з боку управління розквартирування військ та капітального будівництва Національної гвардії України, оскільки ця довідка видана в односторонньому порядку.

Твердження позивача про оплату векселями Головного управління державного казначейства України за Договором № 55 від 28.09.1998 суперечить пункту 2.2. Договору, та не підтверджено належними доказами.

Посилання позивача на акт звірки розрахунків від 01.05.2002, як на доказ заборгованості відповідача перед позивачем, не приймається судовою колегією до уваги, оскільки з вищезазначеного акту не вбачається, що цей акт стосується саме договору № 55 від 28.09.1998.

Відповідно до встановленого, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договорів між сторонами згідно статті 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України (436-15) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (435-15) .

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК). Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, відповідачем було надане клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Неподання даного клопотання до суду першої інстанції відповідач обґрунтовує тим, що не приймав участі у розгляді справи у місцевому господарському суду, оскільки не знав про розгляд даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи ухвали суду першої інстанції, з інформацією про час та місце розгляду справи надсилалися відповідачу, що підтверджується штампом господарського суду з відміткою про відправку документа, зробленим на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (v0075600-02) .

Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції (v0075600-02) з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 (v_482600-08) , № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції (v0075600-02) , є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 (v_289800-97) зі змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Пунктом 9 угоди про переказ боргу від 30.04.2002 встановлено, термін дії угоди – до повного виконання умов договору №55 від 28.09.1998, але не пізніше 31.12.2003.

Стаття 257 ЦК України встановлює загальний строк позовної давності як трирічний строк, який підлягає застосуванню щодо усіх цивільних та/або господарських вимог, крім ряду вимог, щодо яких законом встановлюються спеціальні строки позовної давності.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За таких обставин клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності судовою колегією не задоволено.

Відповідно до статтей 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, судова колегія дійшла висновку, що заявлені прокурором та позивачем вимоги не є обґрунтованими, належним чином доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу Спільного українсько-чеського підприємства з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс" обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у зв’язку з чим рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу Спільного українсько-чеського підприємства з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 у справі №50/654 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 у справі №50/654 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Головного управляння внутрішніх військ МВС України.

5. Стягнути з Головного управляння внутрішніх військ МВС України (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-а; код ЄДРПОУ 25575262, р/р 35229004000451 в УДК м. Києва, МФО 820019) на користь Спільного українсько-чеського підприємства з іноземними інвестиціями "Інекон-сервіс" (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01118, р/р 2600100170061 в АКБ "Правекс-банк" м. Київ, МФО 321983, код ЄДРПОУ 23737565) 12750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) грн. 00 коп. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

7. Матеріали справи №50/654 повернути до Господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

28.07.11 (відправлено)