28/94-б Про порушення справи про банкрутство та введення процедури розпорядження майном Відкритого акціонерного товариства - 25.07.2011 Прийняття

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.04.2011 порушено провадження у справі № 28/94-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг", введено процедуру розпорядження майном Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг", призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Титича Віталія Миколайовича, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, відкрито процедуру санації боржника, призначено керуючим санацією боржника голову правління Задорожнього Олександра Миколайовича.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Терра Банк", кредиторські вимоги якого до боржника підтверджуються рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2009 у справі № 33/518 та визнаються боржником згідно заяви про порушення провадження у даній справі, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, провадження у справі припинити.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права. У скарзі йдеться про відсутність законодавчих підстав для порушення провадження у даній справі в порядку статті 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники ПАТ "Терра Банк", ПАТ "УніКредитБанк", ПАТ "ДБ "Сбербанк Росії" висловилися за задоволення апеляційної скарги, розпорядник майна боржника, представник Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" висловилися за відхилення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

За змістом пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Дана норма Конституції України (254к/96-ВР) визначається і регламентується в галузевих законах, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , відповідно до статті 106 якого ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (2343-12) (із змінами і доповненнями) (далі по тексту – Закон) оскарження ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство прямо не передбачено, якщо сторонами не оскаржуються заходи забезпечення, призначення розпорядника майна або інші положення, які впливають на майнові права скаржника.

За таких обставин, апеляційна скарга на ухвалу про порушення справи про банкрутство не може бути предметом розгляду апеляційної інстанції, у зв’язку з чим апеляційне провадження за скаргою Публічного акціонерного оовариства "Терра Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у даній справі, за винятком пунктів 4, 6, 7 оскарженої ухвали, має бути припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України з тих підстав, що апеляційна скарга не підлягає розгляду в апеляційному господарському суді.

Згідно пункту 4 оскарженої ухвали, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Титича Віталія Миколайовича.

Згідно частин 1-3 статті 13 Закону з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 13 Закону розпорядник майна призначається у порядку, встановленому цим Законом; розпорядник майна призначається господарським судом з числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.

За приписами частини 3 статті 3-1 та частини 5 статті 13 Закону арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

За приписами частини 2 статті 2 Закону державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим законом.

Положеннями статей 2, 13 Закону передбачено право ініціюючого кредитора та державного органу з питань банкрутства надавати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражною керуючого для призначення розпорядником майна.

Згідно статуту боржника, останній не є державним підприємством, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, разом із заявою про визнання боржника банкрутом суду надано пропозицію про призначення розпорядником майна боржника у даній справі арбітражного керуючого Титича Віталія Миколайовича, а також письмову згоду останнього на його участь у даній справі.

Місцевим господарським судом досліджено питання наявності у Титича Віталія Миколайовича ліцензії на паво провадження діяльності арбітражного керуючого серії НОМЕР_1 від 10.01.2008 зі строком дії по 09.01.2013.

Поняття заінтересовані особи стосовно боржника визначено статтею 1 Закону, згідно якої заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Матеріали справи не містять доказів, які у розумінні наведених норм можуть розглядатися в якості правових підстав вважати Титича Віталія Миколайовича заінтересованою особою відносно боржника, або свідчать про те, що відповідна особа належить до категорії осіб, що не можуть бути призначені арбітражними керуючими у справі про банкрутство.

На таких підставах, враховуючи ту обставину, що питання про призначення кандидатури розпорядника майна відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів доходить висновку про правомірне призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Титича Віталія Миколайовича згідно оскарженої ухвали.

Згідно пункту 6 оскарженої ухвали, відкрито процедуру санації боржника.

Відповідно до частини 1, 2 статті 53 Закону керівник боржника має право подати згідно з вимогами статті 7 цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону заява боржника повинна містити крім відомостей, передбачених частиною 1 цієї статті, такі відомості :

суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником;

розмір заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах);

розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської винагороди;

відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості;

найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.

Отже, законодавець передбачає, що за змістом заяви боржника про порушення справи про банкрутство повинна відтворюватися загальна картина фінансового становища боржника на момент порушення справи про банкрутство (як активів, так пасивів), яка передбачає відображення загальної суми вимог усіх кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником з окремим виведенням розміру заборгованості по загальнообов'язкових податках та зборах, по заробітній платі та прирівняних до неї платежах, а також у заяві повинні бути відомості про загальну вартість майна боржника (як того, щодо якого існують обтяження, так майна, не обтяженого заборонами), грошових сум, дебіторської заборгованості.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону до заяви боржника додаються:

рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті;

бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника;

перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави;

рішення загальних зборів акціонерного товариства, учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було вирішене ними;

протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю;

інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Відповідно до статті 18 Закону план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, голова правління Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації боржника в порядку, передбаченому ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на підставі відповідного рішення зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг", оформленого протоколом № 2 від 22.03.2011.

Господарський суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 08.04.2011 дійшов висновку, що відкриття процедури санації за заявою керівника боржника є обґрунтованим.

Місцевим господарським судом також встановлено, і це підтверджується наявними матеріалами справи, що до заяви про порушення справи про банкрутство, зокрема додані погоджений з кредиторами план санації боржника, письмова згода кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує 50 відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку.

Згідно вимог ст. 53 Закону про банкрутство кредиторська заборгованість боржника повинна підтверджуватись даними його бухгалтерського обліку.

Боржник у поданій заяві зазначає, що його кредиторська заборгованість, строк виконання якої настав, складає 191 545 094,08 грн.

За правилами статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку складається баланс та звіт про фінансові результати, які є складовою частиною фінансової звітності підприємства.

До заяви про порушення провадження у даній справі додано баланс станом на 31.12.2010 та звіт про фінансові результати боржника.

Заява боржника містить відомості про відсутність заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видах загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах), про відсутність заборгованості по виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, з виплати авторської винагороди. У заяві викладено відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості, зазначено найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника, надано відомості про заставлене майно, перелік визнаних боржником вимог конкурсних кредиторів із зазначенням розміру вимог кожного визнаного кредитора.

До заяви боржника додано план санації Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг", погоджений з його кредиторами "ТОВ ТК "Швидка доставка" (сума вимог 14 179 217,50 грн.), Компанією "Дженіфекс Партісіпіейшн Лімітед" (сума вимог 8 094 643,29 грн.), Компанією "Ланара Трейдінг Інк" (сума вимог 80 000 000,00 грн.), загальна сума вимог яких перевищує 50% кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського балансу.

Призначення згідно пункту 7 оскарженої ухвали керуючим санацією боржника голови правління Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" Задорожнього Олександра Миколайовича відповідає приписам частини 3 статті 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При таких обставинах, аналізуючи положення чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали підготовчого засідання відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність винесення оскарженої ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу в частині оскарження пунктів 4, 6, 7 ухвали господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі № 28/94-б залишити без задоволення.

Пункти 4, 6, 7 ухвали господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі № 28/94-б залишити без змін.

Припинити апеляційне провадження в частині оскарження решти ухвали господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі № 28/94-б.

Справу № 28/94-б передати на розгляд господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.